Постанова
іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 1-7/12
провадження № 51-1232кмо18
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
засудженого ОСОБА_10 ,
захисника адвоката ОСОБА_11 ,
потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 ,
представників потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_10 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року, якою повернуто його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2013 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8листопада 2012 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено на підставі ст. 70 Кримінального кодексу України (далі КК) за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 та ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27 та ст. 348, ч. 3 ст. 27 та пунктами 1, 5, 6, 8, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 22 квітня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_10 залишив без зміни.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 13 лютого 2014 року вищезазначені судові рішення змінила, виключивши з них рішення судових інстанцій про засудження ОСОБА_10 за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК.
У решті зазначені вирок та ухвалу щодо ОСОБА_10 залишено без зміни.
Суддя Апеляційного суду Київської області ухвалою від 02 січня
2018 року на підставі ч.2 ст.464 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) відкрив кримінальне провадження за заявою
ОСОБА_10 про перегляд ухвали Апеляційного суду Київської області
від 22 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами.
У зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду Київської області на підставі Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» кримінальне провадження передано до Київського апеляційного суду.
Суддя-доповідач Київського апеляційного суду ухвалою від 11 жовтня 2018 року, посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 464 та ч. 3 ст. 429 КПК, заяву
ОСОБА_10 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2013 року повернув як таку, яку подано з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 461 КПК, і питання про поновлення якого не порушено.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_10 порушує питання про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог засуджений зазначає, що про нововиявлену обставину, яка, на його думку, доводить незаконність вироку районного суду та ухвали апеляційного суду (порушення суддею, який входив до складу колегії суддів, таємниці наради суддів при ухваленні вироку), він дізнався лише 25 вересня 2017 року і не міг дізнатися про неї раніше внаслідок обмеженого доступу до мережі Інтернет у виправній колонії, де він відбуває покарання. Вважає, що оскільки тримісячний строк на подання заяви в його випадку обчислюється з 26 вересня 2017 року, а відповідну заяву він подав
26 грудня 2017 року, то передбаченого ст. 461 КПК строку він не пропустив.
Також у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_10 звертає увагу на незаконність повернення заяви і з огляду на порушення процедури судового провадження після передачі її з одного суду до іншого. Стверджує, що кримінальне провадження за нововиявленими обставинами за його заявою було відкрито у січні 2018 року. В ухвалі судді Апеляційного суду Київської області було зроблено висновок про відповідність заяви вимогам ст. 462 КПК. Судовий розгляд його заяви було розпочато. Вважає, що Київський апеляційний суд мав розпочати судовий розгляд, а суддя-доповідач не мав права повторно вирішувати питання щодо відповідності заяви вимогам статей 461, 462 КПК.
Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 вересня 2019 року кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_10 на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 січня 2019 року (справа № 2306/35/2012, провадження
№ 51-3087км18).
У цій постанові зроблено висновок щодо застосування норм кримінального процесуального права. Згідно з цим висновком, якщо
суддя-доповідач апеляційного суду відкрив кримінальне провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а в подальшому це провадження за об`єктивних обставин (зміна підсудності) передано до іншого суду, то склад колегії суддів іншого апеляційного суду відповідно до вимог ч.1 ст. 466 та ч.1 ст. 467 КПК мав провести судовий розгляд і прийняти рішення по суті заяви. Повторна перевірка заяви суддею-доповідачем на відповідність її вимогам ст.462 КПК і прийняття рішення про повернення заяви на підставі ч. 3 ст. 464 та ч. 3 ст. 429 КПК суперечить положенням ч. 1 ст.466, ч. 1 ст. 467 КПК та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_10 та його захисник підтримали доводи, наведені в касаційній скарзі, просили скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Потерпілі та представники заперечували проти задоволення касаційної скарги засудженого та вважали, що ухвалу апеляційного суду має бути залишено без зміни.
Прокурор вважала, що касаційну скаргу має бути залишено без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів об`єднаної палати дійшла такого висновку.
26 грудня 2017 року засуджений ОСОБА_10 звернувся до Апеляційного суду Київської області із заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами.
Перевіривши заяву на предмет її відповідності вимогам КПК, суддя Апеляційного суду Київської області ухвалою від 02 січня 2018 року відкрив кримінальне провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_10 та призначив судовий розгляд.
Проте у зв`язку з ліквідацією апеляційних судів та утворенням апеляційних судів в апеляційних округах на підставі Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 кримінальне провадження за заявою ОСОБА_10 було передано Київському апеляційному суду.
Оскаржуваною ухвалою від 11 жовтня 2018 року суддя-доповідач Київського апеляційного суду, посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 464, ч. 3 ст. 429 КПК, повернув заяву ОСОБА_10 як таку, яку подано з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 461 КПК, і питання про поновлення якого не порушено.
Обґрунтовуючи процесуальну можливість розгляду питання про повернення скарги, суддя-доповідач вказав в ухвалі, що відповідно до засад, закріплених у ст. 319 КПК, у зв`язку зі зміною складу суду розгляд заяви розпочато спочатку зі стадії відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
Частиною 1 ст. 438 КПК передбачено підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, однією з яких є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. За правилами ч. 1 ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Вирішуючи питання, чи відповідає зазначене рішення апеляційного суду про повернення заяви ОСОБА_10 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Київської області від 22 квітня
2013 року вимогам кримінального процесуального закону, колегія суддів об`єднаної палати вважає за необхідне зазначити про таке.
За загальним правилом, відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 КПК судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. Із цього правила передбачено виняток: у разі якщо суддя внаслідок певних причин, обставин (тривала хвороба, закінчення строку повноважень, звільнення з посади тощо) позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні щодо розгляду справи, яка перебуває в провадженні суду, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку ч. 3 ст. 35 КПК. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку.
Таким чином, у правових ситуаціях, які регламентовані зазначеними положеннями ст. 319 КПК, внаслідок зміни складу суду не припиняють дію правовідносини, які виникли у зв`язку із здійсненням певним судом правосуддя у кримінальному провадженні, що розглядається.
Водночас, з огляду на положення ч. 6 ст. 147 Закону України від
02 червня 2016 року №1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах», зокрема, було ліквідовано Апеляційний суд Київської області та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
Це означає, що Апеляційний суд Київської області припинив здійснення правосуддя у справах, які перебували в його провадженні, у тому числі й у відкритому ним кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_10 про перегляд ухвали цього суду від 22 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами.
У зв`язку з утворенням Київського апеляційного суду згадане кримінальне провадження було передано новоутвореному суду, який відповідно до вимог частин 2, 3 ст. 35 КПК здійснив відповідну реєстрацію матеріалів, що надійшли, в автоматизованій системі документообігу суду, визначив суддю-доповідача та склад колегії суддів для розгляду цього провадження.
Таким чином, у справі, що розглядається, фактично відбулася зміна складу суду, який відкрив кримінальне провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_10 , внаслідок ліквідації попереднього суду та утворення нового.
Треба зазначити, що кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано питання порядку дій новоутвореного суду після передачі йому ліквідованим судом на розгляд заяви, за якою вже відкрито провадження за нововиявленими обставинами. Адже правовідносини, які виникли внаслідок подання заявником заяви до Апеляційного суду Київської області, припинили своє існування внаслідок ліквідації суду, до якого він звернувся в порядку
ст. 463 КПК, що не передбачає для новоутвореного суду продовження певних процесуальних дій, розпочатих ліквідованим судом.
За правилами ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК, до яких, зокрема, належать доступ до правосуддя та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суддя-доповідач Київського апеляційного суду, отримавши заяву ОСОБА_10 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2013 року, обґрунтовано розпочав свої дії з виконання вимог ст. 464 КПК з етапу перевірки відповідності цієї заяви вимогам ст. 462 КПК та вирішення питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
У кримінальному провадженні, в якому колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду ухвалила постанову від 29 січня
2019 року (справа № 2306/35/2012, провадження № 51-3087км18) правовідносини мали інший зміст. У ньому кримінальне провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після його відкриття було передано на розгляд іншому суду внаслідок зміни підсудності, а не ліквідації суду, що мало наслідком відповідно до вимог статей 466, 467 КПК проведення судового розгляду та прийняття рішення по суті заявлених вимог.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів об`єднаної палати констатує: якщо суддя-доповідач апеляційного суду відкрив кримінальне провадження за нововиявленими обставинамиза заявою особи, а в подальшому воно внаслідок ліквідації суду було передано до новоутвореного суду, то цей суд вправі вирішувати питання, які виникають на етапі відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами за правилами ст. 464 КПК.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_10 також не погоджується з висновками Київського апеляційного суду щодо пропуску ним передбаченого ст. 461 КПК строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Так, у своїй заяві, поданій 26 грудня 2017 року, засуджений ОСОБА_10 зазначав, що суддя, який входив до складу колегії суддів, яка розглядала справу, порушив таємницю наради суддів під час ухвалення вироку, оскільки у цей час (з 30 жовтня по 08 листопада 2012 року) розглядав інші справи та приймав рішення по ним. Про зазначену обставину йому стало відомо
25 вересня 2017 року від захисника під час підготовки до розгляду касаційної скарги засудженого у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2017 року. Отже, передбачений ст. 461 КПК строк на звернення із заявою, як він вважа, має обчислюватися з 26 вересня 2017 року.
Як убачається з оскаржуваної ухвали від 11 жовтня 2018 року, суддя-доповідач Київського апеляційного суду, повертаючи заяву ОСОБА_10 як таку, яку подано з пропуском строку на звернення, мотивував своє рішення тим, що перебіг строку подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду від 22 квітня 2013 року слід обчислювати з часу, коли заявник міг дізнатися про існування обставин, на які він посилається як на нововиявлені, тобто з моменту, коли відповідні рішення були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР), а саме з 22 січня 2014 року по 02 червня 2016 року, та були доступні для ознайомлення. Проте заяву було подано 26 грудня 2017 року, тобто з пропуском передбаченого ст. 461 КПК строку, і питання про поновлення якого не порушено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Як убачається з долучених ОСОБА_10 до заяви судових рішень, ухвалених суддею ОСОБА_17 , їх було внесено до ЄДРСР у період з 22 січня 2014 року по 02 червня 2016 року.
З огляду на те, що внесені до ЄДРСР судові рішення є відкритими для
безоплатного цілодобового доступу (доступні для ознайомлення), суддя-доповідач Київського апеляційного суду дійшов обґрунтованого висновку, що перебіг строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід обчислювати з часу, коли засуджений міг дізнатися про існування таких обставин з 22 січня 2014 року по 02 червня 2016 року.
Посилання ОСОБА_10 у касаційній скарзі на певні обставини та технічні причини, внаслідок яких він, перебуваючи у місцях позбавлення волі, не мав доступу до глобальної мережі Інтернет, не спростовує висновків апеляційного суду щодо пропуску ним строку на звернення із заявою.
Про те, що ці обставини є поважними і перешкодили своєчасно звернутися із заявою, ОСОБА_10 не зазначав і не просив поновити строк на звернення із заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК, згідно з якими заява повертається, якщо вона подана після закінчення строку звернення і питання про його поновлення не порушено.
Отже, оскільки в заяві ОСОБА_10 не ставилося питання про поновлення строку на звернення із заявою, то її було повернуто на підставі зазначених вимог КПК.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_10 задоволенню не підлягає.
Прийняте колегією суддів рішення не перешкоджає повторному зверненню ОСОБА_10 із відповідною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з дотриманням вимог процесуального закону.
Виконуючи приписи ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок, як саме повинна застосовуватися норма права: якщо суддя-доповідач апеляційного суду відкрив кримінальне провадження за нововиявленими обставинамиза заявою особи, а в подальшому воно внаслідок ліквідації суду було передано до новоутвореного суду, то цей суд вправі вирішувати питання, які виникають на етапі відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами за правилами ст. 464 КПК.
Керуючись статтями 434, 434-2, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року про повернення заяви ОСОБА_10 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2013 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_10 без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
ОСОБА_4 ОСОБА_6
ОСОБА_5 ОСОБА_7
