Справа № 1-7/12
Провадження №11/772/799/2013
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ясінський Ю.А.
Доповідач : Дедик В. П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 листопада 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого -судді: Дедик В.П.
суддів: Спринчука В.В., Старинця Ю.В.
за участю прокурора: Кузьміна С.В.
представників потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора зі змінами, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_4 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2012 року, яким
ОСОБА _4, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,-
засуджено за ст. 191 ч. 5 КК України на 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки з конфіскацією майна, за ст. 366 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання ОСОБА_4 у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судово-криміналістичних експертиз в сумі 2256 грн.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку суду, 04.02.2000 року, відповідно до протоколу зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» с.Лучинчик, Мурованокуриловецького району, Вінницької області, ОСОБА_4 був обраний головою зазначеного товариства.
19.02.2000 року Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією Вінницької області зареєстровано статут TOB «Злагода» с.Лучинчик, Мурованокуриловецького району, яке, відповідно до п.1.2 Статуту створене в процесі реформування та є юридичним правонаступником колективного сільськогосподарського товариства «Дружба» с.Лучинчик, Мурованокуриловецького району в обсягах частини майна, що перейшла до товариства внаслідок реорганізації даного КСП.
Реформування КСП «Дружба» с.Лучинчик було проведено упродовж 2000-2001 років. В ході реформування від КСП «Дружба» до TOB «Злагода» перейшли усі товарно-матеріальні цінності, в тому числі і розпайоване майно, які були ввірені ОСОБА_4 для проведення господарської діяльності товариства.
Відповідно до п.1.4 Статуту TOB «Злагода» с.Лучинчик, виступаючи правонаступником реформованого КСП, дане товариство зобов'язалось погасити борг реформованого КСП за рахунок нерозпайованої частини майна, переданого йому Комісією з реформування для цієї мети.
Після проведення реорганізації КСП «Дружба» та передачі майна від КСП до TOB «Злагода», голова товариства ОСОБА_4, в порушення п.17 Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177, документи щодо розпаювання майна колишнього КСП «Дружба» до місцевих органів влади не передав. Після розпаювання майна КСП, голова TOB «Злагода» поставив його на баланс вказаного товариства.
03.11.2006 року державним реєстратором апарату Мурованокуриловецької райдержадміністрації на підставі п. 6 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про призначення ОСОБА_4 головою ліквідаційної комісії TOB «Злагода».
28.12.2006 року в с.Лучинчик, Мурованокуриловецького району, Вінницької області ОСОБА_4, як голова ліквідаційної комісії TOB «Злагода», в порушення вимог абз.2 ч.1 ст.7, ч.2 ст.8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", зловживаючи своїм службовим становищем, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на розкрадання ввіреного йому майна власників майнових паїв колишнього КСП «Дружба» с.Лучинчик, що перебувало в його віданні, достовірно знаючи про те, що воно належить вказаним пайовикам, без їх згоди, згідно договору купівлі-продажу від 28.12.2006 року незаконно реалізував ОСОБА_5 будівельні матеріали, які були отримані від розбирання телятника № 12 за ціною 15000 грн., телятника № 13 за ціною 15000 грн., при залишковій вартості 40700 грн., а також телятника № 14 за ціною 15000 грн., при залишковій вартості 50124 грн., піднавіс для сіна за ціною 8000 грн., при залишковій вартості 15936 грн., чани за ціною 8500 грн., при залишковій вартості 980 грн., пункт стаціонарного обмолоту (каркас), вартістю 6000 грн., хімсклад (каркас), вартістю 3200 грн. та трансформатор-електропідстанцію біля санпропускника, вартістю 650 грн., а всього чужого майна на загальну суму 71350 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4, згідно договору купівлі-продажу від 06.03.2007 року, незаконно продав ОСОБА_5 будівельні матеріали від розбирання телятника № 8 за ціною 15000 грн., при залишковій вартості 85169 грн., телятника № 11 за ціною 15000 грн., при залишковій вартості 37230 грн., телятника № 9 за ціною 15000 грн. та ферм металевих за ціною 1000 грн., а всього чужого майна на загальну суму 46000 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4, згідно договору купівлі-продажу від 16.03.2007 року, незаконно продав ОСОБА_5 ЗАВ-20, вартістю 5500 грн. та санпропускник, за ціною 50604 грн., при залишковій вартості 50604 грн., а всього чужого майна на загальну суму 56104 грн.
В результаті звірки договорів купівлі-продажу про реалізацію об'єктів господарського призначення із списками об'єктів, які включені до майнового паю, до резервного фонду та під забезпечення погашення боргів встановлено, що ОСОБА_4 незаконно реалізовано господарські об'єкти, які включені до майнового паю - чани, вартістю 8500 грн., телятник №11, вартістю 15000 грн., санпропускник, вартістю 50604 грн. та об'єкти, які включені до резервного фонду - телятник № 13, вартістю 15000 грн., телятник № 14, вартістю 15000 грн., піднавіс для сіна, вартістю 8000 грн., телятник № 8, вартістю 15 000 грн., а всього реалізовано чужого майна та будівельних матеріалів від розбору об'єктів господарського призначення, які включені до майнового паю та до резервного фонду, на загальну суму 127104 грн.
Крім того, ОСОБА_4 незаконно реалізовано чуже майно: трансформатор-електро-підстанцію біля санпропускника, вартістю 650 грн., ферми металеві, вартістю 1000 грн., пункт стаціонарного обмолоту, вартістю 6000 грн., хімсклад (каркас), вартістю 3200 грн., ЗАВ-20, вартістю 5500 грн., які ні в один із вказаних списків не занесені, по бухгалтерському обліку не обліковані.
За реалізовані будівельні матеріали від розбору об'єктів господарського призначення та інше майно ОСОБА_4 за трьома вищевказаними договорами купівлі-продажу отримано кошти від ОСОБА_5 на загальну суму 173454 грн.
Після реалізації вказаного майна ОСОБА_4 отримані грошові кошти у сумі 173454 грн., в тому числі за розпайоване майно колишнього КСП «Дружба», витратив на погашення заборгованості по заробітній платі, сплатив обов'язкові платежі до бюджетних фондів (Пенсійного Фонду України, Центру зайнятості, Фонду соціального страхування у випадку втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань), провів оплати за впорядкування архіву та за проведення експертної оцінки майна. Всього на вказані потреби витрачено коштів ОСОБА_4 на загальну суму 95764 грн. 07 коп. Решту грошових коштів у сумі 77689 грн. 93 коп. ОСОБА_4 привласнив.
Таким чином, ОСОБА_4, будучи головою ліквідаційної комісії ТОВ «Злагода» с.Лучинчик, Мурованокуриловецького району, Вінницької області, наділеним організаційно-розпорядчими обов'язками, являючись службовою особою, 28.12.2006 року, 06.03.2007 року та 16.03.2007 року у с.Лучинчик, Мурованокуриловецького району, Вінницької області, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що частина реалізованого ним майна належить до господарських об'єктів, які включені до майнових паїв та резервного фонду колишнього КСП «Дружба» с.Лучинчик, Мурованокуриловецького району, Вінницької області, а також належить до господарських об'єктів, які не занесені у списки об'єктів, що були включені до майнового паю, до резервного фонду та під забезпечення погашення боргів і по бухгалтерському обліку ТОВ «Злагода» не обліковані, без дозволу власників вказаного майна, реалізував зазначене майно ОСОБА_5, а саме: чани вартістю 8500 грн. при залишковій вартості 980 грн., телятник № 11 вартістю 15000 грн., при залишковій вартості 37230 грн., санпропускник вартістю 50604 грн., при залишковій вар тості 50604 грн., телятник № 13 вартістю 15000 грн., при залишковій вартості на день реалізації 40700 грн., телятник № 14 вартістю 15000 грн., при залишковій вартості 50124 грн., піднавіс для сіна вартістю 8000 грн., при залишковій вартості 15936 грн., телятник № 8 вартістю 15000 грн., при залишковій вартості 85169 грн., трансформатор-електропідстанцію біля санпропускника вартістю 650 грн., ферми металеві вартістю 1000 грн., пункт стаціонарного обмолоту вартістю 6000 грн., хімсклад (каркас) вартістю 3200 грн., ЗАВ-20 вартістю 5500 грн., загальною балансовою вартістю 297093 грн., що складає 1485,4 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні, а грошові кошти в сумі 77689 грн. 93 коп., отримані від реалізації розпайованого майна привласнив.
Крім того, ОСОБА_4, будучи головою ліквідаційної комісії ТОВ «Злагода» с.Лучинчик, Мурованокуриловецького району, Вінницької області і виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки, являючись службовою особою, 28.12.2006 року, 06.03.2007 року та 16.03.2007 року в с.Лучинчик, Мурованокуриловецького району, Вінницької області, умисно вніс завідомо неправдиві відомості у договори купівлі-продажу від 28.12.2006 року, 06.03.2007 року та 16.03.2007 року, укладені між ТОВ «Злагода» с.Лучинчик та ОСОБА_5, а також в акти прийому-передачі від 28.12.2006 року, 06.03.2007 року та 16.03.2007 року до вказаних договорів про належність господарських об'єктів, а саме: чанів вартістю 8500 грн., при залишковій вартості 980 грн., телятника № 11 вартістю 15000 грн., при залишковій вартості 37230 грн., санпропускника вартістю 50604 грн., при залишковій вартості 50604 грн., телятника № 13 вартістю 15000 грн., при залишковій вартості 40700 грн., телятника № 14 вартістю 15000 грн., при залишковій вартості 50124 грн., піднавісу для сіна вартістю 8000 грн., при залишковій вартості 15936 грн., телятника № 8 вартістю 15000 грн., при залишковій вартості 85169 грн., трансформатора-електропідстанції біля санпропускника вартістю 650 грн., ферм металевих вартістю 1000 грн., пункту стаціонарного обмолоту вартістю 6000 грн., хімскладу (каркас) вартістю 3200 грн., ЗАВ-20 вартістю 5500 грн., до майна, яке є власністю очолюваного ним ТОВ «Злагода», підписав зазначені документи, і в результаті незаконно реалізував ОСОБА_5 вказане майно загальною балансовою вартістю 297093 грн., що складає 1485,4 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні, а грошові кошти в сумі 77689 грн. 93 коп., отримані від реалізації розпайованого майна, привласнив.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду, через його незаконність та необґрунтованість, і повернути справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду, із-за неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону, оскільки він не мав умислу на розкрадання та збагачення за рахунок майна співвласників майнових паїв, мав лише намір погасити борги та діяв за вказівками юриста в межах закону. Також судом не було досліджене майно, яке було предметом його обвинувачення, та його вартість.
Прокурор в апеляції зі змінами просить вирок змінити. Звільнити ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 366 КК України від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України. Виключити вказівку про покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України. Вважати засудженим ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками строком на 3 роки та з конфіскацією майна.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, підтримавшого доводи поданої апеляції зі змінами, засудженого ОСОБА_4, який просить скасувати вирок суду та повернути справу на новий судовий розгляд, змінивши йому запобіжний захід не пов'язаний із утриманням його під вартою, представників потерпілих, які не заперечують проти задоволення апеляції прокурора та просять залишити вирок суду без змін, щодо засудження ОСОБА_4 за ст. 191 ч. 5 КК України, оскільки вважають його законним та обґрунтованим, дослідивши та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку, що вирок суду слід скасувати, повернувши кримінальну справу на новий судовий розгляд з наступних підстав.
Розглядаючи справу по суті судом першої інстанції було проведене дослідження доказів винятково зі сторони обвинувачення, не вдаючись до дослідження аргументованих доводів зі сторони захисту та їх аналізу, що призвело до однобічного розгляду кримінальної справи та неповноти судового слідства.
Як вбачається із матеріалів справи для встановлення істини необхідно дослідити всі докази, яких у справі велика кількість, про що ніхто з учасників процесу в апеляційному суді не просив, а також необхідно допитати велику кількість осіб, зазначених як потерпілих, і враховуючи віддаленість місця проживання потерпілих від м. Вінниці, проведення судового слідства в апеляційній інстанції є недоцільним.
При новому судовому розгляді слід врахувати заяви потерпілих (а.с. 305 т. 15), щодо заперечень і з'ясувати хто саме з потерпілих давав повноваження представникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, допитати потерпілих, які не погоджуються з обвинуваченням ОСОБА_4 та дати оцінку показам потерпілих, які підтримали обвинувачення і заперечують проти даного обвинувачення.
Також слід проаналізувати всі докази, яким дати належну оцінку, а також навести обґрунтовану мотивацію щодо пояснень ОСОБА_4, які він зазначав в суді, та в скаргах до апеляційної та касаційної інстанції.
Крім того підлягає частковому задоволенню апеляційна скарга зі змінами прокурора в частині звільнення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 366 КК України від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України, якщо суд першої інстанції при новому судовому розгляді визнає його вину доведеною у цій частині обвинувачення.
Що стосується клопотання засудженого ОСОБА_4, то судова колегія не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу засудженому, оскільки враховує тяжкість обвинувачення та його об'єм.
На підставі викладеного та керуючись ст. 365-367 КПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора та апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 задовільнити частково.
Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 березня 2012 року щодо ОСОБА_4 скасувати, повернувши справу на новий судовий розгляд, до того ж суду, в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити утримання під вартою.
Судді :
З оригіналом вірно:
