Червоноармійський районний суд Житомирської області
Справа № 1-7/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2012 року м.Житомир
Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Гуц О.В.
при секретареві Ридановій Г.В.
за участю :
прокурорів Бенедисюка С.В.,Науменка І.В.,
потерпілого ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1
українця, громадянина України, з повною загальною
середньою освітою, розлученого, не працюючого, в силу
ст. 89 КК не судимого
за ст. 121 ч. 1 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_3 14 листопада 2010 року близько 15 -ї години в стані алкогольного сп’яніння , знаходячись на узбіччі дороги в АДРЕСА_2 в ході бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, скориставшись даною ситуацією та маючи умисел на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень наніс йому близько двох ударів ногою взутою в черевики військового зразка в область живота зліва , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 закриту тупу травму живота у вигляді двохмоментного розриву селезінки ускладненого розвитком гемоперитонеуму ( наявність крові в черевній порожнині), яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю ,щиро покаявся та суду показав, що дійсно 14 листопада 2010 року, близько 17-ї години в АДРЕСА_2 він ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_1.,які поруч з будинком ОСОБА_4 розпивали спиртне. При цьому ОСОБА_1 висловився на його адресу брутальною лайкою ,приревнувавши його до своєї співмешканки ОСОБА_5. На пропозицію ОСОБА_7 він випив горілки. В цей час між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 виникла бійка. Коли від удару ОСОБА_4 ОСОБА_7 впав на землю, він , будучи ображеним на ОСОБА_7 за те, що той облаяв його наніс декілька ударів кулаком руки та ногою взутою у взуття в лівій бік живота потерпілого . Крім визнання підсудним своєї вини у інкримінованому йому злочині його вина у вчиненні злочину , передбаченого ч.1 ст.121 КК України ,доведена повністю і підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 14 листопада 2010 року він спільно з співмешканкою ОСОБА_5 та знайомими : ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 в будинку останньої вживали алкогольні напої. В цей час між ним та ОСОБА_4 виникла суперечка ,у зв"язку з тим,що він приревнував ОСОБА_4 до своєї співмешканки. В ході цієї суперечки вони нанесли один одному удари кулаками в обличчя. Після цього ОСОБА_7 вигнала всіх присутніх зі свого будинку на вулицю. ОСОБА_4 прихопив із собою спиртне, яке вони в подальшому в цій же компанії розпивали на лавочці біля будинку ОСОБА_4 . Коли до їх компанії приєднався ОСОБА_3, він висловився на його адресу , що “ще прийшов один друг сім”ї”, приревнувавши його до своєї співмешканки . ОСОБА_3 також випив з ними горілки . В цей час між ним та ОСОБА_4 знову виникла суперечка ,яка переросла в бійку та від удару ОСОБА_4 він впав та втратив свідомість, тому що відбувалося далі не пам"ятає. Коли він прийшов до свідомості , то відчув сильний біль в області живота та разом з співмешканкою пішов додому. Наступного дня ОСОБА_5 йому розповіла, що ОСОБА_3, який був взутий у "берці" наніс йому удари в область живота. Після отриманих тілесних ушкоджень його постійно переслідував біль у животі ,який не припинявся , він через декілька днів звернувся до лікарні, де був прооперований та тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні в районній та обласній лікарнях .
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання про те, що 14 листопада 2010 року, близько 15 -ї години вона зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 знаходились у своєї знайомої ОСОБА_7, яка проживає в АДРЕСА_2 , де спільно з ними, а також з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вживали алкогольні напої. В ході цього між ОСОБА_7, який приревнував її до ОСОБА_4 та між останнім виникла суперечка та вони нанесли один одному удари в обличчя. Побачивши це ОСОБА_7 наказала залишити її будинок і всі присутні там вийшли з будинку та продовжували вживати спиртне біля будинку ОСОБА_4. В цей час до них приєднався ОСОБА_3, на адресу якого ОСОБА_7 на грунті ревнощів брутально висловився та при цьому сказав , що прийшов ще один "друг сім"ї". Під час розпиття горілки , в якій прийняв участь і ОСОБА_3 , між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 знову виникла суперечка та ОСОБА_7 першим наніс удар ОСОБА_4 кулаком в обличчя. У відповідь ОСОБА_4 також наніс удар в обличчя ОСОБА_7 та вони обох попадали. Вона та ОСОБА_7 відтягнули ОСОБА_4 від ОСОБА_7 та ОСОБА_7 відвела ОСОБА_4 в сторону . В цей час ОСОБА_3 ногою взутою у "берці" наніс ОСОБА_7 два удари в область живота зліва, а потім туди ж наніс ще декілька ударів кулаком руки . Після чого вона відтягнула ОСОБА_3 від потерпілого. Через деякий час ОСОБА_7 піднявся та поскаржився на біль у животі і вони разом пішли до себе додому. Наступного дня вона розповіла ОСОБА_7 про те , що його бив ОСОБА_3. Оскільки стан здоров"я ОСОБА_7 з часом ще погіршився, через декілька днів вони звернулись до лікарні , де потерпілого прооперували та він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала про те, що 14 листопада 2010 року, в денний час в її будинку, що в селі Очеретянка Червоноармійського району вона , ОСОБА_5 зі своїм співмешканцем ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розпивали спиртні напої. Коли між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла бійка вона всіх присутніх вигнала зі свого будинку та всі вони продовжували розпивати спиртне на вулиці біля будинку ОСОБА_4. З часом до них підійшов ОСОБА_3, якого вона пригостила горілкою. Як ОСОБА_3 наносив удари потерпілому ОСОБА_1 вона не бачила, але стверджувала, що бачила, як ОСОБА_5 відтягувала ОСОБА_3 від потерпілого. Наступного дня ОСОБА_5 розповіла їй про те, що ОСОБА_3 ногами взутими у "берці" наносив удари ОСОБА_1.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 дав суду свідчення про те, що 14 листопада 2010 року, в денний час , в селі Очеретянка , він спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розпивали спиртне. Спочатку вони розпивали спиртне в будинку ОСОБА_7, а потім на вулиці біля його будинку. Там до них приєднався ОСОБА_3, який також вживав з ними спиртне. В ході розпиття спиртного між ним та ОСОБА_7 знову виникла бійка, в ході якої вони нанесли один одному удари в обличчя . Коли він та ОСОБА_7 попадали то ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відтягнули його від потерпілого . Про те, як ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_7 , він не бачив. Лише бачив як ОСОБА_5 відтягувала ОСОБА_3 від потерпілого . Йому також відомо і те, що ОСОБА_3 був сердитий на ОСОБА_7 із-за того ,що той ревнував його до своєї співмешканки ОСОБА_5 . В той день, тобто 14 листопада 2010 року він бачив ,що ОСОБА_3 був взутий у "берці".
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив дані ним на досудовому слідстві 05.04.2011 року показання (а.с.73-74) , в яких засвідчив, що 14 листопада 2010 року, в селі Очеретянка в будинку ОСОБА_7, він разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вживали спиртні напої. Під час цього між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на грунті ревнощів виникла бійка, в ході якої вони нанесли один одному удари в обличчя. Після цього вони всі ще продовжили розпивати спиртні напої біля будинку ОСОБА_4. До них підійшов ОСОБА_3, який був взутий у "берці" та також прийняв участь у розпитті спиртного. Як наносив ОСОБА_3 удари потерпілому ОСОБА_1 він не бачив, тому що на деякий час відлучався у справах , а коли повернувся , то бачив як ОСОБА_1 вже підіймався із землі і при цьому скаржився на біль у животі. Біля ОСОБА_1 знаходились ОСОБА_5 з ОСОБА_3 та останього ОСОБА_5 штовхала у спину та говорила ,щоб той йшов додому.
Крім наведених показань винність підсудного ОСОБА_3 у скоєному ним злочині також підтверджується даними письмових доказів .
Так, 03.04.2011 року проведено очну ставку між ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5, в ході чого остання підтвердила дані нею показання 03.04.2011 року з приводу кількості та механізму нанесення ударів потерпілому ОСОБА_1 підсудним ОСОБА_3 (а.с.68).
Під час проведення очної ставки, тобто 05.04.2011 року між свідком ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_6 повністю підтвердив свої показання ,дані ним під час його допиту в якості свідка 05.04.2011 року , (а.с.75).
03.04.2011 року в ході проведення очної ставки між свідком ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтвердив дані ним покази з приводу того ,що він бачив, як ОСОБА_5 відтягувала ОСОБА_3 від ОСОБА_1, в той час коли останній знаходився в горизонтальному положенні . ОСОБА_4 також підтвердив той факт, що 14.11. 2010 року ОСОБА_3 був у взутті військового зразку (а.с.67).
За даними медичних довідок , 19.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Червоноармійської центральної районної лікарні де йому було встановлено діагноз : закрита тупа травма грудної клітки, закритий перелом грудини, розрив селезінки. Внутрішньочеревна кровотеча. 22.11.2010 року ОСОБА_1 прооперований та знаходився на стаціонарному лікуванні з 19.11. 2010 року по 04.12.2010 року в Червоноармійській ЦРЛ. З 08.12.2010 року по 15. 12.2010 року ОСОБА_1 продовжував курс лікування в Житомирській обласній клінічній лікарні імені Гербачевського ( а.с.19-23, том. 1).
26.12 2011 року, в ході відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_5, остання розповіла про обставини нанесення ОСОБА_3 ударів потерпілому ОСОБА_1 та показала механізм нанесення цих ударів ( том 1, а.с. 247-251).
За висновками судово-медичної експертизи №1222 від 08.04.2011 року та додаткової судово-медичної експертизи №832 від 09.02.2012 року , виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження : закрита тупа травма живота у вигляді двохмоментного розриву селезінки, ускладненого розвитком гемоперитонеуму (наявність крові в черевній порожнині), відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життяДані тілесні ушкодження утворились в наслідок нанесення ОСОБА_3 удару ногою взутою в черевики військового зразку по лівій частині тулубу потерпілого ОСОБА_1.(а.с.78-79 т.1, а.с. 23-25 том 2, ).
Розглядаючи кримінальну справу в межах пред"явленого ОСОБА_3 обвинувачення (ст.275 КПК України), з урахуванням наведених доказів , суд приходить до висновку про те, що тілесні ушкодження - закрита тупа травма живота ,у вигляді двохмоментного розриву селезінки, ускладненого розвитком гемоперитонеуму (наявність крові в черевній порожнині), яка відносться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, були заподіяні потерпілому ОСОБА_1 - ОСОБА_3. ОСОБА_4 ударів в область живота потерпілого ОСОБА_1 не наносив.
Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчинені ним злочину доведена повністю і кваліфікує його дії за ст. 121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження , небезпечне для життя потерпілого ОСОБА_1 в момент його заподіяння.
При обранні виду і міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом”якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 12 КК України підсудний вчинив тяжкий злочин.
Обставиною, яка пом”якшує покарання підсудного, є-визнання ним вини та щире каяття у вчиненому.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп”яніння.
Як особа, підсудний ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується позитивно, в силу ст.89 КК України, не судимий, проживає з батьками -особами похилого віку ,якими ОСОБА_3 опікується .
З врахуванням наведеного та думки потерпілого, який просив не позбавляти ОСОБА_3 волі , а також враховуючи те, що вчинення даного злочину щодо потерпілого було спровоковано діями останнього , суд призначає підсудному покарання в межах санкції статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинені підсудним дії без ізоляції його від суспільства із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України.
Відповідно до вимог ст.93-1 ч.1 КПК України, витрачені закладом охорони здоров"я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров»я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому ст. 28 та ч.ч.2 і 3 ст. 93 КПК України.
З матеріалів справи вбачається що закладами охорони здоров»я, на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 були витрачені кошти, а саме : Червоноармійською ЦРЛ - 2350,51 грн., Житомирською обласною клінічною лікарнею ім.. О.Ф. Гербачевського -1978,90 грн. ,а тому з урахуванням вище наведеного заявлений прокурором Червоноармійського району позов в інтересах вказаних лікувальних установ підлягає задоволенню в повному обсязі. Даний позов визнано ОСОБА_3.
Провадження по цивільному позову потерпілого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди закрити, у зв"язку з його відмовою від позову.
При вирішенні питання речових доказів суд керується вимогами ст. 81 КПК України і вважає, що після набрання вироком законної сили:
-чоловічі шкіряні чоботи військового зразку, які належать ОСОБА_3 та зберігаються в камері схову речових доказів Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирській області , повернути останньому як власнику.
Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати виним у вчиненні злочину , передбаченого ст. 121 ч.1 КК України і призначити йому покарання за цією статтею крим інального закону - 5 (п”ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки .
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3
1)не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
3)періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд ,звільнивши його з під варти із-зали суду.
В строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 зарахувати строк перебування його під вартою з 18 .06.2011 року .
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь Червоноармійської центральної районної лікарні витрати в розмірі 2350 грн.51 коп. та на користь Житомирської обласної клінічної лікарні імені О.Ф. Гербачевського витрати в розмірі 1978 ,90 грн. ,понесені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1.
Провадження по цивільному позову потерпілого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди закрити, у зв"язку з його відмовою від позову.
Речові докази по справі , після набрання вироком законної сили, а саме- чоловічі шкіряні чоботи військового зразку , належні ОСОБА_3, що зберігаються в камері схову речових доказів Червоноармійського РВ УМВС України в Житомирській області ,повернути останньому як власнику.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду та на нього може бути подано апеляційне подання прокурором через Червоноармійський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення .
Суддя
О. В. Гуц
