Справа №1-7/12
Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовченко
Номер провадження 11/1890/428/12
Суддя-доповідач - Матус
Категорія - 43
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого -судді - Матуса В. В.,
суддів - Лугового М. Г., Олійника В. Б.,
з участю прокурора - Савостьянової Н.О.
засудженого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора Шаповала О.Т., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 14 березня 2012 року, яким
ОСОБА _3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Тростянець Сумської області, раніше судимий:
1). 24 листопада 2006 року за ст. 185 ч. 3 КК України до штрафу в сумі 510 грн.;
2). 13 березня 2008 року за ст. 152 ч. 3, ст. 309 ч. 1 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі.
3). 13 липня 2011 року за ст. 185 ч. 2 КК України до одного року обмеження волі, -
засуджений за ст. 289 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна; за ст. 395 КК України до шести місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначено три роки позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано не відбуте покарання за вироком суду від 13 липня 2011 року у вигляді чотирьох місяців обмеження волі, і остаточно ОСОБА_3 призначено покарання три роки два місяці позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА _4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець м. Тростянець Сумської області, раніше судимий:
1). 26 січня 2011 року за ст.309 ч.1 КК України до штрафу 1500 грн.,-
засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна; за ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_4 призначено покарання три роки шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА _2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець м. Тростянець Сумської області, раніше судимий:
1). 12 березня 2005 року за ст. 185 ч. 2, 3, 70 КК України до трьох років позбавлення волі;
2). 30 жовтня 2009 року за ст.185 ч.2 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі, -
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 787 грн. 68 коп., з кожного, на користь держави судові витрати за проведення експертиз.
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнанні винними та засудженні за вчинення злочинів за наступних обставинах.
7 вересня 2011 року в період часу з 2 до 3 год. ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, знаходячись по АДРЕСА_1, умисно, незаконно заволоділи належним ОСОБА_5 скутером марки HL50 QT-2, з об'ємом двигуна 68,32 см. куб., вартістю 1476, 30 грн.
Крім того, відносно ОСОБА_3, згідно постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 6 жовтня 2010 року, було встановлено адміністративний нагляд строком один рік та визначено обмеження у вигляді зобов'язання з'являтися на реєстрацію до органу внутрішніх справ за місцем проживання кожну 1,2,3,4 суботу щомісяця, заборони виходити з квартири чи приватного домоволодіння, вибраного для мешкання після 20 години і до 4 години ранку наступного дня без отримання письмового дозволу керівництва РВ УМВС, заборони виїзду за межі населеного пункту з місця проживання на постійне чи тимчасове проживання без отримання письмового дозволу керівництва РВ УМВС. ОСОБА_3 було ознайомлено з постановою суду і попереджено під підпис про відповідальність за недотримання встановлених обмежень, але він після постановки на облік в Тростянецькому РВ УМВС України в Сумській області, неодноразово, самовільно, без поважних причин, з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишав місце свого постійного місця проживання, виїжджав без дозволу до с. Буймер Тростянецького району Сумської області та в м. Суми, чим порушував правила адміністративного нагляду.
Крім того, 10 жовтня 2011 року, близько 23 години ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, шляхом відгинання металевої решітки на вікні, таємно проникли до приміщення цеху «Механозаготівельна дільниця», що знаходиться на території ТОВ «Тростянецький електрозавод» в м. Тростянець по вул. Горького, 56, звідки таємно викрали майно товариства на загальну суму 115000 грн.
В зміненій апеляції прокурор Шаповал Т.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи вини та кваліфікації дій засуджених, вказує, що засуджені в судовому засіданні повідомили про застосування відносно них недозволених методів ведення слідства, а перевірка по вказаним фактам проведена не була. Крім того, ОСОБА_3 в ході судового слідства заявляв про необхідність надання часу для укладення договору із захисником. В подальшому, суд питання щодо залучення до справи захисника не вирішив, обмежившись роз'ясненням прав, чим порушив право на захист останнього. Залишилось неперевіреним алібі ОСОБА_2, що свідчить про неповноту судового розгляду справи. Крім того, призначене ОСОБА_2 покарання є явно несправедливим внаслідок м'якості. Просить вирок суду відносно ОСОБА_2 та в порядку ст. 365 КПК України відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_4 скасувати, направивши кримінальну справу на новий судовий розгляд.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, зазначає, що вину в скоєному злочині визнав під тиском зі сторони працівників правоохоронних органів. Звертає увагу на суперечності в процесуальних документах, та показах свідків, які свідчать про його невинуватість, а також те, що покарання не відповідає обставинам справи і є занадто суворим. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, засудженого на підтримку поданої апеляції і про часткове задоволення апеляції прокурора, прокурора, який підтримав вимоги зміненої та доповненої апеляції, та про часткове задоволення апеляції засудженого, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого має бути задоволена повністю, а апеляція прокурора частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають обвинуваченого, так і ті, що його виправдовують. У ч. 3 ст. 62 Конституції України зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а оцінка доказів має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 64 КПК України при провадженні дізнання, досудового слідства і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), а також винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотив останнього.
Ці вимоги закону суд належним чином не виконав.
Висновок про те, що таємне викрадення майна ТОВ «Тростянецький електрозавод» вчинили ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, суд зробив на підставі показань підсудних, які вони дали під час допитів як підозрювані і обвинувачені, в ході відтворення обстановки й обставин події злочину, їх явки з повинною.
Надаючи таке доказове значення показанням ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які вони дали в ході досудового слідства, суд повинен був ретельно з'ясувати, чи є достовірними і допустимими зібрані у справі докази, які викривають підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, зважаючи на те, що надалі ОСОБА_2 і ОСОБА_4 від цих показань відмовилися, посилаючись на застосування щодо них незаконних методів слідства під час досудового слідства. Однак суд належним чином докази не перевірив та не оцінив.
Так, ОСОБА_4 стверджував, що крадіжку майна товариства він вчинив самостійно, а лише наступного дня попрохав ОСОБА_2 допомогти йому перевезти викрадене, що підтвердив і сам ОСОБА_2
Суд дійшов висновку, що доводи підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про непричетність ОСОБА_2 до вчинення крадіжки безпідставні.
При цьому, суд не звернув уваги на показання вказаних підсудних про застосування відносно них недозволених методів ведення слідства, не дав їм належної оцінки, а обмежився лише допитом працівників міліції, які показали, що тиску з боку працівників не було.
Отже, доводи ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про застосування до них недозволених методів проведення досудового розслідування належним чином перевірені не були.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 12 червня 2008 р. "Яременко проти України" зазначено, що "коли особа заявляє небезпідставну скаргу про жорстоке поводження з боку правоохоронних органів, має бути проведене ефективне офіційне розслідування, під час якого можна виявити та забезпечити показання винних осіб. Мінімальні стандарти, викладені в практиці Суду, передбачають проведення незалежного та безстороннього розслідування під контролем громадськості, а від компетентних органів влади вимагають ретельності та оперативності при його проведенні.
Зазначене підтверджує, що під час судового слідства не були дотримані вимоги законодавства щодо забезпечення прав ОСОБА_2 і ОСОБА_4 на захист, яке є безумовною підставою для скасування вироку суду відносно ОСОБА_2 за його апеляцією, та ОСОБА_4, в порядку ст. 365 КК України, та повернення справи на новий судовий розгляд, а апеляції засудженого та прокурора в цій частині підлягають задоволенню.
Є безпідставними доводи апеляції прокурора про порушення права на захист ОСОБА_3
Як вбачається з протоколу судового засідання, суд 12 грудня 2011 року задовольнив клопотання підсудного ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи для вирішення питання щодо укладання угоди із захисником, та переніс розгляд справи на 11 січня 2012 року.
11 січня 2012 року суд розпочав розгляд справи, роз'яснивши підсудним їх права, передбачені ст. 263 КПК України. ОСОБА_3 не заявляв клопотань про залучення захисника, участь якого по вказаній справі відповідно до вимог ст. 45 КПК України не є обов'язковою.
При цьому, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, враховуючи показання ОСОБА_3 щодо непричетності до викрадення майна потерпілої ОСОБА_7, та інші добуті по справі докази, змінив пред'явлене підсудному обвинувачення, виключивши із обвинувачення ст. 185 ч. 3 КК України.
Тому, апеляція прокурора щодо скасування вироку суду відносно ОСОБА_3 є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Не заслуговують на увагу доводи апеляції прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Ці вимоги закону відносно ОСОБА_2 дотримані.
Під час нового розгляду справи суд має усунути зазначені вище недоліки з урахуванням наведених у апеляції ОСОБА_2 доводів, повно і всебічно дослідити всі обставини, які можуть мати значення для правильного вирішення справи, вжити заходів для перевірки скарг засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_4 про застосування до них незаконних методів слідства, дотримуючи при цьому вимог закону, статей 3 і 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. N 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування". Крім того, слід перевірити алібі ОСОБА_2, встановити дійсну вартість викраденого майна ТОВ «Тростянецький електрозавод», при необхідності призначивши судово-товарознавчу експертизу, дати належну оцінку всім доказам і постановити по справі законне та обґрунтоване рішення.
Якщо в результаті нового судового розгляду суд дійде висновку про винність ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, то призначене ОСОБА_2 покарання не можна вважати м'яким.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 370, 374, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити повністю, апеляцію прокурора Шаповала О.Т., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково.
Вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 14 березня 2012 року відносно ОСОБА_2 та відносно ОСОБА_4, в порядку ст. 365 КПК України скасувати, в зв'язку істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду.
Цей же вирок щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію прокурора Шаповала О.Т., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції без задоволення.
Запобіжний захід ОСОБА_2, ОСОБА_4 залишити взяття під варту.
СУДДІ:
Матус В. В. Луговий М. Г. Олійник В. Б.
