Справа №1-7/12
Головуючийу суді у 1 інстанції - Бєгунова
Номер провадження 11/1890/163/12
Суддя-доповідач - Сахнюк
Категорія - 42
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Сахнюка В. Г.,
суддів - Безверхого О. М., Демченка М. О.,
з участю прокурора - Кононенко К.П.,
потерпілої - ОСОБА_2,
засудженого - ОСОБА_3,
адвоката - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_4, прокурора, який брав участь в суді першої інстанції ОСОБА_5 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 13 січня 2012 року,
яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий;
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в особі ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 60. 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3. 728 грн. 66 коп., моральну шкоду в сумі 10. 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати в сумі 1. 758 грн.
У відповідності до вимог ст. 81 КПК України вирішено питання про речові докази.
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_3 засуджений за вчинення наступного.
Близько 18 години 31 жовтня 2011 року ОСОБА_3, будучи законним володільцем за дорученням, керував автомобілем «Ауді-А-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 та, рухаючись в темну пору доби прямою ділянкою проїзної частини вулиці Свердлова в м. Кролевець, проявив неуважність та, маючи об’єктивну можливість вчасно виявити пішохода ОСОБА_7, яка рухалась біля правого краю проїзної частини в попутному з автомобілем напрямку, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 були завдані тяжкі тілесні ушкодження у вигляді поєднаної відкритої тупої механічної травми голови та тулубу, яка супроводжувалась переломами кісток склепіння та основи черепу, множинними переломами ребер, крововиливами в тканину головного мозку та під його оболонки, травматичними набряками тканини головного мозку та легень, забоєм головного мозку та легень важкого ступеню, від яких настала її смерть на місці пригоди. ОСОБА_3 місце пригоди залишив.
В поданих апеляціях та доповненнях до них:
- адвокат ОСОБА_4 ставить питання про зміну вироку з пом’якшенням призначеного покарання, шляхом визначення покарання з застосуванням ст. 75 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що призначене судом ОСОБА_3 покарання є занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню тяжкості та особі засудженого. Вважає, що виправлення засудженого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.
Окрім того, адвокат зазначає, що на сьогоднішній день загальний розмір виплат ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди потерпілим становить – 78.733 грн. та матеріальної шкоди – 11.729 грн., і вважає, що, не дивлячись на визначене судом покарання ОСОБА_3, він, усвідомлюючи тяжкість вчиненого та свою вину, продовжує сплачувати спричинену потерпілим моральну шкоду.
Також, адвокат зазначає, що трудовий колектив Кролевецького цеху Шосткінського УЕГГ ПАТ «Сумигаз» вирішив клопотатись перед Апеляційним судом Сумської області про передачу на поруки ОСОБА_3, та просить суд змінити вирок і призначити засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду змінити, пом’якшивши засудженому ОСОБА_3 покарання, визначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що призначене ОСОБА_3 покарання є занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого. Також прокурор вважає, що судом не враховано те, що ОСОБА_3 вчинив необережний злочин, після вчиненого активно допомагав потерпілій матеріально.
Окрім того, прокурор зазначає, що потерпіла та її представник у судових дебатах погодилися з думкою прокурора та прохали суд призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком на 3 роки. Також, прокурор просить скасувати вирок суду в частині прийнятого судом рішення щодо відшкодування потерпілій ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 10.000 грн., а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданих апеляцій, думку прокурора про підтримку апеляції прокурора, захисника ОСОБА_4 та засудженого та підтримку апеляції захисника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія знаходить апеляцію прокурора частково обґрунтованою і такою, що підлягає до часткового задоволення, а апеляція захисника не підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 в скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, які судом ретельно досліджені, оцінені та детально викладені у вироку і апелянтом не оспорюється.
Дійшовши до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3, суд вірно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та його ставлення до скоєного, обставини, що пом’якшують йому покарання, а саме перше притягнення до відповідальності, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування значної завданої шкоди, позитивні характеристики, наявність на утримання 2-х неповнолітніх дітей.
Виходячи із зазначених обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування ст. 69 КК України і призначити покарання більш м’яке, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 286 КК України тобто у виді обмеження волі.
Оскільки внаслідок злочину настала смерть потерпілої, колегія суддів не знаходить підстав для застосування ст. 75 КК України.
За таких обставин, колегія суддів знаходить призначене покарання достатнім і необхідним для перевиховання винного та попередження скоєння нових злочинів.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 засуджений законно і обґрунтовано, а призначена міра покарання є справедливою.
Разом з тим, розглядаючи цивільний позов по справі, суд припустився помилки, яку необхідно виправити.
Так, призначаючи розмір моральної шкоди та осіб, яким така шкода була заподіяна, суд не звернув увагу на вимоги ч. 2 ст. 1168 ЦК України, згідно яких наводиться вичерпний перелік осіб, яким відшкодовується моральна шкода.
Однак, суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, яка згідно матеріалів справи є сестрою потерпілої і не проживала з нею однією сім’єю, таким чином, не підпадає у перелік родичів, передбачених ч. 2 ст. 1168 ЦК України.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне цивільний позов за вироком в частині стягнення з засудженого на користь ОСОБА_2 10.000 грн. моральної шкоди скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 367, 377 КПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Кролевецького районного суду від 13.01.2012 року стосовно засудження ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_4 – без задоволення.
Цей же вирок в частині цивільного позову, а саме про стягнення з засудженого на користь ОСОБА_2 10.000 грн. моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.
СУДДІ:
Сахнюк В. Г. Безверхий О. М. Демченко М. О.
