1/754/1/13
Справа № 1-7/12
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.10.2013 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Дігтяр І.Р.
при секретарі - Шкляревській І.В.
з участю прокурора - Кенюка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Васильківка,
Васильківського району, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, зареєстрованої в АДРЕСА_1, проживаючої в АДРЕСА_2
раніше не судимої,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Встановив:
22 жовтня 2008 року з апеляційного суду м. Києва надійшла кримінальна справа відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожного за ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що приблизно у 2001 році, знаходячись в м. Києві, умисно з корисливих спонукань з метою придбання права на майно шляхом обману, вступила в злочинну змову з невстановленими слідством особа. Після цього діючи, згідно розподілених ролей, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на придбання права власності на майно шляхом обману, умисно, за допомогою невстановлених слідством осіб, підшукали об'єкт злочинного посягання - квартиру АДРЕСА_3, що належала на праві приватної власності померлому 29.08.2001 року громадянину ОСОБА_8, та через відсутність спадкоємців відповідно до ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року) за правом спадкоємства повинна була перейти до держави. Після чого, ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи, діючи згідно розподілених ролей, дали вказівку ОСОБА_5 серед знайомих підшукати особу, яку залучити як «підставну особу» для формального оформлення на неї права власності на квартиру АДРЕСА_3. ОСОБА_5, діючи згідно розподілених ролей вирішила залучити для вчинення цього злочину як «підставну особу» свою знайому громадянку ОСОБА_9, яка була не обізнана щодо дійсних намірів ОСОБА_1, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб. ОСОБА_1 готуючись до вчинення злочину - придбання шляхом обману права власності на квартиру АДРЕСА_3, діючи згідно розподілених ролей, повідомила невстановленим слідством особам анкетні дані ОСОБА_9, а саме її прізвище, ім'я, по-батькові. Невстановлені слідством особи при невстановлених слідством обставинах підробили підпис від імені ОСОБА_8 в заповіті від 22.07.1996 від імені ОСОБА_8 на користь «підставної особи» ОСОБА_9 на право спадкування нею всього майна, який був посвідчений за реєстровим № 635 колишнім приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (змінив прізвище на ОСОБА_10), матеріали кримінальної справи відносно якого виділені в окреме провадження. Підроблений заповіт від імені ОСОБА_8 невстановлена слідством особа при невстановлених слідством обставинах передала ОСОБА_1 з метою його подальшого використання при вчиненні злочину. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір спрямований на придбання права на майно шляхом обману та діючи згідно єдиного плану вчинення злочину, та розподілених ролей, маючи вказаний підроблений заповіт від імені ОСОБА_8, залучили ОСОБА_9 як «підставну особу» для формального оформлення на неї права власності на квартиру АДРЕСА_3. Так, ОСОБА_5, 01.02.2002 в денний час, забезпечила явку «підставної особи» ОСОБА_9 до нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, яка була не обізнана щодо дійсних намірів ОСОБА_1, ОСОБА_5, та невстановлених слідством осіб, за адресою: АДРЕСА_4 де разом з ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_9, що на неї буде оформлюватися право власності на квартиру шляхом вступу в спадщину. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, за грошову винагороду в розмірі 100 гривень, умовили «підставну особу» ОСОБА_9 видати довіреність від 01.02.2002 на ім'я ОСОБА_12 на право вирішення всіх питань, пов'язаних з відкриттям спадщини померлого в серпні 2001 року ОСОБА_8, яка була оформлена та посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 706. Після цього, невстановлені слідством особи, з метою введення в оману державних нотаріусів Сьомої Київської державної нотаріальної контори, підробили підпис від імені «підставної особи» ОСОБА_9 у заяві від 13.02.2002 від імені ОСОБА_9 до Сьомої Київської державної нотаріальної контори про вступ нею в спадщину щодо майна померлого ОСОБА_8, а саме: квартири АДРЕСА_3, яку поштою направили до вказаної державної нотаріальної контори, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5. На підставі цієї підробленої заяви від імені «підставної особи» ОСОБА_9, державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_13, яка була не обізнана щодо дійсних намірів ОСОБА_1, ОСОБА_5 та невстановлених слідством осіб, 15.02.2002 було заведено спадкову справу № 165 щодо майна померлого у серпні 2001 ОСОБА_8 В цей же час, приблизно в лютому 2002 року, ОСОБА_1 звернулася з приводу представництва інтересів «підставної особи» ОСОБА_9 в Сьомій Київській державній нотаріальній контори щодо вступу в спадщину до майна померлого ОСОБА_8, маючи намір шляхом обману придбати право на квартиру АДРЕСА_3. При цьому ОСОБА_1 при невстановлених слідством обставинах надала ОСОБА_12 вказані вище довіреність від 01.02.2002 від імені «підставної особи» ОСОБА_9, а також підроблений заповіт від імені ОСОБА_8 на користь «підставної особи» ОСОБА_9 В подальшому ОСОБА_1 приблизно з лютого 2002 року до 26.07.2002, діючи згідно розподілених ролей з ОСОБА_5, та невстановленими слідством особами, на підставі довіреності від 01.02.2002 від імені «підставної особи» ОСОБА_9, звернулася до державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_13, якій надала необхідні документи для оформлення спадщини, що залишилася після померлого ОСОБА_8, в тому числі і переданий їй раніше ОСОБА_1 вказаний вище підроблений заповіт від імені ОСОБА_8 Держаний нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_13, будучи введеною в оману щодо правомірності отримання "підставною особою" ОСОБА_9 права за заповітом отримати в спадщину майно померлого ОСОБА_8, оформила та видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 26.07.2002 за реєстровим № 3с2992, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_3 було оформлено на «підставну особу» ОСОБА_9 Це свідоцтво про право на спадщину за заповітом на користь «підставної особи» ОСОБА_9 від 26.07.2002, того ж дня, в приміщенні Сьомої Київської державної нотаріальної контори за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 5, було отримано особою справа відносно якої виділена в окреме провадження, яка в подальшому при невстановлених слідством обставинах передала його ОСОБА_1 Після цього, в другій декаді липня 2002 року, невстановлені слідством особи, діючи згідно розподілених ролей із ОСОБА_1 та ОСОБА_5, звернулися до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_5 де на підставі вказаного вище свідоцтва про право на спадщину за повітом від 26.07.2002 на користь «підставної особи» ОСОБА_9 зареєстрували на останню право власності на квартиру АДРЕСА_3. В подальшому цей правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_3, право власності на яку було формально оформлено на «підставну особу» ОСОБА_9 знаходився в розпорядженні ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб, які його зберігали з метою подальшого збуту вказаної квартири. В результаті зазначених дій ОСОБА_1, ОСОБА_5 та інші невстановлені особи, шляхом обману придбали право власності на квартиру АДРЕСА_3, завдавши державі матеріальну шкоду в сумі 54 000 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинили шкоду в особливо великих розмірах. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, діючи згідно єдиного плану вчинення злочину та розподілених ролей, продали квартиру АДРЕСА_3, якою заволоділи шляхом обману, право власності на яку було формально оформлено на «підставну особу»ОСОБА_9, уклавши договір купівлі-продажу квартири від 06.08.2002 між «підставною особою» ОСОБА_9, яка діяла за вказівкою ОСОБА_1 і ОСОБА_5, та громадянкою ОСОБА_14
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України.
24 лютого 2009 року ОСОБА_1 будучи повідомленою про день і час розгляду справи, ухилилася від явки в судове засідання, про поважність причин неявки, суд належним чином не повідомила, тому постановою суду їй було змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на утримання під вартою, суд доручив виконання постанови про взяття підсудної під варту Деснянському РУ ГУМВС України в м. Києві /а.с. 61 т. 3/.
16 березня 2009 року до суду надійшло повідомлення, згідно якого постанова суду не виконана у зв'язку з тим, що по місцю реєстрації - АДРЕСА_1 підсудна ОСОБА_1 не проживає, за адресою: АДРЕСА_2, яку підсудна вказала як місце проживання, остання не проживає, вказану квартиру майже рік тому продала громадянину ОСОБА_15
30 березня 2009 року суд оголосив розшук підсудної ОСОБА_1 Матеріали кримінальної справи відносно підсудної ОСОБА_1 обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України виділено з кримінальної справи в окреме провадження. Виконання постанови про розшук підсудної ОСОБА_1 доручено Деснянському РУ ГУМВС України в м. Києві.
30 грудня 2010 року суд повернув справу прокурору на додаткове розслідування.
23 березня 2011 року апеляційний суд м. Києва скасував постанову суду про повернення справи на додаткове розслідування.
07 квітня 2011 року справа повернулась з апеляційного суду м. Києва до суду і її розгляд був призначений на 10.00 год. 06 травня 2011 року.
06 травня 2011 року підсудна ОСОБА_1 до суду не з'явилась, про причину неявки не повідомила, клопотань не надіслала, її місцеперебування суду не відоме.
В судове засідання 28 жовтня 2013 року підсудна ОСОБА_1 викликалась і також не з'явилась.
Справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України в редакції 1960 року, справа повертається на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового розслідування в разі неможливості її усунення в судовому засіданні.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченої.
Неповнота досудового слідства в даній справі полягає в наступному.
ОСОБА_1 що по місцю реєстрації: АДРЕСА_1 не проживає, за адресою: АДРЕСА_2, яку підсудна вказала як місце проживання, остання не проживає, вказану квартиру продала громадянину ОСОБА_15
За вказаними адресами працівники карного розшуку не можуть розшукати підсудну вже тривалий час.
Таким чином, слідчий не встановив дійсне місце проживання ОСОБА_1
Згідно ст. 262 КПК України в редакції 1960 року розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного і його явка до суду є обов'язковою.
Згідно ч. 2 ст. 280 КПК України в редакції 1960 року ухилення підсудного від суду тягне зупинення провадження у справі до розшуку підсудного.
Згідно ч. 1 ст. 274 КПК України в редакції 1960 року під час розгляду справи суд може змінити запобіжний захід щодо підсудного.
Санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна і суд змінив підсудній запобіжний захід на утримання під вартою за порушення підписки про невиїзд і ухилення від суду.
Таким чином, суд виконав всі вимоги закону при ухиленні підсудної від суду.
З часу оголошення підсудної у розшук 30 березня 2009 року минуло понад 43 місяці, але з врахуванням того, що місце проживання підсудної невідоме, немає підстав для подальшого перебування справи у суді в очікуванні результатів розшуку.
Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд не забезпечив досягнення мети, передбаченої ст. 148 КПК України в редакції 1960 року, а саме, запобігти спробам ухилитися від суду і забезпечити виконання процесуальних рішень.
В свою чергу суд вжив всіх передбачених законом заходів щодо розгляду і правильного вирішення справи у розумні строки, зокрема оголосив розшук ОСОБА_1 через її неявку в судове засідання і добився від органів міліції заведення розшукової справи.
На неодноразові нагадування суду посадовці Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві листами від 07.12.2009 р., 11.05.2010 р., 28.12.2010 р., 31.05.2011 р., 17.01.2012, 26.01.2012 р., 06.06.2012 р., 09.11.2012 р., 27.05.2013 р., 11.09.2013 р. повідомляли, що в результаті оперативно-розшукових заходів місцезнаходження ОСОБА_1 не встановлено і розшук підсудної триває.
Суд не має свого розшукового апарату, а тому не може сам розшукати підсудну.
За викладених обставин дана справа підлягає поверненню на додаткове розслідування для розшуку і затримання ОСОБА_1 та перевірки вчинення нею за період розшуку нових злочинів.
Запобіжним заходом підсудній суд залишає тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України в редакції 1960 року, суд
Постановив:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190 КК України провернути прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Запобіжним заходом ОСОБА_1 залишити тримання під вартою згідно постанови суду.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляцію до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя:
