УХВАЛА
26 вересня 2017 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:
головуючого
Єленіної Ж.М.,
суддів:
Григор’євої І.В., Щепоткіної В.В.,
за участю секретаря
судового засідання
Гапона В.О.,
засудженого (у режимі
відеоконференції)
ОСОБА_5,
захисників
Бущенка А.П., Норпароняна С.Г., Плахотнюка О.А., Плахотнюка О.О., Сєдого О.О.,
потерпілих
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
представника потерпілих
ОСОБА_14, ОСОБА_15,
прокурора
Ковальчука О.С.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та заступника Генерального прокурора України Стрижевської А.А. на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2017 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_5 про перегляд ухвали цього ж суду від 22 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами,
в с т а н о в и в:
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2012 року ОСОБА_5 засуджено та призначено покарання: за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 263 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 27, ст. 348 цього Кодексу - довічне позбавлення волі; за ч. 3 ст. 27, п. п. 1, 5, 6, 8, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 70 цього Кодексу Суслову М.А. остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2013 року вирок місцевого суду було залишено без зміни.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2014 року судові рішення щодо ОСОБА_5 змінено шляхом виключення вказівки на його засудження за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України.
16 грудня 2016 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до Апеляційного суду Київської області з заявою про перегляд ухвали цього суду від 22 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами, в якій порушував питання про скасування цієї ухвали та вироку місцевого суду й повернення кримінальної справи за обвинуваченням його за п. п. 1, 5, 6, 8, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на додаткове розслідування.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2017 року заяву ОСОБА_5 про перегляд означеного судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Касаційний розгляд кримінального провадження (за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та заступника Генерального прокурора України Стрижевської А.А.) було призначено на 10 годину 26 вересня 2017 року.
Оскільки засуджений ОСОБА_5, котрий відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі і тримається під вартою, заявив клопотання про розгляд справи у суді касаційної інстанції за його участю, йому було запропоновано взяти участь у касаційному розгляді у порядку дистанційного судового провадження.
Проте у судовому засіданні 26 вересня 2017 року, в якому ОСОБА_5 брав участь у режимі відеоконференції, засуджений наполягав на його безпосередній участі у касаційному розгляді і просив доставити його до зали суду.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового розгляду - засудженого, захисників та прокурора, котрі підтримали заявлене клопотання і промисли відкласти касаційний розгляд для забезпечення безпосередньої участі у ньому засудженого, потерпілих та їх представників, котрі заперечили проти відкладення касаційного розгляду і вважали за можливе провести його за умови участі ОСОБА_5 у порядку дистанційного судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 43 КПК України засуджений має права обвинуваченого в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження, у тому числі право брати участь у судовому засіданні.
Відповідно до передбаченої ч. 2 ст. 336 КПК України імперативної заборони суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.
Таким чином, для реалізації права ОСОБА_5 на захист та на безпосередню участь у перегляді провадження у порядку касаційної процедури касаційний розгляд слід відкласти.
Керуючись ст. ст. 430, 434 КПК України, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд
п о с т а н о в и в:
Заявлене ОСОБА_5 клопотання задовольнити.
Забезпечити безпосередню участь засудженого у розгляді провадження у суді касаційної інстанції, у зв'язку з чим касаційний розгляд відкласти на 10 годину 21 листопада 2017 року, про що повідомити учасників кримінального провадження.
Етапувати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№ 70)» до Київського слідчого ізолятора, зарахувавши його за Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та доставити його під вартою до зали судових засідань на 10.00 год. 21 листопада 2017 року для участі в касаційному розгляді.
Виконання ухвали в частині етапування та доставки засудженого до суду покласти на начальників Бердичівської виправної колонії (№ 70) та Київського слідчого ізолятора, начальника Головного управління - Командувача Національної гвардії України та на Департамент організаційного забезпечення діяльності служб кримінально-виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Доповнення та заперечення на касаційні скарги вручити учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Ж.М. Єленіна
В.В. Щепоткіна
І.В. Григор’єва
