Ухвала
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 1-7/12
Провадження № 51-1232 ск 18
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року,
встановила:
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 27, п.п.1, 5, 6, 8, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст.27, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 27, ст. 348 Кримінального кодексу України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
В порядку Глави 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) ОСОБА_4 звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд зазначеного вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2019року заяву засудженого ОСОБА_4 було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 462 КПК та встановлено строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали, однак після закінчення встановленого судом строку, засуджений направив через свого захисника ОСОБА_5 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в зміненій редакції, разом із клопотанням про поновлення пропущеного ним строку для усунення недоліків.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області 01 жовтня 2019 року повернув вказану заяву, на підставі ч. 3 ст. 464, п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 в установлений судом строк не усунув недоліків заяви, яку залишено без руху.
Київський апеляційний суд ухвалою від 11 березня 2021 року зазначене судове рішення від 01 жовтня 2019 року залишив без змін.
Як убачається з касаційної скарги, засуджений ставить питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку. Вважає, що місцевий суд безпідставно не зважив на поважні причини, які перешкодили йому вчасно усунути недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яку залишено без руху. Апеляційний суд, на думку ОСОБА_4 , дійшов не обґрунтованого висновку про те, що кримінальним процесуальним законом не передбачено поновлення пропущеного строку на усунення недоліків такої заяви.
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 цього Кодексу, яка передбачає залишення заяви без руху з встановленням відповідного строку для усунення недоліків заяви, після чого у випадку неусунення недоліків у встановлений строк заява з доданими матеріалами та відповідною копією ухвали повертається особі, яка її подала.
Положеннями ст. 429 КПК передбачено порядок встановлення судом строку, що надається особі для усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення її касаційної скарги без руху (заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами).
Однак вказані вище норми закону не передбачають поновлення строку на подання заяви про виправлення недоліків первинної заяви, про що правильно зазначив апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі. При цьому за особою залишається право повторно подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з дотриманням порядку, встановленого у Главі 34 КПК.
Наведене правозастосування узгоджується з позиціями, викладеними в ухвалах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 березня 2021 року в справі №643/3561/17 (провадження № 51-5262ск20), від 08 вересня 2020 року в справі №522/3507/19 (провадження № 51-2749ск20), від 02 червня 2020 року в справі №724/1603/17 (провадження № 51-2617ск19)
Таким чином, ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2019року та ухвала Київського апеляційного суду від 11 березня 2021 року відповідають вимогам кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для їх скасування.
За таких обставин, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, оскільки з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01жовтня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 березня 2021року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3
