Про цінні папери та фондовий ринок
Яку питому вагу та роль для суспільства та окремих суб’єктів господарювання мають цінні папери (ЦП)? Що вони собою представляють, як класифікуються та яким чином використовуються? Якими є умови їх придбання чи продажу? Чи регулюються ці процеси державою, та як саме? Читайте
Загальні аспекти
Сьогодні цінні папери є важливою складовою господарських взаєморозрахунків. У ряді випадків вони здатні замінювати національну чи іноземну валюту, а також приносити певний прибуток їх власникові.
За зовнішнім виглядом цінний папір є документом, складеним за певною формою (докладніше це визначено у законодавстві). Він має реквізити, серед яких можна знайти:
- Ім’я видавця (особи, що видала)
- Назву власника (кому належать права володіння). Наприклад, іменні акції, які не можна передати у користування іншим членам сім’ї без поважних причин. Але їх можна успадкувати за заповітом чи в загальному порядку наслідування.
Також в документі може бути передбачено:
- Посвідчення прав.
- Можливості та умови їх передачі іншим особам тощо.
Загальні засади випуску та обігу ЦП викладені в чинному Господарському та Цивільному кодексах. Більш докладно про закони читайте в окремому підпункті цієї статті.
Поширені види цінних паперів
В чинному законодавстві передбачено класифікацію ЦП за різними ознаками. В залежності від умов видачі розрізняють такі види цінних паперів, як:
- Емісійні – надають в межах свого випуску однаково рівні права всім їх власникам. Найяскравішими прикладами можуть виступати звичайні акції підприємств, та облігації (в тому числі державні), інвестиційні та іпотечні сертифікати.
- Неемісійні – всі інші папери, що не підпадають під попереднє визначення..
В залежності від форми ЦП бувають документарними та бездокументарними. Це залежить від вигляду, в якому їх випускають: сертифікат чи просто відповідний обліковий запис.
Форма випуску ЦП також може різнитися. Наприклад, іменні акції потребують вписування повного імені особи-власника. А документи на пред’явника не мають такої графи. Більш гнучкими в цьому відношенні є ордерні ЦП: особа, вказана в них, може самостійно реалізувати свої права, або делегувати їх уповноваженій людині.
Пайові та боргові ЦП, їх особливості
Окремо варто відмітити пайові цінні папери, здатні знаходитися у цивільному обороті. Вони ступають офіційним посвідченням участі певної особи у статутному капіталі. Завдяки володінню таким документом можна розраховувати на отримання частини прибутків фірми чи підприємства, зокрема:
- Щорічна виплата дивідендів (їх розмір залежить від того, наскільки вдало за цей період велася господарська діяльність).
- Отримання частини майна при ліквідації фірми або підприємства.
До цієї групи відносяться інвестиційні сертифікати та всі види акцій.
Боргові цінні папери є документальним посвідченням відносин, що виникають при оформленні позики. Вони засвідчують зобов’язання отримувача погасити борг у встановлений строк. Яскравим прикладом є різноманітні облігації та векселі, випущені приватними підприємствами, казначейством або державою.
Серед документів, в яких вказано право розпорядження певним майном (або його частиною), виділяють ще товаророзпорядчі ЦП.
Про фондову біржу та регулювання ринку ЦП
Обіг цінними паперами, в тому числі їх продаж та купівля відбуваються на спеціальному ринку – фондовому. В залежності від рівня він буває місцевим , регіональним, національним та міжнародним.
На міжнародному рівні доводиться грати за загальними правилами, що встановлюються рядом угод між державами-учасниками. Але на національному та нижчих рівнях держава має право регулювати діяльність ринку. Зокрема, це ряд законодавчих документів:
- Про фондову біржу (умови здійснення їх діяльності, вимоги до мінімального капіталу, організаційно-правові засаді та ін.). Наприклад, така біржа може існувати у формі акціонерного товариства чи дочірнього підприємства, підпорядкованого 20 и більше торговцям. Основним регулятором її діяльності виступають ЦПК та окремі закони.
- Про цінні папери та фондовий ринок. Наприклад, членами фондової біржі можуть стати лише торговці з ліцензією встановленого зразка. Тільки вони мають право купувати або продавати цінні папери, дотримуючись при цьому встановлених стандартів біржі.
Функції контролю та регулювання спірних питань покладаються на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Це спеціальний орган, що стежить за дотриманням правил діяльності, а також виявляє порушення, веде статистику (загальний обіг ЦП, встановлення біржових курсів тощо), анулює ліцензії та веде інші дії. У складних випадках Держкомісія може припинити діяльність біржі на підставах, окреслених у законодавстві (наприклад, якщо кількість членів дочірнього підприємства стала меншою за 20).
Роль держави
Основною функцією держави є регулювання взаємовідносин між учасниками фондового ринку. Зокрема, прийнятий та неодноразово вдосконалений ЗУ про цінні папери та фондовий ринок дозволяє сьогодні вести повноцінну діяльність, отримуючи солідний прибуток від торгівлі цінними паперами.
Але не один тільки Закон «Про цінні папери та фондовий ринок» допомагає здійснювати контрольно-регулятивні функції. В юридичній практиці застосовують широкий перелік нормативних актів, серед яких:
- ЗУ «про господарські товариства» та «Про приватизацію державного майна».
- «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу ЦП».
- Закони про іпотеку та іпотечне кредитування (а також про іпотечні облігації).
- Поточні постанови Кабміну стосовно цінних паперів.
- Розпорядження Антимонопольного комітету тощо.
Тепер Ви знаєте, яку роль можуть мати боргові цінні папери, та як відрізнити державні зразки від випущених комерційними установами. Бажаємо успіхів!
