Справа № 1-7/12 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2012 року, Автозаводський райсуд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді – Обревко Л.О.
при секретарі – Щербакової К.Ю.
з участю прокурора – Гончаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вирішальне Лохвицького району Полтавської області, українця, громадянина України, неповна середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1; прож в АДРЕСА_2, раніше судимого:
10.02.2005 року Лохвицьким райсудом Полтавської області за ч. З ст. 185; ст. 75; ст. 104 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
19.10.2005 року Лохвицьким райсудом Полтавської області за ч. 2 ст. 186; ст. 69; ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі;
11.11.2006 року звільнений по відбуттю строку покарання;
23.04.2007 ро ку Лохвицьким райсудом Полтавської області за ч. 1 ст. 162; ст. 75; ст. 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
15.06. 2007 року Лохвицьким райсудом Полтавської області за ч. 1 ст. 309; ст. 395; ст. 76 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
18.02.2008 року Лохвицьким райсудом Полтавської області за ч. З ст. 185; ч. 1 ст. 263; ст. 15, ч. 2 ст. 186; ч. 2 ст. 309; ч. 1, ч. 4 ст. 70; ст. 71; ст. 72 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;
29.04.2010 року звільнений по УДЗ на 11 місяці 2 дні;
14.03.2011 року Лохвицьким районним судом Полтавської області за ст 395 КК України до штрафу в сумі 510грн;
31.08.2011 року Лохвицьким райсудом Полтавської області за ч.2 ст 190, ст 395 КК України до 1 року позбавлення волі.
у вчиненні злочинів, передбачених за ч.1 ст 358, ч.3 ст 358 КК України (в редакції 2001 року), ч.2 ст 185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2010 року в вечірній час, точної дати та часу проведеним розслідуван ням встановити не явилося можливим, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні орендованої ним квартири АДРЕСА_3, під час злочинно го умислу, спрямованого на підроблення документу, який виник раптово, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, попрохав гр. ОСОБА_2 подарувати йому єдиний квиток для дітей-сиріт № 215, виданий 01.09.2009 року адміністрацією професійно-технічного учили ща № 6 м. Кременчука на ім’я ОСОБА_2, порядок виготовлення та видачі яких за тверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про по ліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей- сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» зі змінами та доповненнями й нака зом Міністерства освіти України № 216 від 19.06.1996 року «Про затвердження Інструкції про виготовлення і правила користування Єдиним квитком для дітей-сиріт і дітей, які за лишилися без піклування батьків», який надає право на безплатне відвідування кінотеат рів, виставок,музеїв, спортивних споруд, безплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі), з метою його подальшого підроблення та викорис тання для безкоштовного проїзду у громадському транспорті й транспорті приміського сполучення.
Отримавши даний єдиний квиток у постійне володіння та розпорядження, підсудний ОСОБА_1, видаливши з нього фотокартку гр. ОСОБА_2, вклеїв на її місце свою фотокартку, шари ковою ручкою здійснив домальовування відсутнього фрагменту відбитки печатки на своїй фотокартці й виправив рік закінчення терміну дії даного єдиного квитку з цифри «1» та цифру «2», чим здійснив підроблення цього документу, зберігав його й переносив при собі з метою подальшого його використання для безкоштовного проїзду у громадському транс порті й транспорті приміського сполучення.
Він же, 05.04.2011 року близько 03:30 год., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання підробленого ним єдиного квитку, який виник заздалегідь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небе зпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого проїзду до м. Кременчука, прийшов на залізничну станцію «Ромадан» Південної залізничниці, розташовану у с.м.тРомадан Полтавської області, де здійснив посадку у вагон потягу приміського сполучення напрямку слідування «Ромадан - Кременчук» й пред’явив провіднику у даного вагоні ОСОБА_3 єдиний квиток для дітей-сиріт № 215, виданий 01.09.2009 року адміністрацією професійно-технічного училища № 6 м. Кременчука на ім’я ОСОБА_2, який був за здалегідь ним підроблений шляхом переклеювання фотокартки на свою з послідуючим домальовуванням відсутнього фрагменту відбитки печатки на своїй фотокартці й виправ лення рік закінчення терміну дії даного єдиного квитку з цифри «1» та цифру «2». Даний квиток в подальшому зберігав при собі й використовував для безплатного проїзду в гро мадському міському транспорті.
20.04.2011 року близько 09:20 год. підсудного ОСОБА_1 було затримано працівниками мі ліції, якими, при проведенні поверхового огляду його одягу, було виявлено та вилучено єдиний квиток для дітей-сиріт № 215, виданий 01.09.2009 року адміністрацією професійно- технічного училища № 6 м. Кременчука на ім’я ОСОБА_2, в якому була вклеєна фо токартка гр. ОСОБА_1.
Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 117 від 21.04.2011 року «В наданому на дослідження єдиному квитку № 215 від 01.09.2009 року на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4,..., маються ознаки зміни початкового змісту доку менту. Дані зміни виражені в переклейці фотокартки з послідуючим домальовуванням час тини відбитку печатки та дописці цифри «2» в графі «Дійсний до»».
Він же, повторно, 19.04.2011 року в проміжок часу з 10 до 11 год., точного часу про веденим розслідуванням встановити не явилося можливим, під час злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, який виник заздалегідь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в орендованому ним приміщенні квартири АДРЕСА_4, шляхом вільного доступу, таємно викрав із зали : 1). перфоратор марки «Витязь ИЗ- 950» 220В серійний номер 000216 чорно-синього кольору вартістю 455 грн.; 2). акумуляторну дриль/викрутку марки «Powertec РТЗ104/1» 18В вартістю 110 грн.; 3). дві акумуляторні батареї на 18В марки «ЕпЬеІ» вартістю 12 грн. кожна, загальною вартістю 24 грн.; та 4). зарядний пристрій до акумуляторної дрилі/викрутки марки «Еnhl» вартістю 60 грн.. З викраденим з місця скоєння злочину зник та використав його на власний розсуд, в результаті чого завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 649 грн..
Підсудний ОСОБА_1 не оспорюючи обставин справи та зібраних доказів свою вину у вчиненні встановленого судом злочину визнав повністю, та підтвердив факт підроблення документа та використання даного підробленого документа та факт таємного викрадення чужого майна.
Окрім повного визнання вини підсудним ОСОБА_1 його винність у вчиненні встановлених судом злочинів повністю підтверджуються, ніким із учасників судового розгляду не оспорюваними зібраними по справі доказами, які за згодою сторін в судовому засіданні не досліджувалися в порядку ст. 299 КПК України.
Підсудний ОСОБА_1 підробив документ, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою його використання, тому суд його дії кваліфікує за ч 1 ст 358 КК України ( в редакції 2001 року).
Підсудний ОСОБА_1 використав завідомо підроблений до кумент, тому суд його дії кваліфікує за ч.3 ст 358 КК України ( в редакції 2001 року).
Підсудний ОСОБА_1, повторно, таємно викрав чуже майно, тому суд його дії кваліфікує за ч.2 ст 185 КК України.
При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд в повній мірі враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, всі обставини по справі в їх сукупності, дані про особу підсудного, раніше судимого, не працюючого, по місцю проживання характеризується посередньо, його сімейний стан, вік та стан здоров’я.
Обставинами, що обтяжують відповідальність підсудного суд визнає рецидив злочину.
Обставинами, що пом’якшують відповідальність підсудного суд визнає визнання ним своєї вини, щире розкаяння в скоєному злочинові.
З урахуванням вище викладено суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання в межах санкції статті передбачаючою відповідальність за скоєне.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 скоїв злочини до винесення попереднього вироку, тому суд призначає йому покарання за правилами ст. 70 ч 4 КК України за сукупністю злочинів.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 скоїв злочин до повного відбуття покарання за попереднім вироком, тому суд до призначеного покарання за новим вироком частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком за правилами ст.ст. 71, 72 КК України.
Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 840грн, який підлягає задоволенню як такий, що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч.1 ст.358, ч.3 ст 358 КК України ( в редакції 2001 року), ч.2 ст 185 КК України призначивши покарання:
За ч.1 ст 358 КК України ( в редакції 2001 року) у виді обмеження волі строком на 1 рік;
На підставі ст 71,72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 18.02.2008 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст 70 ч 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначених за цим та попереднім вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 14.03.2011 року, визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
За ч.3 ст 358 КК України ( в редакції 2001 року) у виді арешту на строк 3 місяці;
За ч.2 ст 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч 1 ст 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 14.03.2011 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці.
На підставі ст 70 ч 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 31.08.2011 року, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити попередню – взяття під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 08.08.2011 року.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 840 грн.
Речові докази – перфоратор марки «Витязь ИЭ 950» ( а.с.86) – передати власнику ОСОБА_5
Речові докази – єдиний квиток №215 від 01.09.2009 року зі слідами підроблення, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів СВ автозаводського РВ УМВС України в Полтавській області (а.с.51) – знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засуд женому у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя:
