ПОСТАНОВА
Іменем України
06.02.2012 р.
м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Бондаренко Г.В.,
при секретарях Титенко Ю.А., Бакал С.В.,
з участю прокурорів Воліка О.І., Рака П.О., Ткачук Ю.Б.,
представника потерпілих
ОСОБА_1, ОСОБА_2 –ОСОБА_3,
потерпілих – ОСОБА_1, ОСОБА_4,
захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, вдівця, який має середню освіту, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
встановив:
органом досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він 08 жовтня 2005 року біля 23 години 15 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем “Опель-Кадет” № НОМЕР_5, рухався по проїзній частини проспекту Науки, збоку Московська площа в напрямку Столичного шосе в м. Києві. В цей же час в другій смузі руху по Столичному шосе в м. Києві зі сторони вул. Новопирогівська в напрямку Південного шляхопроводу рухався автомобіль “Мерседес-Бенц” № НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_9 Під час руху ОСОБА_8 допустив порушення вимог п.п. 2.9 а), 8.7.3 е), 8.10 Правил дорожнього руху України, а саме: будучи в стані алкогольного сп`яніння, не адекватно сприйняв виниклу обстановку, керуючи автомобілем “Опель-Кадет” № НОМЕР_5, при поданні світлофором сигналу, що забороняє рух, не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), виїхав на перехрестя на забороняючий –червоний сигнал світлофора, де зіткнувся з автомобілем “Мерседес-Бенц” №НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_9
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_4 отримала тілесні пошкодження, які відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, як небезпечних для життя, а пасажири ОСОБА_10 і ОСОБА_11 від отриманих тілесних пошкоджень померли в лікарні №17 м. Києва.
Порушення водієм ОСОБА_8 п.п. 2.9 а), 8.7.3 е), 8.10 ПДР України знаходяться в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Дії ОСОБА_8 органом досудового слідства кваліфікуються за ч. 3 ст.286 КК України.
Судом було проведено судове слідство в повному обсязі та встановлено наступне.
Так, в суді підсудний ОСОБА_8 показав, що 8.10.2005 року він на прохання ОСОБА_4 дійсно управляв автомобілем “Опель-Кадет” д.н.з. НОМЕР_5, рухався по проїзній частини проспекту Науки, збоку Московська площа в напрямку Столичного шосе в м. Києві. В його автомобілі знаходились ОСОБА_4, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 Того дня він алкоголь не вживав і був тверезим. На перехресті пр-т Науки та Столичного шосе він зупинився на червоний сигнал світлофора, попереду нього зупинилось ще два автомобіля. Після того як на світлофорі загорівся зелений колір, всі автомобілі почали рух, один із них поїхав направо, інший - повернув наліво, а він на швидкості приблизно 20 км/год розпочав рух прямо. Коли знаходився на смугах руху автомобілів, які були з права від нього, відбулося зіткнення, світло фар даного автомобіля він не бачив, звук удару –не чув. Коли отямився, то побачив дорожню ситуацію, яка відображена на схемі пригоди. Карета швидкої допомоги доставила його в лікарню.
Допитана в ході судового слідства потерпіла ОСОБА_4 надала покази аналогічні показам підсудного, вказавши, крім іншого, що не відчула від підсудного запах алкоголю, вважає, що він був тверезим.
Слід вказати, що відтворення обстановки та обставин подій за участю ОСОБА_8 і ОСОБА_4 в ході досудового слідства не проводилось, провести його в ході судового слідства не виявилось можливим, оскільки на момент надання судом доручення з метою проведення вказаної слідчої дії, згідно отриманої судом інформації, перехрестя між пр-том Науки та Столичне шосе змінено радикально і його на теперішній час не існує, оскільки збудовано шляхопровід (т. 4 а.с. 156-163).
Потерпілий ОСОБА_1 в суді надав покази аналогічні тим, що він надавав під час досудового слідства, згідно яких 09.10.05 року приблизно о 23 годині 00 хвилин йому повідомили, що його обидві дочки загинули в дорожньо-транспортній пригоді в м. Києві. При яких обставинах вони загинули йому не відомо (т.1 а.с.138).
Згідно оголошених судом за згодою всіх учасників процесу в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України показів потерпілого ОСОБА_12, останній показав, що 09.10.05 року приблизно о 08 год. 00 хв. він зателефонував на мобільний телефон своєї дружини, однак слухавку підняла медсестра та повідомила, що його дружина загинула в дорожньо-транспортній пригоді, обставини якої йому не відомі (т 1 а.с.130-131).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтримав покази, які він надавав під час досудового слідства при його допиті та при проведенні відтворення обстановки та обставин подій, згідно яких 08.10.05 року приблизно о 23 годині 15 хвилин він керував автомобілем «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_4, рухався по Столичному шосе зі сторони станції «Мерседес»в напрямку станції метро «Видубичі». Рухався зі швидкістю 90 км/год, під’їжджаючи до перехрестя швидкість зменшив приблизно на 10 км/год, проїзна частина має чотири смуги для руху в його напрямку, напрямки руху розділені металевим відбійником. Він рухався в другій смузі від відбійника із зустрічною смугою, в попутному напрямку автомобілів не було. Під’їжджаючи до перехрестя пр-ту Науки та Столичного шосе, побачив на світлофорі, як червоне світло міняється на зелене, дозволяюче для нього рух, зелений сигнал світлофора він побачив приблизно за 100 м. Він подивився вперед на перехрестя та, нікого не побачивши, продовжив рух прямо. Не доїжджаючи до перехрестя, згідно із даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій за його участю, він побачив автомобіль Опель за 42 м до місця зіткнення, який виїжджав на перехрестя з проспекту Науки і рухався зліва направо відносно напрямку його руху. Він подумав, що водій даного автомобіля повинен його бачити і йому необхідно було зупинитися, оскільки так як він розуміє водій їхав на червоний сигнал світлофора. Він, побачивши, що водій не зупиняється, застосував гальмування, однак даний автомобіль «Опель», виїхавши на перехрестя і напевно побачивши його приблизно по центру перехрестя пригальмував, після чого з середини перехрестя даний автомобіль збільшив швидкість та почав переїжджати його смугу. Після чого відбувся контакт його автомобіля з автомобілем «Опель». Крім того, свідок вказав, що одразу після зіткнення до місця пригоди прибули працівники ППС, які поруч чергували, посадили його в свій автомобіль та надали допомогу, потім до нього підійшов чоловік, який надав йому свій номер телефону, вказавши, що він є свідком пригоди (т. 1 а.с.141-142, 174-176).
Допитані в ході судового слідства свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 показали, що в день пригоди вони рухались по Столичному шосу з м. Києві в бік м. Обухова. Коли вони під’їжджали до світлофора на перехресті із пр-т Науки, то помітили автомобіль білого кольору, як потім їм стало відомо Опель, який рухався із пр-ту Науки в бік Корчуватого. Коли даний автомобіль почав пересікати перехрестя в них горів зелений сигнал світлофора, тому на їх думку, водій автомобіля Опель рухався на червоний сигнал світлофора. Крім того, вони підтвердили покази свідка ОСОБА_9 про те, що автомобіль Опель спочатку рухався повільно, а потім, на їх думку, помітивши їх, прискорився. Після цього вони почули звук сильного удару, зупинили автомобіль. Свідок ОСОБА_14 підійшов до місця пригоди, де були різні люди та працівники охорони, в машині яких знаходився водій автомобіля Мерседес, який був іншим учасником пригоди, йому надавали допомогу. ОСОБА_14 залишив йому свій контактний телефон, в подальшому за його допомогою працівники міліції встановили та допитали свідка ОСОБА_13, який знаходився разом з ним в автомобілі. Аналогічні за своїм змістом покази про фактичні обставини справи дані свідки надавали і під час їх допиту в ході досудового слідства та проведенні за їх участю відтворення обстановки та обставин подій (т. 1 а.с. 154-155, 156-157, 177-179, 180-182).
Допитаний в ході судового слідства за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_15 показав, що він, 8.10.2005 року, сидячи вдома, спостерігав як з проспекту Науки почали рухатись автомобілі, один із них рухався із Корчуватого на Столичне шосе, потім він побачив як на перехрестя виїхав автомобіль Опель зі швидкістю приблизно 30 км/год і в нього на великій швидкості, приблизно 200 км/год, в’їхав автомобіль Мерседес. Автомобіль Опель підкинуло вгору, він перевернувся, а автомобіль Мерседес проїхав під ним та зупинився. Після цього він вибіг на вулицю, водій автомобіля Мерседес намагався сховати номер свого автомобіля, у зв’язку з чим він його у нього забрав. Приблизно через 5 хв. на місце пригоди приїхав автомобіль Мерседес кубик, його посадили у вказаний автомобіль, почали вимагати, щоб він віддав державний номерний знак, нанесли йому декілька ударів. Потім на місці зібралося багато людей із сусідніх будинків та деякі з них допомогли йому вирватися він вказаних нападників. Після цього він викликав телебачення, у зв’язку з тим, що номери автомобіля були НОМЕР_4, перші цифри, він не пам’ятає. Хлопці, які допомагали йому вибратися із кубика можуть підтвердити його покази. Крім того, свідок вказав, що при спілкуванні із водієм автомобіля Мерседес ОСОБА_9 він відчув від останнього різкий запах алкоголю. Коли він вийшов із Мерседеса кубик, то був затриманий працівниками Беркут, які в подальшому без жодних пояснень звільнили його. Також свідок вказав, що на місці пригоди в нього були відібрані пояснення, проте в подальшому його ніхто не викликав, до тих пір поки захисники підсудного не здійснили по квартирний обхід прилеглих до місця пригоди будинків і квартир, та запросили його як очевидця дати покази в суді. Крім того, вказав, що він на місці пригоди допомагав робити заміри.
Допитаний в ході судового слідства за клопотанням захисту свідок ОСОБА_16 показав в суді, що також був очевидцем пригоди, коли почув страшний звук, повернувся та побачив, що з боку проспекту Науки горів зелений колір світлофора, автомобіль Опель знаходився у повітрі приблизно на висоті 3 м, з нього все вилітало, потім він вдарився у стовп та впав, одна із дівчат лежала за 3 м від автомобіля, інша на проїжджій частині бокової дороги, третя –на бордюрі, за дорогою, приблизно за 15 м від автомобіля. Свідок вказав, що звуку гальмування перед звуком удару не було, удар був надзвичайно великої сили. Іншим учасником пригоди був автомобіль Мерседес, у якого номери були «ВР». Одразу ж після пригоди водій Мерседеса зняв номери та заховав їх в багажник свого автомобіля, в цей час прибіг ОСОБА_15 та він сказав йому забрати номера від Мерседеса. Водій Мерседеса спілкувався по телефону, говорив, що не може забрати автомобіль з місця пригоди. Коли він (свідок) хотів забрати в нього мобільний, то відчув від водія автомобіля Мерседес різкий запах алкоголю. Перед цим, коли він намагався надати медичну допомогу потерпілим із Опеля, він в тому числі нахилявся над водієм Опеля, вважав, що той помер, і в цей момент жодного запаху алкоголю від останнього він не відчув. На місці пригоди зібралося багато людей, приїхала міліція, найпершими на місце прибув автомобіль з працівниками ППС чи Беркут. Крім того, свідок підтвердив обставини того як свідка ОСОБА_15 закривали в джипі та вимагали повернути номерний знак, наносили йому тілесні ушкодження. З моменту прибуття автомобіля ППС чи Беркут, водій автомобіля Мерседес знаходився в ньому, нікого до нього не підпускали. Коли приїхало телебачення, джип з місця пригоди поїхав, інших сторонніх автомобілів поруч із місцем пригоди він не бачив. Всі очевидці, в тому числі і він, залишали працівникам ДАІ свої анкетні дані, проте в подальшому їх ніхто не викликав, крім захисників, які ходили по квартирах, будинках та з’ясовували, хто був очевидцем даної дтп.
Допитаний в суді за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_17 показав, що обставин пригоди він не бачив, проте одразу після того як почув гучний звук, вийшов на вулицю, було дуже багато людей. Сусід ОСОБА_15, який як стало йому відомо зі слів інших осіб, був очевидцем подій забрав у автомобіля Мерседес номерний знак, на вулиці всі казали, що у пригоді винен Мерседес. Сторонніх автомобілів біля місця пригоди він не бачив, водій автомобіля Мерседес сидів у міліцейському автомобілі. В подальшому він був понятим при складанні схеми пригоди та протоколу.
Допитаний в суді за клопотанням захисту свідок ОСОБА_19 показав, що він йшов по пр-ту Науки в бік Столичного шосе, приблизно за 1 км почув сильний удар, звуку гальмування він не чув. Коли приблизно за 10 хв. підійшов до місця, то бачив автомобілі ДАІ, Мерседес, Опель. Автомобілів, які б стояли на Столичному шосе в бік м. Обухова, він не бачив. Разом з ОСОБА_17 вони були понятими при складанні протоколу та схеми, заміряли сліди гальмування, проте таких слідів там дуже багато, чи були ті самі сліди, які вони заміряли напередодні пригоди, він не пам’ятає. На місці пригоди було дуже багато людей, його сусід ОСОБА_15 розповідав, що забрав у Мерседеса номерні знаки. Приблизно через три роки його викликали в міліцію на вул. Володимирську, 15, йому показали схему дтп і він підтвердив, що саме її він підписував на місці пригоди.
Допитана в суді за клопотанням захисту свідок ОСОБА_20 показала, що в день пригоди ввечері вона знаходилась на балконі власної квартири, почула гучний удар, обернулася та побачила, що трапилось дтп, приблизно через 15 хв. спустилась до низу. На вулиці зібралося дуже багато людей із сусідніх будинків і квартир, приїхали працівники ДАІ, швидка. ЇЇ сусід ОСОБА_15 розповів, що зняв з Мерседеса державні номери Верховної Ради України, потім приїхало телебачення, брали інтерв’ю, проте в подальшому, коли вона дивилась новини, то в ефірі озвучили не те, що говорили очевидці. На місце одразу ж приїхав джип, в який із багажника Мерседеса перезавантажували якісь речі, також був міліцейський рафік, в якому постійно під охороною знаходився водій автомобіля Мерседес. На її думку, останній був дуже п’яний, люди намагалися дістати його із рафіка, звідти відчувався різкий запах алкоголю, проте міліція не пускала. В подальшому люди просили разом із свідками повезти даного водія на освідування, проте їм повідомили, що в міліцейській машині немає місця і тому на освідування водія Мерседеса повезуть самостійно міліціонери. Крім того, свідок категорично заявила про те, що коли вона спустилась, то поруч із місцем пригоди автомобіля Москвич не було.
Допитаний як свідок лікар швидкої допомоги ОСОБА_21 повідомив суду, що обставини пригоди у карті виїзду вони фіксують із даних отриманих від очевидців чи учасників пригоди, дані про те, що автомобіль Мерседес рухався на червоний колір світлофора він писав так само зі слів, проте від кого поступила така інформація, йому невідомо.
Допитаний судом як свідок лікар ОСОБА_22 підтвердив викладені ним у карті виїзду швидкої медичної допомоги дані про те, що від водія ОСОБА_8 відчувався запах алкоголю, всі записи у карті щодо обставин пригоди записуються зі слів очевидців чи особи, яка оглядається.
Допитані судом як свідки працівник ДАІ Бузань та слідчий Василенко, які виїжджали на місце пригоди підтвердили факт складання ними процесуальних документів, їх правильність та вказали, що дійсно на місці пригоди була велика кількість людей.
Крім того, під час судового слідства судом було оголошено та досліджено письмові докази, а саме: висновок судово-медичної експертизи №356/4142 від 07.02.06 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_10 настала в результаті закритої травми грудей і живота з переломами ребер і кісток тазу, розривами правої легені і печінки (т. 1 а.с. 92-101), висновок судово-медичної експертизи № 360/4134 від 25.10.05 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_11 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток зводу і основи черепа, крововиливом під оболонки і в шлунки головного мозку (т. 1 а.с. 105-113), висновок судово-медичної експертизи № №51/е від 15.01.07 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні пошкодження, які відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, як небезпечних для життя (т. 1 а.с. 117-121), протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схему з фототаблицею до нього від 08.10.05 року, в якому зафіксовано обстановку на місці ДТП (т. 1 а.с. 29-39), протокол додаткового огляду місця пригоди зі схемою та фототаблицею до нього від 19.07.06 року (т. 1 а.с. 190-195), протокол додаткового огляду автомобіля «Опель Кадет»д.н.з. НОМЕР_5 з фототаблицею до нього від 19.10.09 року (т. 2 а.с. 105-111).
Крім того, судом досліджено висновки комплексної комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 9-71/72 10304 від 18.05.07 року та додаткової автотехнічної експертизи № 88 від 26.02.08 року, згідно з якими в момент первинного контакту автомобілів «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_4 та «Опель Кадет»д.н.з. НОМЕР_5 повздовжні вісі були розташовані під кутом приблизно 80-90 градусів. Зіткнення між автомобілями «Опель Кадет»д.н.з. НОМЕР_5 та «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_4 за своїм механізмом було перехресне –по напрямку руху; поперечне –за характером взаємного зближення; перпендикулярне –за розташуванням повздовжніх осей; блокуючи –за характером взаємодії при зіткненні; центральне –за напрямком удару відносно центру тяжіння. Зіткнення транспортних засобів «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_4 та «Опель Кадет»д.н.з. НОМЕР_5 відбулось в межах перехрестя на смузі руху автомобіля «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_4, в місці осипу битого скла, та закінчення слідів юзу автомобіля «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_4. В момент зіткнення автомобіль «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_4 знаходився під кутом приблизно 1.3 градуси до повздовжньої осі проїзної частини дороги. В діях водія автомобіля «Мерседес»д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_9 невідповідностей вимогам пункту 12.3 ПДР України, які б знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди –не вбачається, дії водія автомобіля «Опель Кадет»д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_8 не відповідали вимогам пунктів 8.7.3 е), ґ) та 8.10 ПДР України, що з технічної точки зору стало причиною виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 200-220, 225-229).
Допитані в ході судового слідства експерти ОСОБА_24 та ОСОБА_25. підтвердили надані ними висновки та вказали про те, що їх висновки ґрунтуються виключно на наданих їм вихідних даних та показах учасників і свідків, які містилися в матеріалах справи. На момент експертизи в них були відсутні покази ОСОБА_8, з ним не було проведено відтворення обстановки та обставин подій, тому вони не мали змогу надати їм оцінку.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в ході судового слідства підсудний ОСОБА_8 та потерпіла ОСОБА_4 надали покази про обставини пригоди, зокрема, щодо їх руху через перехрестя на зелений сигнал світлофора і вказані дані підтвердили свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16, те, що свідки ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_19 підтвердили той факт, що дорога була суха і чиста, без бруду, та те, що під час проведення попередніх експертиз не встановлено швидкість обох автомобілів і в матеріалах справи відсутні достовірні дані щодо наявності гальмівного шляху автомобіля Мерседес та його розмірів, суд за згодою всіх учасників процесу призначив у справі нову автотехнічну експертизу з наданням експерту всіх зібраних в ході досудового та судового слідства даних і доказів.
Згідно даних вказаного висновку за № 181-11 від 26.12.2011 року, швидкість автомобіля Мерседес в момент зіткнення становила 64…72 км/год, швидкість автомобіля Опель –15…17 км/год. За умови видимості елементів дороги в напрямку руху 150 м максимально допустима швидкість автомобіля Мерседес становила приблизно 154 км/год. За умови видимості елементів дороги в напрямку руху автомобіля Ореl 35-50 м максимальна допустима швидкість руху цього автомобіля становила приблизно 62...87 км/год. Свідчення водія ОСОБА_9 про швидкість руху керованого ним автомобіля Mercedes та водія ОСОБА_8 про швидкість руху керованого ним автомобіля Opel можуть бути визнані спроможними з технічної точки зору. В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія автомобіля Mercedes ОСОБА_9, він повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 та п.12.4 Правил дорожнього руху, а водій автомобіля Opel ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.8.7.3е) та п.8.10 Правил дорожнього руху.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія автомобіля Opel ОСОБА_8 він повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху, а водій автомобіля Mercedes ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п.8.7.3е) та п.8.10 Правил дорожнього руху.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія автомобіля Mercedes ОСОБА_9, в момент виявлення автомобіля Opel він не мав технічної можливості попередити зіткнення з ним шляхом застосування гальмування, тобто шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
Вирішити питання про технічну можливість попередження зіткнення водієм автомобіля Mercedes ОСОБА_9 при дозволеній в населеному пункті швидкості руху 60 км/год в категоричній формі не є можливим.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія автомобіля Opel ОСОБА_8, технічна можливість попередження зіткнення для водія автомобіля Mercedes ОСОБА_9 визначалася виконанням ним вимог п.8.7.3е) та п.8.10 Правил дорожнього руху.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія автомобіля Mercedes ОСОБА_9, в його діях не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху. Вирішити питання про відповідність дій водія ОСОБА_9 вимогам п.12.3 ПДР при дозволеній в населеному пункті швидкості руху в категоричній формі не є можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині.
В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Mercedes ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія автомобіля Opel ОСОБА_8, в діях водія автомобіля Mercedes ОСОБА_9 вбачаються невідповідності вимогам п.8.7.3е) та п.8.10 Правил дорожнього руху.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія Mercedes ОСОБА_9, в діях водія автомобіля Opel ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п.8.7.3е) та п.8.10 Правил дорожнього руху.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія автомобіля Opel ОСОБА_8, вважати його дії такими, що не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, немає підстав технічного характеру.
В діях водія автомобіля Mercedes ОСОБА_9, в дорожній обстановці, охарактеризованій у його свідченнях, не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, тому його дії не перебували в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Вирішити питання про причинний зв’язок між невідповідністю дій автомобіля Mercedes ОСОБА_9 вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху і настанням даної дорожньо-транспортної пригоди не є можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія автомобіля Opel ОСОБА_8 невідповідність дій водія автомобіля Mercedes ОСОБА_9 вимогам п.8.7.3е) та п.8.10 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходилися в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водіяcedes ОСОБА_9, невідповідність дій водія автомобіля Opel ОСОБА_8 вимогам п. 8.7.3е) та п. 8.10 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходилися в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
В дорожній обстановці, охарактеризованій у свідченнях водія
автомобіля Opel ОСОБА_8, вважати його дії такими, що знаходилися в причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, немає підстав технічного характеру (т.4 а.с. 201-210).
Враховуючи той факт, що згідно висновків нової автотехнічної експертизи порушення правил дорожнього руху водіями ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та їх знаходження в причинному зв’язку із настанням пригоди в більшій мірі залежить від того, хто із вищевказаних водіїв рухався на червоний сигнал світлофора, та беручи до уваги те, що ОСОБА_9, крім того, рухався зі швидкістю, яка перевищує дозволену в населених пунктах, потерпіла ОСОБА_4 на стадії заяв та доповнень заявила клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, у зв’язку з тим, що, на її думку, у виникненні даної пригоди винен водій автомобіля Мерседес ОСОБА_9., який рухався із перевищенням швидкості на червоний сигнал світлофора, в стані алкогольного сп’яніння, що підтверджено, на її думку, зібраними у справі доказами. Потерпіла вважає, що досудове слідство проведено неповно та однобічно і для встановлення істини, справу слід направити на додаткове розслідування.
Заслухавши думку прокурора, яка заперечувала проти направлення справи на додаткове розслідування, думку представника потерпілого, яка залишила вирішення клопотання на розсуд суду, думку захисників та підсудного, які підтримали клопотання потерпілої та вважали за необхідне повернути справу прокурору для організації проведення додаткового розслідування, суд приходить до висновку про направлення справи на додаткове розслідування.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України кримінальна справа повертається на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, у разі якщо ці неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Неповним досудове слідство визнається, в тому числі, коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді, в тому числі обставин щодо можливого притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, у разі наявності в даному випадку відповідного клопотання прокурора, потерпілого чи його представника.
Як встановлено в ході судового слідства, свідок ОСОБА_9 наголошує на тому, що рухався зі швидкістю 70-75 км/год та рухався через перехрестя на зелений сигнал світлофору, виявивши перешкоду у виді автомобіля Опель приблизно за 42 м, не мав можливості уникнути з ним зіткнення.
Покази даного свідка щодо сигналу світлофора, на який він рухався підтверджують і свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_13
Разом з тим, підсудний ОСОБА_8, потерпіла ОСОБА_4, свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 стверджують про те, що автомобіль Мерседес під керуванням водія ОСОБА_9 рухався на червоний сигнал світлофора.
Суперечності в показах даних свідків не можливо усунути в ході судового слідства, хоча останні мають істотне значення при визначенні винної особи у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. На думку суду, вказані протиріччя можуть бути усунуті слідчим при проведенні очних ставок між свідками, потерпілою та підсудним, при встановленні та допиті інших очевидців пригоди, оскільки, згідно показів опитаних в суді підсудного, потерпілої та всіх свідків, на місці пригоди перебувала велика кількість людей, жоден з яких органом досудового слідства не встановлений.
Крім того, органу досудового слідства слід перевірити факт перебування на місці пригоди свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13, оскільки відповідно до показів інших очевидців, зокрема ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_19 ОСОБА_20, останні не бачили на місці пригоди автомобіль Москвич, на якому, згідно з показами ОСОБА_14 та ОСОБА_13, вони їхали в момент, коли побачили автопригоду та який стояв неподалік від місця пригоди, доки вони залишали водію ОСОБА_9 свої дані. Враховуючи вищевикладені дані, у суду виникли сумніви щодо правдивості показів даних свідків, тому крім вказаного вище, слідчому слід перевірити детально стосунки, які до моменту дтп склалися між ОСОБА_9, ОСОБА_14 і ОСОБА_13, в тому числі можливість родинних чи службових стосунків.
Крім того, як встановлено в ході судового слідства, до моменту приїзду працівників ДАІ на місце пригоди прибув службовий автомобіль працівників ППС чи Беркут. Враховуючи те, що дані працівники міліції знаходились неподалік і також могли бачити автопригоду і надати покази з приводу сигналу світлофору, на який рухався той чи інший автомобіль, крім того, вказані міліціонери, згідно показів свідків, охороняли водія ОСОБА_9 і можуть надати свідчення щодо ймовірного перебування останнього в стані алкогольного сп’яніння та свідчення щодо підтвердження чи спростування показів свідка ОСОБА_14, про те, що він надав свої дані ОСОБА_9 саме в момент, коли останній знаходився у вищезазначеному автомобілі, суд вважає, що органу досудового слідства необхідно встановити, хто із представників правоохоронних органів знаходився на місці пригоди та входив до складу вищевказаного службового автомобіля і допитати їх, у разі необхідності провести очні ставки між ними та іншими свідками у справі.
Також, як вбачається з показів свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 одразу ж після пригоди на місце прибув автомобіль Мерседес «кубик». Вказані дані підлягають ретельній перевірці з метою встановлення додаткових свідків пригоди, які могли перебувати у даному автомобілі, з метою перевірити факт перебування (не перебування) ОСОБА_9 в стані алкогольного сп’яніння та з метою перевірити покази свідка ОСОБА_15, ОСОБА_16 про те, що люди із зазначеного вище автомобіля застосували психологічне та фізичне насильство до свідка ОСОБА_15 З метою перевірки вказаних показів та прийняття з даного приводу рішення у встановленому законом порядку, органу слідства слід також встановити осіб, які допомагали ОСОБА_15, згідно його показів, звільнитися від людей, які в автомобілі Мерседес «кубик»застосовували до нього насильство.
Встановивши та перевіривши всі вищенаведені судом факти, органу досудового слідства слід зробити висновки про наявність чи відсутність в діях водіів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 порушень п. 8.7.3е), п. 8.10 ПДР України.
Крім того, органу досудового слідства, слід, проаналізувавши додатково зібрані докази, зробити висновки про порушення чи не порушення водієм ОСОБА_9 п.п. 12.3, 12.4 ПДР України. При цьому органу досудового слідства слід звернути увагу на те, що максимально дозволена швидкість в населеному пункті складає 60 км/год, водій ОСОБА_9 згідно його показів рухався зі швидкістю 70-75 км/год, перешкоду виявив за 42 м, при цьому органу досудового слідства необхідно врахувати висновки експертизи №181-11 від 26.12.2011 року про те, що в ситуації, яка склалася на дорозі 8.10.2005 року, зупиночний шлях автомобіля Мерседес при швидкості 60 км/год складав 41…42 м.
За результатами проведення вищевказаних судом оперативних та слідчих дій органу досудового слідства необхідно прийняти відповідні процесуальні рішення відносно обох водії учасників пригоди із врахуванням наявності чи відсутності в їх діях порушень правил дорожнього руху та їх перебування у причинно-наслідковому зв’язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_8 суд вважає за необхідне залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 281, 368 КПК України, суд
постановив:
кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, направити для проведення додаткового розслідування прокурору міста Києва.
Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_8 залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя
Г. В. Бондаренко