Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 1-7/12
Провадження № 1/727/5/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2014 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, працюючого бухгалтером СП «Афамія», раніше не судимого, у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 121 ч. 1, 296 ч. 4 КК України, -
встановив:
30.03.2008 р., приблизно о 21.20 год. ОСОБА_6 , знаходився на дитячій площадці по вул. Оренбурзькій, 3-а в м. Чернівці, маючи при собі саморобний двохствольний пристрій, призначений для стрільби патронами «Флобера», спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень. Діючи умисно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, здійснив постріл в ОСОБА_7 , чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого кульового поранення грудної клітки з пошкодженням правої легені, ускладнене кровохарканням, контузією правої легені 2 ст., які згідно висновків судово-медичної експертизи № 902 від 14.04.2008 р., комісійної судово-медичної експертизи № 129 від 14.07.2008 р., додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 159-Д від 01.09.2008 р., повторної комісійної судово-медичної експертизи № 94\11 від 10.02.2014р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.
Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_6 , умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю, здійснив другий постріл в ОСОБА_8 , чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді вогнепальної не проникаючої рани грудної клітки, які згідно висновку експерта № 901 від 14.04.2008 р., відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч. 1, 296 ч. 4 КК України не визнав повністю і показав, що 30.03.2008 р., приблизно о 21 год., він, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 знаходилися на дитячому майданчику по вул. Оренбурзькій у м. Чернівці, де стояли і розмовляли. На відстані приблизно 5 м від них за столиком сиділи ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , які вживали спиртні напої та нецензурно лаялися.
Соколовський зробив їм зауваження і попросив не кричати, бо може приїхати міліція, але ті не звертали уваги. Тоді вони всі підійшли до вказаних осіб і запропонували піти з дитячого майданчика. Першим пішов ОСОБА_13 , потім ОСОБА_14 , а ОСОБА_10 був сильно п`яний і не міг сам йти, тому вони посадили його на лавочку і він пішов через 5 хв.
Після цього, через 1 хвилину, відразу прибігла ОСОБА_14 і почала кричати, що зараз їх тут повбивають і вони побачать, хто піде з майданчика. За нею зі сторони вулиці Оренбурзької до них швидко наближалося 5-6 чоловіків. Одні з них стали обходити їх ззаду, а інші з переду. ОСОБА_15 зайшов з боку через отвір в заборі. Першим до них підбіг ОСОБА_16 , по вигляду в нетверезому стані. Він крикнув «Це він ?» і підбіг до ОСОБА_10 , штовхнув його грудьми, а потім схопив за ногу, намагаючись кинути. В цей момент, він (підсудний) дістав з кишені брелок, заряджений двома кулями системи «Флобер» і зробив постріл в сторону руки ОСОБА_16 , щоб той відпустив ОСОБА_10 . Після пострілу ОСОБА_16 відпустив ОСОБА_10 і почав тікати. Він розвернувся в сторону ОСОБА_15 і побачив полум`я від пострілу в його сторону і також зробив постріл в його сторону. Після цього ОСОБА_15 зробив ще біля 3-х пострілів в його сторону. Після цього у ОСОБА_15 заклинив пістолет. ОСОБА_15 став і сказав «не треба - це резина». Пістолет у ОСОБА_15 побачив з під куртки ще до того, як той його дістав.
Після цього він (підсудний) зі своїми знайомими пішли в парк ім. Шевченка, далі на вул. Червоноармійську і розійшлись по домівках, а наступного дня всі разом пішли в міліцію, з метою повідомити про подію.
Не зважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочинів, його вина у вчиненому повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд вважає об`єктивними та достовірними.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив суду, що 30.03.2008 р. до нього прийшла ОСОБА_17 - донька його колишньої дружини, зі своїм товаришем ОСОБА_18 і сказали, що її образили. У нього в гостях були знайомі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Вони втрьох і ОСОБА_17 вийшли з квартири, де на сходовій клітині зустріли ОСОБА_15 .
Вони пішли на дитячий майданчик, по дорозі зустріли дуже п`яного ОСОБА_12 , який сказав не йти туди бо буде погано.
Вони дійшли до майданчика, де побачили компанію біля 4-х осіб. Він не підходив до компанії близько, яка стояла за кілька метрів. Перед ними був ОСОБА_21 , який вийшов на зустріч і підійшов до нього. Він хитався бо був п`яний. Він запитав, «Що сталось, хто образив дівчину?». ОСОБА_15 в цей час стояв позаду, на відстані 5-6 метрів. При цьому, ОСОБА_10 штовхнув його ( ОСОБА_16 ) і в цей час роздався постріл. Він відразу не відчув болю. В цей час за ним став бігти ОСОБА_10 , а він почав тікати. Добігши до будинку, відчув що ротом йде кров, став втрачати свідомість.
Йому не відомо чи був у ОСОБА_15 пістолет. Після того як стріляли в нього, він чув ще другий постріл, коли вже тікав. Постріл був такий же по звуку. Кажуть, що був ще третій постріл, якого він вже не чув.
У нього куля знаходилась в легені, її не діставали, і він продовжував лікуватись. Витрати на лікування йому не відшкодували. На лікування витратив всі свої збереження, продав телевізор і комп`ютер, все пішло на ліки. Цивільний позов підтримує на суму 1067 грн., але це не вся сума, яку він витратив.
Коли ОСОБА_17 прийшла до нього додому, сказала, що її образили : дали ляпаса і погрожували, також хтось штовхнув, а ОСОБА_22 вдарили. Як би він знав, що ОСОБА_17 говорить неправду, то не пішов би розбиратись. Він не знав, що у ОСОБА_15 може бути пістолет.
Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив суду, що того вечора він вийшов із квартири з пакетом за продуктами. Побачивши ОСОБА_16 , зупинився. З ОСОБА_16 було 2 хлопці і його прийомна донька. Той сказав, що її образили. Через ворота на дитячий майданчик зайшли ОСОБА_17 і тих два хлопці, а він і ОСОБА_16 зайшли через прохід між забором і стінкою (лаз) та наблизились до тих хлопців, які ображали ОСОБА_23 .
ОСОБА_16 запитав навіщо били ОСОБА_23 . Хлопці відповіли, що ніхто її не ображав і ОСОБА_10 відштовхнув ОСОБА_16 , а ОСОБА_24 тут же вистрілив. Весь інцидент тривав біля 30 секунд, до того як пролунав постріл. Він був на відстані біля 4 м від ОСОБА_16 і ОСОБА_24 , який стояв праворуч від ОСОБА_16 . Після пострілу стали тікати ті двоє хлопців, що були з ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , а за ним побіг ОСОБА_10 . Він і ОСОБА_24 залишились на площадці. Тоді він викрикнув, що є працівником міліції. Після цього пролунав постріл в нього. Він відчув біль у грудях, дістав з кишені пістолет травматичної дії «Форт-17» і здійснив постріл в сторону ОСОБА_24 , ОСОБА_24 дочекався ОСОБА_10 і разом втекли, а він пішов до ОСОБА_16 , у якого з рота текла кров.
З тими хлопцями він не розмовляв, бо тільки підходив. Пістолет постійно носить з собою в кобурі на ремені. Пістолет не діставав, і кобуру не було видно бо вона була під светром і курточкою. Пістолет дістав після того як вистрілили в нього. Він не встиг підійти першим, щоб представитись працівником міліції. До того ж було темно і не було видно чи хтось є на дитячому майданчику. Відстань між ним та ОСОБА_24 була 7-8 м. Так як розвивались події, він не міг їм запобігти.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила суду, що у вечірній час, приблизно о 21.00 год., по дорозі до ОСОБА_26 , проходила по вул. Оренбурзькій, повз дитячий майданчик, де зустріла ОСОБА_27 і ОСОБА_22 і ті запропонували щось випити. Далі вона купила 2 пляшки горілки по 0,5 л і пляшку мінеральної води та повернулась на дитячий майданчик, де її чекали хлопці. Вони сиділи, розпивали спиртне. Коли ОСОБА_27 сп`янів то почав ображати її нецензурною лайкою, а вона у відповідь також висловлювалась нецензурною лайкою. В цей час вона побачила, що на сусідній лавочці сидять четверо хлопців. Серед них вона знала лише сусіда ОСОБА_28 . Двоє хлопців з тієї компанії підійшли до них і почали виганяти з майданчика, бо вони кричали. Ті хлопці їй сказали : «вівця, іди звідси». Вона відповіла, що нікуди не піде і теж висловилась нецензурною лайкою та пішла з майданчика до ОСОБА_16 поскаржитись, що її образили. При цьому конфлікті до неї фізичну силу не застосовували. ОСОБА_27 хтось із тих хлопців штовхнув, і той впав, вдарившись головою об асфальт, а ОСОБА_22 виштовхали з майданчика. До ОСОБА_16 вона прийшла з ОСОБА_18 і розповіла, що її образили і вдарили по обличчю долонею, тобто сказала неправду про побої, бо хотіла щоб ОСОБА_29 покарав тих хлопців за те, що її вигнали з майданчика. ОСОБА_29 запитав, скільки їх там було, вона відповіла, що четверо. Тоді ОСОБА_16 з двома хлопцями, які були у нього в гостях, пішли розбиратись з тими хлопцями з майданчика. Біля під`їзду вони зустріли знайомого ОСОБА_30 . Вона не пам`ятає про що була мова, але ОСОБА_15 ніби пішов з ними, далі його не бачила бо побігла наперед подивитись, чи ті хлопі ще є на майданчику.
Вона прибігла першою на майданчик через ворота і зупинившись на відстані біля 1м, сказала, що зараз будемо розбиратись і висловилась нецензурною лайкою в їх адресу. Нецензурна лайка носила погрозливий характер, тобто вона висловила погрози.
В цей час ОСОБА_29 зі своїми знайомими зайшли на майданчик. ОСОБА_29 підійшов, став біля неї і запитав хто її образив.
Вона не пам`ятає, хто кого першим штовхнув, ОСОБА_29 чи його хтось з тих хлопців. Далі вона почула постріл, подумала, що це петарда і почала тікати з майданчика, а перед нею побігли ОСОБА_19 і ОСОБА_31 , які прийшли з ОСОБА_16 . Вона побігла до ОСОБА_29 додому сховатись. ОСОБА_32 , який залишився у ОСОБА_16 дома, сказала, що там чи петарди чи стріляють, вона не зрозуміла. Доки бігла, почула ще один постріл. Разом з ОСОБА_18 вони спустились в під`їзд, де зустріли ОСОБА_33 . Вона запитала, де ОСОБА_19 . Тут з`явився ОСОБА_19 і сказав, що ОСОБА_34 підстрелили.
Розмова на майданчику тривала не більше 2-х хвилин. Поштовхів між ОСОБА_29 і одним з тих хлопців було один чи два.
Свідок ОСОБА_35 в судовому засідання пояснив суду, що з ОСОБА_14 знайомий. 30.03.2008 р. він знаходився на дитячому майданчику по вул. Оренбурзькій разом з нею та ОСОБА_13 , де розпивали пляшку горілки ємністю 0,5 л. Замість закуски була пляшка води. При цьому він почав сваритись з ОСОБА_36 , висловлювались нецензурною лайкою в сторону один одного. В цей час до них підійшов ОСОБА_24 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , зробивши зауваження, з вимогою припинити розпивати спиртні напої та виражатись нецензурною лайкою, але вони продовжували сваритись. Тоді ті хлопці ще раз попросили їх припинити сваритьсь і йти додому. Юлі це не сподобалось і вона почала сваритись з тими хлопцями. Він не пам`ятає чи вона висловлювалась в їх адресу нецензурною лайкою, сказала лише те, що ті знахабніли і чому їй вказують. Після цих слів ОСОБА_17 пішла з майданчика, а ОСОБА_37 пішов слідом за нею. Тоді ж і він пішов додому. Куди пішли ОСОБА_17 і ОСОБА_37 не знає. По дорозі додому він зустрів ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , і з ними ще троє чоловік. Було темно, можливо він когось і знав з них, але не розгледів. Хтось із них запитав : «Де вони», він відповів, що ті хлопці на майданчику, але не треба туди йти щоб не було бійки. Після чого хтось з них вдарив його кулаком в груди і він впав, а хлопці пішли далі, в сторону майданчика.
Свідок ОСОБА_38 , в судовому засіданні пояснив суду, що показання, які давав слідчому, не повністю відповідають дійсності, бо слідчий сам розповідав, що відбувалося, його цілий день били троє працівників міліції УБОЗу, після чого він під тиском підписав протокол допиту.
30.03.2008 р., приблизно о 19.00 год. він повертався з роботи і зателефонував ОСОБА_9 , той відповів, що знаходиться на дитячому майданчику по вул. Оренбурзькій разом з ОСОБА_11 і ОСОБА_24 . Він підійшов до них і побачив, що там за двома столиками сиділо дві компанії. В одній біля 8 чоловік і в другій ще 3-4 особи, серед яких була дівчина, розпивали спиртне, тому вони разом пішли з майданчику і повернулись приблизно через 1 год. На майданчику залишились хлопець і дівчина, які розпивали горілку. Вони зайшли і сіли на сусідній лавочці. Через 15-20 хв. між хлопцем і дівчиною почалась сварка з нецензурними словами, яка переросла в крики. Вони зробили кілька зауважень щоб вели себе тихіше, але ті не відреагували. Тоді до них підійшов ОСОБА_24 та ОСОБА_11 і попросили помовчати. Після цього ОСОБА_14 пішла з майданчика, а слідом за нею ОСОБА_12 . Через хвилин 10 вони почули ходу компанії, хтось викрикував : «Хто образив мою дівчину», тому він зрозумів, що йдуть розбиратись, але з ким і куди не зрозумів. Потім побачив компанію, серед яких був ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ще 3-є чоловік і ОСОБА_14 , яка стояла осторонь.
ОСОБА_16 підійшов до нього і запитав, «Ти ?», він запитав, що треба, той ще раз перепитав «Ти ?» і після цього штовхнув його грудьми в груди. Він відштовхнув ОСОБА_16 руками, той відскочив і знову накинувся на нього з піднятими руками. В цей час він відхилився в сторону і почув постріл. ОСОБА_16 розвернувся від нього і побіг, а він побіг за ОСОБА_16 , навіщо, не знає.
Пробігши метрів 8 зупинився, а ОСОБА_16 побіг далі в сторону буд. АДРЕСА_2 . За межі майданчика він не вибігав, а розвернувшись, побачив ОСОБА_15 , який стріляє з пістолета в ОСОБА_24 , зробивши 3 постріли. ОСОБА_27 прикриваючись курткою і рукою йшов повз огорожу. Він підійшов ззаду до ОСОБА_15 . Той розвернувся в його сторону і сказав: «Я стрельну, це резина». Далі підійшов ОСОБА_9 та ОСОБА_24 , які наблизились на відстань 1,5-2 м до ОСОБА_15 , ставши в шеренгу перед ним і запитали із за чого це все. Він на той момент не усвідомлював, що відбувається. ОСОБА_15 нічого не відповідав і вони розійшлися.
Йому було відомо, що у ОСОБА_24 є пристрій для здійснення пострілів прямокутної форми з кнопками і брелоком. З їх компанії всі знали, що у ОСОБА_24 є такий брелок, але йому не було відомо чи на той час він був у ОСОБА_24 з собою.
ОСОБА_16 під час конфлікту не встиг його схопити і він тоді не зрозумів хто здійснив постріл. Після того було ще два постріли.
Після першого пострілу він побіг за ОСОБА_16 і доки біг, почув два постріли. Між першим і другим пострілом почув чийсь вислів «Ах-так» і пролунав третій постріл. Після того коли він розвернувся, побачив як ОСОБА_15 здійснює третій постріл в сторону ОСОБА_24 .
Ті хто прийшов з ОСОБА_16 нічого не робили.
Міліціонером ніхто не представлявся. Перед конфліктом та дівчина казала, зараз побачимо, хто звідси піде останнім.
Такі показання свідка ОСОБА_38 об`єктивно підтверджують показання потерпілих і спростовують показання підсудного, зокрема в тій частині, що всі, хто прийшов з ОСОБА_16 не вчиняли жодних дій, ОСОБА_16 з ОСОБА_10 лише штовхнули один-одного грудьми, а коли ОСОБА_16 підняв руки до гори, ОСОБА_10 ухилився від нього і в цей час пролунав постріл, потім ще один постріл і коли розвернувся, був здійснений третій постріл він побачив як стріляє ОСОБА_15 .
Тобто, ОСОБА_10 підтвердив той факт, що ОСОБА_6 здійснив постріл в ОСОБА_7 , коли будь-якої реальної загрози як для самого підсудного так і для оточуючих не було і більше того, здійсни наступний постріл в ОСОБА_15 , який після того здійснив постріл у відповідь.
Суду також не надано прокуратурою підтверджень, які б свідчили про застосування як до свідків так і до підсудного незаконних методів дізнання та слідства.
Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні пояснив суду, що 30.03.2008 р., приблизно о 21.00 год., він, разом з ОСОБА_24 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , знаходився на дитячому майданчику по вул. Оренбурзькій, де сиділи спілкувались. Біля них сиділи хлопець і дівчина, які розпивали спиртне та голосно нецензурно лаялись між собою. Він кілька раз робив їм зауваження, але ті не реагували. В черговий раз на зауваження дівчина пішла з майданчика, а хлопець через хвилин 5 пішов слідом за нею. Ніхто з них в сторону хлопця і дівчини нецензурно не висловлювався і фізичне насильство не застосовував. Через деякий час та дівчина повернулась в компанії 4-5 чоловік. Вони обступили їх, при цьому позаду була стінка і тікати було нікуди.
ОСОБА_16 штовхнув ОСОБА_10 і спитав, хто образив його дівчину. ОСОБА_10 штовхнув грудьми ОСОБА_16 у відповідь. Тоді ОСОБА_16 обхопив ОСОБА_10 за тулуб і в цей час пролунав постріл. Далі ОСОБА_16 присів, підвівся і побіг. Після цього він побачив, як один із тих хлопців дістав із-за пазухи пістолет і вистрілив в сторону ОСОБА_24 . Той вистрілив у відповідь і той чоловік здійснив ще три постріли в сторону ОСОБА_24 . Він почав рухатись в сторону виходу з майданчика, в цей час той чоловік сказав, що «це резина» ОСОБА_10 відповів, що йому все рівно і теж пішов до виходу. Тобто всі розійшлись крім ОСОБА_15 , який стояв з пістолетом. Працівником міліції ОСОБА_15 не представлявся. Вони на площадці спиртне не розпивали. Яким чином куля попала в груди ОСОБА_16 , який обхопив ОСОБА_10 , не знає. Покази слідчому ОСОБА_40 давав під тиском і з цього приводу є скарга в прокуратурі. Після цього інциденту пішли в парк на вул. Головну, де гуляли.
Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні пояснив суду, що від своїх показань даних під час досудового слідства повність відмовляється, оскільки давав їх під впливом працівників УБОЗУ. Примус був фізичний та моральний. З приводу застосування фізичного та морального примусу працівниками міліції звертався зі скаргою до органів прокуратури, але отримав відповідь, що у діях працівників міліції відсутні ознаки злочину, а викладені ним факти не знайшли свого підтвердження.
30.03.2008 р., він, разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_24 зустрілися біля «мінімаркету» по вул. Оренбурській, 3-а, поруч з дитячим майданчиком. Там до них підійшов ОСОБА_42 . В «мінімаркеті» придбали цукерки, шоколад, солодку воду «Живчик» і пішли їх розпивати на майданчик.
Приблизно о 21.00 год., за сусіднім столиком на дитячому майданчику почалася сварка між ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , які були сильно п`яні. Крім них в тій компанії був ОСОБА_13 , який не приймав участь у сварці. Коли справа дійшла до бійки та погроз один одному, він та ОСОБА_10 підійшли до них і зробили зауваження, сказав, що коли прийде міліція, заберуть і одних і других, бо не будуть розбиратися. Вони також попросили їх покинути майданчик. Юля висловилася в їхню адресу нецензурно і сказала, що нікуди не піде, та продовжила сварку. Тоді вони зробили зауваження ОСОБА_12 , який нічого не відповів, а ОСОБА_17 сказавши, що зараз прийде, встала і пішла. ОСОБА_12 посидів десь біля 3-х хвилин, і теж кудись пішов, а ОСОБА_13 пішов ще під час сварки ними.
Через 4-5 хв. з`явилася ОСОБА_14 у воротах майданчика, сказавши що вона нікуди не піде і їм зараз буде кінець, висловивши це нецензурно.
Вони не встигли отямитися, як їх оточила компанія чоловіків, не менше як 5, двоє з яких - ОСОБА_16 і ОСОБА_15 були точно п`яні, інші не знає.
ОСОБА_16 вибіг наперед, і почав запитувати хто вдарив дівчину, налетівши на ОСОБА_10 грудьми, не розбираючись у чому справа. ОСОБА_24 і ОСОБА_15 стояли один напроти одного. Вони відштовхнулись грудьми один від одного, після чого ОСОБА_16 схилився, намагаючись схопити ОСОБА_10 за ногу. В цей момент пролунав постріл збоку ОСОБА_24 . Після першого пострілу ОСОБА_24 , ОСОБА_16 зігнувся і втік. Тоді ОСОБА_15 витягнув пістолет та здійснив постріл у ОСОБА_24 , але не попав. ОСОБА_24 після першого пострілу з боку ОСОБА_15 також здійснив постріл у відповідь, але не влучив.
ОСОБА_16 втік разом з усіма, а ОСОБА_15 зробив ще 3 постріли. При цьому ОСОБА_24 прикривши голову руками, відходив в сторону виходу з майданчика. Всього ОСОБА_15 зробив біля 4-х пострілів.
Коли ОСОБА_15 припинив стріляти і почав возитися з зброєю, хитаючись покинув майданчик.
Він разом з ОСОБА_24 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 зібралися біля «мінімаркету» та пішли до парку ім. Шевченка.
Доки ОСОБА_16 розбирався, інші з їх компанії нічого не говорили і не робили, але були готові до бійки. Про брелок у ОСОБА_24 він знав, той йому раніше показував брелок.
Вважає, що коли б ОСОБА_24 не вистрелив, їх би побили. Харіна просто так не вистрелив.
Крім вищенаведеного вина підсудного ОСОБА_6 підтверджується наступними доказами: - протоколом огляду місця події від 31.03.2008 р., згідно з яким з площадки по вулиці Оренбурзькій, 3-а виявлено та вилучено гільзу «Форт-Р» 9 мм (Т. 1 а.с. 47);
-протоколом огляду та постановою від 08.04.2008 р. про визнання та приєднання до кримінальної справи як речового доказу гільзу «Форт-Р» 9 мм (Т. 1 а.с. 48, 49);
-протоколом явки з повинною від 31.03.2008 року, згідно з якою, ОСОБА_6 зізнався у вчиненні злочину, зокрема в тому, що побачивши як ОСОБА_16 може побити його товариша ( ОСОБА_43 ), дістав брелок, який стріляє патронами «Флобера», із кишені, що придбав на Калиновському ринку для самозахисту, і вистрелив в область грудей тому чоловікові (потерпілому ОСОБА_16 ) для того щоб налякати. В наслідок цього всі ті люди розбіглися. (Т. 1 а.с. 32);
-протоколом добровільної видачі від 31.03.2008 року, згідно з яким ОСОБА_44 добровільно видав працівникам міліції металевий предмет жовтого кольору (Т. 1 а.с. 43);
- висновком експерта № 0532 від 30.04.2008 р., згідно з яким пристрій до вогнепальної зброї не відноситься, в зв`язку з недостатньою вражаючою здатністю снарядів. Являється 4 мм саморобним двоствольним стріляючим пристроєм, виготовленим саморобним способом, придатним для стрільби штатними 4мм патронами Флобера (Т. 1 а.с. 75);
-протоколом виїмки та огляду речових доказів від 24.06.2008 р., а саме одягу ОСОБА_8 - куртки чорного кольору «G-STAR», кофти чорного кольору «GOMANS, футболки синього кольору «FRACIA polo team» (Т. 1 а.с. 223, 254);
-протоколом виїмки речових доказів від 16.07.2008 р., а саме одягу ОСОБА_7 - спортивної куртки та футболки (Т. 1 а.с. 234);
-висновком медико - криміналістичної експертизи № 138-мк від 17.07.2008 р., згідно з якою на одязі ОСОБА_8 виявлено вогнепальне пошкодження, яке виникло внаслідок поодинокого пострілу із саморобного дводольного пристрою, призначеного для стрільби 4 мм патронами Флобера на відстані від 0,5 м до 1, м (Т. 1 а.с. 226-228);
-висновком медико - криміналістичної експертизи № 155-мк від 17.07.2008 р., згідно з якою на одязі ОСОБА_7 виявлено вогнепальне пошкодження, яке виникло внаслідок поодинокого пострілу із саморобного дводольного пристрою, призначеного для стрільби 4 мм патронами Флобера на відстані від 0,5 м до 1, м (Т. 1 а.с. 226-228);
-висновком судово-імунологічної експертизи № 1157 від 23.07.2008 р., згідно з якою виявлені плями бурого кольору на футболці і куртці ОСОБА_16 є кров`ю людини і не виключається походження крові від потерпілого ОСОБА_16 (Т. 1 а.с. 250);
-протоколами відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до них від 24.06.2008 р. з участю потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно яких потерпілі на місці показали взаємне розташування свідків, потерпілих та підсудного відносно один одного на момент здійснення пострілів підсудним і потерпілим ОСОБА_15 (Т.1 а.с. 195-207);
-висновком судово-медичної експертизи № 901 від 14.04.2008 р., згідно з якою ОСОБА_8 заподіяно легкі тілесні ушкоджень, у вигляді вогнепальної не проникаючої рани грудної клітки (Т. 1 а.с. 66);
-висновками судово-медичної експертизи № 902 від 14.04.2008 р., комісійних судово-медичних експертиз №№ 129, 130 від 14.07.2008 р. (Т.1 а.с. 210-214, 218-220) та додатковими комісійними судово-медичними експертизами №№, 156-Д, 159-Д від 01.09.2008 р. (Т.1 а.с. 264-268, 273-278), згідно яких ОСОБА_7 заподіяно тяжкі тілесні ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя, у вигляді проникаючого кульового поранення грудної клітки з пошкодженням правої легені, ускладнене кровохарканням, контузією правої легені 2 ст. (Т. 1 а.с. 60);
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 902 втор. від 14.04.2008 р., предметом дослідження експерта, на ряду з іншими матеріалами, була і медична карта № 5554/204 Чернівецької обласної клінічної лікарні стаціонарного хворого ОСОБА_7 , а 16.04.2008 р. експерту додатково була надана медична карта 554/204 з відділення грудної хірургії обласної клінічної лікарні з продовженням записів щоденників (а.с. 60, 61), яким експертом-медиком ОСОБА_45 була дана оцінка.
Зазначені історії хвороби (медична карта № 5554/204 Чернівецької обласної клінічної лікарні стаціонарного хворого ОСОБА_7 та медична карта 554/204 з відділення грудної хірургії обласної клінічної лікарні) були враховані і при проведенні комісійної судово-медичної експертизи № 129 від 14.07.2008 р. (а.с. 210-214) та додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 159-Д від 01.09.2008 р. (а.с. 273-278). Врахувавши всі наявні по справі медичні документи, в тому числі і знімки флюорографії, експерти тричі приходили до висновку про наявність у потерпілого ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень і у суду відсутні достатні підстави не довіряти цим висновкам, як з підстав їх особистої зацікавленості, так і з підстав некомпетентності складу комісії досвідчених судових експертів.
Згідно з висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи № 94\11 від 10.02.2014р. ( а.с. 23 т.3 ) ОСОБА_7 було заподіяно: проникаюче кульове поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені, яке ускладнилося кровохарканням та правобічною середньо дольовою пневмонією.
Враховуючи характер, анатомічну локалізацію та морфологічну характеристику ушкодження грудної клітки (рана округлої форми з наявністю раневого каналу та стороннього тіла в правій легені), а також приймаючи до уваги відомі обставини (дані матеріалів кримінальної справи) комісія вважає, що це ушкодження могло утворитися від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, який мав помірну кінетичну енергію - можливо внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, спорядженої набоєм травматичної дії.
Заподіяне ОСОБА_7 ушкодження згідно до п.2.1.2 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95р. № 6 відноситься до тяжких тілесних, як небезпечне для життя, що в момент заподіяння чи в своєму клінічному перебігу спричиняє загрозливі для життя явища і котре без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, може закінчитися смертю.
Характер та анатомічна локалізація ушкодження не виключають можливість його
утворення за обставин вказаних гр. ОСОБА_7 в протоколі допиту від 12.04.08р. (а.с. 80-
81 том 1).
Невідповідність локалізації ушкоджень на одязі та тілі гр. ОСОБА_7 може бути пов`язано зі зміщенням одягу в результаті руху (повороту) тіла під час пострілу.
При повторному вивченні членами комісії наданих рентгенограм та КТ органів грудної порожнини визначається поодиноке металевої щільності тіло овальної форми 0,4x0,7см. в правій легені - в прямій проекції по лінії грудиного кінця V-V1 ребра (рахунок спереду)- по сосковій лінії та в бічній проекції на рівні задньої половини тіл Тh9-10 грудних хребців (рахунок ззаду) . Різниця в локалізація виявленого стороннього тіла може бути пояснена різним станом легень (на вдохі та на видохі) та положенням тіла пацієнта при проведенні рентгенологічного дослідження. На всіх представлених рентгенограмах та КТ ОГП візуалізується одне й те ж саме стороннє тіло. Розмір стороннього тіла на КТ зрізах більший ніж на рентгенограмах за рахунок зображення стороннього тіла в іншій проекції.
З огляду на вище викладене, суд відкидає посилання захисників і підсудного на висновок спеціалістів Центру судово-медичних послуг «МіБі-Лекс» від 11.09.2009 р., проведений на підставі звернення адвоката ОСОБА_5 , які дійшли висновку про наявність у потерпілого ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров`я, а також з тих підстав, що спеціалісти не є експертами, не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, не досліджували первинні медичні документи, не оглядали потерпілого, а побудували свій висновок на результаті проведених судовими медиками дослідженнях, викладених у наведених вище експертизах, тому такий документ, в розумінні кримінально-процесуального законодавства не є доказом.
Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_6 знайшла своє повне підтвердження, його дії правильно кваліфіковані за ст.ст. 121 ч. 1, 296 ч. 4 КК України, оскільки він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю за кваліфікуючою ознакою, - вчинене із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Суд вважає за необхідне виключити з пред`явленого органом досудового слідства обтяжуючої обставини як вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, оскільки ця обставина не знайшла свого підтвердження під час судового слідства.
Невизнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочину визнається судом як метод його захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене і спростовується вищенаведеними доказами.
Як вбачається з показань підсудного на досудовому і судовому слідстві, в одному випадку ОСОБА_24 стверджує, що здійснив постріл, оскільки « ОСОБА_16 вже хотів кинути головою до асфальту Соколовського», а на досудовому слідстві показав, що « ОСОБА_16 відійшов назад та почав наближуватися до нього ( ОСОБА_10 ), щоб схопити», в цей час підсудний побачив рукоятку пістолета у іншого хлопця, «дістав з правої кишені куртки, брелок, який стріляє патронами Флобера, направив на ОСОБА_16 та в нього вистрілив, щоб налякати його і всіх інших хлопців». Тобто, ОСОБА_24 здійснив постріл не в потерпілого ОСОБА_15 , у якого, як стверджує підсудний, побачив рукоятку пістолета, а в ОСОБА_16 , - який був без зброї і не створював загрози для підсудного ОСОБА_24 та не «вже хотів кинути головою до асфальту Соколовського», схопивши за ногу, - як показав підсудний під час судового слідства.
Суд критично оцінює показання підсудного, оскільки такі суперечності свідчать про неправдивість його показань, є намаганням ОСОБА_6 створити уявлення про нібито його перебування в стані необхідної оборони, обґрунтувати правомірність та наявність підстав для умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і тим самим уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини.
Зокрема, в своїй явці з повинною від 31.03.2008 р. ОСОБА_6 зізнався, що …один із чоловіків підійшов до його товариша ОСОБА_46 і відштовхнув тулубом. Соколовський відштовхнув того, але чоловік (потерпілий ОСОБА_16 ) в агресивній формі рушив на його товариша ( ОСОБА_46 ). Побачивши, що цей чоловік може побити його товариша ( ОСОБА_46 ), дістав брелок, який стріляє патронами «Флобера», із кишені, що придбав на Калиновському ринку для самозахисту, і вистрелив в область грудей тому чоловікові (потерпілому ОСОБА_16 ) для того щоб полякати. В наслідок цього всі ті люди розбіглися. (Т. 1 а.с.32). Такі пояснення об`єктивно підтверджують показання потерпілих, свідків і зокрема самого свідка ОСОБА_46 , тому суд вважає їх правдивими і спростовують наступні показання підсудного про те, що він вистрелив після того як побачив рукоятку пістолета у потерпілого ОСОБА_15 , і розцінює їх як спосіб захисту.
Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_9 в тій частині, що постріл пролунав в той момент, коли ОСОБА_16 обхопив ОСОБА_46 за тулуб, оскільки в цьому б разі куля не влучила б в область грудної клітини ОСОБА_16 і приймає до уваги показання свідків, які стверджують, що постріл відбувся після того як ОСОБА_10 відштовхнув ОСОБА_16 , оскільки це об`єктивно підтверджується взаємним розташуванням свідків, підсудного і потерпілих та висновками експертиз щодо локалізації поранення та показанням самого свідка ОСОБА_46 .
Суд також критично оцінює показання свідка ОСОБА_11 оскільки вони є сумнівними, суперечать первинним показанням свідка і спростовуються як показаннями інших свідків, висновками експертизи, щодо локалізації поранення у ОСОБА_16 , так і протоколу огляду місця події, згідно з яким на місці події виявлено лише одну гільзу від пістолета ОСОБА_15 . При цьому, твердження свідка про застосування до нього незаконних методів дізнання та досудового слідства не знайшли свого підтвердження під час перевірки, проведеної прокуратурою.
Суд приймає до уваги первинні показання свідка ОСОБА_11 , які об`єктивно відповідають обставинам події і підтверджуються зібраними по справі доказами.
При призначенні підсудному покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, всі обставини справи і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Разом з тим суд враховує, що підсудний ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, що він є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, і ці обставини на думку суду пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та з урахуванням особи винного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_6 покарання з застосуванням ст. 69 КК України.
Під час судового слідства встановлено, що НДЕКЦ УМВС України в Чернівецькій області проведена криміналістична експертиза № 0532 від 30.04.2008 р. на суму 486,77 грн. (Т. 1 а.с. 74), а згідно з довідкою лікарні, потерпілий ОСОБА_7 , внаслідок отриманого поранення, знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні тора кальної хірургії Чернівецької обласної клінічної лікарні. Витрати на його лікування склали 1221,00 грн. (Т. 1 а.с. 82). Вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_6 , оскільки відповідно до вимог ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на підсудного.
Цивільний позов ОСОБА_7 необхідно задовольнити і стягнути з ОСОБА_6 на його користь витрати на лікування в сумі 1067,78 грн. (Т. 1 а.с. 192-193).
Згідно з ст. 375 КПК України 1960р. при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
Судом встановлено, що вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.10.2009р. був скасований ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 01.12.2009р. за апеляцією прокурора не в зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин, при скасуванні вироку не було визнано необхідним застосувати більш суворе покарання.
За таких обставин суд вважає, що при новому розгляді справи посилення покарання не допустиме. А тому ОСОБА_6 може бути призначене покарання не більше, ніж вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.10.2009р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,
Засудив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч. 1, 296 ч. 4 КК України і призначити йому покарання :
- за ст. 121 ч. 1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі;
- за ст. 296 ч. 4 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточно призначити засудженому ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки ОСОБА_6 не має права виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повинен повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
До набрання вироку законної сили залишити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави, а також врахувати в строк відбуття покарання строк його тримання під вартою з 08.05.2008 р. по 19.05.2008 р. та з 05.10.2009р. по 01.12.2009р.
Заставу в сумі 40 000 (сорок тисяч) грн., внесену 19.05.2008 р. заставодавцем ОСОБА_47 на рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області - повернути ОСОБА_47 (Т. 1 а.с. 138-139).
Речові докази по справі : металевий брелок, пристосований для стрільби патронами «Флобера» (Т. 1 а.с. 45), який знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області - передати в музей зброї УМВС України в Чернівецькій області; куртку чорного кольору «G-STAR», кофту чорного кольору «GOMANS, футболку синього кольору «FRACIA polo team» (Т. 1 а.с. 223), які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області повернути ОСОБА_8 ; спортивну куртку та футболку (Т. 1 а.с. 234), які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області повернути ОСОБА_7 ; гільзу «Форт-Р» 9 мм (Т. 1 а.с. 50), яка знаходиться в камері речових доказів Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області знищити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення криміналістичної експертизи № 0532 від 30.04.2008 р. в сумі 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 77 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Чернівецької обласної клінічної лікарні (м. Чернівці, вул. Головна, 137) витрати за лікування потерпілого ОСОБА_7 в сумі 1221 (одна тисяча двісті двадцять одну) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрати на лікування в сумі 1067 (одна тисяча шістдесят сім) грн. 78 коп.
На вирок може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Чернівецької області через Шевченківський райсуд м. Чернівці протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя:
