22.02.2012
Справа №1-7/12
ВИРОК
Іменем України
22 лютого 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Харабари І.В.
при секретарі: Дєдовій В.С.
з участю:
- прокурора Руснака П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу про обвинувачення:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з базовою загальною середньою світою, не одруженого, не працюючого, не судимого,-
- за ст. 122 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
21 вересня 2011 року, біля 11 години 00 хвилин житель АДРЕСА_1 ОСОБА_1 разом зі своєю матір’ю ОСОБА_2 перебували у власному житловому будинку, де вони проживають та святкували день села «Храм». В цей час між ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп’яніння та ОСОБА_2 розпочалася розмова, яка в подальшому переросла у сварку, через те, що ОСОБА_1 ніде не працює та постійно перебуває вдома. Тут же ОСОБА_1, будучи ображеним за докори матері, на ґрунті виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, підійшов до останньої та взявши її з-заді попід руки розпочав виштовхувати з житлового будинку. Виштовхавши ОСОБА_2 до вхідних дверей будинку, ОСОБА_1 усвідомлюючи протиправність своїх дій, та відчуваючи свою фізичну перевагу, із силою, не даючи можливості ОСОБА_2 розвернутись, обома руками штовхнув останню від себе в напрямку подвір’я господарства, надавши її тілу додаткового прискорення, внаслідок чого ОСОБА_2 не втримавши рівноваги впала на бетонну сходову клітку, яка веде до житлового будинку, лівою частиною свого тіла, втративши при цьому свідомість. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритого черезвертельного перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням під кутом та довжині до 3 см., з відломом малого вертела, які згідно висновку експерта № 331 від 10 жовтня 2011 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров’я.
Підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному не визнав та дав суду показання про те, що 21 вересня 2011 року, біля 11 години 00 хвилин він разом зі своєю матір’ю ОСОБА_2 перебували у власному житловому будинку, де вони проживають та святкували день села «Храм». В цей час між ними розпочалася розмова, яка в подальшому переросла у сварку, через те, що він ніде не працює та постійно перебуває вдома. Він сказав матері, щоб вона не докоряла йому та вийшла з будинку. Після чого взяв її попід руки, при підняв з стільця та почав виводити з будинку. Дійшовши до вхідних дверей будинку, які були у відчиненому стані, він виштовхав матір на поріг та сказав їй, щоб вона йшла до приміщення літньої кухні. Залишивши матір на порозі, він повернувся до житлової кімнати. Через деякий час він вийшов на вулицю, побачив там свою матір, яка лежала на землі неподалік від приміщення літньої кухні і при цьому мати сказала, що у неї болить нога і вона не може самотужки рухатись. Тоді він допоміг добратися до приміщення літньої кухні де і залишив. Наступного дня він прийшов до матері, допоміг їй лягти на ліжко, а також приніс їй продуктів харчування. Пізніше він узнав, що у матері зламана нога. Вважає, що вона сама впала на подвір’ї.
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 вини у скоєному не визнав, його винуватість у скоєному доведена показами потерпілої, свідків та письмовими матеріалами справи.
Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що 21 вересня 2011 року, біля 11 години 00 хвилин вона разом з сином перебували у власному житловому будинку, де вони проживають та святкували день села «Храм». В цей час між нею та ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп’яніння розпочалася розмова, яка в подальшому переросла у сварку, через те, що ОСОБА_1 ніде не працює та постійно перебуває вдома. Тут же ОСОБА_1, будучи ображеним за її докори, як матері, підійшов до неї та взявши її з-заді попід руки розпочав виштовхувати з житлового будинку. Виштовхавши її до вхідних дверей будинку, ОСОБА_1 обома руками штовхнув останню від себе в напрямку подвір’я господарства, внаслідок чого вона не втримавши рівноваги впала на бетонну сходову клітку, яка веде до житлового будинку, лівою частиною свого тіла, втративши при цьому свідомість. Прийшовши до тями, вона спробувала підвестися, але не змогла, оскільки сильно боліла ліва нога. Вона доповзла до приміщення літньої кухні, де на підлозі перебувала до наступного дня. 22 вересня 2011 року син зайшов до неї і вона повідомила, що у неї сильно болить нога від того, що він штовхнув її на сходи. Потім до неї прийшло колишня невістка ОСОБА_3, яка в подальшому повідомила про даний інцидент ОСОБА_4 і остання привела лікаря ОСОБА_5 і в подальшому викликали швидку допомогу та доставили її до Кельменецької ЦРЛ, де було встановлено діагноз –перелом стегнової кістки та госпіталізовано на лікування.
Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ствердили у судовому засіданні зі слів потерпілої ОСОБА_2 те, що 21 вересня 2011 року ОСОБА_1 руками штовхнув ОСОБА_2 на бетонну сходову клітку, яка веде до житлового будинку і вона впавши лівою частиною свого тіла на сходи отримала перелом лівої стегнової кістки.
З протоколу огляду місця природи від 29 вересня 2011 року та фото схеми до нього вбачається, що при вході до будинку ОСОБА_1, розташованого в АДРЕСА_1 є сходи та бетонна площадка (а.с. 9-13).
Із протоколу ставки віч-на-віч між підсудним ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 від 29 жовтня 2011 року (а.с. 73), вбачається, що підсудний у сутичці з потерпілою на сходах до його будинку розташованого в АДРЕСА_1 різко штовхнув її і вона впала на бетонну сходову клітку, отримавши при цьому перелом ноги.
З висновку експерта №331 від 10 жовтня 2011 року вбачається, що при судово –медичній експертизі у ОСОБА_2 були виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий черезвертельний перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням під кутом та довжині до 3 см., з відломом малого вертела, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров’я.
Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, або від удару об такі, вірогідніше всього внаслідок падіння з висоти власного росту, ймовірніше всього після надання тілу додаткового прискорення –удару, поштовху тощо (а.с.49-50)
Із довідки комунальної установи «Кельменецька центральна районна лікарня»№ 2067 від 03 листопада 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Кельменецької ЦРЛ з 28 вересня 2011 року по 21 жовтня 2011 року (23 ліжко-дні) (а.с. 71-72), з діагнозом закритий застарілий перелом основи шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків.
Зібрані та досліджені судом докази дають суду підстави вважати, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України, оскільки в ході судового слідства по справі встановлено, що він скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
При призначенні підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують покарання.
Зокрема суд визнає за обставину, яка обтяжує покарання той факт, що підсудний ОСОБА_1 скоїв злочин в стані алкогольного сп’яніння.
Разом з тим, суд також враховує, що підсудний ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, однак негативно характеризується по місцю проживання.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що обтяжують покарання суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді обмеження волі на строк в межах санкції ст. 122 ч.1 КК України.
З урахуванням всіх вищевказаних обставин справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому вважає, що його слід звільнити від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Суд вважає, що з підсудного ОСОБА_1 слід стягнути на користь комунальної установи «Кельменецька центральна районна лікарня»1912 гривень 93 копійки витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2, оскільки по справі доведено, що дана шкода заподіяна внаслідок неправомірних дій підсудного ОСОБА_1, тим самим задоволивши цивільний позов прокурора.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ст.122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1, від відбування призначеного йому покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов’язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої системи;
2) повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання;
3) періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунальної установи «Кельменецька центральна районна лікарня»1912 (одна тисяча дванадцять) гривень 93 копійки витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Кельменецький районний суд.
Суддя:
