Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 1-9/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.01.2017
року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання начальника відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 , за участю заінтересованих осіб: Прокуратури Львівської області, ОСОБА_4 про скасування арешту майна ,-
В С Т А Н О В И В :
начальник ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування арешту майна. В обґрунтування заяви покликається на те, що на виконанні у Залізничному ВДВС ЛМУЮ перебувало виконавче провадження № 47944603 з примусового виконання виконавчого листа № 462/5582/13-ц, виданого 07.11.2014 року Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_5 боргу в сумі 780000,00грн. на користь ОСОБА_6 . В процесі здійснення виконавчого провадження державним виконавцем Залізничного ВДВС ЛМУЮ звернуто стягнення на транспортний засіб марки Тоуоtа, моделі RAV4, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 07.10.2015 року державним виконавцем скеровано заяву на реалізацію арештованого майна - транспортного засобу марки Тоуоtа, моделі RAV4, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , за початковою ціною 246 100,00 грн. Згідно протоколу проведення електронних торгів № 131258 від 30.11.2015 року, що надійшов до відділу 08.12.2015 року, транспортний засіб марки Тоуоtа, моделі RAV4, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , реалізовано 30.11.2015 року з системи електронних торгів арештованого майна «СЕТАМ» та придбано переможцем електронних торгів - ОСОБА_4 04.12.2015 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти від реалізації арештованого майна боржника у розмірі 261 850,40 грн. 16.12.2015 року державним виконавцем складено акт проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Прилюдні торги у судовому порядку не оскаржено та їх результати є чинними. Однак згідно заяви переможця електронних торгів ОСОБА_4 , в органах Національної поліції на зазначений транспортний засіб накладено арешти: 02.04.2009 року начальником ВСУ ГУМВСУ у Л/о Желізком, 20.03.2009 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУМВСУ у Л/о Гелецьким. Згідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено, що будь-які обтяження зазначених посадових осіб відносно боржника - ОСОБА_5 у реєстрі відсутні. Згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що станом на 13.10.2016 року виконавчі провадження про конфіскацію майна за виконавчим документом № 1-9/11, боржником по якому є ОСОБА_5 у ЄДРВП не зареєстровані. Оскільки неможливо передати у власність придбане ОСОБА_4 на торгах належне йому майно, просить суд припинити чинність арешту транспортного засобу марки Тоуоtа, моделі RAV4, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .
Учасники процесу в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, клопотання про відкладення розгляду заяви, або розгляду заяви у їх відсутності суду не подали, тому суд проводить розгляд заяви у їх відсутності.
В судовому засіданні встановлено, що арешт на автомобіль марки Тоуоtа, моделі RAV4, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , накладений у зв`язку із розслідуванням кримінальної справи №141-2596 від 17.03.2009 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно листа Головного управління НП у Львівській області від 13.01.2016 року.
Вироком Галицького районного суду м.Львова від 14.06.2016 року, ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.ч.2,3 ст.358, ч.2 ст.366 КК України із призначенням остаточного покарання 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією особистого майна, з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом. ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366 КК України та призначено остаточне покарання: 11 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією особистого майна, з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом. ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366 КК України та призначено покарання 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією особистого майна, з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом.
Проте, як вбачається із матеріалів кримінальної справи та листа Відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції у Львівській області від 11.04.2016 року, вирок суду в частині конфіскації майна засуджених, на яке накладався арешт в межах кримінальної справи, не виконано.
Крім того, згідно установленої судової практики Верховного Суду України, висловленої у постанові від 15.05.2013 року, прийнятій за наслідками розгляду справи №6-26 цс-13, предметом якої був спір за позовом власника про звільнення майна з під арешту, накладеного в процесі кримінального провадження, при розгляді якої Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.
Отже, начальник ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 не є належним заявником у справі, оскільки згідно правової позиції Верховного суду України, власник набутого майна, яке було арештоване в межах кримінального провадження повинен звертатись до суду в порядку цивільного судочинства про скасування арешту майна.
Відтак суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви начальника ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 про скасування арешту з майна слід відмовити, оскільки вироком суду особисте майно ОСОБА_5 , яким є також предмет даного спору, конфісковано, підстави накладення арешту не відпали. Крім того, у заявника відсутні правові підстави для звернення із відповідною заявою до суду.
Керуючись ст.ст. 409, 411 КПК України /в редакції 1960 року/, суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
у задоволенні заяви начальника відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити за безпідставністю.
Постанова остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
