Справа № 1-9/11
Провадження № 1-в/461/352/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.09.2016 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву ОСОБА_4 про звільнення майна з- під арешту ,-
В С Т А Н О В И В :
заявник ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про звільнення майна з-під арешту. В обґрунтування покликається на те, що постановою начальника ВСУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 від 26.03.2009 року, в межах кримінальної справи №141-2596, накладено арешт на майно яке знаходиться у її приватній власності, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки вона не є стороною кримінальної справи, просить звільнити з під арешту її квартиру.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримала, дала пояснення аналогічні мотивам, викладеним у мотивах заяви, просить заяву задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив. Просить у задоволенні заяви відмовити, оскільки арешт на майно накладено не згаданою постановою, а іншим процесуальним рішенням.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, оглянувши матеріали кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Судом встановлено, що постановою начальника ВСУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 від 26.03.2009 року, в межах кримінальної справи №141-2596, порушеної стосовно ОСОБА_6 за ч.5 ст.191 КК України, накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_7 , тобто не заявника.
З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що арешт на все нерухоме майно ОСОБА_4 накладено постановою старшого слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_8 від 17.03.2009 року.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту слід відмовити, оскільки заявником, в обґрунтування заявлених вимог, наведено неналежну підставу накладення арешту на її майно.
Керуючись ст.ст. 409, 411 КПК України /в редакції 1960 року/, суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
у задоволенні заяви ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту, відмовити за безпіставністю.
Постанова остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1