Єдиний державний реєстр судових рішень
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
іменем України
Справа № 1-9/11
Провадження № 1/210/2/14
"20" лютого 2014 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської областіу складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу № 1-9/11, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєні злочину, передбаченого ст. 189, ч. 2 КК України. Розгляд справи здійснюється у складі: головуючий суддя ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ..
У зв`язку з апеляційною скаргою підсудного ОСОБА_4 на постанову судді ОСОБА_1 від 17 січня 2013 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, справа за обвинуваченням ОСОБА_4 направлялась до Апеляційного суду Дніпропетровської області для вирішення по суті. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року (Т. 16, а.с. 97-100) постанова Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 січня 2013р. залишена без змін.
Крім того, на розгляді у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ наразі перебуває на розгляді касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області про відмову у застосуванні до підсудного ОСОБА_4 заходів безпеки.
Протягом перебування справи на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 , підсудному оголошувалися неодноразово приводи, про що винесено відповідні постанови. Однак постанови про привід залишені без виконання, підсудний ОСОБА_4 жодного разу не був доставлений до суду для участі у розгляді справи.
Після повернення справи з Апеляційного суду Дніпропетровської області судом вжито заходів що призначення справи до розгляду виклику у судове засідання сторін. У зв`язку з неявками підсудного до суду, відносно останнього приймались постанови про привід, контроль на виконання постанов покладено на прокуратуру м. Кривого Рогу. Однак, постанови про привід залишились без виконання.
При цьому, підсудний ОСОБА_4 завжди знав про час, дату та місце розгляду справи, однак не з`являвся до суду на розгляд кримінальної справи за його обвинуваченням, подавав заяви в яких зазначав, що у судові засідання не прибуде.
З останнього рапорту вбачається, що ОСОБА_4 відмовився у супроводі працівників міліції прибути у судове засідання 10 лютого 2014 року. Особами, які виконували привід не вжито заходів, щодо примусового виконання приводу та щодо перешкоджання законним вимогам працівникам міліції.
Європейська конвенція з прав людини закріпила принцип справедливого та своєчасного розгляду кримінальних справ. Однак, на думку суду, поведінка підсудного ОСОБА_4 , його неявка у судові засідання та невиконання уповноваженими органами постанов про привід свідчить про відсутність довіри до суду як підсудного, так і уповноважених органів, на яких покладено виконання приводу та контроль за його здійсненням.
Підсудним до суду скеровано клопотання про відвід складу суду - судді ОСОБА_1 , секретарю ОСОБА_2 , у зв`язку з причетністю їх, на думку ОСОБА_4 , до вчинення відносно підсудного злочинів, вступу в невідому для суду "ОПГ".
Головуючим у справі заявлено самовідвід відвід.
В обґрунтування заявленого відводу головуючий у справі посилається на те, що на початку 2014 року головуючому у справі - судді ОСОБА_1 , згідно з автоматизованої системи документообігу суду надійшла заява судді ОСОБА_5 щодо її самовідводу як слідчого судді у розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу ОСОБА_6 стосовно не внесення до ЄРДР відомостей відносно судді ОСОБА_1 за вчинення, на думку ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень стосовно нього.
Наразі скарга не вирішена.
Прокурор вважає, що у головуючого судді у справі відсутні підстави для самовідводу навіть не зважаючи на те що ОСОБА_4 звертається до правоохоронних органів про вчинення головуючим у справі злочинів щодо підсудного. Також прокурор вважає, що заява ОСОБА_4 про відвід складу суду має бути вирішена з заслуховуванням його пояснень.
Однак, суд вважає, що судом вжито заходів щодо заслуховування думки ОСОБА_4 щодо заявлених ним відводів, зокрема шляхом винесення постанов про привід, однак остання постанова про привід є невиконаною, оскільки підсудний працівникам міліції, які здійснювали привід ОСОБА_4 повідомив що до суду відмовляється прибути, працівники міліції зафіксували таку поведінку підсудного, склали рапорт, при цьому з урахуванням наданих їм повноважень, не вчинили жодних дій, направлених на виконання примусового приводу. Рапорт направлено до суду із записом відмови ОСОБА_4 прибути у судове засідання.
Така ситуація свідчить про те, що наразі склад суду позбавлений можливості вислухати думку підсудного у судовому засіданні. Однак, його позиція викладена у заявах про відводи, подана ним особисто до канцелярії суду у січні 2014 року та 20 лютого 2014 року.
Оскільки підсудний відмовляється категорично прибувати у судове засідання, а примусовий привід відносно нього уповноваженими органами жодного разу не виконаний, суд вважає, що заявлені ОСОБА_4 головуючому та секретарю судового засідання відводи за таких обставин можуть бути вирішені за його відсутності.
Вивченням заяв ОСОБА_4 про відвід головуючому у справі та секретарю судового засідання ОСОБА_2 встановлено, що вони ґрунтуються виключно на внутрішніх переконаннях підсудного, які не відповідають дійсності.
Суд вважає, що у задоволенні заяв підсудного про відвід складу суду слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю та не підтриманням підсудним.
Що стосується заявленого самовідводу головуючого судді у справі, суд вважає зазначити.
Положеннями ст. ст. 54, 55, 56 КПК України 1960р. визначено виключний перелік підстав відводу щодо судді. Так, в силу положень стаття 54 КПК України 1960 року обставинами, що виключають участь судді в розгляді справи є, зокрема: 1) якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого; 2) якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2-1) якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи; 2-2) якщо він під час досудового розслідування справи розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому статтею 611 цього Кодексу; 3) якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи; 4) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу.
Стаття 55 КПК України 1960 року визначає перелік підстав, за яких не допускається повторна участь судді у розгляді справи.
Згідно зі ст. 56 КПК України 1960 року за наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, а також потерпілим і його представником, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або їх представниками. Заяви про відвід подаються до початку судового слідства. Пізніша заява про відвід допускається у випадках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства.
Порядок вирішення задоволеного відводу регулюється положеннями ст. 57 КПК України 1960року. Відповідно до ч. 2 ст. 57 КПК України 1960року (зі змінами від 07.07.2010 р. N 2453-VI, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - 1 листопада 2010 року) заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України). Зазначену позицію Європейського суду підтримала і колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у справі 5-15п12.
Тобто, наразі підсудним ОСОБА_4 оскаржується бездіяльність прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу ОСОБА_7 щодо не внесення відомостей до ЄРДР стосовно головуючого у справі судді ОСОБА_1 .
При цьому, суд вважає, що за таких обставин подальше вирішення справи головуючим поставить під сумнів принцип неупередженого розгляду справи безстороннім і незалежним судом, що свідчать про наявність підстав для самовідводу головуючого судді ОСОБА_1 ..
Таким чином, заявлений у даній справі самовідвід головуючого у справі є об`єктивно обґрунтованим.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 54, 56 КПК України 1960 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволені заяви ОСОБА_4 про відвід головуючому судді ОСОБА_1 по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 189 КК України.
Відмовити в задоволені заяви ОСОБА_4 про відвід секретаря судового засідання ОСОБА_2 , . по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 189 КК України.
Задовольнити заявлений відвід головуючого у справі судді ОСОБА_1 , справу направити до канцелярії суду для здійснення повторного розподілу.
Постанова окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на постанову можуть бути включені до апеляції на вирок чи на інше судове рішення, яким закінчилось провадження справи в суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1
