Справ № 1-9/2011
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 року Яготинський районний суд Київської області в складі:
головуючого Бугіль В.В.,
при секретарі Моргун О.В.
за участю прокурора Панченко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Яготин Київської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого вантажником-сортувальником в товаристві з обмеженою відповідальністю “Розподільчий центр “Плюс” в місті Яготині, одружений, проживає АДРЕСА_1, не судимий
в злочині передбаченому ст.164 ч.1 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_1 вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду грошових коштів (аліментів).
Злочин вчинений при таких обставинах.
Так, 25.09.2007 року, Яготинський районний суд Київської області ухвалив рішення про стягнення щомісячно із ОСОБА_1, аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання неповнолітньої дитини, дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/3 частини його доходу, але не менше ніж тридцять відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 6 вересня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття, та про стягнення щомісячно з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на її особисте утримання в розмірі ј частини його доходу до досягнення дитиною трьох років. Рішення суду набрало законної сили 5 жовтня 2007 року.
Починаючи з 29 лютого 2008 року ОСОБА_1 добровільно рішення суду не виконується, кошти на утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не сплачуються.
Згідно з записами в трудовій книжці ОСОБА_1 з 23 липня 2008 року по теперішній час працює вантажником-сортувальником в ТОВ “Розподільчий центр “Плюс”, який розташований по вулиці Філатова 112 в місті Яготині Київської області. ОСОБА_1 попереджувався відділом державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції в Київській області про необхідність сплати аліментів, але відомостей про місце своєї роботи не надав та добровільно аліментів не сплачував. Таким чином він злісно ухиляється від сплати аліментів. Заборгованість по аліментах станом на 1 жовтня 2010 року становить 28379 гривень 79 копійок.
В судовому засіданні ОСОБА_1, вину у вчиненні злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду грошових коштів (аліментів) за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, факт та обставини злочину підтвердив. Просив не позбавляти його волі та врахувати, що більше такого не повторить, а також те, що буде сплачувати аліменти, оскільки є працюючою особою.
Підсудний ОСОБА_1, та інші учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки він вину визнає і факт вчинення злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду грошових коштів (аліментів) на утримання дітей не заперечує, та їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, тобто зміст ст. 299 КПК України їм зрозумілий.
За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 299, 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1, за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду грошових коштів (аліментів) на утримання дітей, його винність доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене.
Дії підсудного ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду грошових коштів (аліментів) на утримання дітей.
При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
Обставини, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного, що він позитивно характеризується за місцем проживання, що підсудний як особа втратив ступінь суспільної небезпечності, що істотно знижує тяжкість вчиненого, він визнав свою вину, зобовязався сплачувати аліменти має на утриманні неповнолітню дитину від другого шлюбу. Тому, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді штрафу на користь держави.
Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судових витрат по справі не має.
Речових доказів по справі не має.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскарженим до судової палати по кримінальних справах апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Яготинського районного суду Київської області на протязі 15 днів з часу проголошення.
Суддя В.В. БУГІЛЬ
