Справа № 1-50/09
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2009 року .
Любарський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого – судді І.І.Замеги
секретаря Г.М.Войтович
з участю прокурора М.М.Тещенка
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Любар справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не військовозобов’заного, з повною загальною середньою світою, не одруженого, не працюючого, не судимого у відповідності із ст.89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
28 березня 2009 року підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в с.Панасівка Любарського району, поблизу тракторного парку на автодорозі зустрів двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н, жителів АДРЕСА_2, які їхали власними велосипедами і вирішив незаконно заволодіти велосипедом.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 зупинив неповнолітнього ОСОБА_3 та, усвідомлюючи свої неправомірні дії, почав залякувати потерпілого, погрожуючи заподіяти йому тілесні ушкодження і наказав віддати йому велосипед. Однак, зважаючи на те, що він не відпускав велосипед з рук, підсудний, з метою заволодіти велосипедом застосував фізичну силу (вирвав з рук велосипед), тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_3 при цьому відштовхнув останнього і відкрито заволодів велосипедом "АРДІС" вартістю 350 гривень.
ОСОБА_1 відкрито викравши велосипед, поїхав до свого домогосподарства в АДРЕСА_1, однак, по дорозі до с.Кириївка велосипед зламався і він залишив його в лісопосадці поблизу автодороги на с.Кириївка.
В судовому засіданні в пред’явленому обвинуваченні підсудний себе визнав винним у вчиненому повністю і показав, що дійсно 28 березня 2009 року він перебував в нетверезому стані в селі Панасівка Любарського району, де побачив двох хлопчаків, які рухались велосипедами поблизу тракторного парку с/г підприємства і в цей час в нього виник намір заволодіти одним з велосипедів. Реалізуючи його, він зупинив одного з дітей, а саме ОСОБА_3, погрожуючи йому, відштовхнув його і забравши в нього велосипед поїхав в напрямку села Кириївка Любарського району. По дорозі велосипед поламався і він залишив його в лісопосадці. 29 березня 2009 року працівникам міліції він вказав місце, де залишив велосипед і розповів про те, яким чином він ним заволодів.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 28 березня 2009 року він разом з братом на велосипедах рухались по дорозі в селі Панасівка поблизу тракторного парку. Там вони зустріли чоловіка, який на вид був п’яний і котрий приходить в село до свого батька. Даний громадянин зупинив його і почав вимагати, щоб він віддав йому велосипед, на що той відмовився. Після цього останній відштовхнув його і насильно вирвав велосипед з його рук та в подальшому поїхав в напрямку села Кириївка. Він сильно злякався і приїхавши додому з братом він все розповів батькові ОСОБА_4
ОСОБА_4, як законний представник потерпілого пояснив, що ввечері 28 березня 2009 до його домогосподарства на одному велосипеді приїхали його діти і, плачучи, пояснили, що велосипед сина ОСОБА_3 насильно в нього забрав чоловік, який періодично приїжджає в село Панасівка до свого батька. Він 29 березня 2009 року про викрадення велосипеда повідомив працівників міліції, які того ж дня його повернули.
Аналогічні покази в суді надав свідок ОСОБА_2.
В протоколі огляду місця події від 29 березня 2009 року вказується територія вулиці поблизу перехрестя доріг неподалік автогаражів СТОВ «Нове Життя», де підсудний заволодів велосипедом, який насильно відібрав в неповнолітнього ОСОБА_3.
З протоколу огляду місця події від 29 березня 2009 року вбачається, що в лісосмузі в напрямку села Кириївка приблизно 700 метрів від автодороги Любар – Бердичів, виявлено велосипед синього кольору марки «Ардіс».
Із довідки № 338 від 12 квітня 2009 року, виданої дирекцією Любарського кооперативного ринку вбачається, що вартість викраденого велосипеда підсудним під час скоєння грабежу, з врахуванням зносу, складає 350 грн. 00 коп.
Аналізуючи всі зібрані та перевірені докази по справі суд вважає, що вина ОСОБА_1 в умисних діях, що виразилися в відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством (грабежі), яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ОСОБА_3. доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.186 ч.2 КК України.
Обираючи покарання підсудному суд враховує обставини, що пом’якшують покарання: його щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого ним злочину та обтяжуючі: вчинення злочину відносно малолітньої особи та в стані алкогольного сп’яніння, а тому обирає його в межах санкції ст.186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи вищевикладені обставини, які пом’якшують відповідальність підсудного, суд приходить до висновку, що його виправлення підсудного та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України
Суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України й обрати йому покарання за цим законом у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 /два/ роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Згідно ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 в період відбування покарання з випробуванням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації в її органи.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі велосипед марки «АРДІС» після вступу вироку в законну силу повернути власнику.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя І.І.Замега
