Справа № 1-50/10
ВИРОК
ІМЯМ УКРАЇНИ
13 серпня 2010 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Єнько Т.А.,
прокурорів Гойдало О.Є. та Лозовика А.В.,
захисника ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Шишелівка Народицького району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого,
за частиною 2 статті 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
30 серпня 2009 року близько 10 години ОСОБА_3, керуючи своїм автомобілем ДЕО-ЛАНОС р.н. НОМЕР_1, рухався по автодорозі Овруч-Малин-Кочерів зі сторони м. Малина. На 101 кілометрі вказаної автодороги ОСОБА_3, порушуючи підпункт „б” пункту 2.3, пункти 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, був неуважним, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників обїзду перешкоди, не дотримався безпечної дистанції і безпечного інтервалу та відволікся від керування транспортним засобом. Внаслідок цього він зіткнувся з ОСОБА_4, який рухався попереду на велосипеді в попутному напрямку. Зіткненням ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, геморагічного забою головного мозку, кровопідтьоків та саден волосистої частини голови, обличчя, які по своїй категорії відносяться до тяжкого ступеню важкості, що є небезпечними для життя.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та показав, що він 30 серпня 2009 року близько 10-ї години на своєму автомобілі їхав з м. Малина в с. Привороття. Швидкість була 60-70 кілометрів на годину. Проїхавши с. Ворсівка, за мостом побачив двох велосипедистів, які рухались близько метра від краю проїзної частини. За 30 метрів до них включив лівий поворот, подивився в дзеркало заднього виду і в цей момент відволікся та зіткнувся з велосипедистом, який рухався позаду. Після цього одразу ж зупинився, включив аварійну сигналізацію та викликав швидку допомогу і міліцію.
Під час лікування потерпілого заплатив його дружині 9000 гривень та по черзі з нею доглядав за потерпілим, коли він був в лікарні. Готовий ще відшкодувати 5000 гривень.
Крім особистого зізнання підсудного його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується і іншими доказами, а саме:
Показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що 30 серпня 2009 року близько 10 години 30 хвилин він та його товариш ОСОБА_4 їхали на велосипедах в с. Королівка Малинського району. Рухались приблизно на відстані 0,5 метра від правого краю проїзної частини. Свідок їхав попереду, а ОСОБА_4 позаду. Коли проїхали с. Ворсівка, сідок почув позаду себе хлопок, а потім удар в задню частину велосипеда. Від удару свідок впав на праву обочину та побачив як ОСОБА_4 впав головою на асфальт. Після цього зупинився автомобіль Део Ланос, яким керував ОСОБА_3
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 30 серпня 2009 року з доданою схемою та фототаблицею (а.с. 4-12) в якому зазначено, що зіткнення автомобіля ДЕО-ЛАНОС р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та велосипеда „Либідь”, яким керував ОСОБА_4, відбулося на 101 кілометрі автодороги Овруч-Малин-Кочерів біля с. Ворсівка Малинського району.
Протоколом огляду автомобіля ДЕО-ЛАНОС р.н. НОМЕР_1 (а.с. 13) з якого вбачається, що після зіткнення з велосипедом „Либідь” автомобіль отримав наступні механічні пошкодження:
- деформований передній капот;
- тріщини на передньому бампері;
- розбите переднє лобове скло;
- деформований передній номерний знак;
- вмятина на задній лівій дверці в верхній частині.
Протоколом огляду велосипеда „Либідь” (а.с. 15) згідно якого на велосипеді були пошкодженні наступні деталі:
- деформоване заднє колесо;
- деформований задній захисний щиток;
- деформована рама в задній частині.
Висновком експерта з судово-медичної експертизи (а.с. 55) з якої вбачається, що у ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, геморагічного забою головного мозку, кровопідтьоків та саден волосистої частини голови, обличчя, які по своїй категорії відносяться до тяжкого ступеню важкості, що є небезпечними для життя.
Висновком експерта з судово-автотехнічної експертизи № 30/1 від 22.09.2009 року (а.с. 56-58) в якому зазначено, що з технічної точки зору саме невідповідність дій водія автомобіля ДЕО-ЛАНОС ОСОБА_3 вимогам підпункту „б” пункту 2.3, пунктам 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху знаходяться у причинному звязку з виникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Висновком експерта з судово-технічної експертизи № 30 від 22.09.2009 року (а.с. 59-61) з якого вбачається, що на автомобілі ДЕО-ЛАНОС р.н. НОМЕР_1 будь-яких зовнішніх ознак і технічних несправностей, які б впливали на працездатність рульового керування та ходової системи і були утворені до ДТП, не виявлено. Також не виявлено технічних несправностей вузлів і агрегатів, які б виникли до ДТП і були з нею у причинному звязку.
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 71) відповідно до якого власником автомобіля ДЕО-ЛАНОС р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_3
Аналізуючи досліджені докази, суд визнає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена і кваліфікує його дії за частиною 2 статті 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Призначаючи підсудному вид і міру покарання суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
Злочин, який скоїв ОСОБА_3, є тяжким злочином. За місцем проживання підсудний характеризується позитивно.
ОСОБА_3, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії та має на утриманні малолітню дитину. Ці обставини, відповідно до статті 66 КК України, суд визнає як такі, що помякшують його покарання.
Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3, передбачене санкцією частини 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим суд враховує, що обставини, які помякшують покарання ОСОБА_3, значно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і, з урахуванням особи винного, вважає за можливе призначити йому основне покарання із застосуванням статті 69 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції частини 2 статті 286 КК України.
Також суд, враховуючи особу підсудного та помякшуючі обставини, дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування основного покарання. У звязку з цим суд звільняє ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального кодексу України і покладає на нього певні обовязки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України.
Потерпілим ОСОБА_4 у справі був заявлений цивільний позов до підсудного про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої злочином. Він просить стягнути з ОСОБА_3 витрати на своє лікування в розмірі 24586 гривень та моральну шкоду, що виразилась у душевних стражданням внаслідок ушкодження здоровя в розмірі 100000 гривень. Пізніше до участі у справі як співвідповідач було притягнуте Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», оскільки це товариство застрахувало цивільну відповідальність підсудного.
Суд вважає, що позов потерпілого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки ОСОБА_3 на належній правовій підставі (а.с. 71) володів транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки) то, за загальним правилом, він повинен нести відповідальність за завдану потерпілому матеріальну та моральну шкоду. Однак свою цивільну відповідальність ОСОБА_3 застрахував у Акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» (а.с. 142) і у звязку з цим, відповідно до статті 1194 ЦК України, повинен нести відповідальність перед потерпілим у разі недостатності страхової виплати. Іншими словами підсудний зобовязаний виплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Цю страхову виплату повинно здійснити потерпілому Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон). Пунктом 9.3. статті 9 цього Закону встановлений ліміт відповідальності страховика за шкоду, яка заподіяна життю та здоровю потерпілого, в розмірі 51000 гривень. Згідно статті 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана:
з лікуванням потерпілого;
з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
із стійкою втратою працездатності потерпілим;
із смертю потерпілого.
Відповідно до пункту 24.1. Закону 24.1. У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Для підтвердження витрат на лікування потерпілий надав суду замовлення на надання медичної допомоги, доставочні листи, чеки та квитанції на дещо більшу суму ніж заявлено в позовних вимогах. Однак суд діє в межах цих вимог і стягує з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь потерпілого матеріальну шкоду в розмірі 24586 гривень, оскільки ця сума знаходиться в рамках ліміту відповідальності, встановленого пунктом 9.3. статті 9 Закону.
Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди суд керується статтями 23, 1167, 1168 ЦК України. Згідно з цими статтями особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Оцінюючи завдану потерпілим моральну шкоду, суд також враховує розяснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” і бере до уваги характер та обсяг душевних страждань, яких зазнали потерпілі, характер немайнових втрат та враховує інші обставини. Зокрема, тяжкість вимушених змін у житті потерпілого, склад сімї підсудного та його майновий стан.
Враховуючи всі вищевказані обставини та виходячи з засад розумності і справедливості суд визначає розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь потерпілого, в сумі 20000 гривень. Частину моральної шкоди в розмірі 2550 гривень суд стягує з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», оскільки межі такої відповідальності страхової організації встановлені абзацом 1 пункту 22.3. Закону. Решту суми моральної шкоди, в розмірі 17450 гривень, належить відшкодувати підсудному. Частину цієї суми в розмірі 9000 гривень підсудний виплатив, а тому з нього підлягає стягненню 8450 гривень.
В решті позову суд відмовляє за безпідставністю.
До набрання вироком законної суд залишає щодо ОСОБА_3 попередній запобіжний захід підписку про невиїзд.
Речові докази:
- автомобіль ДЕО-ЛАНОС р.н. НОМЕР_1 повернути підсудному ОСОБА_3;
- велосипед «Либідь» повернути потерпілому ОСОБА_4;
- велосипед чорного кольору повернути ОСОБА_5
Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 Кримінально-процесуального кодексу України,-
засудив:
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити йому основне покарання, із застосуванням статті 69 КК України, у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
На підставі статті 76 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_3 наступні обовязки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_3 в силі запобіжний захід підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 24586 гривень та моральну шкоду в розмірі 2550 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 8450 гривень.
В решті позову відмовити за безпідставністю
Речові докази:
- автомобіль ДЕО-ЛАНОС р.н. НОМЕР_1 повернути підсудному ОСОБА_3;
- велосипед «Либідь» повернути потерпілому ОСОБА_4;
- велосипед чорного кольору повернути ОСОБА_5
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий А.О. Тимошенко
