Копія
Справа № 1-50
2010 рік
В И Р О К
Іменем України
06 серпня 2010 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.
при секретарі Поліщук Л.А.
з участю прокурора Новаківського О.Г.
адвоката ОСОБА_30
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта неповна-середня, неодруженої, непрацюючої, раніше не судимої.
в скоєні злочину передбаченого ст. 166 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - мати малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаюча в АДРЕСА_2, на протязі тривалого часу зловживає спиртними напоями, не виконує покладені на неї батьківські обов'язки, передбачені ст.150 Сімейного кодексу України.
У домі ОСОБА_4, де проживала ОСОБА_2 з дітьми, тривалий час систематично відбувалися п'янки, було димно та забруднено, були сторонні люди, відсутні елементарні санітарно-гігієнічні умови проживання дітей, відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов проживання. Мати - ОСОБА_2 не дотримувалась щоденної гігієни по догляду за дитиною, неодноразово викликалася в сільську раду, де на виконкомі розглядалось питання про зловживання спиртними напоями та невиконання батьківських обов'язків. Однак належних висновків вона не робила, залишала дітей самих вдома, від стаціонарного лікування категорично відмовлялась, до медичних працівників ставилась вкрай негативно, рекомендацій лікарів не виконувала, займалася самолікуванням.
Так, 4 лютого 2009 року в дитяче відділення Хмільницької ЦРЛ було доставлено ОСОБА_2 разом із дитиною ОСОБА_3 із діагнозом ГРВІ, гострий обструктивний бронхіт, ДН-І, залізодефіцитна анемія І ст., у супроводі районного педіатра Загородньої Н.П., начальника служби у справах дітей Мельника В.С. та представника ВКМСД Хмільницького МВ - Коломійчука В.П., що було обумовлено відмовою матері ОСОБА_2 від госпіталізації, незважаючи на важкість захворювання дитини.
5 лютого 2009 року ОСОБА_2 разом з дитиною, всупереч застереженням лікарів, самовільно залишила дитяче відділення Хмільницької ЦРЛ, та 12 лютого 2009 року ОСОБА_2 знову разом із дитиною примусово госпіталізовано у дитяче відділення Хмільницької ЦРЛ, та, не дивлячись на лікування, ОСОБА_3 17 березня 2009 року померла.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта №158 від 22 червня 2009 року -причиною смерті малолітньої ОСОБА_3 є серцево-легенева недостатність, що розвинулась на грунті розладів органного кровообігу, дистрофії внутрішніх органів, недорозвинення печінки, серцевого м'яза, нирок, запалення верхніх дихальних шляхів, катерально-гнійного бронхіту, інтерстеційної пневмонії. Крім цього, відповідно до висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи №256к від 23 листопада 2009 року за матеріалами кримінальної справи зазначено, щодо наявності важкого преморбідного фону у ОСОБА_3 могли сприяти незадовільні умови її життя.
Винною себе в скоєнні вказаного злочину підсудня ОСОБА_2 не визнала і показала, та показала, що народилася вона в АДРЕСА_3 де пішла в Качанівську ЗОШ в 1 клас. Після закінчення першого класу мати відправила її в школу-інтернат с.Грушківці, Калинівського району, Вінницької області, де вона закінчила 5 класів. Після чого Грушківська школа інтернат була зачинена, а її разом із іншими учнями перевели в школу інтернат с. Іванів, Калинівського району, де вона закінчила 9 класів. Повернувшись додому вона поступила в училище №20 м. Хмільника, яке так і не закінчила, провчившись лише 8 місяців. В 2007 році вона проживала в АДРЕСА_4, разом із ОСОБА_8, з яким перебувала в цивільному шлюбі. Завагітнівши від ОСОБА_8 вона посварилася із ним та поїхала проживати в АДРЕСА_3 разом з матір'ю ОСОБА_4, сестрами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та братом ОСОБА_11,а також донькою ОСОБА_12. На той час вона ніде не працювала. 24 квітня 2008 року вона народила в пологовому відділені Хмільницької ЦРЛ ще одну дитину, яку назвала ОСОБА_3.В свідоцтві про народження дитини вона записалася матір'ю одиночкою. Виписавшись із Хмільницької ЦРЛ ОСОБА_2 пішла із новонародженою дитиною проживати за вище вказаною адресою в АДРЕСА_3. Новонароджену доньку ОСОБА_3 вона годувала грудним молоком , а також молоком корови. В лютому місяці 2009 року її менша донька ОСОБА_3 захворіла і мати ОСОБА_2 викликала швидку допомогу, якою ОСОБА_2 та дитину доставили до дитячого відділення Хмільницької ЦРЛ. Пробувши в лікарні три дні до неї приїхала її мати та сказала, щоб вона їхала додому, що та і зробила. Приблизно 12 лютого 2009 року до неї прийшла патронажна медсестра Бугайова Людмила Андріївна разом з дільничним лікарем-педіатром Білоус ОСОБА_3 Степанівною, які сказали, що її потрібно їхати разом із дитиною в лікарню, так як в дитини бронхіт та підозра на пневмонію, але вона їхати відмовилася, тому що не мала коштів на лікування. Цього ж дня до неї на кареті швидкої допомоги приїхали соціальні працівники разом з працівником міліції і її разом із донькою ОСОБА_3 доставили в дитяче відділення Хмільницької ЦРЛ, де вони лікувалися десять днів. 16 березня 2009 року вона разом з сестрою Людою та братом ОСОБА_11 поїхали отримувати зерно на пай. Отримавши зерно вони привезли його додому де розвантаживши почали готувати обід, а її брат ОСОБА_11 кудись пішов і через деякий час повернувся додому з двома пляшками об'ємом 1,5 літра горілки домашнього виготовлення, після чого вони сіли обідати при цьому всі вживали спиртні напої. Через деякий час до них додому прийшов хлопець її сестри ОСОБА_10, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 разом з співмешканкою ОСОБА_2, які також сіли біля них і вживали спиртні напої. Коли вони вже були п'яні то вона сказала до ОСОБА_10 , щоб та віддала їй її стартовий пакет «Діджус», але остання категорично відмовилася та стала відразу її бити, мама намагалася їх розборонити, а потім стала виганяти її з будинку. Вона відразу пішла по сусідах, а саме до ОСОБА_17 проситися , щоб пустили її переночувати, але вона її прогнала, після чого вона повернулася додому і в цей час на вулиці зустріла ОСОБА_18 якому сказала , що її вигнали з дому і щоб він пустив її до себе додому, а також сказала , що діти знаходяться в хліві біля будинку. Коли він погодився, вона принесла йому пакет з речами, а згодом, взявши дітей пішла разом з ними до нього додому. Прийшовши до ОСОБА_18, вона роздягнула дітей і в пляшки поналивала молока, яким нагодувала їх. Після чого поклала свою старшу доньку ОСОБА_12 на ліжко ,під стіну, а ОСОБА_14 по середині і з краю лягла сама. Приблизно о 4.00 годині ранку вона проснулася і знову налила меншій доньці ОСОБА_14 в бутилочку молока та погодувавши її знову лягла спати. О 6.00 годині ранку вона проснулася та відчула, що ОСОБА_14 була холодна. Злякавшись вона не знала, що їй робити. ОСОБА_18 сказав її, щоб вона робила штучне дихання ОСОБА_14, вона декілька разів подула ОСОБА_14 в рот та зробила масаж серця, але вона вже була мертва. Згодом до неї прибігла мати разом з ОСОБА_10 і мати взяла мертве тіло ОСОБА_14 на руки та понесла до себе додому, а вона за нею разом з ОСОБА_12 також пішла додому.
Вина підсудної ОСОБА_2 в скоєні нею вказаного злочину доведена показами свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, . ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_23, ОСОБА_24, допитаних в судовому засіданні, показами свідка ОСОБА_17., оголошеними в судовому засіданні та матеріалами справи дослідженими в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_20 показав, ОСОБА_2 проживала в с. Качанівка, в неї було двоє дітей, вони проживали в поганих матеріально-побутових умовах. Під час спілкування ОСОБА_2 ставилася негативно, навіть агресивно і до лікарських рекомендацій не прислухалася. В день смерті ОСОБА_3 він був безпосередньо на місці події, його викликали до них. Дитина знаходилася у матері ОСОБА_2 і була вже роздягнена, помита, тому що бачив, що тіло мокре, і мертва, це було приблизно о восьмій годині ранку. Перші п'ять місяців від народження фактично дитиною займався він, бо лікар педіатр була на курсах підвищення кваліфікації, а потім, коли вона повернулася передав їй. На скільки йому відомо, за три дні до смерті дитина була оглянута. Мама скептично відносилася до моїх рекомендацій і до рекомендацій інших спеціалістів. Дитина часто хворіла, потребувала стаціонарного лікування, два чи три рази направлялася в стаціонар, але здається звідти тікала. Фактично наші рекомендації ОСОБА_2 не виконувала. Стосовно умов життя, то на його думку там повна антисанітарія. Віннеодноразово звертався до соціальної служби і вони виїжджали, проводили роботу. Дитина народилася здоровою, доношеною, претензій не було. Щеплення проводиться тільки для здорових дітей, для хворих дітей щеплення відміняється, коригується календар щеплень. В даному випадку дитина часто хворіла і щеплення переносилося, дитині хворій не можна було робити щеплення. Він неодноразово стикався з такою ситуацією, що матір на запрошення не приходила і після того, як ми сказали, що не буде виплат на дитину, почала ходити, але зі сварками, на підвищених тонах. Всі медичні огляди дитини фіксуються в карточці. Дитина ОСОБА_2 відставала від розвитку, хоча в даному випадку вроджених вад в дитини ОСОБА_2 не було. В будинку ОСОБА_2 він не раз бачив пусті бутилки і під столом повзали діти, відчував запах алкоголю. Скарги надходили не тільки від нього, але і від сільської ради, соціальних служб, що треба забирати дитину, дитина часто хворіла через постійний рух дорослих в будинку з різними вірусами, проживала в антисанітарних умовах життя. Недорозвиненість печінки, нирок це наслідки прояву рахіту, які зникають, коли починається лікування. рахіт це хронічне захворювання і як наслідок може бути недорозвиненість печінки, нирок, серця, яке виникло не за десять днів, це як насідок систематичного інфікування вірусами організму і як наслідок рахіту, в даному випадку судмедексперт проводив розтин і встановив, що перед смертю дитина хворіла ГРВІ. ОСОБА_2 разів чотири направлялась і три рази давала відмову, за допомогою працівників міліції доставлялась в лікарню два рази, інші рази вона відмовлялась. Він оглядав дитину, виписував ліки. З такою матір'ю як ОСОБА_2 він не міг прослідкувати, чи вилікувався рахіт, легка ступінь серцевої недостатності є наслідком усіх захворювань, в тому числі і рахіту, якщо виконувати рекомендації, лікувати вірусні захворювання ці всі наслідки зникнуть за рахунок розвитку і життєвих запасів людини.
Свідок ОСОБА_21 показав, що ОСОБА_2 стоїть на обліку з приводу відставання в школі. Вона ніколи до нього не зверталась. Але це є консультативний облік, а не диспансерний.
Свідок ОСОБА_22 показав, що працює в сільській раді дев'ятнадцять років, сім"ю їхню знає. Колись ще їхню матір хотіли позбавити батьківських прав, тому що вона не займалася вихованням своїх дітей, діти голодні були, в хаті палили групку. Їхня мати працювала дояркою, як могла тягнула сім"ю, ми їм допомагали чим могли. Ця сім'я стояла на обліку як неблагополучна, покійний батько ОСОБА_2 залишив їм хату з шлаку, але вони її не довели до кінця і в ній ніхто не проживає. Коли у ОСОБА_2 родилась дитина, то до нього ходив лікар і казав, що зробіть щось, бо не ходе в лікарню. Коли до неї прийшли в хаті було холодно, хотіли забрати в лікарню, то вона не хотіла віддавати, почала кричати, ми викликали наряд міліції і завезли, але вона на другий день втекла. Після того, як у ОСОБА_2 померла дитина, ми поставили питання про позбавлення її батьківських прав стосовно старшої дитини. Вони в хаті почали ремонт робити, але не закінчили, є ще старенька хата, але там вона не живе. В будинку матері антисанітарія. Характеристика ОСОБА_2 негативна, що тільки вона народить, він не буде чекати, а одразу буде готувати документи на позбавлення її батьківських прав, зараз вона то з одним чоловіком живе, то з другим, на роботу не ходить, вона постійно вживає спиртні напої, хоча в сільську раду не викликав з приводу вживання спиртних напоїв. Гроші на дитину використала на хрестини, купила хату по вулиці Мічуріна, він допомагав ще її оформляти. Допомога сільською радою сімї надавалась постійно.
Свідок ОСОБА_13 показала, що ходила на патронаж до цієї дитини. Від народження, коли виписали з пологового будинку, мати доглядала дитину, рекомендації виконувала, приблизно до шести місяців дитина не хворіла, а коли почала хворіти, то рекомендацій не виконувала, на прохання прийти не приходила, від лікарні відмовилася. Один раз в тиждень ходила, якщо були якісь проблеми або якщо казала, що прийде в лікарню, але не приходила, тоді ми йшли до неї додому. Речі дитини були в незадовільному стані, в кімнаті були мухи, які сідали на соску, пляшечку, в хаті відчувався запах диму від плити. При огляді в нетверезому стані вона її не бачила.16 березня 2009 року вона була разом з ОСОБА_14 в будинку ОСОБА_2 були чужі люди, грязно, не прибрано, кілька чоловік з хати вийшло, інші залишилися, дитина була взагалі в іншій кімнаті. На момент огляду дитина сміялася, ОСОБА_2 її тримала на руках. Ми прийшли запросити старшу дитину на манту і так як менша дитина не добирала ваги їй необхідно було здати аналізи. Взагалі дитина не добирає ваги, коли поганий догляд, коли не догодовують. Захворювання почали виникати з осені, ще перед Новим роком був випадок, що починалося ГРВІ, було призначено лікування, однак вона з лікарні втекла.
Свідок ОСОБА_18 показав, що ввечері 16 березня 2009 року, він повертався від знайомого, його гукнула ОСОБА_2 і попросилася ночувати, він її пустив. Вона сказала, що діти в хліві, дала йому потримати пакет, а сама пішла по дітей. Коли ми прийшли до мого будинку вона покормила дітей і поклала їх спати. Він дивився телевізор, потім побачив, що вони засинають, виключив його і почав доплітати сітку. Менша дитина ввечері трохи кричала, ОСОБА_2 покормила її та положила спати і сама лягла. Зранку він пішов по дрова, ОСОБА_2 каже, що дитина холодна. Він сказав, щоб вона попробувала робити штучне дихання, але дитина була вже холодна. Тоді він вийшов на вулицю, вийшла сусідка, які ьвін повідомив, що в нього в хаті мертва дитина. Потім прийшла мати ОСОБА_2 і понесла дитину додому.
Свідок ОСОБА_4 показала, що являється матір'ю підсудної, на момент смерті дитини ОСОБА_2 разом з дітьми проживала з нею. В будинку пічкове отеплення, є пять кімнат, всі кімнати отоплюються. В день смерті дитини ОСОБА_2 ночувала в сусіда, тому що ми посварились, вона забрала дітей і пішла з дому. Онука кволою була, зимою дитячий педіатр приходила, вона рідко слухала, про що вони говорять, зазвичай на кухні поралася. Дитячі лікарі приходили, навідували, але ОСОБА_2 відмовлялася від лікарні, хоча вона казала що треба лікувати онуку в лікарні, якби вона не хотіла, щоб ОСОБА_2 в лікарню їхала, то я б швидкої не викликала ОСОБА_2 лікувала доньку аптечними препаратами. ОСОБА_2 за дитиною дивилась. Мені приходилось допомагати - за покійною ОСОБА_14 дивилася, вночі до неї вставала, переодягала, молоко пряжила. Раз був такий випадок, що приїхала подружка з Торчина і ОСОБА_2 попросила мїї посидіти з дитиною, та пішла в сусіднє село до подруги. Вчасно не повернулась, прийшлось привести її, вона покормила малу і знов втекла туди саме. Вдруге вона шукала доньку з дільничним Будківським. Дитині було тоді три місяці. Вона з подругою була в гуртожитку, з якою часто вживала спиртні напої.
Свідок ОСОБА_10 показала, що ОСОБА_2 є її рідною сестрою, на момент смерті ОСОБА_3 проживала з нею в одній оселі. 16 березня ми посварились, ОСОБА_2 взяла дітей і пішла з дому. ОСОБА_2 доглядала доньку посередньо, трохи ОСОБА_2 доглядала, трохи мама. ОСОБА_2 не часто вживала спиртні напої, по святах могла випити. 16 березня 2009 року вона вживала горілку, в цей час ОСОБА_3 лежала в калясці. Було таке, що сестра в гуртожитку вживала спиртні напої, дитині було тоді три місяці.
Свідок ОСОБА_14 показала, дитина народилася здоровою, обстежувалася вчасно до шести місяців. Потім мама перестала відвідувати лікарню. При оглядах стан дитини був важкий, такий, що необхідно було їхати в лікарню і лікувати. В будинку була антисанітарія, дитина була недоглянута, однак бабуся вважала, що дитина здорова. Якщо сім'я неблагополучна і мама відмовляється, то ми відомляємо соціальну службу, міліцію, рай педіатра.
Свідок ОСОБА_23 показала, що сім'ю ОСОБА_2 знає давно, ОСОБА_2 за першою дитиною перебувала під соціальним супроводом. Коли вона знов завагітніла, то не захотіла з нами співпрацювати, але ми все одно до неї навідувалися з міліцією, хоч і не було угоди. Потім коли народила дитину вона з пологового пішла без дозволу лікарів. Ніяких повідомлень, що дитина хвора не було, в будинку не належний санітарний стан, не чисте повітря і діти починають хворіти анемією та часто перебувають в дитячому стаціонарі. Ми все це бачили, але до всього цього ОСОБА_2 любить випити, курити. Вона не агресивно до нас ставилася, нас слухалася, старалася змінитися, але її хватало приблизно на два тижні.
Свідок ОСОБА_24 показав, що був на виїзді в той день, коли померла дитина і подивився на умови, які там були. За дитиною був недостатній догляд і через це розвинулася анемія, рахіт. Дитина не отримувала те, що їй необхідно було для життєдіяльності. Умови проживання були жахливі, все брудне, дитина лежала на ліжечку, стояла пляшечка з-під кислого молока. ОСОБА_2 казала, що її кормила ковбасою, але при розтині тіла цього всього в кишковику не було. Жодного догляду за дитиною не було, там баба більше дивилася за нею, чим мама. Всі захворювання, які вказані в судово-медичному висновку виникли в результаті недогляду дитини.
Крім цього, вина підсудної підтверджується висновком експерта № 158 від 22 червня 2010 року, де зазначено, що причиною смерті малолітньої ОСОБА_3 є серцево-легенева недостатність, що розвинулася на грунті розладів органного кровообігу, дистрофії внутрішніх органів, недорозвинення печінки, серцевого м'яза, нирок, запалення верхніх дихальних шляхів, катерально-гнійного бронхіту, інтерстеційної пневмонії. А також висновком комісійної судово-медичної експертизи № 265 к від 23 листопада 2009 року , де зазначено, що наявності важкого преморбідного фону у ОСОБА_3 могли сприяти незадовільні умови її життя.
Дії підсудної ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 166 КК України, тобто злісне невиконання нею обовязків по догляду за дитиною.
Обставини, що помякшують вину підсудної відсутні.
Обставиною, що обтяжує вину підсудної є вчинення злочину щодо малолітньої. При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_29, суд враховуючи особу підсудної, те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, не визнає вину, негативно характеризується за місцем проживання, вважає можливим призначити покарання не в максимальному розмірі передбаченому ст. 166 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винною за ст. 166 КК України і призначити її покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку терміном 1 (одного) року 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обовязки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: / підпис/
З оригіналом згідно:
В.о. голови
Хмільницького міськрайонного суду К.О. Клімик
Ст. секретар Н.А. Фігурська
.
Справа № 1-90
2010 р.
ПРОТОКОЛ
судового засідання
“28" квітня 2010 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючої - судді Шевчук Л.П.
при секретарі Поліщук Л.А.
за участю прокурора Новаківського О.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_29 по ст. 186 ч. 2 КК України.
Засідання розпочате о 10 годині 00 хвилин.
В судове засідання з'явились:
Прокурор Хмільницької міжрайпрокуратури Новаківський О.Г. Підсудній ОСОБА_29, що перебуває на підписці про невиїзд .
Потерпілий - ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_7, українець, громадянин України, уродженець м. Курган, Російської Федерації, проживає АДРЕСА_5, не працює , одружений, освіта середня -спеціальна.
Свідки в судове засідання не викликались.
Суддя встановлює особу підсудного: ОСОБА_29,
ІНФОРМАЦІЯ_10, українець
громадянин України, освіта середня - спеціальна
не одружений, уродженець м. Житомир,
проживає АДРЕСА_6,
фізична особа-підприємець, раніше не судимий.
Копію обвинувального висновку отримав 6 квітня 2010 року.
Оголошено склад суду:
Суддя : Шевчук Л.П.
при секретарі: Поліщук Л.А.
з участю прокурора: Новаківського О.Г.
Суддя розяснила право відводу складу суду. Відводу складу суду не заявлено.
Суддя розяснила підсудному його права в судовому засіданні, передбаченні ст. ст. 263, 871 КПК України, ст. 63 Конституції України. Підсудний права зрозумів.
Суддя роз'яснила потерпілому його права в судовому засіданні, передбачені ст. 267 КПК України. Потерпілий права зрозуміла. Клопотань не поступило.
Суддя оголошує про початок судового слідства.
Прокурор оголосив обвинувальний висновок.
Суддя запитує підсудного, чи зрозуміло йому обвинувачення, чи визнає свою вину та чи буде давати пояснення по справі.
Підсудній - обвинувачення зрозумів, вину свою визнаю частково в тому, що я наніс удари і заволодів телефоном.
Суддя з'ясовує думку учасників судового розгляду про порядок дослідження доказів по справі.
Прокурор вважає необхідним застосувати звичайний порядок дослідження доказів пор справі, а саме - допитати підсудного, потерпілого та дослідити інші докази по справі.
Підсудний підтримує думку прокурора.
Суддя постановила: затвердити звичайний порядок дослідження доказів по справі, розпочавши з допиту підсудного, потерпілого та дослідити інші докази по справі.
Суддя запропонувала підсудному дати пояснення по суті справи.
Підсудній суду пояснив: 6 жовтня 2009 року я сидів біля церкви з ОСОБА_33 і ще з двома дівчатами ОСОБА_2 та ОСОБА_35. Потерпілий ішов з якимось чоловіком. Наталія підійшла до нього, я не знаю, про що вони розмовляли, але повернулася і принесла цигарку. Потім вона до них знову повернулася і вони почали сваритися. ОСОБА_33 їх розбороняв, я допомагав, але не зміг. Тут під'їхали таксисти і допомогли розборонити. Потерпілий пішов в сторону четвертої школи, за ним пішли Наталія та ОСОБА_33, між ними почалася сутичка, я здається один раз вдарив потерпілого, потім підбіг ОСОБА_33 і почав його бити, в цей час у нього задзвонив телефон.
На запитання судді підсудний відповів:
потерпілий лежав на тротуарі, в нього заграв мобільний телефон і ми з ОСОБА_2 повернулися, забрали телефон і після цього пішли в бік зупинки "Радон";
я забрав телефон;
наступного дня продав телефон в "Сотовичку", я ходив з ОСОБА_2, але покупцю вона телефон передавала з своїх рук, гроші витратили на потреби усіх;
ОСОБА_2 з ОСОБА_35 купляли за ці гроші продукти харчування, потім ми роз'їхалися, я поїхав в с. Подорожна і після того їх не бачив;
з потерпілим не розрахувався;
коли забирав телефон не пам'ятаю в якому стані знаходився потерпілий;
коли я відходив потерпілий лежав на тротуарі.
На запитання прокурора підсудній відповів:
мене слідчий допитував;
покази дані слідчому відповідають дійсності;
окрім ОСОБА_2 ніхто не бачив як я забирав телефон;
ми з ОСОБА_2 пішли в магазин, мене спитали, де зарядне, я сказав, що залишив вдома, але телефон передавала ОСОБА_2;
ОСОБА_2 передавала телефон покупцю;
за телефон отримали 150 гривень;
перевіряли скільки на рахунку було грошей, стартовий пакет віддав ОСОБА_2, підтверджую те, що ОСОБА_2 продала телефон.
На запитання судді підсудний відповів:
я наносив удари коли розбороняв.
На запитання прокурора підсудній відповів:
умисел виник після того, як почув, що грає телефон;
в мене є свій мобільній телефон;
в мене продавець запитував, кому належить телефон і я сказав, що мені і зарядне забув вдома;
я вдарив кулаком десь в обличчя один раз.
Потерпілий суду пояснив: мене вдарили по потилиці, я лежав на тротуарі і не бачив, хто витягнув з кишені телефон.
На запитання судді потерпілий відповів:
фактично я закривався, захищався і не бачив, хто саме витягнув телефон;
я не звертався до лікаря, думав, що так перенесу, я взагалі не міг ходити;
я попрощався з ОСОБА_1 і пішов в бік четвертої школи;
мене міліція вдома знайшла;
мені телефон міліція повернула, я хочу, щоб повернули моральну шкоду.
На запитання прокурора потерпілий відповів:
удари по черзі наносилися, перший удар був нанесений з заду;
ми з товаришем взяли пляшку пива, підійшла Наталія, попросила цигарку, а потім ще й попросила пива;
наносили удари в потилицю.
Суддя постановила: оголосити перерву в судовому засідання до 12 години 00 хвилин 5 травня 2010 року, викликати свідків ОСОБА_34,
ОСОБА_35 та ОСОБА_36
Судове засідання оголошено продовженим о 12 годині 00 хвилин 5 травня 2010 року.
В судове засідання з'явилися підсудний, потерпілий.
Прокурор в судове засідання не з'явився, оскільки згідно листа Вінницької обласної прокуратури перебуває у відрядженні в місті Вінниці.
Свідки ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суддя з'ясовує думку учасників судового розгляду про можливість слухання справи у відсутність свідків та прокурора.
Підсудний вважає не можливим продовжити слухання справи у відсутність прокурора та свідків.
Суддя вийшла до нарадчої кімнати і, повернувшись, оголосила постанову про привід свідків та оголосила перерву в судовому засідання до 12 години 00 хвилин 20 травня 2010 року.
Судове засідання оголошено продовженим о 12 годині 00 хвилин 20 травня 2010 року.
В судове засідання з'явилися підсудний, потерпілий, свідок ОСОБА_36
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав копію повістки, згідно якої перебуватиме в судовому засіданні в Апеляційному судді Хмельницької області.
Привід свідків ОСОБА_34, ОСОБА_35 не виконаний.
Суддя з'ясовує думку учасників судового розгляду про можливість слухання справи у відсутність свідків та прокурора.
Підсудний вважає не можливим продовжити слухання справи у відсутність прокурора та свідків.
Суддя вийшла до нарадчої кімнати і, повернувшись, оголосила постанову про привід свідків та оголосила перерву в судовому засідання до 15 години 30 хвилин 3 червня 2010 року.
Судове засідання оголошено продовженим о 15 годині 30 хвилин 3 червня 2010 року.
В судове засідання з'явилися:
Підсудний ОСОБА_29, що перебуває на підписці про невиїзд.
Потерпілий ОСОБА_32, свідок ОСОБА_36
Привід свідків ОСОБА_34, ОСОБА_35 не виконаний.
Свідок: ОСОБА_36, ІНФОРМАЦІЯ_13, українець, громадянин України, освіта середня, уродженець та житель АДРЕСА_7. Суддя роз'яснила свідку його права згідно
ст. 69-1 КПК України та обов'язок повідомити все, що він знає по справі,
попередила свідка про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385КК
України.
Свідок ОСОБА_36 суду пояснив: я придбав телефон в магазині «Сотовичок» за 280 чи 290 гривень, точно не пам'ятаю. Телефон стояв на вітрині.
На запитання судді свідок ОСОБА_36 відповів:
продавцем в магазині була жінка;
телефон придбав восени;
телефон зимою вилучили працівники міліції.
Суддя з'ясовує думку учасників судового розгляду про можливість слухання справи у відсутність свідків ОСОБА_34 та ОСОБА_35 .
Прокурор вважає не можливим продовжити слухання справи у відсутність свідків. Інші учасники судового розгляду підтримують його думку.
Суддя постановила: оголосити перерву в судовому засіданні до 9 години 00 хвилин 11 червня 2010 року.
Судове засідання оголошено продовженим о 9 годині 00 хвилин 11 червня 2010 року.
В судове засідання з'явилися:
Прокурор Хмільницької міжрайпрокуратури Новаківський О.Г.
Підсудний ОСОБА_29, що перебуває на підписці про невиїзд.
Потерпілий ОСОБА_32
Свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35 в судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині.
Суддя з'ясовує думку учасників судового розгляду про можливість слухання справи у відсутність свідків.
Прокурор вважає не можливим продовжити слухання справи у відсутність свідків. Інші учасники судового розгляду підтримують його думку.
Суддя постановила: оголосити перерву в судовому засіданні до 14 години 00 хвилин 23 червня 2010 року.
Судове засідання оголошено продовженим о 14 годині 00 хвилин 23 червня 2010 року.
В судове засідання з'явилися:
Прокурор Хмільницької міжрайпрокуратури Новаківський О.Г.
Підсудний ОСОБА_29, що перебуває на підписці про невиїзд.
Потерпілий ОСОБА_32
Свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35 в судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині.
Суддя з'ясовує думку учасників судового розгляду про можливість слухання справи у відсутність свідків.
Прокурор вважає не можливим продовжити слухання справи у відсутність свідків. Інші учасники судового розгляду підтримують його думку.
Суддя постановила: оголосити перерву в судовому засіданні до 14 години 00 хвилин 5 липня 2010 року.
Судове засідання оголошено продовженим о 14 годині 00 хвилин 5 липня 2010 року.
В судове засідання з'явилися:
Прокурор Хмільницької міжрайпрокуратури Новаківський О.Г.
Підсудний ОСОБА_29, що перебуває на підписці про невиїзд.
Потерпілий ОСОБА_32
Свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35 в судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині.
Суддя з'ясовує думку учасників судового розгляду про можливість слухання справи у відсутність свідків.
Прокурор вважає не можливим продовжити слухання справи у відсутність свідків. Інші учасники судового розгляду підтримують його думку.
Суддя постановила: оголосити перерву в судовому засіданні до 9 години 45 хвилин 8 липня 2010 року.
Судове засідання оголошено продовженим о 14 годині 00 хвилин 5 липня 2010 року.
В судове засідання з'явилися:
Прокурор Хмільницької міжрайпрокуратури Новаківський О.Г.
Підсудний ОСОБА_29, що перебуває на підписці про невиїзд.
Потерпілий ОСОБА_32 , свідок ОСОБА_35
Свідок ОСОБА_34 в судове засідання не зявився ,згідно рапорту дільничного інспектора відсутній за місцем проживання те перебуває на роботі в м. Москві.
Суддя зясовує думку учасників судового розгляду про можливість продовження слухання справи у відсутність свідка ОСОБА_34
Прокурор вважає можливим продовжити слухання справи у відсутність
свідка ОСОБА_34 Інші учасники судового розгляду підтримують його думку.
Суддя постановила: слухання справи продовжити у відсутність свідка
ОСОБА_34
Підсудний заявив клопотання, в якому просить допитати в судовому засідання свідка ОСОБА_37, яка була з ними 6 жовтня 2010 року.
Суддя ставить на розгляд заявлене клопотання.
Прокурор не заперечує проти його задоволення. Потерпілий підтримує його думку.
Суддя постановила: задоволити заявлене клопотання та допитати свідка ОСОБА_37
Свідок ОСОБА_37 видаляється із залу суду.
Свідок: ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_16, українка, громадянка України, освіта неповна середня, одружена, уродженка АДРЕСА_8, проживає АДРЕСА_9, з підсудним не родичі, не в спорі. Суддя роз'яснила свідку його права згідно ст. 69-1 КПК України та обов'язок повідомити все, що вона знає по справі, попередила свідка про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385КК України.
Свідок ОСОБА_35 суду пояснила: я не памятаю тих подій, пройшло багато часу. Те, що там записано, так і було, я від своїх показів не відмовляюсь.
На запитання суді свідок ОСОБА_35 відповіла:
потерпілого я памятаю, памятаю, що була сутичка;
я не памятаю за телефон;
ми не мали наміру бити чоловіка, він нас обзивав нецензурними словами;
хлопці заступилися за мене, тому що потерпілий мене обзивав.
На запитання прокурора свідок ОСОБА_35 відповіла:
наступного дня зустрілися з ОСОБА_29, ОСОБА_34 та вживали спиртні напої за ті гроші здається, що взяли за телефон;
здається ОСОБА_29 ходив продавати телефон;
я не була присутня при тому, як ОСОБА_29 ходив продавати телефон;
з ним здається ходила ОСОБА_2.
Прокурор заявив клопотання, в якому просить оголосити покази свідка ОСОБА_35
Суддя ставить на розгляд заявлене клопотання.
Підсудний не заперечує проти його задоволення. Потерпілий підтримує його думку.
Суддя постановила: задоволити заявлене клопотання та оголосила покази свідка ОСОБА_35 на а.с.
На запитання прокурора свідок ОСОБА_35 відповіла:
я підтримую свої покази;
те, що написано, так і було, я не памятаю, якої моделі був телефон.
На запитання суді свідок ОСОБА_35 відповіла:
я не бачила потерпілого,тому що була на сходинках і я не бачила, чи він після сутички пішов;
ОСОБА_29 другий раз пішов за телефоном;
приблизно через хвилин пять хлопці повернулися, ОСОБА_2 відійшла до туалету, повернулась і сказала, що грає телефон.
Свідок: ОСОБА_37, ІНФОРМАЦІЯ_19, українка, громадянка України, освіта неповна середня, уродженка та жителька АДРЕСА_9, з підсудним не родичі, не в спорі. Суддя роз'яснила свідку його права згідно ст. 69-1 КПК України та обов'язок повідомити все, що вона знає по справі, попередила свідка про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385КК України. Неповнолітній свідок даватиме покази в присутності матері ОСОБА_35
На запитання судді свідок ОСОБА_37 відповіла:
я підтримую покази, які я давала раніше;
слідчому давала покази;
в той вечір нас було четверо я, мама, дядя ОСОБА_34 та ОСОБА_29;
я стояла збоку коли вони билися;
через що виникла суперечка я не знаю;
я підійшла до них коли вони билися;
потерпілий почав бити маму, хлопці побігли до нього і вони почали битися, їх розборонили і ми порозходились, потерпілий пішов в одну сторону, а ми в іншу;
після цього сиділи в парку;
я бачила як потерпілий пішов в іншу сторону;
перед цим хлопці забрали телефон і ми порозходилися;
я не бачила хто саме забирав телефон, я телефон побачила в парку;
я почула як дзвонить телефон, коли ми розходились, хлопці повернулися і забрали його;
в той момент, коли забирали телефон я потерпілого не бачила;
в парку я від компанії не відлучалася.
На запитання прокурора свідок ОСОБА_37 відповіла:
сутичка виникала два рази, перший раз0 розборонили таксисти;
другий чоловік, який був з потерпілим коли почали битися втік;
ми були біля церкви, після того як розборонили ми пішли в парк, а потерпілий в бік четвертої школи;
мама була зі мною;
потерпілий почав кричати, хлопці зірвалися і побігли, повернулися через хвилин десять;
я не памятаю хто показував телефон;
я з ОСОБА_29 наступного дня ходила в «Сотовичок», потім ми поїхали в село і в Хмільник не приїжджали;
кошти витратили на розваги;
було здається 150 гривень;
ми йшли помаленьку в бік парку, хлопці наздогнали нас біля квіток;
нам хлопці показували телефон, вони сказали, що забрали його в потерпілого;
вони не казали, хто саме забирав телефон;
після парку ми порозходилися, ми з мамою пішли додому, на той час ми проживали в с. Голодьках, а ОСОБА_29 в м. Хмільнику;
ми йшли разом до перехрестя доріг на Кірова, ОСОБА_34 з нами теж йшов.
На запитання судді свідок ОСОБА_37 відповіла:
я нікуди не відлучалася після бійки;
в той самий день побачила телефон;
між тим як билися і забрали телефон пройшла одна хвилина, я нікуди не відходила;
я не памятаю, чи я відлучалася.
На запитання судді свідок ОСОБА_35 відповіла:
Гуцалюк неодноразово допитував мене та дочку, а потім і інші слідчі.
На запитання судді свідок ОСОБА_37 відповіла:
я підписувала документи, мене допитували в присутності матері.
На запитання судді свідок ОСОБА_35 відповіла:
я підписувалася під протоколом доньки в 24 чи 27 кабінеті;
ми неодноразово допитувалися в міліції.
На запитання судді свідок ОСОБА_37 відповіла:
точно сказати чи відлучалася я чи ні я не можу.
На запитання судді потерпілий відповів:
мене вдарили по голові, я був в безпорадному стані і не бачив, хто саме забирав телефон;
наносили удари тому що виникла суперечка, а не щоб забрати телефон;
мене били тому що виникла суперечка.
На запитання прокурора потерпілий відповів:
вони сиділи на сходах, а йшов до церкви;
спочатку ми пили пиво, ОСОБА_35 до нас раз підійшла, а потім ще раз;
після другої бійки я їх не зачіпав, а пішов додому;
я не знаю, з якою метою наносилися мені удари;
напевно удари наносилися через суперечку.
Суддя постановила: оголосити перерву в судовому засідання до 10 години 00 хвилин 22 липня 2010 року.
Судове засідання оголошено продовженим о 10 годині 00 хвилин 22 липня 2010 року.
В судове засідання з'явилися:
Прокурор Хмільницької міжрайпрокуратури Новаківський О.Г.
Підсудний ОСОБА_29, що перебуває на підписці про невиїзд.
Потерпілий ОСОБА_32
Прокурор заявив клопотання, в якому просить оголосити перерву в судовому засідання та надати йому час для підготовки постанови про зміну обвинувачення.
Суддя ставить на розгляд заявлене клопотання.
Підсудний не заперечує проти його задоволення. Потерпілий підтримує його думку.
Суддя постановила: задоволити заявлене клопотання та оголосила перерву в судовому засідання до 15 години 00 хвилин 26 липня 2010 року.
Судове засідання оголошено продовженим о 15 годині 00 хвилин 26 липня 2010 року.
В судове засідання з'явилися:
Прокурор Хмільницької міжрайпрокуратури Новаківський О.Г.
Підсудний ОСОБА_29, що перебуває на підписці про невиїзд.
Потерпілий ОСОБА_32
Прокурор заявив клопотання, в якому просить приєднати до матеріалів справи постанову про зміну обвинувачення підсудному ОСОБА_29 з ст.. 186 ч.2 КК України на ст. 186 ч. 1 КК України, оголосив її в судовому засіданні.
Суддя ставить на розгляд заявлене клопотання.
Підсудний не заперечує проти його задоволення. Потерпілий підтримує його думку.
Суддя постановила: задоволити заявлене клопотання та приєднала до матеріалів справи надану постанову.
Суддя запитує думку підсудного, чи потрібен йому час для ознайомлення постанови про зміну обвинувачення.
Підсудний просить надати йому час для ознайомлення з постановою про зміну обвинувачення.
Суддя постановила: оголосити перерву в судовому засідання до 15 години 30 хвилин 5 серпня 2010 року.
Свідок ОСОБА_35 показала, що вона проживає в с. Голодьки разом зі своїм чоловіком ОСОБА_23, дочкою ОСОБА_2 та сином ОСОБА_25. Так 5 жовтня 2009 року вдень вона разом з ОСОБА_2 поїхала до м. Хмільник де зустрілася зі своїм товаришом ОСОБА_34. Після їх зустрічі ОСОБА_34 запропонував піти їй та ОСОБА_2 до його товариша ОСОБА_43, який проживає АДРЕСА_10. Прийшовши до ОСОБА_43 вони сіли повечеряти. Після того, як повечеряли то полягали спати. 6 жовтня 2009 року вони поснідали та сиділи спілкувалися та відпочивали. Приблизно у вечірній час ОСОБА_2 йому сказала, що піде на зустріч до свого товариша ОСОБА_29. Після того вона сказала, що піде разом з нею. Також з ними пішов її товариш ОСОБА_34. Прийшовши до зупинки „Військогового санаторія", вони зустрілися з ОСОБА_29. Після того вони привіталися та вирішили піти до нічного магазину „Коаповської", який розташований навпроти церкви. Прийшовши до магазину вони придбали дві пляшки пива. Так як столики були всі зайняті то вони перейшли через дорогу та на сходах присіли де пили пиво та спілкувалися між собою. У них не було цигарок то вона вирішила піти попросити у когось цигарки. Перейшовши через дорогу вона підійшла до двох невідомих чоловіків. У одного із них вона попросила цигарку. Після того другому чоловікові не сподобалося, що вона курить і він почав на неї сваритися, щоб вона не курила. Тоді між нею та невідомим чоловіком виникла суперечка. Вони почали шарпати один одного за верхній одяг. Коли це побачив ОСОБА_34 та ОСОБА_29 то вони прибігли та почали її з невідомим чоловіком розбороняти. Також між невідомими і ОСОБА_34 та ОСОБА_29 виникла суперечка. Коли це побачили таксисти то розборонили їх. Після чого вони пішли на сходи до церкви де була ОСОБА_2. Вони присіли та почали спілкуватися між собою. Так один невідомий чоловік пішов у напрямку с. Лелітка, а другий йшов у напрямку старої ЗОШ № 4. Коли він проходив біля них то висловлювався нецензурними словами у їх бік. Коли вона почула це то підійшла до невідомого чоловіка та зробила йому зауваження, тобто сказала, щоб він йшов тихенько додому. Коли вона невідомому це сказала то він почав її ображати нецензурними словами. Після чого вони почали шарпатися між собою. Коли це побачили хлопці то прибігли до неї і вона бачила, що ОСОБА_34 відштовхнув невідомого їй чоловіка від неї. Після чого вона пішла до ОСОБА_2. Чи били хлопці невідомого чоловіка вона не бачила. Через певний час до неї та до ОСОБА_2 прийшли хлопці та вони почали продовжувати спілкуватися. Коли вони спілкувалися то ОСОБА_2 пішла до туалету, а коли повернулася то сказала, що у невідомого чоловіка грає мобільний телефон. Тоді ОСОБА_29 пішов до невідомого чоловіка та повернувшись показав мобільного телефона, якого забрав у невідомого. Який був мобільний телефон вона не пам"ятає. ОСОБА_29 після того, як забрав мобільного телефона намагався продати його своїм знайомим, але його ніхто не хотів купувати. Після чого вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_34 пішли до ОСОБА_43 те лягли спати. На слідуючий день вони гуляли по місту та ОСОБА_29 вирішив продати мобільного телефона у магазин „Сотовичок". При чому коли він продавав мобільного телефона то вона з ОСОБА_34 пішла до парку ім.. Т.Г. Шевченка де чекали на ОСОБА_29 та ОСОБА_2. Через певний час до них прийшов ОСОБА_29 та ОСОБА_2 з продуктами харчування та з спиртними напоями. Як вона згодом дізналася, що продукти харчування та спиртне ОСОБА_29 купив за кошти, які отримав за продаж мобільного телефона. Куди подів стартового пакета від мобільного телефона ОСОБА_29 вона не знає. Посидівши на березі річки вона з ОСОБА_2 поїхала додому.
В ході розслідування даної кримінальної справи встановлено, що 6 жовтня 2009 року біля 22.00 год. в м. Хмільнику по вулиці ]- Травня, ОСОБА_29, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, відкрито, наніс один удар кулаком руки по голові ОСОБА_32, після чого заволодів останнього мобільним телефоном „Соні - Еріксон К 310" вартістю 250 грн., стартовим пакетом „Київстар" вартістю 10 грн., на рахунку якого було 18 грн., спричинивши ОСОБА_32, матеріальну шкоду на загальну суму 278 грн.
Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_29, свою вину в скоєні злочинів передбаченого ст. 186 ч.2 КК України визнав повністю і повідомив, що
проживає за вищевказаною адресою разом зі своєю сім'є. Приблизно на початку літа 2009 року він у „Військовому санаторію" познайомився з ОСОБА_35 та ОСОБА_2, які у них прізвища він не знає, жительками с. Голодьки, Хмільницького району. Після їх знайомства він почав підтримувати з ними дружні стосунки. Так 6 жовтня 2009 року до нього на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_35 та сказала, що хоче з ним зустрітися. Він погодився на її пропозицію і домовилися зустрітися о 20:00 год. біля автобусної зупинки „Військовий Санаторій". О 20.00 год. він прийшов до вищезазначеного місця де була ОСОБА_35, ОСОБА_2 та невідомий йому чоловік. Як він згодом дізнався, що невідомий чоловік був ОСОБА_34. Коли вони зустрілися то ОСОБА_35 сказала, що в них є пляшка горілки 0,5 літри, також вона запропонувала її випити. На її пропозицію вони погодилися і пішли до військового санаторія де на одній із лавочок випили пляшку горілки. Він випив приблизно 150 грам горілки. Після чого вони вирішили піти до магазину „Козловєької", що розташований по вулиці 1 - Травня, щоб присісти за столик та випити пива. В магазині вони придбали дві пляшки з пивом ємкістю 0,5 літри та перейшли через автомобільну дорогу де біля церкви, яка розташована по вулиці Кутузова присіли на сходах. За столик вони не присідали так як столики були всі зайняті. Вони сиділи пили пиво та спілкувалися між собою, це було приблизно 21:30 год. У них у всіх закінчилися цигарки і ОСОБА_35 побачила, що через дорогу стояло двоє невідомих чоловіків, які пили пиво та курили. Тоді вона сказала, що піде попросить у них цигарки. Вона пішла до них, а вони втрьох сиділи та спілкувалися. Тоді між ОСОБА_35 та невідомими чоловіками виникла суперечка, чому виникла суперечка він не знає, так як не чув їх розмови. Тоді до них підбігла ОСОБА_35 та дала нам одну сигарету та побігла назад до невідомих чоловіків. Тоді між ними виникла знову суперечка. Після того до них підбіг ОСОБА_34, щоб розборонити, але він почав шарпатися з одним невідомим чоловіком, а з іншим невідомим чоловіком шарпалася ОСОБА_35. Тоді до них підбіг він, щоб ОСОБА_34 з невідомим розборонити, тобто помирити, але у нього не вийшло і він почав з ними також шарпатись. Коли це побачили таксисти то підбігли до них і все таки розборонили їх. Після чого вони втрьох пішли на сходи біля церкви де сиділа ОСОБА_2, а невідомі чоловіки залишилися на місці де спілкувалися між собою та пили пиво. Через певний час один невідомий чоловік пішов у напрямку с. Лелітка, а інший у напрямку старої ЗОНІ №4. Він пройшов біля них та пішов далі, як до нього підбігла ОСОБА_35 і вони почали між собою спілкуватися, а в подальшому сваритися, тому до них, тобто до невідомого чоловіка та ОСОБА_35 побіг він та ОСОБА_34. Підбігши до них він вдарив перший невідомого чоловіка по голові, в яку частину голови він його вдарив він не пам'ятає. Від завданого ним удару невідомий йому чоловік відійшов назад та присів. Тоді до нього підійшов ОСОБА_34 та вдарив його також пару раз. Куди його бив ОСОБА_34 він не пам'ятає. Після чого вони пішли назад досходів де нас чекала ОСОБА_2. Через певний час ОСОБА_2 захотіла в туалет та пішла в напрямку де
був невідомий їм чоловік. Повернувшись вона сказала, що у невідомого чоловіка грає
мобільний телефон. Тоді він підійшов до невідомого чоловіка, який знаходився на землі і з
кишені його куртки забрав собі мобільного телефона. Коли він забирав мобільного телефона
то чоловік лежав на боку і бачив його. Коли забрав собі мобільного телефона то вони
порозходилися по своїх домівках. На слідуючий день, тобто 7 жовтня 2009 року він
подивився на мобільного телефона і встановив, що мобільний телефон „Соні Еріксон К 310"
сірого кольору, який був номер мобільного телефона він не знає, а лише перевірив рахунок
та встановив, що на рахунку було 18 грн. Тоді він вирішив продати даного мобільного
телефона і тому пішов до магазину „ Сотовичок", який розташований біля супермаркету
„Сільпо". Також біля супермаркету він зустрів ОСОБА_35, ОСОБА_2 та ОСОБА_34. Тоді з ОСОБА_2
пішов до магазину „Сотовичок" де продав мобільного телефона за 150 грн. Стартового
пакета віддав ОСОБА_2, тому що на ньому були гроші в сумі 18 грн. Так, як ОСОБА_2 йому
подобалася, тому дав її стартового пакета, щоб вона до нього дзвонила. Продавець у
магазині „Сотовичок " запитав його чи є документи на мобільний телефон, на що він
відповів, що немає, але він йому сказав, що даний телефон належить йому і також сказав, що
зарядний пристрій піднесе згодом. Після того, як продавець з ним розрахувався то він з
ОСОБА_2 пішов до магазину „Золотий Лев" де на всі гроші, які отримав за продаж телефона
купив спиртні напої та продукти харчування. Вони пішли до парку ім.. Т.Г. Шевченка де на
них чекала ОСОБА_35 та ОСОБА_34. В парку вони виплили спиртні напої та порозходилися по своїх
домівках. Як він згодом дізнався, що невідомий чоловік у якого він відкрито заволодів
мобільним телефоном являється ОСОБА_32.
Ас. 3> із'
Допитаний по даній кримінальній справі в якості потерпілого ОСОБА_32 повідомила, що він проживає за вищевказаною адресою. Навесні 2009 року він в магазині „ Сотовичок ", що розташований в м. Хмільнику по вулиці Леніна придбав собі мобільного телефона „Соні Еріксон К 310", сірого кольору зі стальною вставкою. Даний телефон був у користуванні тому на нього йому не дали документи і він за нього заплатив 400 грн. Також в той самий день в магазині „Сотовичок" він придбав стартового пакет „ Київстар" з номером НОМЕР_1 за 50 грн. після покупки він почав користуватися даним мобільним телефоном. Так 6 жовтня 2009 року приблизно о 20:00 год. він повертався з заробітків з м. Вінниці разом зі своїм товаришом на ім'я ОСОБА_1, прізвища якого він не пам'ятає, який проживає м с. Лелітка, Хмільницького району. В нього при собі був мобільний телефон „Соні Еріксон К 310", гроші в сумі 200 грн. Вони вдвох пішли до кафе „Едельвейс", який розташований в центрі м. Хмільника де випили по 100г. горілки та по бокалу пива. Після чого вони пішли до магазину „Козловської", який розташований по вулиці 1 - Травня, де взяли ще по пляшці пива та спілкувааися між собою. Біля магазину вони були біля 21:30 год. Коли вони спілкувалися то до них підійшла невідома дівчина, яка попросила, щоб вони дали їй пиво, яке п'ємо. Вони їй відповіли, що хочуть випити його самі і їй не дамо. Тоді до них підійшло двоє невідомих хлопців, які почали сваритися з ними. Після чого між ними почалася суперечка. Коли це побачили таксисти то розборонили, тобто відігнали від них трьох невідомих. Після чого невідомі хлопці пішли у напрямку церкви, яка розташована по вулиці Кутузова, навпроти магазину де вони пили пиво та спілкувалися. Він разом з ОСОБА_1 допив пиво і попрощався, при чому він провів до церкви ОСОБА_1 і він пішов додому, тобто у с. Лелітка, а в свою чергу він пішов до себе додому. Він проходив біля церкви, як до нього ззаду підбіг невідомий хлопець і вдарив по голові. Чим мене вдарили він не знає. Від даного удару він впав на землю та втратив свідомість. Коли прийшов до тями то виявив, що в нього був відсутній мобільний телефон „Соні - Еріксон" при чому на рахунку телефона було 18 грн. Коли прийшов до тями то пішов додому. Скільки він був непритомний не знає. За медичною допомогою він не звертався, так як йому було заподіяно незначних тілесних ушкоджень. Також до міліції він відразу не звернувся, тому що думав, що знайде сам свого кривдника та заберу мобільного телефона. Не знайшовши свого кривдника він звернувся до міліції. Так працівники міліції йому згодом повідомили, що наніс удар по голові та забрав його мобільного телефона ОСОБА_29.
Ас 1і-і$ Допитана по даній кримінальній справі в якості свідка ОСОБА_35 повідомила слідуюче, що вона проживає в с. Голодьки разом зі своїм чоловіком ОСОБА_23, дочкою ОСОБА_2 та сином ОСОБА_34. Так 5 жовтня 2009 року вдень вона разом з ОСОБА_2 поїхала до м. Хмільник де зустрілася зі своїм товаришом ОСОБА_34. Після їх зустрічі ОСОБА_34 запропонував піти їй та ОСОБА_2 до його товариша ОСОБА_43, який проживає АДРЕСА_13. Прийшовши до ОСОБА_43 вони сіли повечеряти. Після того, як повечеряли то полягали спати. 6 жовтня 2009 року вони поснідали та сиділи спілкувалися та відпочивали. Приблизно у вечірній час ОСОБА_2 йому сказала, що піде на зустріч до свого товариша ОСОБА_29. Після того вона сказала, що піде разом з нею. Також з ними пішов її товариш ОСОБА_34. Прийшовши до зупинки „Військогового санаторія", вони зустрілися з ОСОБА_29. Після того вони привіталися та вирішили піти до нічного магазину „Коаповської", який розташований навпроти церкви. Прийшовши до магазину вони придбали дві пляшки пива. Так як столики були всі зайняті то вони перейшли через дорогу та на сходах присіли де пили пиво та спілкувалися між собою. У них не було цигарок то вона вирішила піти попросити у когось цигарки. Перейшовши через дорогу вона підійшла до двох невідомих чоловіків. У одного із них вона попросила цигарку. Після того другому чоловікові не сподобалося, що вона курить і він почав на неї сваритися, щоб вона не курила. Тоді між нею та невідомим чоловіком виникла суперечка. Вони почали шарпати один одного за верхній одяг. Коли це побачив ОСОБА_34 та ОСОБА_29 то вони прибігли та почали її з невідомим чоловіком розбороняти. Також між невідомими і ОСОБА_34 та ОСОБА_29 виникла суперечка. Коли це побачили таксисти то розборонили їх. Після чого вони пішли на сходи до церкви де була ОСОБА_2. Вони присіли та почали спілкуватися між собою. Так один невідомий чоловік пішов у напрямку с. Лелітка, а другий йшов у напрямку старої ЗОШ № 4. Коли він проходив біля них то висловлювався нецензурними словами у їх бік. Коли вона почула це то підійшла до невідомого чоловіка та зробила йому зауваження, тобто сказала, щоб він йшов тихенько додому. Коли вона невідомому це сказала то він почав її ображати нецензурними словами. Після чого вони почали шарпатися між собою. Коли це побачили хлопці то прибігли до неї і вона бачила, що ОСОБА_34 відштовхнув невідомого їй чоловіка від неї. Після чого вона пішла до ОСОБА_2. Чи били хлопці невідомого чоловіка вона не бачила. Через певний час до неї та до ОСОБА_2 прийшли хлопці та вони почали продовжувати спілкуватися. Коли вони спілкувалися то ОСОБА_2 пішла до туалету, а коли повернулася то сказала, що у невідомого чоловіка грає мобільний телефон. Тоді ОСОБА_29 пішов до невідомого чоловіка та повернувшись показав мобільного телефона, якого забрав у невідомого. Який був мобільний телефон вона не пам"ятає. ОСОБА_29 після того, як забрав мобільного телефона намагався продати його своїм знайомим, але його ніхто не хотів купувати. Після чого вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_34 пішли до ОСОБА_43 те лягли спати. На слідуючий день вони гуляли по місту та ОСОБА_29 вирішив продати мобільного телефона у магазин „Сотовичок". При чому коли він продавав мобільного телефона то вона з ОСОБА_34 пішла до парку ім.. Т.Г. Шевченка де чекали на ОСОБА_29 та ОСОБА_2. Через певний час до них прийшов ОСОБА_29 та ОСОБА_2 з продуктами харчування та з спиртними напоями. Як вона згодом дізналася, що продукти харчування та спиртне ОСОБА_29 купив за кошти, які отримав за продаж мобільного телефона. Куди подів стартового пакета від мобільного телефона ОСОБА_29 вона не знає. Посидівши на березі річки вона з ОСОБА_2 поїхала додому. А.с. и- Ч
Допитаний по даній кримінальній справі в якості свідка ОСОБА_34 повідомив слідуюче, що він проживає на даний час зі своєю співмешканкою Задерей ОСОБА_35. Вони проживають разом 10 років і за спільне життя у них є двоє малолітніх дітей. Так 5 жовтня 2009 року він зустрівся з ОСОБА_35 та ОСОБА_2. Він з ними підтримує дружні стосунки та вони проживають в с. Голодьки. Вони зустрілися та поїхали до його товариша ОСОБА_43, який проживає по вулиці Кутузова. У ОСОБА_43 вони сіли повечеряли та полягали спати. На слідуючий день вони були у ОСОБА_43, а під вечір хтось із дівчат йому сказав, щоб піти до зупинки Військового санаторія та зустрітися з хлопцем на ім."я ОСОБА_29. На їх пропозицію він погодився. Після чого вони пішли до Військового санаторія де зустрілися з ОСОБА_29. З ОСОБА_29 вони зустрілися приблизно о 20 00 год. Після їх зустрічі вони пішли до нічного магазину „Козловської", який розташований по вулиці 1-Травня навпроти вулиці Кірова. Біля магазину були зайняті всі столики, тому коли вони купили дві пляшки пива то перейшли через дорогу та присіли на сходах де пили пиво. Коли вони пили пиво то в них не було цигарок. Тоді Наталія побачила, що через дорогу стояло двоє чоловіків, які курили, пили пиво та спілкувалися між собою. Наталія пішла до них попросити цигарки. Через певний час вона повернулася та дала нам дві цигарки і пішла до них знову. Коли вона підійшла до них то почалася між ними, якась суперечка, чому вони почали сваритися він не знає так як стояввід них далеко. Тоді вони почали шарпатись, тобто Наталія з якимось невідомим йому чоловіком. Він побіг, щоб їх розборонити, але коли підбіг до них то в нього не получилось їх розборонити і він почав шарпатись з невідомим чоловіком. Також до них підбіг ОСОБА_29, який також почав їх всіх розбороняти. Коли це побачили таксисти, які були біля магазину то вони розборонили їх і вони пішли назад на сходи де сиділа ОСОБА_2. Вони сиділи спілкувалися, а двоє невідомих чоловіків далі пили пиво та спілкувалися. Чому Наталія почала сваритися з невідомими чоловіками йому не відомо. Один невідомий чоловік пішов у напрямку с. Лелітка, а інший пішов у напрямку старої ЗОШ № 4. Коли він пройшов біля них то, щось сказав, що він сказав він не почув. Коли він відійшов від них приблизно на метрів 20-30 то до нього підбігла Наталія та почала з ним сваритися. Чому вона пішла до невідомого чоловіка він не знає. Тоді Наталія та невідомий чоловік почали шарпатися між собою. Він вирішив заступитися за Наталію та розборонити їх. ОСОБА_29 побіг вперед, а він за ним. Коли він підбіг до невідомого чоловіка то ОСОБА_29 перед цим вдарив його по голові, в яку саме ділянку голови його вдарив він не бачив, так як було темно на двору. Від завданого удару ОСОБА_29, невідомий чоловік відійшов назад та присів. Годі він підбіг до нього та вдарив його пару раз. Він його вдарив один раз ногою в груди та кулаком в плече. Від його ударів невідомий чоловік ліг на землю, а він пішов до Наталії, ОСОБА_29 та ОСОБА_2. Вони сиділи спілкувалися, як ОСОБА_2 пішла до туалету, а коли повернулася то сказала, що у невідомого чоловіка грає музика на мобільному телефоні. Тоді ОСОБА_29 відразу побіг до невідомого чоловіка та забрав у нього мобільний телефон. Мобільний телефон ОСОБА_29 забрав собі при чому показав його їм. Мобільний телефон був світлого кольору, якого саме кольору він не бачив так, як на дворі було темно. Після чого ОСОБА_29 пішов додому, а він разом з ОСОБА_35 та ОСОБА_2 пішли до його товариша ОСОБА_43 додому переночувати. На слідуючий день вони вирішили піти до міста погуляти, та коли проходили біля супермаркету „Сільпо" то зустріли ОСОБА_29. Вони з ним привіталися та ОСОБА_29 запропонував їм випити пива. На його пропозицію вони погодилися. ОСОБА_29 їм сказав, що у нього на даний час немає грошей, але зараз знайде гроші. Тоді він разом з ОСОБА_35 пішов до парку ім.. Т.Г. Шевченка де сиділи на березі та чекали ОСОБА_2 з ОСОБА_29. Через певний час до них прийшла ОСОБА_2 та ОСОБА_29, якій приніс пакет з продуктами харчування та з спиртними напоями. Як він згодом дізнався, що продукти харчування та спиртні напої ОСОБА_29 купив за гроші, які отримав за продаж мобільного телефона, якого він забрав у невідомого чоловіка. Також стартовий пакет, який був у мобільному телефоні невідомого чоловіка ОСОБА_29 подарував ОСОБА_2, тому що там були гроші на рахунку. Після того, як вони посиділи на березі річки то порозходилися по своїх домівках. Згодом він дізнався, що чоловік у якого ОСОБА_29 забрав мобільний телефон то ОСОБА_32. А.с. и і- **;? Допитаний по дяній кримінальній справі в якості свідка ОСОБА_46 повідомив слідуюче, що він проживає за вищевказаною адресою разом зі своїми рідними. Так 26 жовтня 2009 року він в у м. Хмільнику в магазині „ Сотовичок", що розміщений біля магазину „Золотий Лев", придбав собі мобільного телефона „Соні -Еріксон К 310". Даний мобільний телефон знаходився на вітрині та він був без документів тому, що був у користуванні. Дівчина, яка на той час працювала продавцем сказало йому, що даний мобільний телефон не крадений та він коштує 300 грн. хоча до нього немає зарядного пристрою. Тоді він купив даного мобільного телефона та почав ним користуватися. В послідуючому куплений ним мобільним телефон у магазині „Сотовичок" був вилучений працівниками міліції
А.с. ^|
Винна обвинуваченого ОСОБА_29 підтверджується:
протоколом огляду місця події
довідкою вартості
свідченнями свідків, а також іншими матеріалами кримінальної справи.
- По місцю проживання ОСОБА_29 характеризується - позитивно.
- Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом"якшують покарання обвинуваченого -
відсутні.
- Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого -
вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.
На підставі викладеного от
ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_10, українець, громадянство - України, світа середня - спеціальна, не одружений, приватний підприємець, уродженець м. Житомир, житель АДРЕСА_6, місце приписки АДРЕСА_10, без партійний, раніше не судимий.
Обвинувачується в тому що, 6 жовтня 2009 року біля 22:00 год. в м. Хмільнику по вулиці 1- Травня, ОСОБА_29, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, відкрито, наніс один удар кулаком руки по голові ОСОБА_32 після чого заволодів останнього мобільним телефоном „Соні - Еріксон К 310" вартістю 250 грн., стартовим пакетом „Київстар" вартістю 10 грн., на рахунку якого було 18 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 278 грн.
Своїми навмисними діями гр. ОСОБА_29 скоїв злочин передбачений ст. 186 ч. 2 КК України, тобто грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров»я потерпілого.
Обвинувальний висновок складено в СВ Хмільницького МВ ГУМВС України у Вінницькій області
На підставі ст. 225 КПК України кримінальна справа №09230302 направляється Хмільницькому міжрайпрокурору .
Слідчий СВ Хмільницького МВ ГУМВС
України у Вінницькій області
ст. лейтенант міліції IV/] СВ. Максименко
СПИСОК
осіб , що підлягають виклику в судове засідання.
Обвинувачений: - ОСОБА_29 заходиться на підписці про не виїзд за адресою : АДРЕСА_6.
Потерпілий: - ОСОБА_32, АДРЕСА_12 Свідки :
ОСОБА_34, АДРЕСА_11.
ОСОБА_35, АДРЕСА_14.
ОСОБА_36, АДРЕСА_15
Слідчий СВ Хмільницького МВ ГУМВС України у Вінницькій області
ст. лейтенант міліції Щ СВ. Максименко
ДОВІДКА про рух кримінальної справи
Кримінальна справа № 09230302 порушена Хмільницьким міжрайпрокурором 15 грудня 2009 року за ознаками складу злочину передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України .
28 січня 20010 року кримінальна справа була перекваліфікована зі ст.. 186 ч. 1 КК України на ст.. 186 ч. 2КК України.
28 січня 2010 року ОСОБА_29 було пред'явлено обвинувачення та обрано міру запобіжного заходу - підписка про не виїзд.
Речовий доказ по кримінальній справі, мобільний телефон переданий на зберігання потерпілому.
Цивільний позов по даній кримінальній справі не заявлений.
Ст.ст. 218-220 КПК України виконані.
Судових витрат по справі - не має.
