Справа № 1-50
2010 рік
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2010 року Березнівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Ємельянової Л.В.
при секретарі Середі Л.А.
з участю прокурора Люшин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є потерпілим від наслідків на Чорнобильській АЕС, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
в с т а н о в и в :
20 березня 2008 року ОСОБА_1 з корисливих спонукань, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув на тваринницьку ферму колишнього ПСП “Світанок” в АДРЕСА_1 звідки таємно викрав належну ВАТ “Березне райсількомунгосп” водонапірну башту вартістю 7250 гривень, яку газовим різаком порізав на шматки та здав на металобрухт заготівельникам із Житомирської області, виручивши при цьому 1050 гривень. Внаслідок крадіжки ВАТ “Березне райсількомунгосп” заподіяно матеріальних збитків на суму 7250 гривень.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і дав суду показання про обставини його вчинення. Показав, що, дійсно, на території колишньої тваринницької ферми КСП “Світанок” знаходилась водонапірна металева башта. Поблизу тваринницької ферми знаходиться земельна ділянка, яка належить його батькові і який цю земельну ділянку віддав йому для користування. В лютому 2008 року він помітив, що під дією корозії відірвалося кріплення від цієї водонапірної башти і вона впала на його земельну ділянку. Про це він нікому не повідомив і не поцікавився кому вона належить в даний час. Через деякий час він вирішив привласнити її собі і 20 березня 2008 року газорізальним апаратом порізав на шматки та здав на металобрухт заготівельникам із Житомирської області, виручивши при цьому 1050 гривень. Виручені кошти витратив на потреби сім'ї. Про те, що водонапірна башта знаходиться на балансі ВАТ “Березне райсількомунгосп” йому стало відомо після того, як була порушена кримінальна справа. Після чого він повідомив голову правління ВАТ “Березне райсількомунгосп” Кичуна В.П., що це він викрав водонапірну башту і зобов'язався відшкодувати її вартість. У даний час завдані збитки ним відшкодовані в повному об'ємі.
Крім власного визнання вини вина підсудного у вчиненні злочину доводиться також зібраними по справі доказами.
З акту інвентаризації основних засобів ВАТ “Березне райсількомунгосп”, які знаходяться на території Марининської сільської ради Березнівського району Рівненської області станом на 01.07.2008р., вбачається, що в ході інвентаризації виявлено недостачу водонапірної башти балансовою вартістю 7250 (Сім тисяч двісті п'ятдесят) гривень (а.с.8).
Свідок Кичун В.П., який є головою правління ВАТ “Березне райсількомунгосп”, підтвердив покази дані ним на досудовому слідстві, тобто те, що на балансі ВАТ “Березне райсількомунгосп” знаходяться металеві водонапірні башти, які розташовані майже по всіх селах Березнівського району. Також на балансі ВАТ “Березне райсількомунгосп” знаходиться металева водонапірна башта, розташована на території тваринницької ферми колишнього СВК “Світанок” в с.Більчаки Березнівського району. На початку червня 2008 року на ринку в смт.Соснове Березнівського району до нього підійшов ОСОБА_1 і повідомив, що він викрав металеву водонапірну башту в с.Більчаки Березнівського району і хоче відшкодувати її вартість, оскільки самої башти вже немає, тому що він порізав її на шматки і здав на металобрухт. У даний час завдані збитки ОСОБА_1 відшкодовані в повному об'ємі, тому ніяких претензій майнового характеру до підсудного у нього немає.
Свідок ОСОБА_3, яка працює сільським головою Марининської сільської ради Березнівського району, дала суду показання, що в кінці травня 2008 року вона виявила, що з території тваринницької ферми колишнього КСП “Світанок” зникла металева водонапірна башта. Про зникнення башти вона відразу по телефону повідомила голову правління ВАТ “Березне райсількомунгосп” Кичуна В.П. 10.06.2008р. до неї на роботу прийшов ОСОБА_1 і поцікавився, яка залишкова вартість водонапірної башти, яку він викрав, для того, щоб відшкодувати її вартість.
В ході відтворення обстановки і обставин події підсудний добровільно, повно і послідовно показав на місці про обставини вчинення злочину (а.с.48-50).
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 усвідомлював, що посягає на чужу власність з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у таємному викраденні чужого майна. Його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані по ч.1 ст.185 КК України.
При призначенні підсудному покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує сукупність обставин, при яких скоєно злочин, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире розкаяння, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків, а також те, що ОСОБА_1Г вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є потерпілим від наслідків на Чорнобильській АЕС.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
По місцю проживання підсудний характеризується посередньо.
Суд враховує, що за попереднім вироком покарання ОСОБА_1 було призначене в межах санкції статті, яке діяло на той час. Відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Оскільки колегія суддів Верховного Суду України твердження прокурора про невиправдану м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання визнала непереконливою і вирок було скасовано не за м'якістю покарання, тому посилення покарання не допускається відповідно до ч.2 ст.400 КПК України.
Що стосується заявленого по справі цивільного позову, то в цій частині вирок виконано, тому повторно це питання суд не вирішує.
Керуючись ст.ст.323, 324, 400 КПК України, суд -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним по ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили підписку про невиїзд скасувати.
Речові доказа по справі: 90 (дев'яносто) гривень, які знаходяться на депозитному рахунку Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області звернути в дохід держави.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Березнівський районний суд.
С у д д я
