Справа №1-50/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Косик С.М.,
за участю:
секретаря Ткач Н.М.,
прокурора Ряднини В.В.,
потерпілого ОСОБА_1
захисників ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
підсудного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Білухівка Карлівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, призовника, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України, -
в с т а н о в и в :
09 січня 2010 року близько 3 години ОСОБА_4 з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом відкривання вхідних дверей, які були незамкнені, таємно проник до будинку гр. ОСОБА_1, який розташований по АДРЕСА_2, звідки умисно викрав належні ОСОБА_1 гроші в сумі 20 грн. та гаманець ОСОБА_5 вартістю 30грн., в якому було 20 доларів США, що по курсу НБУ станом на 11.01.2010 року становить 159,70грн. чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_1 на суму 20 грн., потерпілому ОСОБА_5 на суму 189,70 грн.. Кошти використав для власних потреб.
10 січня 2010 року близько 23 години ОСОБА_4 шляхом проникнення до гаража, що розташований в дворі ОСОБА_1 по пров. Гоголя,19 в м. Карлівка Полтавської області, умисно, таємно, без відома і дозволу власника заволодів транспортним засобом ОСОБА_1 автомобілем марки ГАЗ 3102 чорного кольору 1992 року випуску, днз НОМЕР_1. Пізніше ОСОБА_4, їдучи по автодорозі Вільховатка-Білухівка-Попівка, зїхав з автодороги в лісосмугу, пошкодивши даний автомобіль, чим заподіяв ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 19100 грн. 28 коп.
Підсудній ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 09 січня 2010 року близько 3 години прийшов до свого знайомого ОСОБА_1, щоб переночувати. Про свій прихід господаря будинку він не попереджав. Раніше він неодноразово ночував в домі ОСОБА_1 і почувався як вдома. Не захотівши будити мешканців будинку, які в цей час спали, він ввійшов до будинку самостійно. Зайшовши на кухню попити води, він відчинив шухлядку кухонного столу і побачив гаманець, в якому було 20 грн. в цей час виникла думка про крадіжку цих грошей. При виході з будинку він взяв гаманець чорного кольору, який лежав на іншому столі. Кошти використав на оплату квартирної плати, продукти харчування.
10 січня 2010 року близько 23 години він прийшов до помешкання ОСОБА_1, щоб розповісти про крадіжку з їх будинку грошей. Світло в будинку не горіло, не захотівши будити господарів, він вирішив взяти з гаража автомобіль, щоб зїздити додому в с.Білухівка Карлівського району, а вранці повернути даний автомобіль, щоб ніхто не помітив. Зайшовши в гараж через двері з подвіря, які були незамкнені, він завів автомобіль та виїхав з гаража. Їдучи по вулиці Гоголя в м. Карлівка він, не впоравшись з керуванням, вдарився двічі об деревяний паркан невідомого йому господарства. Продовжуючи рух, на шляху до с.Білухівка Карлівського району по автодорозі Попівка-Білухівка, проїхавши поворот на Халтуріно-Варварівка, не впоравшись з керуванням, зїхав з дороги в лісосмугу та вдарився передньою частиною автомобіля об дерево, після чого двигун автомобіля припинив працювати. Вийшовши з автомобіля, він помітив, що наближається інший автомобіль, злякавшись, що його помітять, побіг по дорозі в напрямку с.Попівка, де перебував в покинутому будинку до 17 години 11 січня 2010 року, після чого пішов до залізно-дорожного вокзалу в м.Карлівка, де до нього підійшли працівники міліції та запросили в райвідділ, де він зізнався у вчиненні вказаних злочинів. В скоєному щиро кається.
Свою вину за ч.3 ст. 185 КК України визнає частково, підтвердив крадіжку грошей з будинку потерпілого ОСОБА_1, заперечив проникнення до його будинку, пояснивши, що почувався в ньому як вдома, часто ночував. Матеріальну шкоду відшкодував.
Вину за ч.2 ст. 289 КК визнає частково, пояснює, що хотів вранці повернути автомобіль власнику.
Незважаючи на часткове визнання вини по предявленому обвинуваченню, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_4 доведена зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Епізод № 1.
Як свідчить протокол усної заяви про злочин, 12.01.2010 року ОСОБА_1 повідомив про крадіжку гаманця чорного кольору з грошима в сумі 20 доларів США та грошей в сумі 20 грн. з його будинку вночі з 8 на 9 січня 2010 року (а.с.52).
Допитані в ході судового слідства потерпілий ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_6 кожен окремо показали, що 8 січня 2010 року до них з м.Полтава приїхав син ОСОБА_5 Залишивши речі, він пішов ночувати до свого будинку, 9 січня 2010 року близько 10 години син прийшов збирати речі, але так і не знайшов гаманця, в якому як він сказав, було 20 доларів США. Потім вони помітили відсутність 20 грн., які були в шухляді кухонного столу. Пізніше вони від працівників міліції дізналися, що гроші викрав ОСОБА_4
З оголошеного в судовому засіданні протоколу допиту на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що останній на даний час проживає і працює в м.Полтава. 08 січня 2010 року він приїхав до батьків, де залишив свої речі і пішов ночувати до свого будинку, який знаходиться неподалік. 09 січня 2010 року, збираючи свої речі в домі батьків, він не знайшов свого гаманці. Через деякий час він дізнався від батьків, що ОСОБА_4 викрав гроші, а також автомобіль його батька (а.с.82).
Факт перебування ОСОБА_4 09 січня 2010 року в АДРЕСА_3 ствердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_7
Як вбачається з протоколу явки з повинною від 12 січня 2010р. ОСОБА_4 повідомив про те, що він 09 січня 2010 року близько 3 години ранку з будинку потерпілого ОСОБА_1 викрав кошти в сумі 20 грн. та гаманець чорного кольору з 20-ма доларами США (а.с. 59).
В ході особистого огляду та огляду речей ОСОБА_4, за його згодою, 12.01.2010 року було вилучено гаманець чорного кольору, викраденого з будинку потерпілого ОСОБА_1 (а.с.64-66).
Протоколом огляду місця події від 12 січня 2010 року - господарства ОСОБА_1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, встановлено і відображено на схемі місце, з якого було викрадено гаманець та гроші (а.с.53-56).
В ході проведення відтворення обстановки та обставин події 28 січня 2010 року ОСОБА_4 спочатку розповів, а потім на місці показав, як саме він вчиняв крадіжку грошей та гаманця з будинку потерпілого (а.с.91-96).
Як свідчать довідки, вартість шкіряного гаманця чол. б/у чорного кольору становить 30 грн., еквівалент 20 доларів США відносно гривні станом на 11 січня 2010 року становить 159,70 грн. (а.с.70-72).
Суд критично відноситься до доводів підсудного ОСОБА_4 про те, що проникнення в будинок потерпілого ОСОБА_1 він не скоював, оскільки раніше неодноразово ночував в цьому домі, перебував з потерпілим та членами його сімї в дружніх відносинах, з наступних підстав.
Проникнення це вторгнення в житло з метою вчинення крадіжки, грабежу чи розбою. Воно може здійснюватись як таємно, так і відкрито, як з подоланням перешкод або опору людей, так і безперешкодно, а також з допомогою різних засобів, які дозволяють винній особі викрадати майно із житла без входу в нього. Суд вважає, що підсудний потрапив в будинок потерпілого, скориставшись його довірою, своєрідним дозволом потерпілого. Також доводи підсудного не знаходять підтвердження в матеріалах справи та досліджених доказах у судовому засіданні.
Епізод № 2.
Як свідчить рапорт помічника начальника Карлівського РВ ГУМВС України в Полтавській області к-на міліції Грогнімак О.В. та протокол усної заяви про злочин, 11.01.2010 року о 6 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 повідомив Карлівський РВ про крадіжку його автомобіля ОСОБА_3 3102 чорного кольору, ДНЗ НОМЕР_1 з документами та грошима з гаража його господарства (а.с.7-8).
Допитаний потерпілий ОСОБА_1 показав, що 9 січня 2010 року він відвіз свого сина ОСОБА_9 на автовокзал в м. Карлівка, повернувшись додому, поставив автомобіль в гараж, який розташований в дворі господарства. Двері, що виходять з гаража у двір, причинив, не замикаючи. В автомобілі він залишив ключі запалення (в замку) та барсетку з його паспортом, водійським посвідченням, технічним паспортом на автомобіль, двома банківськими картками, на яких грошей не було та гроші в сумі близько 400 грн. різними купюрами. 11 січня 2010 року близько 5 години, вийшовши на вулицю, помітив, що ворота гаража відчинені, автомобіля немає. Біля гаража він помітив сліди автомобіля та взуття. Про подію він повідомив правоохоронні органи. Цього ж дня працівники міліції повідомили йому, що автомобіль знайшли в лісосмузі.
При допиті в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що 11 січня 2010 року близько 5 години 30 хвилин чоловік повідомив, що з гаража їхнього господарства зник автомобіль. Вийшовши на вулицю, вона помітила, що двері з подвіря в гараж, ворота відчинені, поряд із гаражем сліди взуття та шин автомобіля. Також вона помітила, що по провулку один із парканів був пошкоджений, поряд були сліди автомобіля.
Свідок ОСОБА_10 показав, що 10 січня 2010 року близько 23 години, їдучи на автомобілі свого батька з ОСОБА_11 на автошляху Білухівка-Попівка, не доїжджаючи до перехрестя Варварівка-Халтуріно, помітив в лісосмузі автомобіль. Підійшовши до автомобіля, він побачив, що автомобіль марки ГАЗ 3102 «Волга» чорного кольору і в нього розбите лобове скло. З автомобіля він забрав пляшку горілки та барсетку з документами та грошима. Гроші він витратив на власні потреби, документи на імя ОСОБА_1 положив в свій автомобіль, а барсетку, портмоне та страховий талон на автомобіль заніс до свого будинку. Речі він хотів повернути ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що 10 січня 2010 року близько 23 години їдучи з ОСОБА_10 на автомобілі його батька на автошляху Білухівка-Попівка, не доїжджаючи до перехрестя Варварівка-Халтуріно, помітили в лісосмузі автомобіль «Волга» чорного кольору. Він сидів в автомобілі, а ОСОБА_10 заліз у «Волгу» через розбите лобове скло. Повернувшись, показав йому пляшку горілки, сказавши, що знайшов її в автомобілі. На АЗС «Надєжда» ОСОБА_12 заправив свій автомобіль та скупився в магазині, також дав йому гроші. Наступного дня ОСОБА_12 розповів йому, що викрав з автомобіля «Волга» ще й барсетку з грошима та документами. ОСОБА_10 показував йому документи, вони були на імя ОСОБА_1
Протоколом огляду місця події від 11 січня 2010 року - господарства ОСОБА_1, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, стверджується місце вчинення злочину (а.с.9-16).
З протоколу огляду місця події від 11 січня 2010 року вбачається, що автомобіль ГАЗ 3102 чорного кольору ДНЗ НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_1, було виявлено в лісосмузі на узбіччі автодороги Попівка-Білухівка-Вільховатка. В ході огляду автомобіля виявлено численні його пошкодження, що підтверджується також фото таблицями, доданими до протоколу огляду (а.с.23-31).
У явці з повинною 12.01.2010 року ОСОБА_13 повідомив про викрадення ним автомобіля «Волга» 3102 ДНЗ НОМЕР_1 з приміщення гаража потерпілого ОСОБА_1 (а.с.38).
Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22 січня 2010 року, ОСОБА_4 під час проведення відтворення розказав та показав, як саме та звідки заволодів автомобілем ОСОБА_1 (а.с. 91-96).
Відповідно до висновку експерта №11 дактилоскопічної експертизи від 05.02.2010 року на липких стрічках з відкопійованими слідами рук, виявлених та вилучених 11.02.2010 року при огляді автомобіля потерпілого ГАЗ 3102 чорного кольору ДНЗ НОМЕР_1, який був виявлений на узбіччі автодороги Вільховатка-Білухівка-Попівка, наявні сліди пальців рук ОСОБА_4 (а.с.114-121).
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи ринкова вартість автомобіля ГАЗ 3102 ДНЗ НОМЕР_1 станом на 10.01.2010 року становить 19100грн.28коп. Матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля потерпілому ОСОБА_1, внаслідок вчинення злочину 10.01.2010 року, дорівнює ринковій вартості вищевказаного автомобіля, так як відновлення його є економічно недоцільним, та становить 19100 грн.(а.с.126-130).
Як вбачається з протоколу огляду від 01.02.2010 року, ОСОБА_4 добровільно видав полімерну сумку з чоловічіми ботинками чорного кольору (а.с.97-99).
Як свідчить висновок експерта №13 від 05.02.2010 року, два фото слідів низу взуття, які були виявлені та сфотографовані при проведенні огляду місця події 11.01.2010 року по факту незаконного заволодіння транспортним засобом ГАЗ 3102 днз НОМЕР_1, в м. Карлівка Полтавської області, що належить гр.ОСОБА_1, не придатні для встановлення групової належності (а.с.104-109). Сліди, залишені взуттям, рельєфний малюнок та розмірні характеристики елементів підошви якого, не співпадають із малюнком підошви взуття, добровільно виданим ОСОБА_4 (а.с. 104-109).
Суд відкидає як доказ вищеназваний висновок експерта, так як він спростований іншими доказами по справі.
Оцінивши приведені вище докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати:
- за ч. 3 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
- за ч. 2 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання підсудному, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані що характеризують особу підсудного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
Суд бере до уваги, що підсудній вчинив тяжкі злочини.
Разом з тим, слід визнати помякшуючими обставинами зявлення з повинною, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, хоча і заперечує умисел на крадіжку грошей з будинку потерпілого і вважає , що проникнення в будинок не було, та відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, передбаченим ч.3 ст.185 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не знаходить.
За місцем проживання та із місця навчання підсудний характеризується позитивно (а.с.210-211), раніше не судимий (а.с.213-214).
Свідок ОСОБА_8.(батько підсудного) в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 покинув навчання в технікумі, з листопада 2009 року вдома не проживає, з батьками не спілкується.
Згідно медичного висновку ОСОБА_4 здоровий, працездатний, примусового лікування від алкоголізму не потребує (а.с.212).
Суд враховує молодий вік ОСОБА_4, те, що злочин вчинив вперше, обставини, що помякшують відповідальність, а саме: зявлення з повинною, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обтяжуючих покарання обставин, та вважає за доцільне за вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, застосувати ст.69 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, ніж передбачено санкцією цієї статті.
Враховуючи те, що підсудний вчинив тяжкі злочини, обставини справи, суд вважає, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства та призначає підсудному ОСОБА_4 покарання у вигляді реального позбавлення волі без конфіскації майна .
Суд вважає, що в строк відбуття покарання термін перебування підсудного під арештом внаслідок адміністративного правопорушення зарахуванню не підлягає.
По справі потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 19100 грн., моральної шкоди на суму 10000 грн., 1000 грн. за надані юридичні послуги (а.с. 11-13).
Підсудний визнав позов про відшкодування матеріальної шкоди та витрат на юридичні послуги, не визнав вимогу про відшкодування моральної шкоди.
У відповідності до ст. 1166 та 1667 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_1 потрібно задовольнити частково, стягнути на його користь 19 100 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 1 000 грн. у відшкодування наданих юридичних послуг.
Щодо відшкодування моральної шкоди, то з урахуванням ступеня фізичного та душевного страждання, пов'язаного з пошкодженням автомобіля, відновлення якого є економічно недоцільним, який до того ж був єдиним засобом пересування та джерелом доходів, з викраденням майна особою, якій потерпілий довіряв, їх характер і тривалість, суд приходить до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості розмір завданої моральної шкоди позивачеві становить 2000 гривень.
У відповідності з вимогами ст.81 КПК України суд вважає, що речові докази, які знаходяться в потерпілого ОСОБА_5 гаманець чорного кольору з шкірозамінника та кошти в сумі 4,75 грн. потрібно передати ОСОБА_5 як власнику; автомобіль ГАЗ 3102 чорного кольору 1992 року випуску, днз НОМЕР_1, який знаходиться на території господарської частини Карлівського РВ ГУМВС України в Полтавській області передати потерпілому ОСОБА_1, як власнику (а.с.201,205).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289, призначивши покарання:
- за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3-х років позбавлення волі.
- за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст. 69 КК Україн, у виді 3-х років 4-х місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання рахувати з 19 березня 2010 року.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 19100 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн..
Речові докази які знаходяться в потерпілого ОСОБА_5 гаманець чорного кольору з шкірозамінника та кошти в сумі 4,75 грн. - передати ОСОБА_5 як власнику; автомобіль ГАЗ 3102 чорного кольру 1992 року випуску, днз НОМЕР_1, який знаходиться на території господарської частини Карлівського РВ ГУМВС України в Полтавській області передати потерпілому ОСОБА_1, як власнику (а.с.201,205).
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній взяття під варту.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
ГОЛОВУЮЧИЙ: (підпис)
Копія вірна:
Суддя Машівського районного суду С.М.Косик
