Справа № 638/12278/15-ц
Провадження № 6/638/53/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23липня 2021року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Суркової М.О.,
стягувача ОСОБА_1
боржника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні суду клопотання боржника ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за поданням державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника, -
ВСТАНОВИВ:
Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 .
У судовому засіданні боржником заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки Харківським окружним адміністративним судом відкрито провадження щодо оскарження постанов державного виконавця від 01.03.2019 року та від 05.03.2019 року про накладення штрафу, які слугують підставами для звернення державного виконавця з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника.
Суд, дослідивши матеріали скарги та вислухавши пояснення стягувача та боржника, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Згідно п.6 ч.1ст.251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Зупинення провадження у справі не повинно призводити до затягування розгляду справи.
У пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що визначаючи наявність передбаченихстаттею 201 ЦПК України, 2004 року, підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, яка зазначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.
Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про те, що розгляд подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду боржника за межі України, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді цієї справи наявність обставин, якими державний виконавець обґрунтував свої вимоги про обмеження у праві виїзду боржника, а відтак клопотання боржника не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.251 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання боржника ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі за поданням державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 02.08.2021 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.
Головуючий Є.В.Невеніцин
