Справа № 638/12278/15-ц
Провадження № 6/638/13/23
УХВАЛА
Іменем України
12 квітня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Подус Г.С.,
при секретарі - Веліток Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №638/12278/15-ц,
встановив:
01.03.2019року доДзержинського районногосуду м.Харкова звернулась ОСОБА_1 ззаявою провизнання виконавчоголиста таким,що непідлягає виконаннюпо справі№638/12278/15-ц,в якійпросить суд:визнати виконавчийдокумент -виконавчий лист№ 638/12278/15-ц,виданий 27.04.2018р.Дзержинським районнимсудом м.Харкова,таким,що непідлягає виконаннюповністю; зупинити виконання за виконавчим документом - виконавче провадження № 56298905 з примусового виконання виконавчого листа № 638/12278/15-ц, виданого 27.04.2018 р. Дзержинським районним судом м. Харкова, що перебуває в провадженні Міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та м. Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області; зобов`язати Міськрайонний відділ ДВС по Харківському району та м. Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області надати суду належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 56298905.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим,що 27.04.2018року Дзержинськимрайонним судомм.Харкова видановиконавчий лист№638/12278/15-ц.На думкузаявника виконавчийлист невідповідає вимогамч.1,2ст.4Закону України«Про виконавчепровадження» зогляду нате,що статтею4Закону України«Про виконавчепровадження» закріпленівимоги довиконавчого документа.Зокрема,ч.2ст.4вказаного Законузазначено,що уразі якщорішення ухваленона користькількох позивачівабо протикількох відповідачів,а такожякщо належитьпередати майно,що перебуваєв кількохмісцях,чи резолютивноючастиною рішенняпередбачено вчиненнякількох дій,у виконавчомудокументі зазначаютьсяодин боржникта одинстягувач,атакожвизначається,вякійчастині необхідновиконатитакерішення,абозазначається,щообов`язокчи правостягненняєсолідарним.Між тим,виконавчийлист№ 638/12278/15-ц,виданий27.04.2018р.Дзержинськимрайоннимсудом м.Харкова,якийбувприйнятий довиконанняі виконуєтьсядержавнимивиконавцямиМіськрайонного відділуДВСпоХарківському районутам.ЛюботинуГТУЮв Харківськійобласті,вчастині«зобов`язати ОСОБА_1 нечинитиперешкодив спілкуваннізмалолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 збатьком ОСОБА_3 ,дідом ОСОБА_4 ,бабцею ОСОБА_5 якособисто,таків телефонномурежимітаіз застосуваннямкомп`ютернихтехнологій»,невідповідаєвимогам ч.2ст.4вказаногоЗакону,оскількиміститьзазначення одразутрьохстягувачів,прицьомуу виконавчомудокументівзагаліне визначеносудом,вякійчастині необхідновиконатитакерішення,атакожне зазначено,щообов`язокчи правостягненняєсолідарним (уразі,якщовонотаким є).В порушеннявимог п.5)ч.1ст.4зазначеного Законущодо необхідностізазначенніувиконавчому документірезолютивноїчастинирішення,щопередбачаєзаходи примусовоговиконаннярішень,судом,якийвидав виконавчийдокумент,зазначенамайжевся резолютивначастинарішення,якавтому числіміститьтакічастини рішення,якістаномна датуоформленнявиконавчоголиста -27.04.2018р.непідлягалипримусовому виконанню,аотже,немалибути внесенідонього. Також заявник вказує, що існують обставини, які унеможливлюють виконання рішення, а саме про те, що внаслідок тривалої нав`язливої та агресивної поведінки батька ОСОБА_3 відносно їх спільної малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із тому числі й викрадення ним доньки 05.10.2016 р.), на даний час дитина категорично відмовляється від спілкування з ним.
Сторони в судове засідання не прибули, повідомлялися завчасно та належним чином.
Відповідності до ч.3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ « Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» 11 від 17.04. 2014 р., розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправдних зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "ФедінапротиУкраїни" від 02 вересня 2010 року, "СмірновапротиУкраїни" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.08.2016 року, позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи- Виконавчий комітет Харківської міської ради, Комісія з захисту прав дитини Виконавчого комітету Харківської міської ради, Служба у справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про встановлення часу спілкування батька з дитиною - покладення зобов`язання добросовісно виконувати батьківські обов`язки визнано частково обґрунтованими, частково доведеними належним доказами та задоволено частково.
Встановлено час спілкування батька, ОСОБА_3 в присутності матері ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щотижнево по вівторкам з 18-00 години до 20-00 години за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів , що припадають на вівторок кожного тижня та крім дати ІНФОРМАЦІЯ_3 матері дитини ОСОБА_1 ), якщо цей день припадає на вівторок другого тижня вересня місяця.
В частині покладення на батька ОСОБА_3 обов`язків добросовісно та належним чином користуватися своїми правами та обов`язками під час спілкування з неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усуненні перешкод у спілкуванні з дитиною та встановленні порядку спілкування та участі в вихованні дитини - визнано частково обґрунтованими, частково доведеними належним доказами та задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди в спілкуванні з малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_3 , дідом ОСОБА_4 , бабцею ОСОБА_5 як особисто так і в телефонному режимі та і з застосуванням комп`ютерних технологій.
Обрано спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спілкування з дитиноюза відсутності матері ОСОБА_1 кожну четверту п`ятницю місяця з 14-00 годин до 18-00 годиннезалежно від місця перебування дитини, кожну другу суботу місяця з 10-00 години до 16-00 годин включно, кожну третю неділю місяця з 10-00 годин до 18-00 годинза відсутності матері ОСОБА_1 незалежно від місця перебування дитини.
Обрано спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спілкування з дитиною по четвергам першої та третьої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 години , по понеділкам другої та четвертої неділі місяця з 16-00 години до 19-00за присутності матеріза виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів , що припадають на понеділок чи четвер кожного тижня та крім дати ІНФОРМАЦІЯ_3 матері дитини ОСОБА_1 ), якщо цей день припадає на понеділок чи четвер другого тижня вересня місяця.
Дозволено під час спілкування дитини з батьком відвідувати місце його проживання, відвідування розважальних закладів, концертів, спектаклів, цирку, кінотеатру , парку з атракціонами при умові нагляду за технікою безпеки щодо малолітньої дитини.
Обрано спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей :1) в дні її народження у парні роки, 29 березня з 10-00 години до 16 -00години в присутності матері, у непарні роки, 29 березня з 10 години до 16-00 години за відсутності матері. 2) в дні народження батька 01 серпня кожного року з 10 -00 години до 17-00 години без присутності матері.3) На святкування Різдва Христова з 9-00 до 15-00 годин у парні роки за присутності матері , з 12-00 до 18-00 годин у непарні роки за відсутності матері, 4) на Новий рік з 11-00 до 16-00 години кожного року за присутності матері.
Обрано спосіб участі батька ОСОБА_3 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей проведення двічі на рік відпустки разом з батьком за відсутності матері : взимку протягом одного тижня ,влітку протягом двох тижнів кожного року при умові згоди матері на виїзд для проведення відпустки за межі України або при спільному виїзді батьків для проведення відпустки.
Обрано спосіб участі діда ОСОБА_4 та бабці ОСОБА_5 у вихованні онуки , дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей ,надавши часи спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кожну четверту неділю місяця з 10-00 до 18-00 години за місцем їх проживання в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою) та в дні народження діда та бабці 31 серпня кожного року та 28 вересня кожного року за 10-00 години до 16-00 годин в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою).
В задоволенні позовних вимог в частині спілкування з сестрою ОСОБА_7 в день її народження 27 серпня кожного року- відмовити, в іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18.10.2016 року, апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року скасувано. Позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено частково.
Встановлено час спілкування батька, ОСОБА_3 в присутності матері ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кожний вівторок тижня з 18:00 годин до 20:00 годин за виключенням часу оздоровлюючого відпочинку та/або хвороби дитини, які припадають на вівторок.
Встановлено час спілкування батька ОСОБА_3 в присутності матері ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в першу суботу кожного місяця з 10:00 годин до 13:00 годин, на день народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на день народження батька ОСОБА_3 01 серпня по 2 години за домовленістю із матір`ю ОСОБА_1 та в її присутності, за винятком часу оздоровлюючого відпочинку та/або хвороби дитини, які припадають на першу суботу цього періоду, 29 березня та 01 серпня.
Встановлено час спілкування діда ОСОБА_4 , бабки ОСОБА_5 в присутності матері ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у третю суботу кожного місяця з 10:00 годин до 12:00 годин, за винятком часу оздоровлюючого відпочинку та/або хвороби дитини, які припадають на третю суботу цього періоду.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 07.06.2017 року, касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 18 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року змінено. У другому, сьомому та дев`ятому абзацах резолютивної частини рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року виключено слова «у присутності матері ОСОБА_1 ». В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.01.2019 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 рокузалишено без змін.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.08.2016 року, набрало законної сили 12.04.2018 року.
27.04.2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист по справі №638/12278/15-ц.
ОСОБА_4 02.05.2018 року подано заяву про відкриття виконавчого провадження до Шевченківського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області. (т. 7, а.с. 100-102)
Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 03.05.2018 року відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №638/12278/15-ц, ВП №56298905.
Постановою №110 заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби начальника Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області, зобов`язано передати виконавче провадження №56298905 з примусового виконання листа №638/12278/15-ц до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області у зв`язку з резонансністю та складністю виконання вищевказаного виконавчого провадження. (т. 7, а.с. 163-167)
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області від 10.10.2018 року виконавче провадження №56298905 прийнято до провадження.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області від 14.02.2019 року виконавче провадження №56298905 передано до Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин ГТУЮ у Харківській області.
Стосовно обґрунтувань заявника про те, що виконавчий лист не відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.
Частиною 1статті 4ЗУ «Провиконавче провадження»передбачені вимогидо виконавчогодокумента :1)назваідата видачідокумента,найменуванняоргану,прізвище,ім`я,побатьковіта посадапосадовоїособи,якайоговидала; 2)датаприйняттяі номеррішення,згіднозяким виданодокумент; 3)повненайменування(дляюридичнихосіб)абопрізвище,ім`ята,занаявності,побатькові(дляфізичнихосіб)стягувачатаборжника,їхмісцезнаходження(дляюридичнихосіб)абоадресамісця проживаннячиперебування(дляфізичнихосіб),датанародженняборжника -фізичноїособи; 4)ідентифікаційнийкодюридичної особивЄдиномудержавному реєстріюридичнихосіб,фізичнихосіб-підприємцівтагромадських формуваньстягувачатаборжника (дляюридичнихосіб-занаявності); реєстраційнийномер обліковоїкарткиплатникаподатків абосеріятаномер паспорта(дляфізичнихосіб,якічерезсвої релігійніпереконаннявустановленому порядкувідмовилисявідприйняття реєстраційногономераобліковоїкартки платникаподатківтаповідомили процевідповіднийконтролюючий органімаютьвідмітку впаспорті)боржника(дляфізичнихосіб-платниківподатків); 5)резолютивначастинарішення,щопередбачаєзаходи примусовоговиконаннярішень; 6)датанабраннярішенням законноїсили(крімрішень,щопідлягаютьнегайному виконанню); 7)строкпред`явленнярішення довиконання. Увиконавчому документіможутьзазначатисяінші дані(якщовонивідомісуду чиіншомуоргану(посадовійособі),щовидаввиконавчий документ),якіідентифікуютьстягувача таборжникачиможуть сприятипримусовомувиконаннюрішення,зокремамісцероботи боржника-фізичноїособи,місцезнаходженнямайнаборжника,реквізитирахунківстягувача іборжника,номериїхзасобів зв`язкутаадресиелектронної пошти. У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Суд, дослідивши копію виконавчого листа по справі №638/12278/15-ц встановив його відповідність ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».
Стосовно того, що виконавчий лист не відповідає ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».
Частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
У виконавчому листі №638/12278/15-ц, виданого 27.04.2018 зазначено боржником ОСОБА_1 , стягувачем ОСОБА_3 . В даному виконавчому документі вказано повністю резолютивну частину рішення, з урахуванням вимог ст. 63 та ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження». Адже лише 5 абзац резолютивної частини рішення містить вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 вчинити певні дії, а тому у разі виділення рішення на частини відносно кожного стягувача окремо, виконання рішення буде неможливим, адже це буде суперечити вимогам ч. 7 ст. 64-1 та ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження».
Тому той факт, що виконавчий лист містить всю резолютивну частину рішення не є помилкою.
Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконаннюповністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частковоу зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Окрім того, ОСОБА_1 в заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, вказує, що не має можливості виконати вимоги вказані в виконавчому листі №638/12278/15-ц виданого 27.04.2018 року, з огляду на те, що внаслідок тривалої нав`язливої та агресивної поведінки батька ОСОБА_3 відносно нашої спільної малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із тому числі й викрадення ним доньки 05.10.2016 р.), на даний час дитина категорично відмовляється від спілкування з ним. Вказала також, що дане виконання рішення буде суперечити інтересам та здоров`ю дитини, а тому у невиконанні рішення суду її вини не має. На підтвердження своєї позиції заявником надано виписку з історії хвороби №7704; висновок фахівця психолога від 11.12.2017 року; факт відмови дитини від спілкування з батьком зафіксовано державним виконавцем в акті від 22.02.2019 року.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину "судового провадження" вілповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.
За положеннями статтей 1 та 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховентсва права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.
В п.43рішенняЄвропейськогосуду зправлюдинивід 20.07.2004усправі"ШмалькопротиУкраїни"суднаголошує,щопункт1статті6Конвенції про захистправіосновних свобод людини гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Суд звертає увагу, що докази на які посилається заявник, а саме: виписка з історії хвороби №7704; висновок фахівця психолога від 11.12.2017 року були оцінені як доказ при ухваленні рішень по справі №638/12278/15-ц, судами всіх інстанцій, отже обставини, які були встановлені в цих документах судом були вже враховані при винесенні рішення по суті, а тому суд в рамках розгляду даної заяви не може надавати повторну оцінку одних і тих же доказів. Адже заява ОСОБА_1 в частині неможливості виконання виконавчого листа №638/12278/15-ц, є нічим іншим аніж фактичною незгодою з судовим рішенням. Але суд першої інстанції не наділений повноваженнями переглядати судові рішення.
Посилання ОСОБА_1 на норми ст. 607 ЦК України, як на підставу неможливості виконання рішення суду є необґрунтованими та не можуть бути предметом розгляду в рамках заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Виконання виконавчого документу вважає за необхідне відновити, з огляду на те, що даний вид обмеження було застосовано лише на час розгляду заяви по суті. Продовження зупинення виконання виконавчого документу може негативно вплинути на права стягувача, що є неприпустимо, з огляду на те, що виконавчий документ по справі №638/12278/15-ц видано у відповідності до норм чинного законодавства.
Суд, керуючись ст. 432 ЦПК України, ст.4, 63, 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження»,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №638/12278/15-ц відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
