Ухвала
02 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 638/12278/15-ц (провадження 4-с/638/65/20)
провадження № 61-14491 сво 20
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Шевченківського відділу Головного територіального управління юстиції
у Харківській області Березньова Артема Сергійовича, заінтересована
особа - ОСОБА_2 , за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова
від 16 березня 2020 року у складі судді Семіряда І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Тичкової О. Ю. Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Шевченківського відділу Головного територіального управління юстиції у Харківській області Березньова А. С. (далі - державний виконавець) від 28 травня 2019 року про закінчення виконавчого провадження.
Скарга мотивована тим, що 26 травня 2019 року він знаходився за місцем свого проживання, очікуючи онуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для виконання рішення суду від 15 серпня 2016 року у справі
№ 638/12278/15 про встановлення часу спілкування з онукою. Приблизно о 10-00 годині до квартири прибули державний виконавець Березньов А. С. та боржник за виконавчим листом - ОСОБА_2 з двома її представниками й з його онукою, з якою більше року не спілкувався через перешкоди з боку мами дитини, яке мало відбуватися з 10-00 до 18-00 години. Проте спілкування з онукою не відбулося, так як мамою вона була налаштована негативно і не бажала спілкуватися, про що державний виконавець склав акт. Але з цього акту він дізнався, що боржник
за виконавчим листом - ОСОБА_2 , начебто, виконала рішення суду,
на що він подав зауваження.
Заявник зазначав, що рішення суду виконано не було, проте пізніше він отримав постанову від 28 травня 2019 року, якою державний виконавець закінчив виконавче провадження. Зі змісту постанови вбачається,
що боржник надала дитину для спілкування, що не відповідає дійсності.
При цьому державним виконавцем порушено вимоги Закону України
«Про виконавче провадження», порушені права діда на спілкування
з онукою, не враховано положення статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 березня
2020 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Шевченківського відділу Головного територіального управління юстиції
у Харківській області Березньова А. С. про закінчення виконавчого провадження від 28 травня 2019 року № 58579893.
Судові рішення мотивовані тим, що рішення суду про спілкування дитини
із заявником не виконано. При цьому вказано, що виконання рішення суду не може бути унеможливлено небажанням дитини спілкуватися з дідом. У порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не відклав вчинення виконавчих дій для повного, ефективного, неупередженого виконання рішення суду й передчасно закінчив виконавче провадження.
Суд послався на прецедентні рішення Європейського суду з прав людини, про те, що виконання рішення суду є складовою права на судовий захист
й таке право заявника не захищено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 березня 2020 року
та постанову Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року
й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2020 року поновлено
ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 638/12278/15-ц, провадження 4-с/638/65/20 із Дзержинського районного суду м. Харкова. Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги
та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргута надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2020 року справу призначено
до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Справу передано
на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Судами невірно застосовано вимоги статті 39, 63, 64-1, 75 Закону України «Про виконавче провадження» й без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі
№ 404/8677/13-ц (провадження № 61-12077св19). При цьому вказано, що державний виконавець повністю виконав рішення, так як дитина спілкувалася протягом однієї години, але відмовилася від спілкування
з батьком, дідом та бабою, чітко висловила бажання піти з побачення. Тому державний виконавець з урахуванням вимог статті 64-1 Закону України
«Про виконавче провадження» та пункту 9 частини першої статті 39 вказаного Закону прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.
Вказує, що міжнародно-правові документи, Конвенція ООН про права дитини 1989 року унеможливлюють, щоб дитина була об`єктом свавільного або незаконного втручання в її права.
У клопотанні ОСОБА_2 просить врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі
№ 404/8677/13-ц, провадження № 61-12077 св 19, в якій зазначається,
що державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження через небажання дитини спілкуватися з батьком. У разі незгоди з таким висновком суду просить передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду або Великої Палати Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому вказано, що судові рішення є законними та обґрунтованими. Рішення суду про спілкування з онукою виконано не було, боржник - ОСОБА_2 тривалий час перешкоджає спілкуванню з дитиною.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року про передачу справи
на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована необхідністю відступити або уточнити,
або конкретизувати висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
від 23 жовтня 2019 року у справі № 404/8677/13-ц, провадження
№ 61-12077 св 19.
Необхідність відступлення (уточнення або конкретизації) від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному
у вказаній постанові Верховного Суду, викликано тим, що, дійшовши висновку про правомірність постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, Верховний Суд вважав достатнім для цього лише небажання самої дитини спілкуватися з батьком при виконанні рішення суду про визначення способу участі у вихованні доньки шляхом систематичних побачень з нею.
Натомість, у справі, яка переглядається і щодо висновку якого Верховний Суд має дати правову оцінку, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції виходили з абсолютно протилежної позиції, а саме того,
що виконання рішення суду не може бути унеможливлено небажанням дитини спілкуватися, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» у такому разі передбачені механізми виконання рішення суду.
Верховний Суд вказав, що для виконання рішення суду про участь
у спілкуванні з дитиною у системному зв`язку мають застосовуватися,
як норми Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що рішення суду має виконуватися неупереджено, ефективно, своєчасно і всі виконавчі дії мають вчинятися у повному обсязі, так і норми матеріального права, у тому числі конвенційні норми, щодо забезпечення поваги
до сімейного життя.
При цьому принцип найкращих інтересів дитини має бути врахований,
але у тій мірі і тим способом, аби збалансувати інтереси всіх сторін правовідносин.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права
на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду,
що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи
в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було
б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили («Горнсбі проти Греції» «Іммобільяре Саффі проти Італії»).
Разом з тим, дійсно, прецедентна практика Європейського суду з прав людини вимагає врахування поглядів дітей, ці погляди не обов`язково
є незмінними, а заперечення дітей, які мають бути наділені належною вагою, не обов`язково є достатніми для подолання інтересів батьків, особливо
в тому, щоб мати постійний контакт з їхніми інтересами з дитиною. Зокрема, право дитини висловлювати свої власні погляди не повинно тлумачитися
як ефективне надання безумовного права вето дітям без будь-яких інших факторів, що розглядаються, а також проведення експертизи для визначення їх найкращих інтересів. Такі інтереси зазвичай диктують,
що зв`язки дитини з сім`єю повинні зберігатися, за винятком випадків, коли це може шкодити його здоров`ю та розвитку (рішення у справі «А.В. проти Словенії»).
Одночасно з цим Верховний Суд звернув увагу й на те, що будь-який сімейний спір стосовно дитини дійсно має вирішуватися з урахуванням
та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 березня 2020 року
та постанову Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за скаргою ОСОБА_1
про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця Шевченківського відділу Головного територіального управління юстиції у Харківській області Березньова Артема Сергійовича, заінтересована особа - ОСОБА_2 , за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду
м. Харкова від 16 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник В. С. Висоцька Б. І. Гулько В. І. Крат Є. В. Синельников І. М. Фаловська М. Є. Червинська
