Справа № 638/12278/15-ц
Провадження № 4-с/638/23/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2021року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого суддіСеміряд І.В.,
за участю секретаря Подосокорської А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні стягувача ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , орган, діяльність якого оскаржується: Відділ примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),-
ВСТАНОВИВ:
09.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в обґрунтування якої вказано, що в провадженні відділу примусового виконання рішень знаходиться виконавче провадження №56298905 щодо примусового виконання виконавчого листа №638/12278/15-ц від 27.04.2018. В рамках вказаного провадження державним виконавцем здійснювались неодноразові виходи за місцем проживання ОСОБА_2 , зокрема 30.07.2019, 01.08.2019, 05.08.2019, 06.08.2019. За результатами вказаних виконавчих дій складені акти. Зі змісту акту вбачається, що відомості внесені державним виконавцем не відповідають фактичним обставина справи та вимогам чинного законодавства. Державний виконавець зобов`язаний був прийняти одне з двох можливих рішень: встановити факт виконання судового рішення та закрити виконавче провадження, про що скласти відповідну постанову або встановити факт невиконання судового рішення і вжити заходів щодо його примусового виконання (накладення штрафу та інше на боржника). Жодного разу за результатами такої перевірки державним виконавцем не було прийнято жодного рішення. ОСОБА_1 зазначає, що небажання дитини йти з батьком не може бути підставою для невиконання рішення суду. Стягувач вважає бездіяльність державного виконавця такою, що порушує його права як стягувача. ОСОБА_1 посилаючись на норми ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», а також рішення ЄСПЛ, просить визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження.
Стягувач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, підтримав скаргу, просив задовольнити, з підстав викладених у скарзі та з врахуванням рішень ЄСПЛ.
Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином та своєчасно, звернулась до суду з заявою про відкладення слухання справи.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду скарги, оскільки строк розгляду даної категорії справи обмежений, окрім того, діючими нормами ст. 450 ЦПК України неявка осіб не є перешкодою для розгляду скарги.
Державний виконавець у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив, відзив або заперечень не подав.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 450 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», наказів Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» та від 28.12.2019 № 4363/5 «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» ліквідуються територіальні органи Міністерства юстиції та утворені як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції.
Так, на день розгляду справи відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області змінив назву на Відділ примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.08.2016 позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи- Виконавчий комітет Харківської міської ради, Комісія з захисту прав дитини Виконавчого комітету Харківської міської ради, Служба у справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про встановлення часу спілкування батька з дитиною - покладення зобов`язання добросовісно виконувати батьківські обов`язки визнати частково обґрунтованими, частково доведеними належним доказами та задоволено частково.
Встановлено час спілкування батька, ОСОБА_1 в присутності матері ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щотижнево по вівторкам з 18-00 години до 20-00 години за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів , що припадають на вівторок кожного тижня та крім дати 11 вересня (дня народження матері дитини ОСОБА_2 ), якщо цей день припадає на вівторок другого тижня вересня місяця.
В частині покладення на батька ОСОБА_1 обов`язків добросовісно та належним чином користуватися своїми правами та обов`язками під час спілкування з неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановленні порядку спілкування та участі в вихованні дитини - визнати частково обґрунтованими, частково доведеними належним доказами та задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди в спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , дідом ОСОБА_4 , бабою ОСОБА_5 як особисто так і в телефонному режимі та і з застосуванням комп`ютерних технологій.
Обрати способом участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спілкування з дитиною за відсутності матері ОСОБА_2 кожну четверту п`ятницю місяця з 14-00 годин до 18-00 годин незалежно від місця перебування дитини, кожну другу суботу місяця з 10-00 години до 16-00 годин включно, кожну третю неділю місяця з 10-00 годин до 18-00 годин за відсутності матері ОСОБА_2 незалежно від місця перебування дитини.
Обрано способом участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спілкування з дитиною по четвергам першої та третьої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 години, по понеділкам другої та четвертої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 за присутності матері за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів , що припадають на понеділок чи четвер кожного тижня та крім дати 11 вересня (дня народження матері дитини ОСОБА_2 ), якщо цей день припадає на понеділок чи четвер другого тижня вересня місяця.
Дозволити під час спілкування дитини з батьком відвідувати місце його проживання, відвідування розважальних закладів, концертів, спектаклів, цирку, кінотеатру , парку з атракціонами при умові нагляду за технікою безпеки щодо малолітньої дитини.
Обрати способом участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей :1) в дні її народження у парні роки, 29 березня з 10-00 години до 16 -00години в присутності матері, у непарні роки, 29 березня з 10 години до 16-00 години за відсутності матері. 2) в дні народження батька 01 серпня кожного року з 10 -00 години до 17-00 години без присутності матері.3) На святкування Різдва ОСОБА_6 з 9-00 до 15-00 годин у парні роки за присутності матері , з 12-00 до 18-00 годин у непарні роки за відсутності матері, 4) на Новий рік з 11-00 до 16-00 години кожного року за присутності матері.
Обрати способом участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей проведення двічі на рік відпустки разом з батьком за відсутності матері: взимку протягом одного тижня, влітку протягом двох тижнів кожного року при умові згоди матері на виїзд для проведення відпустки за межі України або при спільному виїзді батьків для проведення відпустки.
Обрати способом участі діда ОСОБА_4 та бабці ОСОБА_5 у вихованні онуки, дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей, надавши часи спілкування з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кожну четверту неділю місяця з 10-00 до 18-00 години за місцем їх проживання в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою) та в дні народження діда та бабці 31 серпня кожного року та 28 вересня кожного року за 10-00 години до 16-00 годин в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою).
В задоволенні позовних вимог в частині спілкування з сестрою ОСОБА_7 в день її народження ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного року - відмовити, в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2018 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року - змінено.
У другому, сьомому та дев`ятому абзацах резолютивної частини рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року виключити слова «у присутності матері ОСОБА_2 ».
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.01.2019 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 рокузалишити без змін.
На виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова 12.02.2019 видано виконавчі листи.
З акту, складеного державним виконавцем, від 30.07.2019 ВП №56298905 вбачається, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Х\о при примусовому виконанні виконавчого листа №638/12278/15-ц, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова встановлено, що за адресою малолітня ОСОБА_8 відмовилась від спілкування з батьком ОСОБА_1 . ОСОБА_2 не перешкоджала спілкуванню, але не сприяла, в зв`язку з тим, що дитина категорично відмовилась від спілкування з батьком (а.с. 11-12).
Актом державного виконавця від 01.08.2019 ВП №5629805 підтверджується, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Х\О при примусовому виконанні виконавчого листа №638/12278/15-ц виданого Дзержинським районним судом м. Харкова встановлено, що за ОСОБА_2 надала можливість для спілкування з ОСОБА_1 батьком ОСОБА_9 , але ОСОБА_10 відмовилась від спілкування з батьком, боржник запропонувала дитині поїхати поспілкуватись з батьком, але ОСОБА_10 відмовилась (а.с.13-14).
05.08.2019 державним виконавцем складено акт ВП №56298905 про те, що малолітня дочка ОСОБА_8 відмовилась спілкуватись з батьком ОСОБА_1 . ОСОБА_2 не перешкоджала спілкуванню , але не сприяла у зв`язку з тим, що ОСОБА_10 відмовляється від спілкування з батьком (а.с. 15-16).
06.08.2019 державним виконавцем складено акт ВП №5629805, яким встановлено те, що о 18-57 год. поновилось спілкування дитини ОСОБА_10 з батьком ОСОБА_1 . Дитина повторно відмовилась спілкуватись з батьком ОСОБА_1 (а.с. 17-18).
Відповідно до частини п`ятоїстатті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)). У Рішенні ECHR у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.
Виконання судового рішення є також сферою регулюваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Відповідно до пункту першого частини другоїстатті 18 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цьогоЗакону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 1 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеномустаттею 63Закону.
Частиною першоюст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною закріплений у ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження».
Так, ч.ч. 2,3,4,5 зазначеної статті передбачає, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеномучастиною першоюстатті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбаченихчастиною десятоюстатті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Тобто, при виконанні зазначеного рішення суду державний виконавець повинен був скласти акт та винести постанову про закінчення виконавчого провадження або скласти акт невиконання рішення суду та вжити відповідних заходів.
Проте, державним виконавцем складено акти у яких лише зафіксоване про небажання дитини спілкуватись з батьком.
Відповідно до п.6 розділу IХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 року №512/5при виконанні рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною державний виконавець за потреби залучає органи опіки та піклування.
З наданих актів державного виконавця не вбачається, що було залучено працівників опіки та піклування для забезпечення прав та інтересів дитини.
У рішення ЄСПЛ «Ген та інші проти України» від 10.06.2021 зазначено: «Крім того, залишається незрозумілим, наскільки в цьому відношенні могли бути задіяні дитячі та сімейні служби та чи могла бути застосована якась сімейна медіація. У певний момент судові пристави вирішили, що місцевий орган по догляду за дітьми повинен приєднатися до виконавчого провадження (див. Пункт 21 вище), але не було жодних ознак того, що цей орган по догляду за дітьми мав якийсь вплив на здійснення домовленостей про контакт».
Також суду звертає увагу на те, що ЄСПЛ зазначає, що незважаючи на те, що практика Суду вимагає врахування поглядів дітей, ці погляди не обов`язково є незмінними, а заперечення дітей, які мають бути наділені належною вагою, не обов`язково є достатніми для подолання інтересів батьків, особливо в тому, щоб мати постійний контакт з їхніми інтересами з дитиною. Зокрема право дитини висловлювати свої власні погляди не повинно тлумачитися як ефективне надання безумовного права вето дітям без будь- яких інших факторів, що розглядаються, а також проведення експертизи для визначення їх найкращих інтересів. Такі інтереси зазвичай диктують, що зв`язки дитини з сім`єю повинні зберігатися, за винятком випадків, коли це може шкодити його здоров`ю та розвитку (рішення ЄСПЛ «А.В. проти Словенії»).
Отже, виконання рішення суду не може бути унеможливлено небажанням дитини спілкуватись, а обов`язок державного виконавця вживати передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд вважає, що державний виконавець не вжив передбачених законодавством заходів з метою реального виконання рішення суду щодо участі батька ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що батько має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У згаданому рішенні ЄСПЛ «Ген та інші проти України» від 10.06.2021 (пункти 66,67) Суд зазначає: «що стосується поведінки державних виконавців, схоже, що вони неодноразово приїжджали на контактні зустрічі з єдиною метою документувати той факт, що дитина не бажала спілкуватися зі своїм батьком та її бабусею та дідусем. Національний суд розкритикував обмежений обсяг втручання державних виконавців як невідповідний (див. Пункти 33 та 34 вище). Суд повторює, що право дитини висловлювати власні погляди не слід тлумачити як таке, що ефективно надає дітям беззастережне право вето без розгляду будь-яких інших факторів та проведення експертизи для визначення їх найкращих інтересів; крім того, такі інтереси зазвичай диктують, що зв`язки дитини зі своєю сім`єю повинні підтримуватися, за винятком випадків, коли це може зашкодити її здоров`ю та розвитку (див. AV v. Slovenia, п. 878/13, п. 72, 9 квітня 2019, з подальшими посиланнями). Однак у цій справі, коли органи влади постійно стикалися з відмовою дуже маленької дитини бачитися з членами її сім`ї, вони не змогли забезпечити ефективну професійну адресну підтримку дитини; така підтримка була для неї критично важливою для звикання до ідеї регулярних зустрічей з батьком та бабусею та дідусем, а також для того, щоб В. зрозуміла, що відповідає найкращим інтересам дитини, відповідно до мотивів обов`язкових судових рішень (див. пункт 8 вище). Така допомога становила, з огляду на конкретні обставини цієї справи, частину необхідних заходів, які органи влади мали обґрунтовано вжити, відповідно до своїх позитивних зобов`язань, передбачених статтею 8 (див. Аналогічний підхід, AV, згадане вище, § 84).
Нарешті, навіть незважаючи на те, що добровільне дотримання є кращим, укорінені позиції, які батьки часто займають у таких випадках, можуть ускладнити таке дотримання, що в певних випадках вимагає застосування пропорційних примусових заходів (див. § 43, з подальшими посиланнями). У зв`язку з цим судові пристави наклали на В. штрафи (див. Пункт 14 вище), але сумнівно, що розміри цих санкцій були досить значними, щоб мати належний примусовий вплив на В. (порівняйте Куппінгер проти Німеччини, № 62198 / 11, § 105, 15 січня 2015 р.)».
Суд вважає, що в результаті неналежного виконання рішення суду державним виконавцем порушені права малолітньої дитини скаржника на спілкування з ним, відповідно до графіка побачень, оскільки бездіяльність державного виконавця сприяла тому, що державними органами примусово не виконане рішення суду.
Згідност.447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно дост.451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючисьст.18, 447-451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд, -
УХВАЛИВ:
Скаргу стягувача ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , орган, діяльність якого оскаржується: Відділ примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)- задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області зі складання актів ВП №52298905 від 30.07.2019, від 01.08.2019, 05.08.2019, від 06.08.2019
Зобов`язати уповноваженого державного виконавця Відділ примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вжити заходи примусового виконання рішення, передбаченіст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
В іншій частині у задоволені скарги відмовити.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний судміста Харковапротягом 15-ти днів з дня її з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення його відповідної ухвали.
Повний текст рішення виготовлено 13.07.2021.
Суддя І.В. Семіряд
