Справа № 638/12278/15-ц
Провадження № 4-с/638/79/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Межирицької В.Ю.,
заявника ОСОБА_1 ,
боржника ОСОБА_2 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні залисудових засіданьсуду скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державних виконавців у порядку ст.448 ЦПК України, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Березньова А.С., головного державного виконавця Бакшеєва С.М., державного виконавця Євсюкова О.В., старшого державного виконавця Тущенко П.Л. щодо нездійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження»; зобов`язати головного державного виконавця Бакшеєва С.М. та/або державного виконавця Березньова А.С., державного виконавця Євсюкова О.В., старшого державного виконавця Тущенко П.Л. усунути порушення (поновити порушене право) шляхом здійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: винести постанови про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі; вжити інші заходи примусового виконання рішення, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження».
В обґрунтування скарги зазначає, що в провадженні Шевченківського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) перебуває виконавче провадження №56298905 з примусового виконання за виконавчим листом Дзержинського районного суду м.Харкова №638/12278/15-ц від 27.04.2018 року щодо встановлення порядку участі ОСОБА_1 та інших осіб у вихованні дитини - ОСОБА_3 . Постановою в.о.начальника Шевченківського ВДВС міста Харків ГТУЮ в Харківській області Доренською К. від 15.10.2019 року створено виконавчу групу, до складу якої включено: головного державного виконавця Бакшеєва С.М., старшого державного виконавця Тущенка П.Л., державного виконавця Нагорного Р.О., державного виконавця Євсюкова О.В., державного виконавця Березньова А.С.
В рамках виконавчого провадження з метою перевірки виконання боржником рішення 13.06.2020 року державним виконавцем Євсюковим О.В. було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та за результатом виконавчих дій державним виконавцем складено Акт державного виконавця. 18.06.2020 року з метою перевірки виконання боржником рішення державним виконавцем Тущенко П.Л. було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та складено Акт державного виконавця від 18.06.2020 року. 21.06.2020 року державним виконавцем Євсюковим О.В. було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та за результатом виконавчих дій державним виконавцем складено Акт державного виконавця. 22.06.2020 року державним виконавцем Березньовим А.С. було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та складено Акт державного виконавця. При цьому у Акті державного виконавця від 13.06.2020 року встановлено, що боржник ОСОБА_2 не надала дитину ОСОБА_3 для спілкування зі стягувачем ОСОБА_1 у встановлений рішенням суду час. Стягувачем зроблено зауваження до Акту. У Акті державного виконавця від 18.06.2020 року зазначено, що боржник ОСОБА_2 не з`явилась, дитину ОСОБА_3 не надала. Стягувачем зроблено зауваження до Акту. У Акті від 21.06.2020 року встановлено, що боржник не надала дитину для спілкування зі стягувачем ОСОБА_1 . Стягувачем зроблено зауваження до Акту. У Акті від 22.06.2020 року встановлено, що боржником дитину ОСОБА_4 для спілкування не було надано, рішення суду не виконано. Вважає, що державні виконавці повинні були винести постанову про накладення на боржника штрафів та вжити інші заходи примусового виконання рішення, однак інформація про винесення таких постанов на час подання скарги відсутня. Також зазначає про відсутність поважних причин у боржника щодо невиконання судового рішення та належних доказів цього. При цьому постанов про відкладення проведення виконавчих дій державним виконавцем не виносилося. Тому вважає, що боржником 13.06.2020 року, 18.06.2020 року, 21.06.2020 року та 22.06.2020 року не було виконано рішення суду без поважних причин, а тому державний виконавець зобов`язаний був винести відповідні постанови про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі та вжити інші заходи примусового виконання рішення.
Ухвалою судді від 07.07.2020 року вищевказану скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні.
28.05.2021 року до суду надійшов відзив на скаргу від ОСОБА_2 , в якому зазначає, що діями державних виконавців з проведення виконавчих дій та складання актів, що мали місце 13.06.2020 року, 18.06.2020 року, 21.06.2020 року та 22.06.2020 року, жодних прав, свобод або інтересів скаржника ОСОБА_1 не було порушено, а отже у нього не було законних підстав для звернення до суду зі скаргою. Саму скаргу вважає завідомо безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що 07.04.2020 року у справі 638/12278/15-ц судом була винесена ухвала, якою, окрім іншого, скасовано постанову державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Харків ГТУЮ в Харківській області Мирної Т.В. від 03.05.2018 року про відкриття виконавчого провадження №56298905 з виконання виконавчого документу №638/12278/15-ц, виданого 27.04.2018 року Дзержинським районним судом м.Харкова та скасовано постанови державного виконавця від 18.05.2018 року про накладення штрафу, винесеної в межах виконавчого провадження №56298905. Зазначена ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення та згідно ст.129-1 Конституції України є обов`язковою до виконання. Наявна в ухвалі суду від 07.04.2020 року приписка про те, що судове рішення не набрало законної сили, яка була зроблена «від руки» невідомою особою в тексті ухвали, жодним чином не змінює обовязкові до застосування приписи ст.261 ЦПК України щодо набрання законної сили ухвалою з моменту її оголошення. З огляду на скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2018 року державний виконавець мав закінчити виконавче провадження №56298905 та повернути виконавчий лист №638/12278/15-ц, виданий 27.04.2018 року Дзержинським районним судом м.Харкова, стягувачу ОСОБА_1 без виконання. Між тим, державні виконавці продовжували незаконно вчиняти виконавчі дії в межах цього ВП, що є грубим порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.129-1 Конституції України щодо обов`язковості виконання судового рішення, а також їхніх з дочкою прав. Вважає, що в період з 07.04.2020 року по 22.09.2020 року виконавчі дії здійснювались неправомірно та у державних виконавців не було законних підстав для вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження в цей період, а у скаржника не було права приймати в них участь. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні скарги.
В подальшому ОСОБА_2 подано до суду доповнення до відзиву, в яких зазначила, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року по справі №520/13931/2020 за її позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) визнані протиправними та скасовані постанови від 14.07.2020 року, винесені державним виконавцем Бакшеєвим С.М. в межах виконавчого провадження №56298905: стосовно подій, що мали місце 21.06.2020 року, 22.06.2020 року, 23.06.2020, 26.06.2020 року. Тому питання щодо неправомірності дій та постанов державного виконавця, які мали місце 21.06.2020 та 22.06.2020 вже вирішено адміністративним судом, до юрисдикції якого віднесено розгляд справ щодо правомірності дій та рішень державного виконавця.
26.08.2021 року заявником подано додаткові пояснення, в яких посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ген та інші проти України» від 10.06.2021 року, в якому, зокрема, зазначено, що виконання судових рішень повинно було забезпечуватися державними виконавцями, Суд сумнівається в тому, що національні органи влади вжили всіх розумних заходів для забезпечення поваги до сімейного життя заявників; що стосується поведінки державних виконавців, схоже, що вони неодноразово приїжджали на контактні зустрічі з єдиною метою документувати той факт, що дитина не бажала спілкуватися зі своїм батьком та її бабусею та дідусем; однак, коли органи влади постійно стикалися з відмовою дуже маленької дитини бачитися з членами її сім`ї, вони не змогли забезпечити ефективну професійну адресну підтримку дитини; така підтримка була для неї критично важливою для звикання до ідеї регулярних зустрічей х батьком та бабусею та дідусем, а також для того, щоб В. зрозуміла, що відповідає найкращим інтересам дитини, відповідно до мотивів обовязкових судових рішень; така допомога становила, з огляду на конкретні обставини цієї справи, частину необхідних заходів, які органи влади мали обґрунтовано вжити, відповідно до своїх позитивних зобов`язань, передбачених статтею 8.
Заявник скаргу підтримав з підстав, зазначених у ній, уточнивши в судовому засіданні від 15.09.2020 р. підстави скарги, в частині виключення посилання за текстом скарги на акти державного виконавця від 21.06.2020 та 22.06.2020р., оскільки державним виконавцем винесені постанови про накладення штрафів за цими актами.
Представник органу виконавчої служби в судове засідання не з`явився, про розгляд повідомлявся, надав для огляду в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження №56298905.
ОСОБА_2 в судовому засіданні проти скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві на скаргу та доповненнях до нього.
Розглянувши скаргу, дослідивши надані матеріали, оглянувши цивільну справу №638/12278/15-ц, матеріали виконавчого провадження №56298905, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вищевказаної скарги, виходячи с наступного.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.2 ст. 22 ст. 64 Конституції України).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень інших органів».
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною третьою вказаної статті передбачено, що в заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
При цьому ч.ч.1,2 ст.11 Закону встановлено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені закономвстановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Частиною 1 ст.13 Закону визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.02.2019 року встановлено час спілкування батька в присутності матері з малолітньою донькою щотижнево по вівторкам з 18-00 години до 20-00 години за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів , що припадають на вівторок кожного тижня та крім дати 11 вересня (дня народження матері дитини), якщо цей день припадає на вівторок другого тижня вересня місяця. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку спілкування і участі в вихованні дитини задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди в спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, дідом, бабцею як особисто так і в телефонному режимі та із застосуванням комп`ютерних технологій. Обрано способом участі батька у вихованні малолітньої доньки спілкування з дитиною за відсутності матері кожну четверту п`ятницю місяця з 14-00 годин до 18-00 годин незалежно від місця перебування дитини, кожну другу суботу місяця з 10-00 години до 16-00 годин включно, кожну третю неділю місяця з 10-00 годин до 18-00 годин за відсутності матері незалежно від місця перебування дитини. Обрано способом участі батька у вихованні малолітньої доньки спілкування з дитиною по четвергам першої та третьої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 години, по понеділкам другої та четвертої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 за присутності матері за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів , що припадають на понеділок чи четвер кожного тижня та крім дати 11 вересня (дня народження матері дитини), якщо цей день припадає напонеділок чи четвер другого тижня вересня місяця. Дозволено під час спілкування дитини з батьком відвідувати місце його проживання, відвідування розважальних закладів, концертів, спектаклів, цирку, кінотеатру , парку з атракціонами при умові нагляду за технікою безпеки щодо малолітньої дитини. Обрано способом участі батька у вихованні малолітньої доньки спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей: 1) в дні її народження у парні роки, 29 березня з 10-00 години до 16 -00години в присутності матері, у непарні роки, 29 березня з 10 години до 16-00 години за відсутності матері. 2) в дні народження батька 01 серпня кожного року з 10 -00 години до 17-00 години без присутності матері.3) На святкування Різдва Христова з 9-00 до 15-00 годин у парні роки за присутності матері , з 12-00 до 18-00 годин у непарні роки за відсутності матері, 4) на Новий рік з 11-00 до 16-00 години кожного року за присутності матері. Обрано способом участі батька у вихованні малолітньої доньки спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей проведення двічі на рік відпустки разом з батьком за відсутності матері: взимку протягом одного тижня, влітку протягом двох тижнів кожного року при умові згоди матері на виїзд для проведення відпустки за межі України або при спільному виїзді батьків для проведення відпустки. Обрано способом участі діда та бабці у вихованні онуки, дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей, надавши часи спілкування з кожну четверту неділю місяця з 10-00 до 18-00 години за місцем їх проживання в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою) та в дні народження діда та бабці 31 серпня кожного року та 28 вересня кожного року за 10-00 години до 16-00 годин в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою).
Постановою апеляційного суду Харківської області від 12.04.2018 року рішення суду першої інстанції змінено та у другому, сьомому та дев`ятому абзацах резолютивної частини рішення виключено слова «у присутності матері ОСОБА_2 ».
Постановою Верховного Суду від 16.01.2019 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року залишено без змін.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Харківській області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) перебуває виконавче провадження №56298905 з виконання вищезазначеного рішення суду. Постановою державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Тетяни Василівни від 03.05.2018 р. відкрито виконавче провадження № 56298905 з виконання виконавчого документу №638/12278/15-ц, виданого 27.04.2018 року Дзержинським районним судом м.Харкова.
Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що скарга на дії приватного виконавця вважатиметься прийнятною, якщо буде встановлено, що приватний виконавець при здійсненні виконавчих дій своїми діями чи бездіяльністю порушив права сторони виконавчого провадження.
При цьому слід зазначити, що одними з основних засад цивільного судочинства є принципи змагальності та диспозитивності, які забезпечують реалізацію права кожної особи на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи у суді, що передбачає ст..2 ЦПК України.
Зміст принципу змагальності судового процесу розкрито у ст.12 ЦПК України, за положеннями якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В той же час, згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що передбачено ст.13 ЦПК України.
З огляду на вищенаведені норми права основною передумовою для реалізації особою права на судовий захист є наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу та відповідних доказів на підтвердження таких обставин. При цьому, звертаючись до суду, заявник зобов`язаний довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Як на підставу подання до суду скарги стягувач у виконавчому провадженні посилається на ту обставину, з урахуванням уточнень, що боржником 13.06.2020 року, 18.06.2020 року не було виконано рішення суду без поважних причин, а тому державний виконавець зобов`язаний був винести відповідні постанови про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі та вжити інші заходи примусового виконання рішення.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною встановлено ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Разом із цим, встановлено, що в рамках виконавчого провадження з метою перевірки виконання боржником рішення 13.06.2020, 18.06.2020 р. державним виконавцем у виконавчому провадженні було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та за результатом виконавчих дій складено Акт державного виконавця. При цьому у Акті державного виконавця від 13.06.2020 року встановлено, що боржник ОСОБА_2 не надала дитину ОСОБА_3 для спілкування зі стягувачем ОСОБА_1 у встановлений рішенням суду час. Стягувачем зроблено зауваження до Акту. У Акті державного виконавця від 18.06.2020 року зазначено, що боржник ОСОБА_2 не з`явилась, дитину ОСОБА_3 не надала. Стягувачем зроблено зауваження до Акту.
Разом із цим, ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.04.2020 року у справі №638/12278/15-ц визнано неправомірними дії державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Тетяни Василівни щодо прийняття до виконання виконавчого документу № 638/12278/15-ц, виданого 27.04.2018 р. Дзержинським районним судом м. Харкова, та винесення постанови від 03.05.2018 р. про відкриття виконавчого провадження № 56298905. Скасовано постанову державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Тетяни Василівни від 03.05.2018 р. про відкриття виконавчого провадження № 56298905 з виконання виконавчого документу № 638/12278/15-ц, виданого 27.04.2018 р. Дзержинським районним судом м. Харкова. Визнано неправомірними дії державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Тетяни Василівни щодо складання в межах виконавчого провадження № 56298905 акту від 17.05.2018 р. та винесення постанови від 18.05.2018 р. про накладення штрафу. Скасовано постанову державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Тетяни Василівни від 18.05.2018 р. про накладення штрафу, винесену в межах виконавчого провадження № 56298905.
Згідно зі змістом ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Виключний перелік «іншого» передбачено у статті 460 Цивільного процесуального кодексу України - ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або про відмову в його скасуванні, якщо зона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження; статті 479 Цивільного процесуального кодексу України - ухвала суду про визнання і надання дозволу на виконання або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу якщо зона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження; статті 487 Цивільного процесуального кодексу України - ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу виконавчого листа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Верховний Суду постановівід 23.05.2019у справі№796/165/2018зробив висновокпро те,що нормамиРозділу VIЦПК України«Судовий контрольза виконаннямсудових рішень»не встановлено іншого порядку набрання законної сили ухвалами, які постановляються за наслідками розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного, приватного виконавця, колегія суддів погоджується із доводами заявника про те, що ухвала Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року набрала законної сили негайно після її проголошення на підставі частини першої статті 261 ЦПК України". (Київський апеляційний суд в даному випадку розглядав справу як суд першої істанції, а Верховний Суд - як суд апеляційної інстанції відповідно).
У постанові від 27.06.2019 у справі №495/2711/18 Верховний Суд зробив висновок, аналогічний висновку, який Верховний Суд висловив у постанові від 13.05.2019 у справі №796/165/2018, а саме: відповідно до статті 261 ЦПК України ухвала постановлена судом за результатами розгляду скарги на дії виконавця набирає законної сили негайно після проголошення.
За таких обставин ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.04.2020 р. набрала законної сили з моменту її оголошення та згідно ст.129-1 Конституції України є обов`язковою до виконання.
В подальшому постановою Харківського апеляційного суду від 22.09.2020 року ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2020 року змінено, скасувавши в частині задоволення скарги ОСОБА_2 на рішення та дії державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо визнання неправомірними дії державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Тетяни Василівни прийняття до виконання виконавчого документу № 638/12278/15- ц, виданого 27.04.2018 р. Дзержинським районним судом м. Харкова, винесення постанови від 03.05.2018 р. про відкриття виконавчого провадження № 56298905 та скасування постанови державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Тетяни Василівни від 03.05.2018 р. про відкриття виконавчого провадження № 56298905 з виконання виконавчого документу № 638/12278/15-ц, виданого 27.04.2018 р. Дзержинським районним судом м. Харкова. У задоволенні скаргу ОСОБА_2 у цій частині відмовити. Скасовано ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2020 року в частині скасування постанови державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Тетяни Василівни від 18.05. 2018 року про накладання штрафу винесену в межах виконавчого провадження № 56298905. Провадження у справі в цій частині закрито. Постанова набрала законної сили 22.09.2020 року.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23.09.2020 року доповнено резолютивну частину постанови Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року наступним абзацо: «Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 07 квітня 2020 року в частині визнання неправомірним акту державного виконавця від 17.05.2018 року залишено без змін». Постанова набрала законної сили 23.09.2020 року.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в період з 07.04.2020 року по 22.09.2020 року постанова державного виконавця від 03.05.2018 року про відкриття виконавчого провадження №56298905 вважалась такою, що скасована ухвалою суду, державні виконавці не мали повноважень на здійснення виконавчих дій у зазначеному виконавчому провадженні.
Відповідно до ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючі вищенаведене суд вважає, скаргу такою, що не підлягає задоволенню, у зв`язку із чим постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись ст.ст.19, 22, 55, 64 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.12, 13, 447, 451 ЦПК України, -
ухвалив:
В задоволенніскарги ОСОБА_1 на дії(бездіяльність)державних виконавціву порядкуст.448ЦПК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 01.11.2021 року.
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк
