Справа № 638/12278/15-ц
Провадження № 4-с/638/70/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді: Шишкін О.В.,
при секретарі: Кириллової К.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі № 638/12278/15-ц за скарго ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця в порядку ст. 448 ЦПК України , -
в с т а н о в и в:
В провадженні судді Дзержинського районного суду м. Харкова Шишкіна О.В. перебуває скарга ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця в порядку ст. 448 ЦПК України.
В провадження судді надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Шишкіна О.В. з підстав того, що суддею Шишкіним О.В. розглядалась справа № 638/12278/15-ц (Провадження № 4-с/638/71/20) за скаргою ОСОБА_2 на рішення та дії державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області та ухвалою суду від 07.04.2020р. скаргу ОСОБА_2 - задоволено. Постановою ХАС від 22.09.2020 року ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.04.2020 року змінено, скасовано та провадження у справі в частині вимог закрито. На думку заявника ОСОБА_3 є підстави для застосування вимог ст. 37 ЦПК України, та як наслідок відведення судді Шишкіна О.В. від розгляду справи. Відтак у цьому вбачається сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши заяву про відвід судді та матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.
Статтями 36, 37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для відводу судді, мотиви, які вказані у заяві про відвід судді до даного вичерпного переліку не входять.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бутибезстороннімінезалежним.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справахФей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Білуха проти України особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пунктом 43 рішення у справіВетштайн проти Швейцарії).
Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, доводи викладені у заяві про відвід судді є необґрунтованими і такими, що не можуть слугувати підставою для задоволення заяви про відвід.
Відповідно частин 1, 2 та 3 ст.40Цивільного процесуальногокодексуУкраїни Питання про відвід (самовідвід)судді можебути вирішенояк до,так іпісля відкриттяпровадження усправі. Питанняпро відвідсудді вирішуєсуд,який розглядаєсправу.Суд задовольняєвідвід,якщо доходитьвисновку пройого обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33цього Кодексу.Такому суддіне можебути заявленийвідвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає, що вказані обставини не впливають на розгляд справи, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини,вважаю за доцільне відмовити у задоволенні заяви про відвід.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив :
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі № 638/12278/15-ц за скарго ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державного виконавця в порядку ст. 448 ЦПК України - необґрунтованою.
Передати заяву про відвід для вирішення в порядку ст. 33 ч.1 ЦПК України.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя:
