УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2021 року
м. Харків
справа № 638/12278/15 -ц
провадження № 4 -с/638/137/21
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Проданової М.О.,
стягувача (заявника) - ОСОБА_1 ,
боржника - ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
державного виконавця - Баранової Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами, вжиття заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на ОСОБА_2 у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , божник - ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонової О.В., Баранової Я.О.
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Лактіонової О.В. та/або ОСОБА_4 щодо нездійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати державного виконавця Баранову Я.О. або іншого державного виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 58579893 усунути порушення (поновити порушене право) шляхом здійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: винести постанови про накладення на боржника штрафу та вжити інші заходи примусового виконання рішення, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
16 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просив вжити заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на ОСОБА_2 , яке у судовому засіданні 03 грудня 2021 року ОСОБА_1 підтримав та просив суд задовольнити.
В обґрунтуванняподаного клопотаннязаявник пославсяна те,що боржник за виконавчим провадженням ОСОБА_2 в судовому засіданні 29 жовтня 2021 року наполягала на відкладенні розгляду справи при цьому посилалася на те, що вона хворіла з 27 вересня 2021 року по 27 жовтня 2021 року, що унеможливило подання останньою додаткових пояснень, доказів та таке інше. Посилалася на відповідну медичну довідку, але не надала суду ані її копію, ані оригінал для огляду суду. Проте такі твердження спростовуються тими обставинами, що 27 жовтня 2021 року ОСОБА_2 особисто приймала участь у засіданнях Дзержинського районного суду (головуючий суддя Цвірюк Д.В.); як вбачається з матеріалів справи 638/12278/15-ц (провадження № 4-с/638/141/20), 25 жовтня 2021 року ОСОБА_2 через канцелярію суду подала Заяву про відкладення розгляду справи, яка набрана у машинописний спосіб та завірена особистим підписом ОСОБА_2 ; 26 жовтня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про відкладення розгляду справи, яка набрана у машинописний спосіб та завірена особистим підписом ОСОБА_2 . Також посилався на те, що в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 р. по справі № 520/11585/21 колегія суддів зазначила, що до клопотання позивача про відкладення розгляду справи, поданого до Другого апеляційного адміністративного суду 19 жовтня 2021 року, не надано доказів щодо того, що позивач продовжує хворіти. Разом з тим, клопотання оформлене із застосуванням технічних засобів, друкованим способом та подане позивачем нарочно безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, що свідчить про безпідставність твердження позивача про неможливість оформлення додаткових письмових пояснень, які не може оформити письмово, доки не закінчить хворіти та знаходитися на самоізоляції (з огляду на наявність комп`ютеру тільки в офісі).
Виходячи з наведеного ОСОБА_1 вважав, що дії ОСОБА_2 у судовому засіданні спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, що, на його думку, відповідно до приписів статті 44 ЦПК України є зловживанням процесуальними правами.
У судовому засіданні 03 грудня 2021 року ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечували за відсутності на те підстав.
Державний виконавць Баранова Я.О. у судовому засіданні 03 грудня 2021 року щодо вирішення даного клопотання покладалася на розсуд суду.
Розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників справи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.
У п.3частини другоїстатті 44ЦПК передбачено,що залежновід конкретнихобставин судможе визнатизловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК).
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 статті 13 цього Кодексу (частина третя статті 16 ЦК України).
Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття до ОСОБА_2 заходів примусу за зловживання процесуальними правами, оскільки стороною вчинено процесуальні дії, які передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, при цьому обставин, що такі дії здійснювались з метою перешкоджання судочинству судом не встановлено.
За таких обставин суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами, вжиття заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на ОСОБА_2 .
Керуючись статтями44,259-261 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами, вжиття заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на ОСОБА_2 у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , божник - ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонової О.В., Баранової Я.О. - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07 грудня 2021 року.
Суддя В. М. Яковлева
