ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
_______________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15 лютого 2022 року
м. Харків
справа № 638/12278/15-ц
провадження № 22-ц/818/789/22
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Проневича Д.О.
учасники справи:
заявник ОСОБА_1 ,
заінтересована особа державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонова Оксана Володимирівна,
апелянт ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонової Оксани Володимирівни за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 червня 2021 року, постановлену під головуванням судді Яковлевої В.М. в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 22 червня 2021 року), -
в с т а н о в и в :
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонової Оксани Володимирівни.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 червня 2021 року скаргу задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області Лактіонової Оксани Володимирівни щодо нездійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області Лактіонову Оксанe Володимирівнe або іншого державного виконавця у провадженні ВП 56298905 усунути порушення шляхом здійснення заходів примусового виконання рішення № 638/12278/15-ц, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; ОСОБА_2 зазначає, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки судове рішення належним чином не виконується з причин, які від неї не залежать. Зустрічі дитини з батьком відбувалися у день, час та місці, визначених судовим рішенням; однак донька кожного разу і категорично відмовлялася залишатися із батьком та спілкуватися з ним. Ці обставини не залежали від волевиявлення боржника. При цьому апелянт вказує, що вона не чинила перешкод у виконанні рішення суду. Вважає, що в такій категорії справ основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.
ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 червня 2021 року залишити без змін.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не вжив всіх передбачених законодавством заходів з метою реального виконання рішення суду щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини. Наявні підстави для визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо нездійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з цим необхідно усунути порушення шляхом здійснення заходів примусового виконання рішення № 638/12278/15-ц, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що на виконанні державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області Лактіонової Оксани Володимирівни перебуває виконавче провадження № 56298905 з примусового виконання рішення № 638/12278/15-ц.
Так, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи- Виконавчий комітет Харківської міської ради, Комісія з захисту прав дитини Виконавчого комітету Харківської міської ради, Служба у справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про встановлення часу спілкування батька з дитиною - покладення зобов`язання добросовісно виконувати батьківські обов`язки задоволено частково.
Встановлено час спілкування батька ОСОБА_1 в присутності матері ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щотижнево по вівторкам з 18-00 години до 20-00 години за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів, що припадають на вівторок кожного тижня та крім дати ІНФОРМАЦІЯ_2 матері дитини ОСОБА_2 ), якщо цей день припадає на вівторок другого тижня вересня місяця.
В частині покладення на батька ОСОБА_1 обов`язків добросовісно та належним чином користуватися своїми правами та обов`язками під час спілкування з неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , 29 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановленні порядку спілкування та участі в вихованні дитини задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди в спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , дідом ОСОБА_4 , бабою ОСОБА_5 як особисто так і в телефонному режимі та і з застосуванням комп`ютерних технологій.
Обрано способом участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спілкування з дитиною за відсутності матері ОСОБА_2 кожну четверту п`ятницю місяця з 14-00 годин до 18-00 годин незалежно від місця перебування дитини, кожну другу суботу місяця з 10-00 години до 16-00 годин включно, кожну третю неділю місяця з 10-00 годин до 18-00 годин за відсутності матері ОСОБА_2 незалежно від місця перебування дитини.
Обрано способом участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спілкування з дитиною по четвергам першої та третьої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 години, по понеділкам другої та четвертої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 за присутності матері за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів , що припадають на понеділок чи четвер кожного тижня та крім дати ІНФОРМАЦІЯ_2 матері дитини ОСОБА_2 ), якщо цей день припадає на понеділок чи четвер другого тижня вересня місяця.
Дозволено під час спілкування дитини з батьком відвідувати місце його проживання, відвідування розважальних закладів, концертів, спектаклів, цирку, кінотеатру , парку з атракціонами при умові нагляду за технікою безпеки щодо малолітньої дитини.
Обрано способом участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей) в дні її народження у парні роки, 29 березня з 10-00 години до 16 -00години в присутності матері, у непарні роки, 29 березня з 10 години до 16-00 години за відсутності матері) в дні народження батька 01 серпня кожного року з 10 -00 години до 17-00 години без присутності матері.3) На святкування Різдва Христова з 9-00 до 15-00 годин у парні роки за присутності матері , з 12-00 до 18-00 годин у непарні роки за відсутності матері, 4) на Новий рік з 11-00 до 16-00 години кожного року за присутності матері.
Обрано способом участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей проведення двічі на рік відпустки разом з батьком за відсутності матері: взимку протягом одного тижня, влітку протягом двох тижнів кожного року при умові згоди матері на виїзд для проведення відпустки за межі України або при спільному виїзді батьків для проведення відпустки.
Обрано способом участі діда ОСОБА_4 та бабці ОСОБА_5 у вихованні онуки, дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей, надавши часи спілкування з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кожну четверту неділю місяця з 10-00 до 18-00 години за місцем їх проживання в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою) та в дні народження діда та бабці 31 серпня кожного року та 28 вересня кожного року за 10-00 години до 16-00 годин в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою).
В задоволенні позовних вимог в частині спілкування з сестрою ОСОБА_6 в день її народження 27 серпня кожного року - відмовлено, в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2018 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року змінено. У другому, сьомому та дев`ятому абзацах резолютивної частини рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року виключити слова «у присутності матері ОСОБА_2 ». В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року залишено без змін.
16 квітня 2019 року постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Березньовим А.С. відкрито виконавче провадження №58579893 з виконання виконавчого листа № 638/12278/15.
17 грудня 2020 року державним виконавцем Шевченківського відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Черкащенком В.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 638/12278/15-ц, складено акт про те, що спілкування ОСОБА_7 з малолітньою ОСОБА_8 відбулось з 16-15 до 16-22 годин (а.с.10).
20 грудня 2020 року державним виконавцем також складено акт про те, що спілкування з дитиною не відбулось у зв`язку із тим, що донька ОСОБА_9 відмовилась проводити час з батьком з 10-15 до 10-24 у парку ім. Горького (а.с.12).
26 січня 2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіоновою О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 638/12278/15-ц, складено акт про те, що через небажання дитини проводити спілкування, зустріч батька з донькою тривала з 18.00 години до 18.09 години (а.с.14).
26 лютого 2021 року державним виконавцем складено акт про те, що зустріч батька з дитиною тривала з 14.00 години до 14.09 години через небажання дитини (а.с.18).
02 березня 2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Листопадом С.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 638/12278/15-ц, складено акт про те, що зустріч батька з дитиною тривала з 18.00 години до 18.07 години.
04 березня 2021 року державним виконавцем складено акт про те, що зустріч батька з дитиною тривала з 17.10 години до 17.20 години (а.с.20).
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав клопотання державному виконавцю Шевченківського відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіоновій О.В. про накладення штрафів на боржника за невиконання рішення суду 17 грудня 2020 року, 20 грудня 2020 року, 26 січня 2021 року, 08 лютого 2021 року, 26 лютого 2021 року, 02 березня 2021 року, 09 березня 2021 року, та просив вжити заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (а. с. 26).
Як на підставу вимог скарги, ОСОБА_1 посилався на те, що боржником не забезпечене виконання рішення суду по справі № 638/12278/15-ц у спосіб, визначений рішенням суду. Заявник вважає, що державними виконавцями має бути вжито заходів, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: наявні підстави для накладення на боржника штрафів за неналежне виконання рішення суду. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Лактіонової О.В. щодо нездійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати державного виконавця усунути порушення (поносити порушене право) шляхом здійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За приписами частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За положеннями ч. 5ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій тощо.
Відповідно до статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз правових норм, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений рішенням суду або законом.
Обов`язковість встановлення відсутності поважних причин невиконання судового рішення покладена саме на державного виконавця, та випливає зі змісту Закону України «Про виконавче провадження».
Поважними в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Матеріали справисвідчать проте,що напримусовому виконанніШевченківського відділудержавної виконавчоїслужби містаХаркова Головноготериторіального управлінняюстиції уХарківській областізнаходиться виконавчепровадження №58579893з виконаннявиконавчого листа№ 638/12278/15 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку спілкування та участі у вихованні дитини, боржником за яким виступає ОСОБА_2 .
В межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем були складені акти про те, що зустрічі дитини з батьком відбувалися у день, час та місце, визначені судовим рішенням та державним виконавцем. Проте побачення батька з донькою тривало незначний проміжок часу через небажання дитини проводити спілкування.
При цьомуналежних тадопустимих доказівтого,що судоверішення належнимчином невиконується боржником з вини останнього, - матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 не надано доказів неналежного забезпечення ОСОБА_2 виконання судового рішення, оскільки вона разом з дитиною у визначене сторонами виконавчого провадження місце та час прибула з дитиною для його виконання.
У свою чергу, небажання дитини проводити зустріч не залежало від волі ОСОБА_2 і вона не вчиняла жодних дій щодо перешкоджання батьку бачитись з дитиною.
В актах державного виконавця не міститься жодних даних про вчинення ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні батька з дитиною.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області Лактіонової Оксани Володимирівни щодо нездійснення заходів примусового виконання рішення, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»; помилково зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Харківській області Лактіонову Оксанe Володимирівнe або іншого державного виконавця у провадженні ВП 56298905 усунути порушення шляхом здійснення заходів примусового виконання рішення № 638/12278/15-ц, передбачених статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця.
При цьому судова колегія зауважує, що усі дії при виконанні рішення суду щодо участі батька у спілкуванні з дитиною першочергово повинні бути направлені на повне забезпечення інтересів дитини.
Виконання рішення суду та забезпечення зустрічі з батьком є частиною забезпечення прав малолітньої дитини на спілкування з ним та прав батька на участь у вихованні дитини.
Але, якщо такі зустрічі тягнуть чи можуть потягнути за собою спричинення дитині психологічної чи психічної травми, викликають стрес та роздратування, якщо дитина висловлює своє небажання зустрічатись з батьком, матір`ю чи іншою особою, то застосування до неї будь-якого примусу зі сторони особи, яка представляє її інтереси слід розглядати як насильство, що є неприпустимим.
Виходячи з того, що тривалість зустрічі із батьком залежала від волевиявлення дитини та закінчилась саме за її вимогою, позивачка, як законний представник не мала права примушувати її до спілкування із батьком або до вчинення будь-яких інших дій проти волі самої дитини, навіть якщо це стосується виконання судового рішення.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений нею при подачі апеляційної скарги, в сумі 454 грн. (а.с.151).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лактіонової Оксани Володимирівни.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, в сумі 454 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 23.02.2022 року.
