Справа № 638/12278/15-ц
Провадження № 4-с/638/15/23
УХВАЛА
Іменем України
27 березня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Подус Г.С.,
за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Бакшеєва С.М., стягувач ОСОБА_2 ,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Бакшеєва С.М., стягувач ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_2 , у справі № 638/12278/15-ц, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 02.04.2020 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобами, винесену державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Бакшеєва С.М., в межах виконавчого провадження №56298905; дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Бакшеєва С.М., з винесення постанови від 02.04.2020 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами в межах виконавчого провадження №56298905.
Доводи скарги обґрунтовані тим, що в провадженні Шевченківського відділу ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області знаходяться матеріали виконавчого провадження №56298905 з виконання виконавчого листа № 638/12278/15-ц, виданого 27.04.2018 р. Дзержинським районним судом м. Харкова, за яким я виступаю боржником.
31 березня 2020 року у зв`язку із встановленням згідно Постанови КМУ від 11.03.2020 р. із змінами на всій території України карантину до 24.04.2020 р., поданням мною мотивованої заяви від 26.03.2020 р. про відкладення проведення виконавчих дій під час карантину, головним державним виконавцем Бакшеєвим С.М. було винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 13.04.2020 р. включно (тобто на 10 робочих днів).
В період з 01 березня 2020 р. і по цей час жодних виконавчих дій не проводилося.
Між тим, як ОСОБА_1 випадково стало відомо тільки 07.04.2020 р., 02 квітня 2020 року головним державним виконавцем Бакшеєвим С.М. з невідомих підстав та причин стосовно скаржника була винесена Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами з посиланням на ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та з вказівкою на те, що після відкриття виконавчого провадження щодо мене складені акти про повторне невиконання боржником рішення без поважних причин від 22.02.2019 р., 26.02.2019 р., 04.03.2019 р. та винесено постанови про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі від 25.02.2019 р., 01.03.2019 р., 05.03.2019 р. Належним чином завірену копію Постанови від 02.04.2020 р. скаржник отримала поштовим відправленням тільки 09.04.2020 р., що підтверджується трекінгом відправлень та поштовим конвертом, в якому надійшла ця Постанова.
Разом зі скаргою ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на подання цієї скарги.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на подання даної скарги з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи, органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Частиною 2 ст. 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, судом встановлено, що скаржницею пропущено строку на подання скарги з поважних причин, які не залежали від її волі (дата отримання постанови засобами поштового зв`язку), а тому суд поновлює пропущений строк на подання цієї скарги.
В судове засідання скаржниця не з`явилася, проти слухання справи за її відсутності заперечувала, однак, суд зазначає, що справа значний проміжок часу перебуває на розгляді, явка осіб в даній категорії справи, а саме під час розгляду скарги не є обов`язковою.
Стягувач в судове засідання також не з`явився, в матеріалах справи наявні письмові заперечення Вх. №31617 від 24.06.2020 року.
В судове засідання державний виконавець не з`явився.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року встановлено час спілкування ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щотижнево по вівторкам з 18-00 години до 20-00 години за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів, що припадають на вівторок кожного тижня та крім дати ІНФОРМАЦІЯ_2 матері дитини ОСОБА_1 ), якщо цей день припадає на вівторок другого тижня вересня місяця. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди в спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , дідом ОСОБА_4 , бабцею ОСОБА_5 як особисто так і в телефонному режимі та із застосуванням комп`ютерних технологій. Обрано способом участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спілкування з дитиною за відсутності матері ОСОБА_1 кожну четверту п`ятницю місяця з 14-00 годин до 18-00 годин незалежно від місця перебування дитини, кожну другу суботу місяця з 10-00 години до 16-00 годин включно, кожну третю неділю місяця з 10-00 годин до 18-00 годин за відсутності матері ОСОБА_1 незалежно від місця перебування дитини. Обрано способом участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спілкування з дитиною по четвергам першої та третьої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 години, по понеділкам другої та четвертої неділі місяця з 16-00 години до 19-00 за присутності матері за виключенням часу хвороби дитини та встановлених державою Україна святкових днів, що припадають на понеділок чи четвер кожного тижня та крім дати ІНФОРМАЦІЯ_2 матері дитини ОСОБА_1 ), якщо цей день припадає на понеділок чи четвер другого тижня вересня місяця. Дозволено під час спілкування дитини з батьком відвідувати місце його проживання, відвідування розважальних закладів, концертів, спектаклів, цирку, кінотеатру, парку з атракціонами при умові нагляду за технікою безпеки щодо малолітньої дитини. Обрано способом участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей: 1) в дні її народження у парні роки, 29 березня з 10-00 години до 16 -00 години в присутності матері, у непарні роки, 29 березня з 10 години до 16-00 години за відсутності матері; 2) в дні народження батька 01 серпня кожного року з 10-00 години до 17-00 години без присутності матері; 3) на святкування Різдва Христова з 9-00 до 15-00 годин у парні роки за присутності матері, з 12-00 до 18-00 годин у непарні роки за відсутності матері; 4) на Новий рік з 11-00 до 16-00 години кожного року за присутності матері. Обрано способом участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спілкування з дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей проведення двічі на рік відпустки разом з батьком за відсутності матері: взимку протягом одного тижня, влітку протягом двох тижнів кожного року при умові згоди матері на виїзд для проведення відпустки за межі України або при спільному виїзді батьків для проведення відпустки. Обрано способом участі діда ОСОБА_4 та бабці ОСОБА_5 у вихованні онуки, дитиною з метою забезпечення навиків до сімейних цінностей, надавши часи спілкування з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну четверту неділю місяця з 10-00 до 18-00 години за місцем їх проживання в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою) та в дні народження діда та бабці 31 серпня кожного року та 28 вересня кожного року за 10-00 години до 16-00 годин в присутності батька і матері (при наявності її бажання бути присутньою).
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року змінено. У другому, сьомому та дев`ятому абзацах резолютивної частини рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року виключено слова «у присутності матері ОСОБА_1 ». В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2016 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року залишено без змін.
27 квітня 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист по справі № 638/12278/15-ц.
Постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бакшеєва С.М. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 02.04.2020 року, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , у праві керування транспортними засобами до закінчення існуючих обставин.
Суд наголошує, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Пунктом 1 частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Частиною 8 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
У відповідності до ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у часта місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Згідно п. 8 Розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.
Відповідно до п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.
У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акту, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.
До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Із системного аналізу зазначених вище норм чинного законодавства вбачається, що за результатом здійснення перевірки стану виконання судового рішення та складання відповідного акту державний виконавець зобов`язаний прийняти одне з двох можливих рішень: або встановити факт виконання судового рішення і закрити виконавче провадження, про що винести відповідну постанову; або встановити факт невиконання судового рішення і вжити заходів щодо його примусового виконання (накладення на боржника штрафу та інше).
Боржником доказів на спростування обставин, зазначених в акті суду не надано.
Скаржник зазначає, що у звязку з тим, що державним виконавцем було винесено постанову 31.03.2020 року про відкладення проведення виконавчих дій, то в нього не було підстав 02.04.2020 року виносити постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.
Однак з даним твердженням суд не погоджується, з огляду на настцпне.
Дійсно, постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 31.03.2020 року відкладено проведення виконавчих дій до 13.04.2020 року.
02.04.2020 року постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до закінчення існуючих обставин. В основу спірної постанови державним виконавцем прийнято те, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 складені акти про повторне невиконання боржником рішення без поважних причин від 22.02.2019 року, 26.02.2019 року, 04.03.2019 року та винесено постанови про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі від 25.02.2019 року, 01.03.2019 року 05.03.2019 року.
Дані штрафи ОСОБА_1 були оскаржені до Харківського окружного адміністративного суду, рішенням від 13.08.2021 року по справі №520/11585/21, встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин не було забезпечено виконання рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 15.08.2016 року по справі №638/12278/15-ц, тому суд приходить до висновку, що у відповідача були наявні підстави для накладання штрафу на боржника з підстав невиконання рішення, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови від 05.03.2019 р. про накладення штрафу, винесену старшим державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області Підгорним О.С. в межах виконавчого провадження № 56298905, стосовно подій, що мали місце 04.03.2019 р. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду, рішенням від 13.08.2021 року по справі №520/11585/21 залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 року.
Враховуючи, що акти про повторне невиконання боржником рішення без поважних причин від 22.02.2019 року, 26.02.2019 року, 04.03.2019 року та постанови про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі від 25.02.2019 року, 01.03.2019 року 05.03.2019 року, у передбаченому законом порядку не скасовано, тобто на момент винесення спірної постанови державним виконавцем та на момент розгляду скарги є чинними, і саме вони лягли в основу винесення спірної постанови, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 447-451ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання скарги задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на оскарження постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 02.04.2020 року винесеної головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Бакшеєвим С.М.
У задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Бакшеєва С.М., стягувач ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 03.04.2023 року.
Суддя
