ВИРОК
Іменем України
Справа № 1-748/10
26 січня 2010 року, Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ноздрякова С.В.;
при секретарі - Мовчан С.В.;
за участю:
прокурора - Витязя М.І..;
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого:
у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаними із проникненням до іншого приміщення, вчинив злочин за наступних обставин: 14.09.2009 року, приблизно о 21 год., ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні автомобільної мийки по АДРЕСА_2 де він на той час працював шиномонтажником, і в нього виник намір на таємне викрадення чужого майна з вказаної квартири.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, діючи з корисливих спонукань, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, закрив матерчатою перчаткю обєктив камери відеоспостереження, що розташована в приміщення автомийки, потім ножем розрізав брезентове покриття, що відділяє стіну автомобільної мийки та плоскогубцями розрізав стіну, яка представляє собою каркас з металевої сітки. Через утворений отвір ОСОБА_2 проник до сусіднього з автомийкою приміщення магазину «Шини-Диски», що належить приватному підприємцю ОСОБА_3, де також закрив матерчатою перчаткю обєктив камери відеоспостереження, впевнившись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з приміщення магазину «Шини-Диски» портативний компьютер «ASUS», серійний номер 72N0AC015066 в комплекті із компютерним маніпулятором типу «миш», загальною вартістю 4500,00 грн., які знаходились на робочому столі та гроші в сумі 2250,00 грн, що знаходились в конверті на робочому столі, що належать ОСОБА_3, а всього на загальну суму 6750,00 грн., чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на зазаначену суму. Склавши викрадені речі в спортивну сумку, ОСОБА_2 з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи та показав, що дійсно 14.09.2009 року, він перебував за місцем роботи, - в приміщенні автомобільної мийки по АДРЕСА_2 де він на той час працював шиномонтажником, і в нього виник намір на таємне викрадення майна з сусіднього з автомийкою приміщення магазину «Шини-Диски». Він закрив матерчатою перчаткю обєктив камери відеоспостереження, що розташована в приміщення автомийки, потім ножем розрізав брезентове покриття, що відділяє стіну автомобільної мийки та плоскогубцями розрізав стіну, яка представляє собою каркас з металевої сітки. Через утворений отвір він проник до магазину «Шини-Диски» де також закрив матерчатою перчаткю обєктив камери відеоспостереження і викрав портативний компьютер «ASUS» в комплекті із мишкою та гроші в сумі 2250,00 грн, що знаходились в конверті на робочому столі.
Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ні ким не оспорюються.
Суд вважає встановленим, що своїми навмисними діями, які виразились у повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаними із проникненням до іншого приміщення ОСОБА_2, вчинив злочин передбачений ч.3 ст. 185 КК України.
Обираючи покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу винного, який вперше приятгується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання.
Помякшуючими покарання обставинами, суд визнає активне сприяння ОСОБА_2, у розкритті злочину та його щире каяття у вчиненому. Його явку з повинною суд як помякшуючу обставину не сприймає. Так як вона була написана вже після затримання ОСОБА_2 та викриття його у вчиненні злочину.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини в їх сукупності, зокрема наявність декількох помякшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі, але в мінімальних межах передбачених в санкції статті інкримінованого йому злочину.
Однак враховуючи характер вчиненого злочину, конкретні обставини справи, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, його щире каяття, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього деякі обовязки передбачені ст. 76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення підсудного та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк 2 роки.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання і періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженому без змін підписку про не виїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь експертної установи судові витрати в сумі 486,77 гривень за проведення дактилоскопічної експертизи у справі на користь експертної установи.
Речові докази у справі: портативний компьютер «ASUS»- залишити потерпілому: ОСОБА_3; CD-диск з відеозаписом камер відеоспостереження, залишити в матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя:
