Справа № 1-144/10.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2010 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого-судді Яреми Л.В.
при секретарі Скрипій А.А.
за участю прокурора Колотило О.О.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці, з освітою середньо-спеціальною, громадянин України, українця, працюючого охоронцем «Машзавод», не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.1, 296 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_2 15 грудня 2009 року приблизно о 18 год., знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи на розі вулиць Головна та проспекту Незалежності в м. Чернівці, переслідуючи злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном, діючи умисно, протиправно, з корисливих спонукань, підійшов до малознайомого ОСОБА_3, який в цей час знаходився на розі цих вулиць, де під час словесного конфлікту, шляхом виривання телефону з руки, який належить ОСОБА_3, відкрито заволодів мобільним телефоном «Самсунг Е1125», вартістю 575 грн., зі стартовим пакетом «МТС», вартістю 25 грн., на рахунку грошей не було, чим своїми діями завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 600 грн.
Крім цього, підсудний 15 грудня 2009 року приблизно о 18 год., знаходячись в громадському місці, а саме на розі вулиць Головна та проспекту Незалежності в м. Чернівці, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшов до ОСОБА_3, який в цей час перебував на розі цих вулиць, безпричинно грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, став наносити удари руками по різним частинам тіла потерпілого , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синця та садна в ділянці голови, які згідно акту судово-медичної експертизи № 3294 від 11 січня 2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Хуліганські дії ОСОБА_2 тривали протягом п’яти хвилин і були припинені самим підсудним.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав частково, показав, що 15 грудня 2009 року він зустрівся із ОСОБА_4, яка познайомила його із потерпілим та запропонувала піти до неї додому. Він та Світлана купили пляшку коньяку. Під час відпочинку він став сперечатися із нею. Потерпілий запропонував вийти на вулицю, щоб піти у магазин і купити ще спиртного і вони вийшли на вулицю, де між ними виник словесний конфлікт, в ході якого, потерпілий почав погрожувати йому друзями, які з ним розберуться. В цей час ОСОБА_3 почав кудись дзвонити і він вихопив в нього мобільний телефон. Після цього потерпілий наніс йому удар кулаком в обличчя, а він в свою чергу у відповідь наніс йому удар в обличчя, вони впали і продовжували битися. Він сам припинив бійку і направився з мобільним телефоном до квартири ОСОБА_4, щоб повернути телефон, але вона не відчинила, тоді він пішов до себе додому і поклав телефон на столі, при цьому ним не користувався. 17 грудня 2009 року його викликали в Шевченківський РВ УМВС України, він відразу зрозумів причину виклику і у райвідділі добровільно видав телефон.
Потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що 15 грудня 2009 року його знайома ОСОБА_4 познайомила його із підсудним та запропонувала піти до неї додому. В ході відпочинку вони розпивали спиртні напої, і підсудний почав сперичатися із ОСОБА_4. Після цього він запропонував підсудному вийти на вулицю, щоб уникнути конфліктної ситуації. На вулиці між ними виник конфлікт. Не бажаючи продовження конфлікту, він почав його заспокоювати. Під час розмови підсудний попросив в нього його мобільний телефон, але він його не дав, тоді ОСОБА_2 вирвав його з рук та наніс удар кулаком в обличчя від чого він впав на землю. Пролежавши 2-3 хв. і прийшовши до свідомості, він піднявся, але підсудного вже не було, тоді він вирішив піти додому.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 15 грудня 2009 року вона запросила до себе додому підсудного та потерпілого, де вони розпивали спиртні напої. В ході відпочинку у неї із ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, і потерпілий запропонував йому піти у магазин за випивкою. Коли вони вийшли на вулицю, вона пішла слідом за ними, щоб подивитися чи не будуть вони між собою конфліктувати. Чула як вони голосно між собою розмовляли, стоячи біля її під’їзду. Після цього вони пішли в сторону клубу «Сфера», а вона пішла слідом за ними, де стала на розі будинку та почула як вони голосно розмовляли між собою, а потім почула як хтось із них вдарив по обличчю, оскільки було чутно звук ляпаса. Тоді вона вирішила подивитися, і побачила, що потерпілий тримався за щоку і у нього була не стійка хода, а підсудний направився в її сторону від якого вона сховалась у сусідній під’їзд. Підсудний зайшов до її під’їзду, а вона щоб уникнути конфлікту, не стала йти додому. Через деякий час підсудний розповів, що в той вечір, з’ясовуючи відносини із ОСОБА_3, він забрав його мобільний телефон і потім пішов до неї додому, щоб його повернути, але вона не відчинила, тому він пішов додому.
Крім часткового визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина в скоєнні злочинів підтверджується показами потерпілого та свідка, а також матеріалами кримінальної справи.
Протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_3 від 15 грудня 2009 року, в якій останній повідомляє про вчинення злочину (а.с.12);
Протоколом явки з повинною, написаною власноручно ОСОБА_2 (а.с.14);
Протоколом добровільної видачі, з якого видно, що підсудний видав мобільний телефон (а.с.16);
Актом судово-медичного дослідження № 3240 від 17 грудня 2009 року з якого видно, що у ОСОБА_3 виявлено наступні тілесні ушкодження – синець та садна в ділянці голови (а.с.17);
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10 січня 2010 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 розказав та показав обставини вчинення злочину щодо нього (а.с.22-24);
Протоколом огляду мобільного телефона «Самсунг Е1125» (а.с.29);
Протоколом очної ставки від 25 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на якій кожен з них підтвердив свої покази (а.с.47-50);
Висновком судово-медичної експертизи № 3294, з якого видно, що у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця та садна в ділянці голови , які відносяться до легких тілесних ушкоджень і виникли в результаті дії твердих тупих предметів по строку та обставинам виникнення можуть відповідати обставинам справи (а.с.79).
Що стосується показів підсудного ОСОБА_2 в частині не визнання своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, то суд вважає, що зазначеним показам підсудного слід дати критичну оцінку, розцінивши їх як обраний метод захисту підсудного, оскільки вони повністю спростовується вищенаведеними по справі доказами.
Таким чином, проаналізувавши всі зібрані по справі докази, в їх сукупності, суд вважає що вина підсудного доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ст. 186 ч.1 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та за ст. 296 ч.1 КК України, оскільки підсудний вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство).
У відповідності з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєні підсудним злочини належать до категорії невеликої тяжкості та середньої тяжкості.
Обставин, що пом’якшують відповідальність судом не встановлено.
Як обтяжуючу обставину, суд враховує вчинення злочину підсудним у стані алкогольного сп’яніння.
При призначенні покарання суд враховує підсудному те, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий, вину визнав частково, працює, по місцю проживання характеризується позитивно, шкода потерпілому відшкодована.
Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд вважає, що підсудному ОСОБА_2 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, це покарання із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України , суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 186 ч.1, 296 ч.1 КК України і призначити йому покарання:
за 186 ч. 1 КК України 2 роки позбавлення волі;
за ст. 296 ч.1 КК України 1 рік обмеження волі ;
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу підписку про невизїд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Речовий доказ по справі – мобільний телефон «Самсунг Е1125», який знаходиться у потерпілого ОСОБА_3 – залишити йому за належністю.
Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб починаючи з наступної після проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці, а засудженим у тому ж порядку з дня отримання копії вироку.
СУДДЯ Л.В.ЯРЕМА
