Справа № 1-144/10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Смик С.І.
при секретарях Панасенко Н.В., Перва О.А.
за участю прокурорів Байдюка Д.А., Нідзельської О.О.
захисників підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, освіта вища , військовозобов»язаного, працюючого заступником начальника управління-начальником відділу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Згідно предявленого органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_3, підтриманого прокурором у справі в повному обсязі, вказані наступні обставини.
Наказом начальника ВРОС ПМ ДПА у м. Києві Руденка А.В. від 3 червня 2008 року №409-о ОСОБА_3 призначено на посаду начальника відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва.
У відповідності до положення «Про відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва», що затверджене 15 листопада 2008 року начальником ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, на начальника відділення були покладені обов'язки щодо забезпечення організації і проведення оперативно-розшукової діяльності з метою викриття злочинів, пов'язаних з незаконним обігом товарів.
Згідно ст. 21 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ОСОБА_3 як працівник податкової міліції був наділений повноваженнями приймати і реєструвати заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до його компетенції, здійснювати у встановленому порядку їх перевірку і приймати щодо них передбачені законом рішення.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_3 не мав права вчиняти дії, що передбачені ст.ст.1, 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а саме: сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг та надавати незаконні переваги фізичним чи юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
Статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено, що до правоохоронних органів відносяться органи державної податкової служби. У зв'язку з цим, ОСОБА_3, працюючи на посаді начальника відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, був працівником правоохоронного органу.
Виконуючи покладені на нього обов'язки, ОСОБА_3 згідно ст. 12 Закону України «Про міліцію» мав право застосовувати заходи фізичного впливу спеціальні засоби і вогнепальну зброю у визначених цим законом випадках.
Таким чином, майор податкової міліції ОСОБА_3, обіймаючи посаду начальника відділення по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, перебуваючи на службі в державному органі виконавчої влади, діючи від його імені, був наділений правом пред'являти вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання юридичними та фізичними особами, тобто був наділений владними повноваженнями, у зв'язку з чим являвся представником влади та службовою особою.
ОСОБА_3, працюючи на посаді начальника відділення по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, являючись представником влади та службовою особою, вчинив тяжкий злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.
У вересні 2008 року, більш точної дати в ході досудового слідства не встановлено, у денний час ОСОБА_3 спільно з о/у відділення по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_5 затримали на площі «Арсенальна», 1 біля станції метро «Арсенальна» у м. Києві, ОСОБА_6, який здійснював реалізацію карток поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку, що належали ОСОБА_7, без державної реєстрації та дозволу на встановлення торгової точки. Доставивши ОСОБА_6 до ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, що розташований у м. Києві по вул. Пушкінській, 24-А, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 завели його до кабінету №413, куди викликали і ОСОБА_7
Після прибуття ОСОБА_7 до адміністративної будівлі ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, ОСОБА_3 у вересні 2008 року, більш точну дату в ході досудового слідства не встановлено, знаходячись у своєму службовому кабінеті №413, що розташований по вул. Пушкінській, 24-А у м. Києві, у денний час, з метою незаконного збагачення висунув ОСОБА_7 незаконну вимогу про передачу йому особисто у якості хабара за нескладання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та за повернення йому вилучених карток оплати зв'язку 500 доларів США. ОСОБА_7, усвідомлюючи, що в разі невиконання вимоги ОСОБА_3 він буде притягнутий до адміністративної відповідальності, передав ОСОБА_3 особисто у якості хабара 2000 гривень та картки на оплату послуг мобільного зв'язку на суму 640 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на незаконне збагачення, ОСОБА_3 висунув ОСОБА_7 незаконну вимогу щомісячно передавати йому у якості хабара кошти у розмірі еквівалентному 400 доларів США за безперешкодне здійснення торгівлі без державної реєстрації та без дозволу на розміщення торговельної точки на території Печерського району м. Києва, під погрозою складання стосовно ОСОБА_7 протоколів про адміністративне правопорушення та за не вилучення у осіб, що здійснюють торгівлю, карток поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку. ОСОБА_7 погодився з протиправною вимогою ОСОБА_3 щодо передачі останньому щомісячно хабарів у розмірі еквівалентному 400 доларів США за можливість безперешкодного здіснення торгівлі картками поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку на території Печерського району м. Києва без державної реєстрації та дозволу на розміщення торгової точки.
Продовжуючи свої злочинні дії, з 1 по 5 жовтня 2008 року, у період часу з 17 до 19 години, ОСОБА_7 перебуваючи у службовому кабінеті начальника відділення ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, що розташований у м. Києві по вул. Пушкінській, 24-А, згідно попередньої домовленості передав ОСОБА_3, а ОСОБА_3 одержав повторно у якості хабара 1500 гривень та картки поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку на загальну суму 1020 гривень, в т. ч. картки поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку ЗАТ«Київстар Дж. Ее.Ем.» із серійними номерами 21280903785, 212809062719, 212809035169 номіналом по 100 гривень кожна та ЗАТ «Українські радіосистеми» з серійними номерами 095484619119, 095484619117 номіналом по 30 гривень, №095451027098 номіналом 90 гривень та №095508630557 номіналом по 60 гривень, як частину раніше обумовленого розміру хабара, за надання можливості безперешкодно здійснювати торгівлю без дозволу на розміщення торгової точки і не складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та дозволу на розміщення торгової точки.
Продовжуючи свої злочинні дії, з 1 по 10 листопада 2008 року, у період часу з 17 до 19 години, ОСОБА_7 перебуваючи у службовому кабінеті начальника відділення ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, що розташований у м. Києві по вул. Пушкінській, 24-А, передав ОСОБА_3, а ОСОБА_3 одержав повторно у якості хабара 2000 гривень, як частину раніше обумовленого розміру хабара, за надання можливості безперешкодно здійснювати торгівлю без дозволу на розміщення торгової точки і не складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та дозволу на розміщення торгової точки.
Продовжуючи свої злочинні дії, в грудні 2008 року, у період часу з 17 до 19 години, ОСОБА_7 перебуваючи у службовому кабінеті начальника відділення ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, що розташований у м. Києві по вул. Пушкінській, 24-А, передав ОСОБА_3, а ОСОБА_3 одержав повторно у якості хабара 1000 гривень як частину раніше обумовленого розміру хабара, а також картки поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку на загальну суму 1000 гривень, за надання можливості безперешкодно здійснювати торгівлю без дозволу на розміщення торгової точки і не складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та дозволу на розміщення торгової точки.
20 січня 2009 року, приблизно в 17 годин 30 хвилин, ОСОБА_7, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_3 одержав повторно 7000 гривень, як частину раніше обумовленого розміру хабара, за надання можливості безперешкодно здійснювати торгівлю без дозволу на розміщення торгової точки і не складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та дозволу на розміщення торгової точки. Після чого одразу був затриманий співробітниками Служби безпеки України.
Усього за період з вересня 2008 року по січень 2009 року ОСОБА_3 одержав від ОСОБА_7 у якості хабара 13500 гривень та картки поповнення рахунків операторів мобільного зв'язку на загальну суму 2660 гривень за не складання стосовно ОСОБА_7 протоколів про адміністративне правопорушення за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації та дозволу на розміщення торгової точки, а всього на загальну суму 16160 гривень.
Згідно обвинувачення, підтриманого прокурором у справі, дії ОСОБА_3, що виразились в одержанні службовою особою в будь-якому вигляді хабара, за невиконання в інтересах того хто дає хабара - ОСОБА_7 дії з використанням наданої йому влади, повторно кваліфіковані за ч.2 ст.368 КК України.
Матеріали справи не містять, а стороною обвинувачення в судовому засіданні не надано відповідних доказів, які б могли бути покладені в основу обвинувального вироку по справі стосовно підсудного ОСОБА_3
Подія злочину не знайшла свого підтвердження, не доведена матеріалами досудового та судового слідства і можливості збору нових доказів вичерпані.
Так, д опитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 показав, що злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, не вчиняв та не визнає себе винним у предявленому органами досудового слідства обвинуваченні. У червні 2008 року його було призначено на посаду начальника відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва.
Підсудним звернуто увагу суду на те, що йому пред явлено обвинувачення у хабарництві, незважаючи на неможливість використати своє службове становище в інтересах ОСОБА_7. Так, про здійснення ОСОБА_7 незаконної торгівельної діяльності він не знав, а тому аж ніяк не міг сприяти його протиправним інтересам. Ніяких коштів та карток оплати послуг мобільного звязку від ОСОБА_7 він не одержував.
Обвинувачення щодо висунення ОСОБА_7 у вересні 2008 року вимоги передати хабар та одержанні 2 тис. грн. і карток оплати послуг мобільного звязку на суму 640 грн. є безпідставним. В обвинувальному висновку зроблено посилання на показання ОСОБА_7, який зазначив, що начебто у вересні 2008 року передав йому гроші та картки на суму 500 грн. На думку підсудного, покази ОСОБА_7 є абсолютно надуманими, що підтверджується неможливістю чітко і правдиво розповідати про відомі обставини.
За висновком слідства, він нібито одержував хабар за не притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності та повернення заявнику вилучених карток поповнення рахунків операторів мобільного звязку. З цим обвинуваченням він категорично не погоджується, оскільки фактично у вересні 2008 року ОСОБА_7 лише приносив паспорт ОСОБА_6, якого було запрошено до ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва для зясування обставин можливого правопорушення у сфері оподаткування. Підстав для притягнення ОСОБА_6 до адмінвідповідальності не встановлено, а тому відповідний протокол стосовно нього не складався, картки поповнення рахунків операторів мобільного звязку не вилучались. Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5
При зміні та доповненні його обвинувачення слідчим усупереч вимогам ст.141 КПК України не зазначено доказів, на підставі яких прийнято вказане рішення. Без будь-якого обґрунтування йому 02.11.09 року додатково інкриміновано нібито одержання від ОСОБА_7 у жовтні 2008 року карток поповнення рахунків операторів мобільного звязку на суму 1020 грн., а з попереднього обвинувачення виключено суму грошових коштів у розмірі однієї тисячі гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що рахунки своїх мобільних телефонів він поповнював з використанням особисто придбаних карток операторів мобільного звязку. Від ОСОБА_7 карток ніколи не одержував. З метою штучного створення доказів обвинувачення стосовно нього могло незаконно проводитись негласне спостереження з виготовленням ксерокопій використаних карток поповнення рахунку, які залишались ним поблизу місць придбання. Будь-яких розмов і телефонних переговорів із ОСОБА_7 з приводу одержання хабара у нього не було.
Підсудний наполягає на тому, що 20.01.09 у приміщенні ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_7 за сприяння працівників СБ України, якими незаконно проводились слідчі дії, намагався підірвати його ділову репутацію та обмовив у вчиненні хабарництва. Цього дня ОСОБА_7 зайшов до нього в кабінет біля 18 години, привітався з ним за руку та запропонував присісти . Під час зустрічі 20.01.09 він не чув, щоб ОСОБА_7 заявляв про якісь кошти, чи їх пропонував, взагалі він займався службовими справами, не звертаючи особливої уваги на відвідувача. Будучи зайнятим, він не помітив, яким чином ОСОБА_7М підкинув гроші на його службовий стіл. Через декілька хвилин після ОСОБА_7, в його кабінет забігли невідомі особи, як потім з ясувалось це були працівники СБ України, які наділи наручники та розпочали без слідчого проводити огляд службового кабінету. Потім йому стало відомо, що гроші вилучено з газети яка лежала на столі. Він категорично заперечував отримання від ОСОБА_7 будь-яких коштів, і хоча протестував проти дій працівників СБУ, його змусили показати вміст кишень, гаманця, барсетки, звідки вилучили службове посвідчення, інші документи, ключі та належні йому грошові кошти. Крім того, працівники СБУ оглянули шухляди столу та інші меблі, з яких нічого не вилучали. З газети, що знаходилась на його службовому столі, витягнули гроші, які розклали на столі. До цих коштів він не торкався і побачив їх лише у присутності працівників СБУ, а тому не міг повідомити про замах на давання хабара. Випромінюванням світла на долонях його рук виявлено декілька краплин люмінесцентного барвника. Слабо видима спецречовина могла утворитись при рукостисканні з ОСОБА_7 чи в результаті дій співробітників СБУ, які розклали купюри грошей по усій поверхні столу і лише тоді застосували ультрафіолетову лампу. Зауваження з цих питань ним заявлялось під запис на відеокамеру безпосередньо на місці затримання.
Таким чином, до моменту здійснення 20.01.09 року відповідних змивів з рук ОСОБА_3 він контактував з руками ОСОБА_7, що узгоджується з показами ОСОБА_7 в судовому засіданні.
Органами досудового слідства за фактом давання ОСОБА_7 хабара в порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України. Цим процесуальним рішенням переконливо підтверджено те, що ОСОБА_7 йому ніякого хабара не давав, а події 20.01.09 року є ніщо іншим як провокаційними діями. Питання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ст. 369 КК України в судовому порядку не вирішувалось.
Також слідством визнано речовим доказом переданий ОСОБА_7 аудиозапис на цифровому диктофоні. Показання заявника щодо часу проведення запису є непослідовними, він вказав про відсутність оригіналу плівки, запис якої відтворено на комп ютері. При огляді компакт-касети слідчий самостійно зробив висновок про належність голосів ОСОБА_7 та підсудному. Однак, приватний діалог не містить конкретних фактів щодо пропозиції одержати хабар, у якому розмірі, за виконання або невиконання яких дій і які наслідки можуть настати у разі відмови давання хабара. Висновком фоноскопічної експертизи від 09.10.09 № 2189/2190 можливість монтажу запису на цифровому диктофоні, на якому наполягає ОСОБА_3 не виключено.
Підсудний підкреслив у суді, що не одержував від ОСОБА_7 ніяких коштів чи карток поповнення рахунків мобільного звязку, ніколи нічого у нього не вимагав і не просив. Вчинені дії щодо нього вважає заздалегідь спланованою провокацією, що підтверджується дослідженими в суді матеріалами кримінальної справи, суперечливими на різних стадіях кримінального процесу показами ОСОБА_7 та свідченнями «штатних» понятих спецслужб.
Показання підсудного були перевірені шляхом дослідження інших доказів. Із матеріалів справи вбачається, що у ході досудового слідства ОСОБА_3 показів не давав, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що з жовтня 2004 року по січень2009 року працював о/у ГВ ПМ ДШ у Печерському районі м. Києва у відділені по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів, який очолював ОСОБА_3 З підсудним він перебував у службових відносинах. Факт затримання спільно з ОСОБА_3 у вересні 2009 року ОСОБА_6 та вилучення в приміщенні ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва карток операторів мобільного зв язку свідок не підтвердив. Він повідомив, що до кабінету ОСОБА_3 20.01.09 року приблизно в 17 год. 30 хв. прийшов невідомий чоловік і одразу зайшли співробітники СБУ.
Органами досудового слідства за фактом затримання ОСОБА_6 у порушенні кримінальної справи за ст.ст. 364-368 КК України стосовно ОСОБА_5 16.10.09 року відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. За таких обставин зазначені в обвинувальному висновку доводи слідчого про необхідність критично ставитись до показань свідка ОСОБА_5 не ґрунтуються на матеріалах справи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 20.01. 09 року біля 18 год. він був у своєму службовому кабінеті. В цей час до кабінету зайшов невідомий чоловік, який сказав, що йому треба пройти до ОСОБА_3 Через декілька хвилин до кабінету ОСОБА_3 зайшли люди в цивільному. Потім стало відомо, що ОСОБА_3 обвинувачують в одержанні хабара. По суті справи йому нічого невідомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що він працює старшим о/у ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва. До кабінету ОСОБА_3 20.01.09 року приблизно в 17 год. 30 хв. зайшов невідомий громадянин. Після нього через 2-3 хвилини забігли чоловіки в цивільному одязі. З кабінету ОСОБА_3 почав доноситись шум. Свідок спробував з ясувати в чому справа, невідомі особи заштовхали його в кабінет ОСОБА_3 Він бачив, що приміщенні триває огляд коштів на службовому столі із застосуванням люменісцентної лампи. Особи, які проводили огляд, були без спецодягу та гумових рукавичок. Потім його виставили з кабінету, тому не може детально пояснити, обставини затримання ОСОБА_3
Суд вважає показання свідків ОСОБА_5 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 такими, що належно відтворюють сутність подій за участі ОСОБА_3, є послідовними та свідчать про підставність показань підсудного щодо наявності формування штучних доказів обвинувачення.
Відповідно до ст. 127 КПК України як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі.
Водночас допитаний в удовому засіданні свідок ОСОБА_11 . показав, що з 1978 року є членом спеціальної добровільної дружини та на запрошення правоохоронних органів постійно виконує функції понятого. Він є командиром дружини по Печерському району щодо співпраці із роботи з ВДБЕЗ та кримінальним розшуком МВС України. В січні 2009 року йому передзвонив співробітник ВДБЕЗ Печерського району м. Києва та повідомив, що потрібно бути ранком наступного дня понятим у справі про хабарництво. Вказане свідчить про під ставність показань підсудного про заздалегідь сплановану провокацію.
Про те, що за його участі в приміщенні ГУ СБ України у м. Києві та Київській області помічались гроші стверджувати не може. В його присутності ксерокопіювання коштів не проводилось. Інший понятий ОСОБА_12 також був членом добровільної дружини, він знає його дружину, яка разом із ним працює на заводі "Арсенал". ОСОБА_12 був понятим на прохання свідка, висловленим у ході розмови по домашньому телефону.
Співробітники СБ України запросили його в кабінет ОСОБА_3, де він був біля 1,5 години, потім підписав протокол. Він пригадує, що гроші були на столі, обставин їх вилучення не пам ятає. У кабінеті ОСОБА_3 проводилась відеозйомка. Свідок чув, що оператору сказали: "Знімай, знімай як рвуться в кабінет". Усі надані йому процесуальні документи підписав без самостійного ознайомлення з їх змістом.
Показання ОСОБА_11 підтверджуються показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який також запрошувався понятим і зазначив, що за співпрацю з правоохоронними органами йому безоплатно передавався річний проїзний квиток у громадському транспорті.
Свідчення понятих у ході досудового слідства є повністю ідентичними, з однаковими відповідями на запитання, що викликає сумнів у достовірності. Будучи допитаними в судовому засіданні, вони не змогли підтвердити своїх показів. Крім того, зазначили, що у їх присутності гроші в кишеню штанів ОСОБА_7 не клались, їм невідомо обставини передачі коштів. Вони не були очевидцями того, де фактично було знайдено гроші в кабінеті підсудного і за що вони передавались.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що працював реалізатором карток поповнення рахунків мобільних телефонів у ОСОБА_7 без офіційного оформлення трудових відносин. Він торгував картками біля виходу з станції метро «Арсенальна». Приблизно в кінці вересня 2008 року він продав картку чоловіку, який пред явив посвідчення працівника міліції. Йому запропонували проїхати до відділу податкової міліції Печерського району м. Києва. У відділі він власноручно переписував на звичайний аркуш паперу номінал карток та їх кількість. На запитання працівника міліції, де паспорт, він сказав що у ОСОБА_7 На його прохання ОСОБА_7 привіз паспорт та зайшов у кабінет ОСОБА_3 Гроші та картки поповнення рахунку мобільного телефону в присутності свідка підсудному ОСОБА_7 не передавались. У відділі податкової міліції адмінпротокол та документи про вилучення карток не складались. Підсудний ніяких карток поповнення рахунку в нього не брав.
Показання допитаних свідків не містять належних даних, які обєктивно підтверджують одержання підсудним хабара від ОСОБА_7 20.01.09 року та у вересні 2008 року.
Під час судового слідства були досліджені та ретельно перевірені покази самого ОСОБА_7, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки є непослідовними та суперечливими. У своїх первинних показах він говорив, що «викупляв» у підсудного вилучений ним товар. У подальшому від своїх показів він відмовився. В своїй заяві ОСОБА_7 вказав, що працює реалізатором карток поповнення рахунку мобільних телефонів, товар та торгові точки належать його дружині. Потім ці покази заявник змінив, зазначивши, що фактично дружина не була власником, товар належить йому, торгівельною діяльністю він займається без будь-яких дозвільних документів. Крім цього, ОСОБА_7 неодноразово змінював свої покази щодо періоду та розміру переданих підсудному коштів і карток поповнення мобільних рахунків. Він наполягав, що правдивими слід визнавати свідчення, які він давав у лютому 2009 році, але потім від них також відмовився з урахуванням інформації операторів мобільного звязку щодо поповнення рахунків мобільних телефонів підсудного. На час затримання підсудного ОСОБА_7 користувався телефону НОМЕР_2, з єднання з підсудним за цим номером мобільними операторами не підтверджено. Слідством достовірно не встановлено фактів телефонних розмов між підсудним та ОСОБА_7, тому роздруківка вилученого в підсудного телефону НОМЕР_1 не може бути використана як доказ обвинувачення.
Співробітники СБУ в м. Києві та Київській області після помічення спецрозчином 7 тис. грн. помістили ці кошти до сейфу, хоча в протоколі огляду зазначено, що кошти були одразу передані свідку. Фактично гроші йому видали лише перед виїздом до відділу податкової міліції. Черговий передзвонив ОСОБА_3 і він піднявся до нього в кабінет. Зайшовши, привітався з підсудним рукопожаттям, перекинувся з ним парою фраз, тримаючи перед собою рюкзак. ОСОБА_3 подав свідку газету, в яку він обгорнув гроші та поклав справа на столі. Через 2-3 хвилини зайшли співробітники СБУ та пояснили, що проводиться затримання ОСОБА_3 Поняті прийшли в кабінет підсудного після того, як співробітники СБУ знайшли гроші, розклали їх на службовому столі та почали світити. У кабінеті підсудного було виявлено 7 тис. грн., після чого його вивели з кабінету ОСОБА_3 Співробітники СБ України посадили свідка в автомобіль, де він знаходився біля 2 годин.
Також судом досліджені письмові докази, на які посилався орган досудового слідства, як на доказ вини ОСОБА_3
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» передбачено, що докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. Докази та їх джерела, одержані з грубим порушенням норм КПК, завжди викликають сумнів у їх достовірності та недопустимі в кримінальному процесі.
Відповідно до ст.95 КПК України усні заяви громадян в обовязковому порядку заносяться до протоколу. При поданні заяви заявник попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин, про що відмічається в протоколі. Однак, протокол за заявою ОСОБА_7 не складався, про кримінальну відповідальність за неправдивий донос заявник під розписку не попереджався. Усупереч вимогам ст.97 КПК України та відомчої Інструкції Служби безпеки України заяву ОСОБА_7 не зареєстровано в журналі реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про вчинені або підготовлені злочини.
Органи досудового слідства, обвинувачуючи підсудного за ч. 2 ст. 368 КК України, послались на недопустимі докази. Так, перевірку заяви ОСОБА_7, зареєстрованої в ГУ СБУ в м. Києві та Київській області 19 січня 2009 року, доручено проводити Давиденко О.І., інших виконавців не визначено. Проте, протоколи огляду грошових коштів та огляду місця події складались старшим о/у з ОВС ГВ "К" ГУ СБУ в м. Києві та Київській області Брусенцовим О.О. При цьому, в протоколі огляду місця події не вказано, що в звязку із застосовуванням відозйомки, учасникам слідчої дії розяснювались їх права, передбачені ст.ст. 85-1, 85-2 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 190, 191 КПК України ці слідчі дії може проводити лише слідчий, а не оперативний працівник, тобто в даному випадку слідчі дії виконано не уповноваженою особою. Одержання вказаних доказів незаконним шляхом підтверджується рішенням Печерського райсуду від 12.06.09 року, яке постановлено за скаргою захисника підсудного на постанову про порушення кримінальної справи. Таким чином, протоколи огляду грошових коштів та місця події є недопустимими доказами.
Оцінюючи висновки судово-хімічної та почеркознавчої експертиз слід зазначити, що об»єкти досліджень здобуті незаконним шляхом, що виключає їх доказове значення. Самі експертні висновки без урахування протоколу огляду грошових коштів та протоколу місця події не є достатніми для доведення вчинення підсудним злочину.
Слідством порушено процесуальний порядок провадження судових експертиз. Постанови про призначення експертиз предявлялись підсудному після надіслання необхідних матеріалів до експертних установ.
Згідно висновку експертизи від 04.03.09 № 12л спеціальна речовина на грошових купюрах та змивах з долонь рук, газети, столу має спільну родову належність та однакова за хімічним складом із контрольною речовиною. За будь-яких обставин встановлення родової належності відповідних речовин саме по собі не може свідчити про вину підсудного в отриманні хабара.
Відповідно до висновку експерта від 08.07.09 року № 188/1 окремі папілярні візерунки на вилученій в ході огляду місця події газеті належать підсудному. Такий висновок зроблено без відібрання слідчим порівняльних зразків відбитків пальців рук підсудного відповідно до ст.199 КПК України.
Згідно зі ст.. 75 КПК України висновок експерта для суду не є обов»язковим, а враховуючи зазначені порушення процесуального закону при проведенні слідчих дій, на підставі ст. 65 КПК України , враховуючи критерії правових ознак доказів, суд вважає, що висновки експерта №12л від 04.03.2009 року та №188/1 від 08.07.2009 року не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, оскільки фактичні дані, що містяться у висновку експертів, є непридатними для встановлення фактичних обставин події інкримінованого ОСОБА_3 злочину.
У справі відсутні документи, які обґрунтовують застосування оперативно-технічних засобів і можливість використання отриманих за їх допомогою даних. Також немає відомостей щодо часу здійснення оперативно-розшукових засобів із застосуванням спеціальних технічних засобів. Порушення порядку отримання, зберігання і залучення до справи відео-,аудіозаписів тягне за собою визнання цих доказів такими, що одержані незаконним шляхом, і виключення їх як недопустимих.
В обвинувальному висновку зазначено, що доказами провини підсудного є протоколи про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів. Вказані проколи не містять додатків, а тому відповідно до ст. 65 КПК України не можуть бути доказами.
Досліджені судом інформації операторів мобільного звязку щодо поповнення рахунків мобільних телефонів ОСОБА_3 окремими картками, копії яких передано ОСОБА_7, також вказують на під ставність сумнівів підсудного щодо можливого штучного створення доказів обвинувачення. Інформація з цих питань лише підтверджує поповнення рахунків мобільних телефонів конкретними картками, що підсудний не заперечує.
Наприкінці судового слідства сторони вважали його повним, не бажали дослідити якісь інші дані чи іншим чином доповнити судове слідство. Оцінюючи зібрані у справі докази згідно вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до наступних висновків.
В основу обвинувального висновку слідством фактично покладено лише суперечливі показання ОСОБА_7 про нібито неодноразову передачу хабара ОСОБА_3 Проте, слідством не зібрано жодних доказів вчинення підсудним будь-якої дії в інтересах ОСОБА_7 з використанням свого службового становища. В даному випадку притягнення до кримінальної відповідальності за ст.368 КК України виключається, про що зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.02 року № 5.
Суд вважає, що показання ОСОБА_3 у суді є достатніми і беззаперечними доказами його невинуватості.З гідно оглянутого в судовому засіданні журналу реєстрації відвідувачів ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, який визнано речовим доказом у справі, ОСОБА_7 приходив до підсудного лише двічі. Вказані обставини переконливо спростовують покази свідка про те, що він передавав ОСОБА_3 хабара у його кабінеті пять разів.
Наведені показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які не були очевидцями одержання підсудним від ОСОБА_7 коштів та карток, не містять відомостей, що мають пряме доказове значення на підтвердження чи спростування відповідних дій ОСОБА_7 Посилання ОСОБА_3 та його захисників на те, що виявлені 20.01.09 року на руках підсудного сліди барвника могли зявитись при рукостисканні з ОСОБА_7 або внаслідок неналежного проведення огляду місця події, іншими дослідженими доказами у справі не усуваються.
Судом не встановлено події цього злочину, тобто підтвердження одержання службовою особою (згідно обвинувачення - ОСОБА_3) повторно в будь - якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара (згідно обвинувачення ОСОБА_7) будь якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Згідно п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, всі сумніви трактуються на користь підсудного.
Згідно вимог ст.ст.73,74,327 КПК України показання особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, підлягають перевірці, обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється у разі доведеності вини підсудного.
У відповідності до положень ст.124 Конституції України забезпечення доведеності вини належить до основних засад судочинства.
Достатні докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому діяння, по справі відсутні, і можливості збору нових доказів, що могли б дійсно підтвердити вину підсудного, вичерпані, оскільки встановлено та допитано всіх осіб, які б могли дати показання стосовно наявності чи відсутності події злочину отримання підсудним хабара.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_3 підлягає виправданню оскільки органом досудового слідства не здобуто доказів, які б беззаперечно свідчили про вчинення підсудним інкримінованого або якогось іншого злочину.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 КПК України.
Арешт , накладений на майно підсудного ОСОБА_3 з метою забезпечення можливої конфіскації майна постановою слідчого від 22.04.2009 року, а саме транспортні засоби автомобілі VOLKSWAGEN SHARAN з державним номерним знаком НОМЕР_3 та CHEVROLET TACUMA з державним номерним знаком НОМЕР_4 - скасувати.
Судові витрати за проведення експертиз по справі, які складають 5520грн. віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.62,129 Конституції України,ст.ст.6 ч.1 п.1, 321, 322, 323, 324,327 КПК України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 за ч.2 ст. 368 КК України виправдати за відсутністю події злочину.
Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.
Арешт , накладений на майно підсудного ОСОБА_3 постановою слідчого від 22.04.2009 року, а саме транспортні засоби автомобілі VOLKSWAGEN SHARAN з державним номерним знаком НОМЕР_3 та CHEVROLET TACUMA з державним номерним знаком НОМЕР_4 - скасувати.
Речові докази у справі:
- предмет хабара 7 000 грн., які передано на зберігання до ФЕВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області повернути ГУ СБУ у м. Києві та Київській області за належністю.(Т.1,а.с. 218-224);
- журнал реєстрації відвідувачів ГВ ПМ ДПІ в Печерському районі м. Києва, якій долучений та зберігається при матеріалах справи - повернути до ГВПМ ДПІ Печерського району м. Києва.
- компакт касета із записом розмови ОСОБА_3 та диктофон із записом розмови ОСОБА_3, які приєднані та зберігаються при матеріалах справи залишити при матеріалах кримінальної справи.( Т.2,а.с.169, 175):
- ксерокопія карток поповнення рахунків, роздруківка дзвінків з мобільного телефону ОСОБА_3 (ЗАТ «Київстар»), інформація оператора мобільного зв»язку про поповнення рахунків мобільного телефону ОСОБА_3 які долучені до матеріалів справи залишити в матеріалах кримінальної справи.( Т.1,а.с. 11, т.2, а.с. 152, 155, 61).
Вилучені при проведенні огляду місця події 20.01.09 року особисті кошти в сумі 1,1 тис. дол. США та які передані на зберігання на депозитний рахунок прокуратури м. Києва постановою слідчого від 08.10.2009 року - повернути ОСОБА_3 за належністю.( Т.1,а.с. 144-146).
Судові витрати у справі за проведення експертиз на суму 5520 грн. - віднести за рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва, через районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.
СУДДЯ С. Смик
