У Х В А Л А
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа №2610/27695/2012
провадження №22-з/824/632/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)
суддів - Мазурик О.Ф., Шкоріної О.І.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересовані особи - старший виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Зубик Олег Іванович, ОСОБА_2
розглянув заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на правову допомогу адвоката у справі за заявою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) Зубика Олега Івановича, заінтересована особа ОСОБА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2020 року, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати розрахунок заборгованості по аліментам, проведений 06 лютого 2019 року виконуючим обов`язки заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зубиком Олегом Івановичем, таким, що проведений без дотримання положень законодавства України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року, у задоволенні скарги відмовлено у повному обсязі.
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2020 року заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з указаною ухвалою, 12 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 01 квітня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
25 липня 2020 року ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду направлено заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на правову допомогу адвоката.
Заява обґрунтована тим, що 14 липня 2020 року ОСОБА_1 було подано завчасно до суду заяву, в якій останній зауважив про те, що ним у цій справі заплановані витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн та долучив до вказаної заяви докази укладеного з адвокатом договору.
Посилається на те, що 21 липня 2020 року під час судового засідання, в якому ОСОБА_1 приймав участь у режимі відеоконференції, суд прийняв його заяву щодо запланованих витрат на правову допомогу адвоката та приєднав заяву з долученими до неї доказами до матеріалів справи. Проте, з огляду на поганий зв`язок заявник при проголошенні вступної та резолютивної частин постанови не почув, чи вирішено апеляційним судом питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Зазначає, що 21 липня 2020 року ним підписано з адвокатом Акт прийому-передачі наданих послуг та виконаних робіт згідно договору від 01 липня 2020 року №01/07-20, отримано рахунок для оплати від 21 липня 2020 року, сплачено адвокату 3 000 грн та отримано у адвоката довідку від 21 липня 2020 року про те, що ОСОБА_1 сплатив адвокату вказану суму коштів.
У зв`язку із зазначеним просить без виклику сторін ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу адвоката у даній справі, у тому числі 3 000 грн витрат, які поніс заявник за період з 01 липня 2020 року до 21 липня 2020 року згідно договору від 01 липня 2020 року №01/07-20.
На запит Київського апеляційного суду надійшла дана цивільна справа, яка була отримана суддею Кравець В.А. 15 вересня 2020 року.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, оскільки необхідність з`ясовувати будь-які обставини справи та заслуховувати пояснення сторін відсутня, заявник просить розглядати заяву без виклику сторін, законом передбачено строк на розгляд заяви 10 днів, колегія суддів доходить висновку про розгляд справи необхідно проводити без виклику та повідомлення сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Згідно вимог частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позовних вимог - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України встановлено, що питання як розподілити між сторонами судові витрати суд вирішує під час ухвалення рішення суду.
Зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року вбачається, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишена без задоволення, оскільки заявником не доведено складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив, зокрема, стягнути з управління ДВС ГТУЮ у Львівській області витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн та зазначив, що докази будуть надані додатково.
17 липня 2020 року на електронну пошту апеляційного суду та 21 липня 2020 року засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 про заплановані витрати на правову допомогу адвоката, в якій останній зазначає, що ним 01 липня 2020 року укладено договір про надання правової допомоги №01/07-20 з адвокатом Семениним В.М., згідно умов якого гонорар адвоката складається з погодинної роботи адвоката, вартість однієї години 1 500 грн. Отже, ОСОБА_1 зауважує, що планує понести витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн. До заяви долучено копію ордера на надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Семенина Василя Михайловича та Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.
Разом з тим, як установлено колегією суддів під час розгляду справи, на підтвердження понесення судових витрат, їх складу та розміру, обсягу наданих послуг, стороною заявника договору про надання правової допомоги, детального опису виконаних адвокатом робіт та здійснених ОСОБА_1 витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суду надано не було. На підставі викладеного апеляційним судом було відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, ураховуючи те, що у постанові Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року судом вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу адвоката, які були заявлені ОСОБА_1 , та відмовлено у їх задоволенні, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат з огляду на відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у розумінні вимог статті 270 ЦПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтею 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на правову допомогу адвоката - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.Ф. Мазурик
О.І. Шкоріна
