Справа № 2610/27695/2012
Провадження № 4-с/761/101/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л,
при секретарі Горюк В.А.,
за участі
скаржника ОСОБА_1 ,
представника скаржника ОСОБА_5,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сало Юрій Андрійович, стягувач ОСОБА_2 на постанову про передачу виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ :
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою, зважаючи на наступне. 10.12.2018 р. скаржник отримав копію постанови № 35 від 29.11.2018 р. про передачу виконавчого провадження в рамках виконавчого провадження ВП № 40797678 за підписом заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сала Юрія Андрійовича Згідно з даною постановою керівництво Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області зобов`язано передати у відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області виконавче провадження № 40797678 по примусовому виконанню виконавчого листа 2610/27695/2012 Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 н користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.10.2012 р. і до досягнення сином повноліття. Дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у Львівській області Сала Ю.А. щодо винесення постанови про передачу виконавчого провадження є неправомірними, а постанова такою, що підлягає скасуванню, оскільки вони не відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень. З постанови про передачу справи вбачається що передача матеріалів проведена на підставі доповідної записки начальника Стрийського місьрайонного відділу державної виконавчої служби Іванова А.О. в зв`язку із резонансністю та складністю виконання даного виконавчого провадження, проте в чому полягають такі обставини з оскаржуваної постанови не вбачається. Орган, до якого передано виконавче провадження в силу закону не може здійснювати виконавчі дії по стягненню аліментів. За таких обставин представник ОСОБА_1 просить суд визнати постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження № 35 від 29.11.2018 року винесену заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сала Юрія Андрійовича - незаконною; скасувати постанову № 35 від 29.11.2018 р. винесену заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сало Юрієм Андрійовичем.
В подальшому скаржником подано письмові пояснення на підтримання підстав і мотивів скарги. ОСОБА_1 зазначив, щ не отримав від держаної виконавчої служби відповідь в чому полягає резонансність та складність даного виконавчого провадження. Складності для виконання рішення суду відсутні, відсутній і підстави вважати. що така справа набула суспільного розголосу. Крім того, Закон не відносить виконання рішень по стягненню аліментів до таких, що є підвідомчі відділу примусового виконання.
Заінтересована особа ОСОБА_2 скористалась правом надати письмові пояснення (відзив) на скаргу де зазначила про те, що оскаржувані дії та постанова відповідають вимогам чинного законодавства. Інструкцією з з організації примусового виконання рішень встановлено безумовне право начальника управління державної виконавчої служби приймати такі рішення, відтак посилання скаржника на порушення підвідомчості щодо розміру стягнення не заслуговує на увагу. Скаржник ОСОБА_1 є таким, що ухиляється від виконання рішення суду. Протягом багатьох років державний виконавець або не здійснював або неналдено здійснював свої обов`язки. Незаконні дії державного виконавця оскаржувались, а також відбулось звернення стягувача до правоохоронних органів щодо притягнення до кримінальної відповідальності державного виконавця.
Свої пояснення (відзив) на скаргу подав і заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сало Юрій Андрійович. Зазначив, що прийняття оскаржуваного рішення є у його компетенції. Положення Інструкції та положення Закону України «Про виконавче провадження» було дотримано.
В судовому засіданні скаржник, його представник підтримали вимоги скарги, просили задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 заперечувала щодо задоволення скарги. Вказала що після передачі справи до іншого відділу нарешті розпочались належні виконавчі дії..
Заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сало Юрій Андрійович в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, що в розумінні положень ст. ч. 2 ст.450 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено і не заперечується сторонами, що на виконанні у Стрийскому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебував на примусовому виконанні виконавчий лист № 2610/27695/2012, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 14.10.2013 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј від всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття ОСОБА_3 тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також не заперечувалось учасниками процесу, що 29.11.2018 року заступником начальника головного територіального управління юстиції з питань держаної виконавчої служби - начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сало Ю.А., винесено постанову № 35 про передачу зазначеного виконавчого провадження № 40797678 у відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Як свідчить текст оскаржуваної постанови, приймаючи таке рішення суб`єкт оскарження керувався вимогами Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 із змінами та доповненнями) на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 254/20.5.1/ін.-18.
При цьому, як свідчить оскаржувана постанова, така передача здійснена у зв`язку із рекомендаціями здійснювати передачу виконавчих проваджень про стягнення аліментів, що характеризуються резонансністю та складністю виконання до відділів примусового виконання рішень для х подальшого виконання.
Судове рішення є обов`язковим до виконання, відповідно до приписів ст. 129-1 Конституції України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження, відповідно до ст. 2 Закону України «Про в конаюче провадження», здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Як вбачається з матеріалів справи, і це не оспрювалось учасниками справи, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Положеннями ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначається місце виконання рішення.
Так, за ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Відповідно до ч. 5 зазначеної норми матеріального права порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
В свою чергу наказом № 512/5 Міністерством юстиції України 02.04.2012 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, розроблену відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Даною інструкцією (п. 3 Розділу І) визначено - органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
При цьому у п. 4 Розділу І Інструкції зазначено, що Відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Разом з тим, у п. 1 Розділі V Інструкції у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 розділу ІІІ цієї Інструкції, передача виконавчого документа від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби здійснюється на підставі письмового доручення начальника цього відділу.
Питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).
За п. 6 Розділу V Інструкції виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі: якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби; відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби; утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби; якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби; наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися (п. 7 Розділу V Інструкції) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби.
Так, з огляду на вищенаведені положення нормативно-правових актів, заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служи - начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області безумовно має повноваження передати виконавче провадження до іншого відділу. За умови наявності відповідних підстав.
Не заперечувалась в судовому засіданні та обставина, що оскаржуване рішення прийнято в тому числі і з огляду на доручення (лист) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо рекомендацій при виконанні рішень про стягнення аліментів направлені в адресу заступникам начальників голів територіальних управлінь юстиції з питань державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції в областях та місті Києві де зазначено, що на виконанні в органах державної виконавчої служби перебувають виконавчі провадження про стягнення аліментів, які характеризуються резонансністю та складністю виконання, які з метою забезпечення неухильного дотримання законодавства при виконанні рішень - рекомендовано здійснення їх передача до відділів примусового виконання рішень.
Також, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що до Заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Сало Ю.А. надійшла доповідна записка начальника Стрийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області з повідомленням щодо перебування в провадженні Відділу виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина, яке характеризується резонансністю та складністю виконання.
З пояснень, наданих в судовому засіданні скаржником, його представником, заінтересованою особою стягувачем ОСОБА_2 можна зробити висновок про те, що сторін виконавчого провадження № 40797678 не задовольняли виконання дії держаного виконавця на виконанні у якого перебувало дане провадження, його дії, оскаржувались у встановленому законом порядку як стягувачем так і боржником.
Сторони виконавчого провадження, як вбачається з наданих матеріалів з`ясовували наявність чи відсутність заборгованості по сплаті аліментів, її розмір.
Проте, зазначене, на думку суду, не є свідченням резонансності та складності виконавчого провадження, його сторони, як стягував так і боржник, використовували право оскаржувати дії виконавця, як це передбачено чинним законодавством України.
Приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, зміст оскаржуваної постанови № 35 не містить в собі посилання на обставини, які безпосередньо спричинили необхідність передачу виконавчого провадження, в чому саме полягала складність у виконанні виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.
Також, суд не може взяти до уваги посилання суб`єкта оскарження на доручення Міністерства юстиції України, зважаючи на те, що останні є рекомендаціями, які не можуть підміняти собою дію нормативно - правового акту.
Крім того, на глибоке переконання суду, неналежне на думку сторін виконавчого провадження, виконання передбачених Законом дій про примусовому виконанню рішення про стягнення аліментів, може бути підставою для вжиття заходів щодо державного виконавця, а не передачі самого виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, згідно до положень ст. 447 ЦПК України.
У разі встановлення обґрунтованості скарги, відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Зважаючи на вищенаведене, з огляду на відсутність вмотивованого рішення щодо передачі виконавчого провадження до відповідного відділу примусового виконання, беручи до уваги, щ під час розгляду скарги не було встановлено обставин, з якими законодавець передбачає можливість передати матеріали виконавчого провадження, суд приходить до висновку про те, що скарга в частині визнання рішення протиправним та скасування постанови № 35 від 29.11.2018 р. підлягає задоволенню.
З іншого боку, положення чинного процесуального законодавств України не передбачають можливості визнання процесуального рішення державного виконавця незаконним, а тому скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
УХВАЛИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Визнати дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сала Юрія Андрійовича в щодо передачі матеріалів виконавчого провадження № 40797678 з примусового виконання виконавчого листа № 2610/27695/2012, виданого Шевченківським районним судом м. Києва неправомірними.
Скасувати постанову № 35 від 29.11.2018 року винесену заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Сала Юрієм Андрійовичем про передачу матеріалів виконавчого провадження № 40797678 з примусового виконання виконавчого листа № 2610/27695/2012, виданого Шевченківським районним судом м. Києва до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 03.06.2019 року.
Суддя:
