Справа № 2610/27695/2012
Провадження № 4-с/761/25/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
при секретарі: Корнійчук Є.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Стрийського міського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Мацюпи Андрія Адамовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
встановив:
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із вказаною скаргою на дії заступника начальника Стрийського міського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Мацюпи Андрія Адамовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , відповідно до якої просить:
1.Визнати неправомірними дії заступника начальника Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Мацюпи A.A. проведені ним у виконавчому провадженні № 40797678
2.Визнати неправомірним та скасувати проведені заступником начальника Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (М.Львів) Мацюпою А. А. розрахунки заборгованості по сплаті аліментів від 23.12.2020р., від 25.01.2021р.і від 24.02.2021р.
3.Визнати неправомірними та скасувати проведені заступником начальника Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Мацюпою А. А. розрахунки заборгованості по сплаті аліментів від 23.12.2020р, від 25.01.2021 і від 24.02.2021р.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) Мацюпи А. А. перебуває виконавче провадження №49797678.
Вважає, що державним виконавцем, при здійснені виконавчих дій в межах вказаного виконавчого провадження, а саме при розрахунку заборгованості, було порушено його права, а саме, державний виконавець вчиняє неправомірні дії , що полягають у порушенні ним процедури прийняття рішення чи виконавчої дії, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження», що згідно п.3 ч.5 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження» є підставою для скасування розрахунків заборгованості по аліментам від 23.12.2020 року, 25.01.2021 року і 24.02.2021 року. Скаржник посилається на незаконність розрахунків за періоди з 15.07.2014 року по 25.01.2015 року, а також за 2016 рік. У зв`язку, із чим, вищевикладене порушує його права володіння, користування і розпорядження його власністю.
На підтвердження обставин, зазначених у скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що державний виконавець проводить розрахунки за періоди, які визначені ухвалами суду, як такими в яких відсутня заборгованість.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2021 року поновлено строк на оскарження дій (бездіяльності), скаргу прийнято до провадження судді Саадулаєва А.І., призначено судове засідання. Скаргу ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій заступника начальника Стрийського міського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Мацюпи A.A. проведених ним у виконавчому провадженні № 40797678, залишено без розгляду.
Від ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення в яких вона просила відмовити в задоволенні скарги посилаючись на те, що скаржник зловживає своїми процесуальними правами шляхом повторної подачі скарги аналогічного змісту з тим самим предметом, з тих самих підстав, подаючи до суду ті самі докази. Зазначила, що боржник роками не виконує рішення суду, хоча має первинний, пріоритетний обов`язок щодо утримання дитини, над іншими родичами, які потребують догляду. Зазначені у скарзі положення були неодноразово скасовані численними судовими рішеннями всіх інстанцій, відсутні жодні належні і допустимі докази на підтвердження позиції боржника, скаргу вважає надуманою, а її вимоги - незаконними і необґрунтованими.
Від представника Стрийського міського районного ВДВС до суду надійшов відзив в якому він просив відмовити в задоволенні скарги посилаючись на те, що скаржник зловживає своїми процесуальними правами шляхом повторної подачі скарги аналогічного змісту з тим самим предметом, з тих самих підстав.
В судовому засіданні, яке відбулось 01.02.2022 року, скаржник та його представник, вимоги скарги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.
Державний виконавець в судовому засіданні, яке відбулось 01.02.2022 року, заперечив проти задоволення скарги в повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях.
Заінтересована особа в судовому засіданні, просила відмовити в задоволенні скарги посилаючись на викладене у відзиві.
07.07.2021 року на адресу суду надійшли належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №40797678.
Заслухавши пояснення скаржника, представника скаржника, державного виконавця, заінтересованої особи, з`ясувавши вимоги скарги, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
На виконанні у державного виконавця Стрийського міського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Мацюпи А.А. перебуває виконавче провадження №40797678.
Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2019 року по справі №2610/27695/2012, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 03.09.2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо проведення розрахунку заборгованості по аліментах згідно розрахунку від 06.02.2019 року - відмовлено в повному обсязі.
Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року по справі №2610/27695/2012, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.09.2019 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо обчислення заборгованості по аліментах згідно розрахунку від 22.05.2019 року - відмовлено в повному обсязі.
Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20.07.2020 року по справі №2610/27695/2012, скаргу ОСОБА_1 , на дії та рішення державного виконавця, скасування розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 22.11.2019 року - залишено без задоволення.
Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду №2610/27695/2012 від 01.03.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05.06.2020 року залишено без змін.
Згідно ухвали Верховного суду №2610/27695/2012 від 24.05.2021 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 28.09.2020 року залишено без змін.
Постановою Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду №2610/27695/2012 від 01.03.2021 року встановлено, що суди першої та апеляційної інстанції зробили обґрунтований висновок про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 , оскільки оспорюваний розрахунок заборгованості від 25.03.2019 року є законним і таким, що складений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Як встановлено судом, в даній скарзі, періоди були предметом дослідження при розгляді раніше поданих скарг, та були предметом розгляду в вищезазначених справах, мають правовий висновок наданий в ухвалах Шевченківського районного суду м.Києва, постановах Київського апеляційного суду, та постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду, зазначених вище.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статі 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положеннями статті 447 ЦПК України, правом звернутися до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення наділені виключно сторони виконавчого провадження.
Приписами частини третьої статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Згідно зі ст.ст. 76 - 80 ЦПК України докази по справі мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Суб`єктом оскарження не були надані докази на підтвердження обставин, викладених ним у скарзі та додаткових поясненнях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції).
Україна проголошена демократичною, правовою державою, в якій права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції).
У зв`язку із тим, що підстави скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, скаржником не доведено в чому саме порушено його права, інших обставин, які мають значення для розгляду вказаної скарги судом не встановлено, крім того, оспорювані періоди були предметом дослідження та розгляду у судових справах, та мають правовий висновок наданий у рішеннях судів, які набрали законної сили, тому суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447 - 453 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування проведених заступником начальника Стрийського міського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Львів Мацюпою А.А. розрахунків заборгованості по сплаті аліментів від 23.12.2020р., від 25.01.2021р. та від 24.02.2021р. - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя:
