Постанова
Іменем України
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 2610/27695/2012
провадження № 61-13348св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Стрийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
стягувач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Стрийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), стягувач - ОСОБА_2 , на дії та рішення державного виконавця, скасування розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Романа Н. О. щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 22 листопада 2019 року та нарахування йому заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 64 332,56 грн; скасувати розрахунок та стягнути на його користь моральну шкоду.
На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначав, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавчий лист № 2610/27695/2012, виданий 14 жовтня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 жовтня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29 листопада 2018 року начальник управління ДВС ГТУЮ у Львівській області виніс постанову про передання виконавчого провадження до відділу примусового виконання управління ДВС ГТУЮ у Львівської області, яка скасована ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року, а тому відділ примусового виконання управління ДВС ГТУЮ у Львівської області не є повноважним органом для винесення документів з виконання рішень про стягнення аліментів.
Вважаючи, що державний виконавець неправильно нарахував заборгованість зі сплати аліментів, просив скаргу задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою від 20 липня 2020 року скаргу залишив без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована дотриманням державним виконавцем вимог закону при вчиненні виконавчих дій з виконання судового рішення про стягнення аліментів. За недоведеності факту неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця також немає підстав для відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд ухвалою від 07 липня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 04 серпня 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, що позбавило його права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Через відсутність фінансування на відправлення поштової кореспонденції суд першої інстанції не направляв йому копії повного тексту ухвали суду першої інстанції від 20 липня 2020 року, що підтвердив і суддя Мальцев Д. О. у своїх письмових поясненнях, наданих Першій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя, тому висновок апеляційного суду про те, що він отримав таку копію 08 вересня 2020 року, є хибним та безпідставним, а також таким, що не відповідає обставинам цієї справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
18 серпня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 травня 2021 року на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, посилаючись на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали було оголошено лише її вступну та резолютивну частини, копію повного тексту ухвали йому суд першої інстанції не направляв. Крім того, його неодноразові звернення про надання копії повного тексту ухвали від 20 липня 2020 року залишилися без задоволення.
У зв`язку з неповажністю наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд ухвалою від 08 червня 2021 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав ОСОБА_1 строк протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.
02 липня 2021 року на виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_1 надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в якому він повторно послався на те, що копію повного тексту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції він не отримував, зазначення апеляційним судом про отримання ним її копії 08 вересня 2020 року не відповідає дійсності, адже на поштовому повідомленні про вручення не зазначено, що саме було надіслано на його адресу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 07 липня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або
оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також належить і право апеляційного оскарження.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Аналіз вказаної норми процесуального права дає підстави вважати, що передбачені частинами першою і другою статті 354 ЦПК України обставини є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (стаття 272 ЦПК України).
У справі, що переглядається встановлено, що 20 липня 2020 року у суді першої інстанції було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали від 20 липня 2020 року, що підтверджується протоколом судового засідання Шевченківського районного суду від 20 липня 2020 року.
У супровідному листі Шевченківського районного суду від 22 липня 2020 року № 61876/20-Вих/4-с/761/84/20250/М-46/ за підписом судді Мальцева Д. О. вказано про направлення сторонам копії ухвали від 20 липня 2020 року на 5 арк, проте 03 серпня 2020 року канцелярією суду цей супровідний лист повернула з відміткою «Повернуто без виконання через відсутність фінансування. Канцелярія Шевченківського районного суду м. Києва» (а. с. 163 т. 3).
У супровідному листі Шевченківського районного суду від 29 жовтня 2020 року № 79087/20-Вих/4-с/761/84/20250/М-46 за підписом судді Мальцева Д. О. вказано про направлення сторонам копії ухвали від 20 липня 2020 року на 5 арк, проте 26 листопада 2020 року лист повернено з відміткою «повернуто без виконання через відсутність фінансування. Канцелярія Шевченківського районного суду м. Києва» (а. с. 178 т. 3).
Після 26 листопада 2020 року жодних доказів направлення або отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду першої інстанції від 20 листопада 2020 року матеріали справи не містять.
Однак, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідно до статті 272 ЦПК України копія повного судового рішення повинна бути вручена учасникам справи, однак матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції було направлено та вручене (видане). Висновок апеляційного суду про отримання ОСОБА_1 08 вересня 2020 року копії ухвали суду першої інстанції від 20 липня 2020 року ґрунтується на припущеннях, адже це повідомлення не містить жодних відміток про те, що ОСОБА_1 отримав 08 вересня 2020 року саме цю копію ухвали суду першої інстанції, що він також заперечує. Крім того, матеріали справи містять доповідну секретаря судового засідання Венгерчук В. В. від 26 листопада 2020 року про те, що станом на 26 листопада 2020 року адресатам у цій справі пошту не направлено у зв`язку з відсутністю фінансування.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд, порушивши вказані вимоги процесуального закону, не встановив дату отримання заявником копії повного тексту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та не перевірив наявність безумовних підстав для поновлення пропущеного заявником строку на оскарження ухвали районного суду, в результаті чого дійшов передчасних висновків провідмову у відкритті апеляційного провадження, визнавши неповажними зазначені ОСОБА_1 причини пропуску встановленого строку.
За вказаних обставин, право ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є порушеним.
Європейський суд з прав людини у справі «Воловік проти України» (рішення від 06 грудня 2007 року) нагадує, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність
судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.
Аргументи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, і її постановлено без додержанням норм процесуального права.
Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду
апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов
