№ 175/5360/13-ц
провадження 6/175/96/21
УХВАЛА
26 липня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого
судді Васаченко О.Г.
за участі секретаря Сотник Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну способу виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки та піклування Самарської районної у місті Дніпрі ради та Управління служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Управління служба у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради про зміну способу участі батька у вихованні дитини, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Управління служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради та Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та про встановлення способу та порядку спілкування з ним, а також позов третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Управління служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпрі ради, Служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації та ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та про порядку спілкування з ним,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходилася вище вказана справа. Справу розглянуто та рішення суду у встановленому законом порядку набрало законної сили.
Чечелівський ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 31 травня 2021 року звернулося до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду по цій справі стосовно зобов`язання ОСОБА_2 погоджувати з ОСОБА_1 усі питання медичного обслуговування дитини (вакцинації, методи і форми лікування, застосування медичних препаратів тощо), а також усі питання освіти (вибір і зміна навчальних закладів, секцій, гуртків тощо).
Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є: обов`язковість судового рішення.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частиною 2 ст. 435 ЦПК України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. На підставі ч. 2 ст. 435 ЦПК України суд вважає можливим розглядати зазначене вище питання за їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи, заяви та оцінивши надані та добуті докази суд вважає заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Визначено ОСОБА_1 способи участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце та час їхнього спілкування: - 60 днів щорічно включно з нічним часом під час відпустки батька і щорічних шкільних канікул сина без присутності матері з можливістю розподілу цих днів протягом року; - кожні парні тижні місяця з 9:00 години суботи до 20:00 години неділі включно з нічним часом у квартирі ОСОБА_1 АДРЕСА_1 чи за іншим місцем його проживання без присутності матері;- у святкові дні, а саме на Різдво, Великдень, Трійцю, День Конституції, День Незалежності (за рік не менше п`яти святкових днів, що стано вить половину усіх державних свят України), з можливістю змінити ці дні на інші святкові дні за спільною згодою батьків з 9:00 до 20:00 години за місцем проживання батька без присутності матері; - щоденне спілкування у телефонному режимі чи за допомогою інших телекомунікаційних мереж; - у день народження дитини з 9:00 години 08 листопада до 20:00 години 09 листопада кожний парний рік за місцем проживання батька; - у день народження батька з 9:00 години 11 червня до 20:00 години 12 червня за місцем його проживання без присутності матері; - під час хвороби дитини з 9:00 до 20:00 години за її місцезнаходженням з дотриманням режиму і забезпеченням вільного доступу лікарів; - спілкування у вільний від навчального процесу час у дошкільних, шкільних і інших навчальних закладах. Зобов`язано ОСОБА_2 погоджувати з ОСОБА_1 усі питання медичного обслуговування дитини (вакцинації, методи і форми лікування, застосування медичних препаратів тощо), а також усі питання освіти (вибір і зміна навчальних закладів, секцій, гуртків тощо). Зобов`язано ОСОБА_2 за тиждень повідомляти ОСОБА_1 про додаткові можливості або перешкоди у спілкуванні з сином (її від`їзд з міста, можлива відпустка за межами міста тощо). Під час відсутності ОСОБА_2 за місцем постійного проживання батько дитини має пріоритетне право на спілкування з сином, включаючи перебування дитини у нього у нічний час за місцем його проживання, до повернення матері. Заборонено ОСОБА_5 виїзд за межі України та в`їзд на окуповану територію Автономної Республіки Крим без нотаріально посвідченої згоди батька ОСОБА_1 . Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено наступні місце і час спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_6 : один раз на місяць у другу середу місяця з 17:00 години до 19:00 години за місцем проживання матері у присутності представника органу опіки та піклування.Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимогищодо предметаспору, ОСОБА_3 задоволено частково.Усунено ОСОБА_3 перешкоди уреалізації правана спілкуванняі участьу вихованніонука,зобов`язавши ОСОБА_2 не чинитийому перешкоду спілкуванніз онуком ОСОБА_6 .Визначено ОСОБА_3 спосіб участіу вихованніта спілкуванніз онукомна умовах,погоджених зйого батьками.У задоволенніінших вимог ОСОБА_3 відмовлено. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимогищодо предмета спору, ОСОБА_4 задоволено частково. Усунено ОСОБА_4 перешкоди у реалізації права на спілкування і участь у вихованні онука, зобов`язавши ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у спілкуванні з онуком ОСОБА_6 . Визначено ОСОБА_4 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онуком на умовах, погоджених з його батьками. У задоволенні інших вимог ОСОБА_4 відмовлено. Постановоюапеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року, з урахуванням додаткової постанови цього суду від 13червня 2018 року, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про заборону ОСОБА_2 виїздити з сином ОСОБА_6 за межі України і на окуповану територію Автономної Республіки Крим без його нотаріально посвідченої згоди, а також в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.У іншій частині рішенняДніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 рокукасаційні скарги ОСОБА_2 , подані її представниками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , і касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року у частині, яка не скасована судом апеляційної інстанції, та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 рокузалишено без змін.
Враховуючи вище викладене рішення Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 14листопада 2017року участині,яка нескасована судомапеляційної інстанції, увстановленому закономпорядку набралозаконної сили,в зв`язкуз чимза заявоюстягувача судомбуло видановиконавчий листпо справіщодо зобов`язання ОСОБА_2 погоджувати з ОСОБА_1 усі питаннямедичного обслуговуваннядитини (вакцинації,методи іформи лікування,застосування медичнихпрепаратів тощо),а такожусі питанняосвіти (вибірі змінанавчальних закладів,секцій,гуртків тощо),який знаходитисяна виконанніу ЧечелівськомуВДВС у місті Дніпрі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), також слід зазначити, що цей виданий виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» і вказаний виконавчий лист не було видано помилково; існує обов`язок боржника, так як він не був припиненим чи добровільно виконаний боржником чи іншою особою.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже зазначеними рішеннями суду встановлено і не потребує доказування те, що цим рішенням зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено ОСОБА_1 способи участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце та час їхнього спілкування: - 60 днів щорічно включно з нічним часом під час відпустки батька і щорічних шкільних канікул сина без присутності матері з можливістю розподілу цих днів протягом року; - кожні парні тижні місяця з 9:00 години суботи до 20:00 години неділі включно з нічним часом у квартирі ОСОБА_1 АДРЕСА_1 чи за іншим місцем його проживання без присутності матері;- у святкові дні, а саме на Різдво, Великдень, Трійцю, День Конституції, День Незалежності (за рік не менше п`яти святкових днів, що стано вить половину усіх державних свят України), з можливістю змінити ці дні на інші святкові дні за спільною згодою батьків з 9:00 до 20:00 години за місцем проживання батька без присутності матері; - щоденне спілкування у телефонному режимі чи за допомогою інших телекомунікаційних мереж; - у день народження дитини з 9:00 години 08 листопада до 20:00 години 09 листопада кожний парний рік за місцем проживання батька; - у день народження батька з 9:00 години 11 червня до 20:00 години 12 червня за місцем його проживання без присутності матері; - під час хвороби дитини з 9:00 до 20:00 години за її місцезнаходженням з дотриманням режиму і забезпеченням вільного доступу лікарів; - спілкування у вільний від навчального процесу час у дошкільних, шкільних і інших навчальних закладах. Зобов`язано ОСОБА_2 погоджувати з ОСОБА_1 усі питання медичного обслуговування дитини (вакцинації, методи і форми лікування, застосування медичних препаратів тощо), а також усі питання освіти (вибір і зміна навчальних закладів, секцій, гуртків тощо). Зобов`язано ОСОБА_2 за тиждень повідомляти ОСОБА_1 про додаткові можливості або перешкоди у спілкуванні з сином (її від`їзд з міста, можлива відпустка за межами міста тощо). Під час відсутності ОСОБА_2 за місцем постійного проживання батько дитини має пріоритетне право на спілкування з сином, включаючи перебування дитини у нього у нічний час за місцем його проживання, до повернення матері, а отже це рішення повинно бути виконаним шляхом передбаченим законодавством України.
Також в судовому засіданні встановлено, що виняткових обставин, що утруднюють виконання рішення та ведуть до зміни порядку і способу виконання рішення, хвороби боржника або членів його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо немає, доказів на підтвердження вище вказаного суду не надано, обставин, що давали б суду можливість такої зміни заявник не вказав.
Крім того слід заначити, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Чинним законодавством не передбачено чіткого та вичерпного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення. Однак до обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення процесуальне законодавство відносить наступні: хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо.
У пункті 9 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 8 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» зазначено, що під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з`ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення.
Матеріали справи не містять конкретних обставин, які істотно унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду в обсязі та у порядку, які чітко визначені у рішенні суду, а заявником в свою чергу не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування необхідності зміни способу виконання рішення суду.
Також слід зазначити, що у своєму поданні заявник не зазначає, як саме він просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, а лише вказує, що рішення не виконано, оскільки існують обставини, що істотно ускладнюють його виконання.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що заявник в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.
Статтею 18 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника по справі на задоволенні зазначеної заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.
За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаної заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки відсутні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим таким чином, заява не підтверджена, безпідставна і не ґрунтуються на вимогах закону, передбачених законом підстав для її задоволення немає, а тому вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.
На підставівикладеного,керуючись ст.ст.124,129, 129-1 КонституціїУкраїни, ст. ст. 14, 258, 259, 260, 353, 435 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну способу виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особиОрган опікита піклуванняСамарської районноїу містіДніпрі радита Управлінняслужби усправах дітейСамарської районноїу містіДніпрі радипро усуненняперешкод щодоучасті увихованні тавільного спілкуванняз дитиноюбатьком,який проживаєокремо віднеї,за зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,третя особаУправління служба усправах дітейСамарської районноїу містіДніпрі радипро змінуспособу участібатька увихованні дитини,та запозовом третьоїособи ізсамостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,треті особибез самостійнихвимог:Управління службиу справахдітей Самарськоїрайонної умісті Дніпріради таСлужба усправах дітейДніпропетровської районноїдержавної адміністраціїпро усуненняперешкод успілкуванні зонуком тапро встановленняспособу тапорядку спілкуванняз ним,а такожпозов третьоїособи ізсамостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,треті особибез самостійнихвимог:Управління службиу справахдітей Самарськоїрайонної умісті Дніпріради,Служба усправах дітейДніпропетровської районноїдержавної адміністраціїта ОСОБА_3 про усуненняперешкод успілкуванні зонуком тапро порядкуспілкування зним відмовити.
Ухвала набрала законної сили 26 липня 2021 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.Г. Васюченко
