Справа №175/5360/13-ц
Провадження №6/175/98/21
У Х В А Л А
22 червня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Іщенко Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за заявою Чечелівського Відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (стягувач) про встановлення або зміну способу (порядку) виконання судового рішення, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за заявою Чечелівського Відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (стягувач) про встановлення або зміну способу (порядку) виконання судового рішення.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Реброва С.О. від 15 червня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді у розгляді вищевказаної заяви було відмовлено, та задоволено самовідвід судді Реброва С.О.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2021 року головуючим суддею було обрано суддю Озерянську Ж.М.
Маючи внутрішнє переконання, що мною не може бути розглянута вищевказана цивільна справа об`єктивно та неупереджено, я як суддя, яка діє від Імені України, виходячи з принципів верховенства права та рівності учасників процесу, прийшла до висновку, що не повинна приймати рішення в тому числі і в вищевказаній цивільній справі, так щоб у кожного спостерігача не виникали б сумніви в неупередженості судді та суду в цілому, що є певним принципом поведінки судді при ухваленні судового рішення, які передбаченні Бангалорськими принципами поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23.
Статтею 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема якщо у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. Аналогічний принципвідображено вчастині 1статті 15Кодексу суддівськоїетики.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної вище статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема в рішенні «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.03.2010 року, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
З урахуванням вказаного, з морально-етичних міркувань та з метою недопущення виникнення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, для гарантії неупередженого та об`єктивного здійснення правосуддя, з метою уникнення в майбутньому звинувачень зі сторони учасників процесу в упередженості при розгляді даної справи, а також з метою уникнення конфліктності ситуації заява про самовідвід підлягає до задоволення.
Враховуючи, що самовідвід заявлено до початку судового розгляду по суті, самовідвід є вмотивованим з обґрунтуванням підстав та з метою попередження можливості скасування рішення з мотивів необ`єктивності та упередженості головуючого, керуючись ст. 39 ЦПК України, ст. 15 Кодексу суддівської етики, статтею 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя
у х в а л и в:
Задовольнити самовідвід головуючого судді Озерянської Жанни Миколаївни.
Передати дану справу для повторного розподілу між суддями Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 14 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Озерянська Ж.М.
