Справа № 175/5360/13-ц
Провадження № 6/204/238/23 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі подання Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться подання Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Другому Правобережному відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавчого провадження №58654717 з виконання виконавчим документом № 175/5360/13-ц виданий 02.07.2018 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду подання повідомлена належним чином, раніше представником надано заяву відповідно до якої просить розгляд справи здійснити без її участі, просить задовольнити подання. Раніше в судовому засіданні підтримала клопотання.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Верба А.П. в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання не з`явився, раніше надав заяву про розгляд справи без його участі, просить відмовити у поданні та врахувати його пояснення під час розгляду у справі в режимі відеоконференції. Він зазначив, що ОСОБА_2 тривалий час проживає в м. Краків Польща, про що державному виконавцю це відомо.
У відповідності до ч.4 ст. 441 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, встановлених законом.
Матеріалами справи встановлено, що постановою старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур А.С. від 18 березня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58654717.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
За ст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Так, згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадяни України» підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є дія неврегульованих зобов`язань, а також ухилення від виконання зобов`язань, покладених на громадянина судовим рішенням.
Як вбачається із вимог вищевказаного закону зазначені обставини мають бути у їх сукупності.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Вказане узгоджується із Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, за якою подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов`язань за рішенням повинно містити, зокрема, докази підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.
З огляду на зазначене вище, саме на виконавця покладено обов`язок доказування ухилення від виконання зобов`язання.
«Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. («Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» Верховного Суду України від 01.02.2013 року).
Як вбачається із висновків Верховного Суду України, зроблених на підставі вищевказаних вимог закону та судової практики розгляду спірного питання особа може бути обмежена у праві виїзду за межі держави за наявності доведеності суду:
- факту невиконаного зобов`язання за рішенням суду
- об`єктивно наявного факту умисного ухилення боржника від виконання рішення суду
- наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання зобов`язання, покладеного на нього рішенням суду.
Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом. Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.
Так, в поданні заявник вказує, що ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконує та від виконання рішення суду ухиляється. Проте слід зазначити, що доказів, які б свідчили б про те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього в матеріалах подання відсутні.
Лише факт невиконання боржником самостійно зобов`язань (наявність встановленого судом неврегульованого зобов`язання) не свідчить про цілеспрямоване ухилення боржника від виконання покладених зобов`язань та про намір боржника вибути за межі України з цією метою.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 зверталась до Начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою відповідно до якої просила повідомити про всі відкриті виконавче провадження де ОСОБА_2 , є стягувачем та боржником, та надати належним чином оформленні копії постанов про їх відкриття. Крім того, ОСОБА_2 повідомила, за якою адресою її потрібно повідомляти письмово про хід всіх виконавчих проваджень за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення на час подання заявником не надано, суд вважає, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 247, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Подання Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересовані особи: ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова
