№ 175/5360/13-ц
провадження 4-с/175/1/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2021 pоку Дніпропетровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Васюченко О.Г.,
за участю секретаря Сотник Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного межригіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 , про визнання неправомірною та скасування постанови про утворення виконавчої групи у виконавчому провадженні від 13.11.2019 року,
ВСТАНОВИВ:
03.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Сухова І.О. від 13.11.2019 року про утворення виконавчої групи у виконавчому провадженні №58654717.
Справа слухалася різними судами неодноразово постанволялися різні судові рішення.
Ухвалою судді від 19 січня 2021 року поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на оскарження постанови державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області про утворення виконавчої групи у виконавчому провадженні від 13.11.2019 року. Прийнято до свого провадження справу за скаргою та призначено судове засідання по справі.
Вказану скаргумотивував тим,що начальником Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області (нове найменування Чечелівський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного межригіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) Суховим І.О. було винесено постанову «про утворення виконавчої групи» із посиланням ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Із вказаної постанови вбачається, що її було прийнято «у зв`язку із виконанням обставин, що ускладнюють виконання рішення, а саме (наявна велика кількість судових справ, щодо оскарження постанов про накладення штрафів на боржника за невиконання рішення суду в порядку ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки начальником відділу було встановлено, що «на виконанні у Чечелівському відділі державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження щодо зобов`язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином і ….. встановлено час та дні зустрічей батька з сином…».
Таким чином у виконавчому провадженні № 58654717 начальником відділу ОСОБА_3 створено і діє дві виконавчі групи до яких входять одні і тіж державні виконавці. Однак виконавча група діє на підставі постанови від 13.11.2019 року. Кожна із цих виконавчих група керівником якої є державний виконавець Савенко О.О. взагалі не має повноважень на вчинення виконавчих дій, оскільки начальник групи при утворенні групи не надав їй повноважень на це.
Постанова про утворення виконавчої групи від 13.11.2019 року керівником якої є старший державний виконавець Твердохліб Н.П. є незаконною, невмотивованою і підлягає скасуванню. Заявник вважає, що чинним законодавством начальнику відділу ДВС не встановлено право утворювати виконавчі групи з одних і тих же державних виконавців в одному і тому ж виконавчому провадженні.
Існування у виконавчому провадженні двох виконавчих груп із одних і тих же осіб створює невизначеність у правовідносинах, порушує принцип доброго врядування і призвело до свавільного використання дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, є порушенням основних засад виконавчого провадження визначених ст. Закону №1404-VIII.
Постанова від 13.11.2019 р. не містить мотивів її прийняття і обґрунтованих обставин, що ускладнюють виконання рішень у виконавчому провадженні визначених у ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». «Наявна велика кількість судових справ, щодо оскарження постанов про накладення штрафів на боржника за невиконання рішення суду в порядку ст 64 -1 Закон України "Про виконавче провадження" не є тією обставиною, що ускладнює виконання рішення прямо визначеною ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» яка надає право на утворення виконавчої групи. Мотиви прийняття відповідної постанови більше свідчать про неналежне виконання службових обов`язків начальником відділу і його неспроможність організувати робочий процес із дотриманням вимог законодавства. Більш того, ст. 63 и 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» на які посилається начальник відділу не надає права державним виконавцям виносити необмежену кількість постанов про накладення штрафу на боржника, а начальник відділу замість того аби дотримуватись вимог закону страждає від власної некомпетентності оскільки стимулює накладення штрафів на боржника і не може змиритись з тим, що боржник у визначенні законом спосіб захищає свої права у суді.
Постанова не містить обов`язкових відомостей передбачених п. 3 розділу ІV «Виконавчі групи» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. №512/5.
Постановою не визначено інші відомості, в тому числі щодо покладення на керівника виконавчої групи прав і повноважень у виконавчому провадженні встановлених законодавством, для начальників органів державної виконавчої служби.
27 січня 2021 року Чечелівським ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного межригіонального управління Міністерства юстиції надано відзив на скаргу, вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою та просить суд відмовити у її задоволенні.
Заявник та представник заявника та заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про час та дату слухання справи буи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
За таких підстав суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність вказаних вище осіб на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми, оскільки відповідно до ч.2ст.450 ЦПК Українинеявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Перевіривши матеріали скарги і справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає скаргу не обгрунтованою та не підлягаючою задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до п. 1 положення про Міністерство юстиції України, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики. Таким чином, при прийнятті до примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного межригіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (колишне найменування) (Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області) перебуває виконавче провадження №58654717 з виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01.06.2018 року, ухваленого у цивільній справі №175/5360/13.
13.09.2019 року постановою начальника указаного відділу Суховим І.О. утворено виконавчу групу відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» до якої входять керівник групи ОСОБА_4 , старший державний виконавець Твердохліб Н.П. та державний виконавець Волошин О.В.
Вище вказану постанову було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2020 року.
13.11.2019 року постановою начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Суховим І.О. утворено виконавчу групу, у зв`язку із виконанням обставин, що ускладнюють виконання рішення, а саме (наявна велика кількість судових справ, щодо оскарження постанов про накладення штрафів на боржника за невиконання рішення суду в порядку ст..64-1 «ЗУ про виконавче провадження») та затверджено наступний склад виконавчої групи: керівник групи - старший державний виконавець Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Твердохліб Н.П.; члени групи державний виконавець Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Савенко О.О. та державний виконавець Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Волошин О.В.
25.11.2019 року постановою начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Суховим І.О. пр. внесення змін, постановлено, привести постанову про утворення виконавчої групи від 13.11.2019 року у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
У вступній частині постанови про утворення виконавчої групи замість «Мною, начальником Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Суховим Ігорем Олеговичем у зв`язку із службою необхідністю та наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішень» зазначити: «Мною, начальником Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Суховим Ігорем Олеговичем у зв`язку з виникнення обставин, що ускладнюють виконання рішення, а саме (наявна велика кількість судових справ, щодо оскарження постанов про накладення штрафів на боржника за невиконання рішення суду в порядку ст..64 -1 Закону України "Про виконавче провадження").
Внести виправлення до постанови про утворення виконавчої групи від 13.11.2019 року, а саме до п. 2 та затвердити наступний склад виконавчої групи:
керівник групи - старший державний виконавець Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 члени групи:
державний виконавець Чечелівського ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Савенко Оксана Олександрівна
державний виконавець Чечелівського ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Волошин Ольга Володимирівна.
Внести постанову про утворення виконавчої групи із відповідними змінами до автоматизованої системи виконавчого провадження в строк до 13.11.2019 року.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленим цим Законом.
У відповідності до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при виконанні рішень судів (інших органів) здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України..
Загальну процедуру виконавчого провадження окреслює Закон, а деталізує нормативно-правові акти Мінюсту, основним з яких є Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України.
Відповідно до п.1 розділу ІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом МЮУ від 02.04.2012№512/5 (далі Інструкція), за наявності обставин, визначених частиною першою статті 25 Закону, при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких входять державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби.
Особа, яка приймає рішення про утворення виконавчої групи, виносить про це вмотивовану постанову.
Зміни до складу виконавчої групи вносяться особою, яка прийняла рішення про утворення виконавчої групи шляхом винесення відповідної постанови.
Відомості про утворення виконавчої групи вносяться до автоматизованої системи виконавчого провадження. Постанова про утворення виконавчої групи надсилається членам виконавчої групи.
Враховуючи наведене, вбачається, що Керівник виконавчої групи при виконанні покладених на нього повноважень: отримує документи виконавчого провадження або їх копії; розподіляє обов`язки між членами виконавчої групи; визначає рахунки органів державної виконавчої служби, на які необхідно зараховувати кошти виконавчого провадження; у разі необхідності приймає рішення щодо передачі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах виконавчої групи; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження, їх клопотання; за наявності підстав у встановленому порядку вносить подання про заохочення за успіхи в роботі або застосування дисциплінарного стягнення до членів виконавчої групи, а також щодо зміни складу виконавчої групи; подає особі, яка прийняла рішення про утворення виконавчої групи, заяву про виплату винагороди державним виконавцям виконавчої групи; здійснює інші права та обов`язки у виконавчому провадженні відповідно до Закону, в тому числі покладені на нього керівником органу державної виконавчої служби, який прийняв рішення про утворення виконавчої групи.
Обов`язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.
Згідно вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявник не довів порушення будь-яких його прав, так, у своїй скарзі взагалі не вказує, яке його право було порушено та що стало підставою до подачі скарги до суду.
А тому, посилання заявника, на те, що начальником відділу Суховим І.О. створено і діє дві виконавчі групи до яких входять одні і ті ж державні виконавці є безпідставними та необгунтованими, оскільки у постанові від 25.11.2019 року про внесенні змін, вказано, що у вступній частині постанови від 13.11.2019 року про утворення виконавчої групи зазначені не в поповній мірі обставини, які передбачають її утворення, а тому постановлено привести постанову від 13.11.2019 року у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Розглядаючи скаргу в межах наведених в ній доводів, проаналізувавши в сукупності надані докази і застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, судом не встановлено порушень прав і законних інтересів боржника у виконавчому провадженні, які б підлягали захисту у спосіб задоволення скарги.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що скарга не підлягає задоволенню.
Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника на вимогах скарги, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються.
При таких обставинах суд вважає можливим в задоволенні скарги в задоволенні цієї скарги відмовити.
Таким чином суд вважає, що обставини скарги не знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового засідання, скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст.ст.12, 13, 81, 82, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
УХВАЛИВ:
У задоволені скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області про утворення виконавчої групи у виконавчому провадженні від 13.11.2019 року відмовити.
Судові витрати пов`язані з розглядом скарги покласти на заявника.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.Г. Васюченко
