ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3149/21 Справа № 175/5360/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого судді Макарова М.О.
суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року по справі за скаргою ОСОБА_2 , зацікавлені особи: Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про арешт майна боржника, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про арешт майна боржника.
Скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що 18 березня 2018 року старшим державним виконавцем Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. було відкрито виконавче провадження №58654717 з приводу виконання виконавчого листа виданого 02 липня 2018 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у справі №175/5360/13-ц. Постановою старшого державного виконавця Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. від 17 квітня 2019 року в рамках виконання виконавчого провадження №58654717, було накладено арешт на все рухоме та не рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 .. Скаржниця вважає вказану постанову державного виконавця неправомірною
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур А.С. про арешт майна боржника від 17 квітня 2019 року у виконавчому провадженні №58654717; витрати пов`язані з розглядом справи покласти на Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року задоволено частково скаргу та визнано неправомірною постанову старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мазур А.С. про арешт майна боржника ОСОБА_2 від 17 квітня 2019 року у виконавчому провадженні №58654717. В задоволенні вимог про скасування постанови старшого державного виконавця про арешт майна боржника ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником доведено порушення державним виконавцем норм чинного законодавства при винесення постанови про арешт майна від 17 квітня 2019 року у виконавчому провадженні №58654717, постанова старшого державного виконавця Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. про арешт майна боржника ОСОБА_2 від 17 квітня 2019 року у виконавчому провадженні №58654717 була скасована в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ЗУ «Про виконавче провадження», а тому скарга підлягає частковому задоволенню.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати в частині визнання постанови про арешт майна боржника неправомірною
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у державного виконавця відсутні повноваження знімати арешт у виконавчому провадженні рішення по якому не виконано.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 18 березня 2018 року старшим державним виконавцем Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. було відкрито виконавче провадження №58654717 з приводу виконання виконавчого листа виданого 02 липня 2018 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у справі №175/5360/13-ц.
Постановою старшого державного виконавця Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. від 17 квітня 2019 року в рамках виконання виконавчого провадження №58654717, було накладено арешт на все рухоме та не рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 ..
Встановлено, що постановою начальника Чечелівського відділу державної виконавчої служби в м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сухова І. про перевірку законності виконавчого провадження від 02 вересня 2020 року визнано дії державних виконавців Чечелівського відділу державної виконавчої служби в м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) по виконавчому провадженню №58654717 щодо накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, такими що вчинені з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження»; державному виконавцю Чечелівського відділу державної виконавчої служби в м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Савенко О.О. вжити заходів щодо проведення виконавчого провадження №58654717 у відповідність до вимог чинного законодавства, а саме: скасувати постанову про арешт майна боржника від 17 квітня 2019 року та внесенні відповідні зміни до державних реєстрів в строк до 04 вересня 2020 року; скасувати постанову про арешт коштів боржника від 16 липня 2020 року в строк до 04 вересня 2020 року.
21 березня 2019 року ОСОБА_2 зверталась із заявою на ім`я начальника Чечелівського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, в якій просила повідомити, які виконавчі провадження перебувають на виконанні у відділі і повідомляти письмово про хід всіх виконавчих проваджень за адресою свого проживання у Польщі.
При цьому із 25 січня 2019 року у Чечелівському ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувають інші виконавчі провадження в яких ОСОБА_2 є стягувачем (ВП №58159620, №58180195, №58205306) і в яких вона вказувала адресу свого місця проживання у Польщі та просила надсилати аліменти до Польщі поштовими переказами.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на і території України. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець згідно до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» при виконанні рішень судів (інших органів) здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
В силу ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вірно вважав, що накладення арешту на майно боржника є винятковим заходом обмеження права власності фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, чого державним виконавцем зазначено не було.
Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною передбачено ст. 64-1 ЗУ Про виконавче провадження, за якою: виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За приписами ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
Встановивши порушення державним виконавцем норм чинного законодавства при винесенні постанови про арешт майна, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання її неправомірною.
При цьому, суд першої інстанції вірно відмовив у скасуванні постанови старшого державного виконавця Чечелівського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мазур А.С. про арешт майна боржника ОСОБА_2 від 17 квітня 2019 року у виконавчому провадженні №58654717, так як вона була скасована. Вказане підтвердив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у заяві від 22 жовтня 2020 року, а тому підстави для скасування постанови, яка вже скасована відсутні.
Доводи апелянта в скарзі про те, що у державного виконавця відсутні повноваження знімати арешт у виконавчому провадженні рішення по якому не виконано, - колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи вказану скаргу, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про її часткове задоволення.
Оскаржувана ухвала як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко
