Ухвала
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 175/5360/13-ц
провадження № 61-6511ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року за скаргою ОСОБА_2 , зацікавлені особи: Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , на постанову державного виконавця про арешт майна боржника,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 16 квітня 2021 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень та зазначає, що оскаржувану постанову отримано 05 квітня 2021 року. Враховуючи, що на підтвердження вказаних обставин заявник не надає жодних доказів, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, заявнику потрібно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
На підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог статі 392 ЦПК України заявником не дотримано вимог щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявником зазначено неповний склад учасників справи, зокрема не вказано скаржника, - ОСОБА_2 .
У зв`язку з наведеним вище, заявнику необхідно подати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити повний склад учасників справи, відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
За результатом розгляду скарг на дії/бездіяльність державного виконавця судами приймаються відповідні судові рішення - судом першої інстанції постановляється ухвала, а суд апеляційної інстанції ухвалює судове рішення у вигляді постанови. Саме ці судові рішення і є об`єктом касаційного оскарження, а тому за подання касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15, провадження № 12?66гс18, та постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 752/7347/16-ц, провадження № 61-10168св18.
Таким чином, ОСОБА_1 має сплатити судовий збір за оскарження судових рішень, в яких вирішувалось питання щодо розгляду скарги на дії державного виконавця.
Посилання заявника на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, провадження № 14-19цс18, як на обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору в силу закону, є необґрунтованими з огляду на те, що заявник допустив довільне тлумачення змісту вказаної постанови, де в частині судових витрат Велика Палата Верховного Суду зазначила, що частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» не передбачає звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, такий об`єкт справляння судового збору у зазначеній нормі відсутній.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 454,00 грн (2 270,00*0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 25 травня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для пропуску цього строку та надання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара
