АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/2282/17 Справа № 2-537/11
Головуючий у 1 й інстанції - Ілюшик І. А. Доповідач - Городнича В.С.
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Порубай М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2, де стягувач ОСОБА_3, на рішення начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, -
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що начальником Вільногірського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у сумі 1780919,30 грн., в яку не враховано та не відображено суму в розмірі 10000,00 грн., вже сплачених боржником на користь стягувача.
У зв'язку з чим, заявник просив суд визнати незаконною постанову Вільногірського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області №52944903 від 21 листопада 2016 року про примусове виконання виконавчого листа №2-537/11 щодо стягнення з нього заборгованості за договором позики у сумі 1780919,30 грн.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2016 року заяву ОСОБА_2 було задоволено, вказано постанову визнано неправомірною та скасовано.
Не погодившись із такою ухвалою, Вільногірський ВДВС Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, а ухвалу суду - скасувати, так як визнаючи постанову про відкриття виконавчого провадження незаконною і скасовуючи її, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення органами ДВС прав боржника, які полягають в тому, що державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій не було зараховано до загальної суми заборгованості сплачені боржником кошти у розмірі 10000,00 грн.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту надходження виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
21 листопада 2016 року Вільногірським міським ВДВС Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-537/11 від 13 травня 2015 року, виданого Вільногірським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у сумі 1780919,30 грн.
Тобто, державним виконавцем Вільногірського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження згідно тієї інформації, яка вказана у виконавчому документі, в даному випадку - виконавчий лист, виданий Вільногірським міським судом Дніпропетровської області №№2-537/11 від 13 травня 2015 року про стягнення з боржника суми саме в розмірі 1780919,30 грн.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З метою захисту інтересів стягувача, державний виконавець вправі:
- одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
У виконання вказаних вимог законодавства з 30 листопада 2016 року державним виконавцем Вільногірського ВДВС Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області почали проводитись ряд виконавчих дії щодо розшуку майна боржника, накладення арешту, запитів інформації по добровільному виконанню боржником рішення суду, виїзди за місцем проживання боржника, тощо.
Положеннями ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження або невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомляти виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в порушення вказаної норми законодавства ухилявся від надання пояснень на вимоги державного виконавця та перешкоджав органам ДВС в проникненні до житла.
Щодо добровільної сплати ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 10000,00 грн., то обов'язок повідомлення про дану обставину покладається на боржника у відповідності до вказаної ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів справи скарга ОСОБА_2 була розглянута в суді першої інстанції без участі сторін. В апеляційній скарзі Вільногірський міський ВДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області виклав обставини даної справи, які не були досліджені в суді першої інстанції.
Тож, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді скарги ОСОБА_2 було не в повному обсязі досліджено судом першої інстанції всі обставини справи, внаслідок чого постановлено ухвалу із порушенням норм процесуального та матеріального права.
А тому, керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - задовольнити.
Ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2016 року- скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.П. Варенко
О.В. Лаченкова
