АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/112/16 Справа № 2-537/11
Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Гайдук В.І.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Гайдук В.І.,
суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря Гулієва М.І.о,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2 – представника ОСОБА_3
на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсною розписки, –
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2015 року представник ОСОБА_3 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в якій просив суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані судом по даній справі, з тих підстав, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2015 року змінено заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року, зокрема, відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_3, про стягнення боргу. В зв’язку з чим, забезпечення позову ОСОБА_4, який заявлявся до ОСОБА_3 шляхом накладення арешту на житловий будинок, порушує права та законні інтереси власника цього майна - ОСОБА_3, яка має у власності 1/2 частину будинку на який накладено арешт.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року в задоволенні заяви було відмовлено (а.с. 42).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової про задоволенні заяви (а.с. 31).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
В п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз’яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення позову ОСОБА_4 було накладено арешт на домоволодіння № 4 по вул. Будівельників в м. Вільногірську Дніпропетровської області, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та заборонено вчиняти стосовно цього майна будь-які юридичні дії, за яких це майно може бути відчужене в цей час чи в майбутньому. Заборонено приватному нотаріусу по Вільногірському міському нотаріальному округу та Вільногірській державній нотаріальній конторі посвідчувати будь-які угоди стосовно домоволодіння № 4 по вул. Будівельників в м. Вільногірську Дніпропетровської області, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_5
Заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року первісний позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 08 листопада 2010 року, а саме: 2991295,61 грн., в тому числі: 2530376,31 грн. - сума основного боргу, 310547,79 грн. - сума інфляційних втрат в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, 150371,51 грн. - 3 % річних. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та його представника задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 борг за договором позики від 08 листопада 2010 року у розмірі 1320000 грн., а всього в сумі з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, визначених судом за період з 01 лютого 2011 року по 17 листопада 2014 року - 1 780 919,30 грн. У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_4 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Розглядаючи заяву про скасування забезпечення позову стосовно домоволодіння №4 по вул. Будівельників в м. Вільногірську Дніпропетровської області, суд першої інстанції не розглянув доводи заявника, що ОСОБА_3, яка є власником 1/2 частини домоволодіння №4 по вул. Будівельників в м. Вільногірську Дніпропетровської області, на підставі рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року, не є боржником по даній справі, оцінки цим доводам не дав.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанцій постановлена з порушенням порядку встановленого для вирішення цього питання, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали з передачею питання на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 154, 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – представника ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2015 року – скасувати та передати питання на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
