КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ справи: 2-537/2011
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4038/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Ткаченко Ю.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.
секретар - Ольшевський П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_1 ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайоного суду Київської області від 25 липня 2022 року,
встановив:
у липні 2022 року заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі, у якій просив замінити ПАТ «Універсал Банк» на ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у виконавчому листі, виданому Васильківським міськрайонним судом Київської області 21 березня 2011 року на виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви посилався на те, що 14 березня 2017 року він набув право вимоги до боржника.
Ухвалою Васильківського міськрайоного суду Київської області від 25 липня 2022 року заяву було задоволено, замінено стягувача у виконавчому листі.
Не погоджуючись з ухвалою, боржник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
21 березня 2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист на виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2011 року, яке набрало законної сили 25 лютого 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 16 579 грн. 87 коп.
В обґрунтування заяви про заміну сторони у справі, заявник посилався на те, що 14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги в тому числі до ОСОБА_1 . Вказував, що рішення суду боржником не виконано, виконавчий лист повернуто стягувачу без виконання 30 січня 2020 року.
Ухвалою Васильківського міськрайоного суду Київської області від 25 липня 2022 року заяву було задоволено, замінено стягувача у виконавчому листі.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що до заявника перейшло право вимоги до боржника, що є підставою для заміни стягувача. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.
У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що право вимоги було відступлено ще у 2017 році, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув, оскільки становив один рік. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV), який був чинним на день набрання законної сили рішенням.
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону в редакції, чинній на момент набрання рішенням законної сили (25 лютого 2011 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання трьох років, якщо інше не передбачено законом, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Васильківського міськрайоного суду Київської області від 14 лютого 2011 року набрало законної сили 25 лютого 2011 року. У виконавчому листі встановлено строк пред`явлення його до виконання - три роки. З наданої до суду копії виконавчого листа вбачається, що його було пред`явлено до виконання і 30 січня 2015 року повернуто на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV).
Також з матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист було пред`явлено повторно, відкрито виконавче провадження №46416549. Постановою державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м.Києві від 30 січня 2020 року виконавчий документ №2-537, виданий 21 березня 2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області, було повернуто стягувачу на підставі п. 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII).
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Водночас заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, провадження № 61-10801св21, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється саме для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17).
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом.
При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження підлягає встановленню, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 14 вересня 2022 року (справа №1519/2-1141/11).
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Частиною 5 вказаної статті визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 30 січня 2020 року, а із заявою про заміну сторони у виконавчому листі заявник звернувся 12 липня 2022 року. За таких обставин підстави вважати, що стягувачем було пропущено строк для пред`явлення виконавчого документу - відсутні.
Положеннями ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
При зверненні до суду першої інстанції представником заявника було надано копію Договору №UB-OP/17-017 про відступлення права вимоги, укладеного 14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до умов якого банк передав товариству право вимоги до боржників згідно Додатку №1 - Реєстру боргових зобов`язань.
З наданої до суду першої інстанції копії витягу з Реєстру боргових зобов`язань вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 було передано заявнику за кредитним договором від 16 жовтня 2007 року в розмірі 11 694 грн. 51 коп.
Також матеріали справи містять копію платіжного доручення про перерахування заявником на користь ПАТ «Універсал Банк» 824 378 грн. 65 коп. грн. 07 коп. на підтвердження виконання умов п. 4.1 Договору про відступлення права вимоги. Всі надані до суду світлокопії доказів були засвідчені підписом представника заявника.
Вказані обставини свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки законом не передбачено заміни сторони у виконавчому листі, є неспроможними, оскільки ч. 5 ст. 442 ЦПК України визначено, що gоложення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Положеннями ст. 18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було правильно застосовано норми процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Васильківського міськрайоного суду Київської області від 25 липня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 17 квітня 2023 року.
Головуючий
Судді
