Ухвала
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 2-537/11
провадження № 61-5415св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за поданням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані малолітні, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання розписки недійсною, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 08 листопада 2010 року у розмірі 2 991 295,61 грн, яка складається з: 2 530 376,31 грн - суми основного боргу; 310 547,79 грн - суми інфляційних втрат у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання; 150 371,51 грн - 3 % річних.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2015 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року змінено в частині задоволення первісного позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 08 листопада 2010 року у розмірі 1 320 000,00 грн, а всього в сумі, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, визначених судом за період з 01 лютого 2011 року до 17 листопада 2014 року - 1 780 919,30 грн.
У задоволенні іншої частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В іншій частині заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У червні 2021 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані малолітні.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2021 року у задоволенні подання відмовлено.
Не погодившись із ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2021 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2021 року залишено без змін.
Відповідно до розпорядження від 20 січня 2023 року № 83/0/226-23 призначено повторний автоматизований розподіл вказаної касаційної скарги, справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року заявник зазначає порушення норм матеріального та процесуального права. Указує, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій суперечать висновкам, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, та у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 2-2661/10, від 10 лютого 2021 року у справі № 385/1598/18, від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12, від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за поданням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані малолітні, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання розписки недійсною призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян
