Провадження № 2/265/777/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2014 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Костромітіної О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Бюджет" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
07 грудня 2010 року позивач КС «Бюджет» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 441-08-К від 11.11.2008 року у розмірі 12995, 62 гривень, а разом із судовими витратами загалом 13245, 58 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 11.11.2008 року між ОСОБА_3 та КС «Бюджет», в особі заступника голови правління Жульова В.В., було укладено договір кредиту № 441-08-К. Також, 11.11.2008 року між ОСОБА_2 та КС «Кредит», в особі заступника голови правління Жульова В.В., було укладено договір поручительства № 441-08-К. Відповідно до умов договору кредиту КС «Бюджет» надала ОСОБА_3 кредит на умовах його строкового повернення у сумі 5000,00 гривень із щомісячною сплатою відсотків за його користування у розмірі 48 % річних, строком до 15.11.2009 року. Графіком розрахунків встановлена періодичність та розмір платежів з повернення кредиту та сплати процентів в сумі 540,00 гривень щомісяця. Відповідно до умов договору поручительства ОСОБА_2 на добровільних засадах зобов'язалася нести солідарну відповідальність у повному обсязі за зобов'язаннями ОСОБА_3, що виникають з умов договору кредиту. 18.06.2009 року за заявою ОСОБА_3 графік повернення кредиту було змінено, одна і після цього остання не виконувала свої зобов'язання договором. Взагалі, ОСОБА_3 здійснила лише три платежі, загальною сумою 850,00 гривень, які були зараховані на погашення боргу за відсотками за користування кредитом. Оскільки подальші перемовини щодо мирного врегулювання спорів не призвели до дієвих результатів, 01.04.2009 року у відповідності до п. 3.7 договору кредит був визнаний таким, що є із підвищеним ризиком, і у період з вказаної дати по 30.11.2010 року був здійснений перерахунок відсотків на залишок основної суми боргу за ставкою 98 % річних. Загальна сума заборгованості по 30.11.2010 року склала 12 995, 62 гривень.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 лютого 2013 року (а.с 103-106), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 01 липня 2013 року (а.с. 164-165), позов КС «Бюджет» було задоволено частково. З ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь КС «Бюджет» у солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 12995,62 гривень, а також в рівних частках судові витрати на загальну суму 129,96 гривень.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року (а.с. 212-213), рішення суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції скасовано в частині вирішення вимог до ОСОБА_2 та в цій частині повернуто на новий розгляд. В іншій частині судові рішення залишені без змін.
За змістом зазначеної ухвали суд касаційної інстанції послався на положення ст.ст. 553, 559 ЦК України та зазначив, що 11.11.2008 року сторонами договорів кредиту та поручительства було погоджено графік розрахунків, за яким нараховані відсотки становлять 1405,41 гривень. Проте, 28.01.2009 року між КС «Бюджет» та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір, яким погоджено новий графік розрахунків та за яким відсотки складають 1719,40 гривень. Додатковим договором від 18.06.2009 року, укладено між КС «Бюджет» та ОСОБА_3, було змінено графік розрахунків, за яким боржнику нараховано загальний розмір відсотків у сумі 3148,66 гривень. Проте, відомості про те, що поручитель ОСОБА_2 надавала згоду на укладення додаткових договорів та на збільшення обсягу своєї відповідальності, у матеріалах справи відсутні.
Представник позивача Гавриленко М.О., діючий на підставі довіреності, надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідач ОСОБА_2 була письмово повідомлена про збільшення процентної ставки 96% річних, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції КС «Бюджет» за 2009 рік. Крім того, ані в суді першої інстанції, ані в касаційній скарзі ОСОБА_2 не вказувала на те, що її не повідомляли про зміну річної процентної ставки з 48% до 96% (п.п.3.7, 3.8 Кредитного договору №441-08-К від 11.11.2008 року). Підставами, по яким суд першої та апеляційної інстанції ухвалив рішення є докази того, що ОСОБА_2 була повідомлена про зміну процентної ставки, а також те, що дві додаткові угоди та зміна процентної ставки не є підставою для припинення поруки. Саме ці дві підстави не були покладено в основу рішень судів першої та апеляційної інстанції та стали причиною скасування зазначених рішень касаційною інстанцією в частині позовних вимого до ОСОБА_2
Представник позивача до судового засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, просив про задоволенні позову, про що подав письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_2 не погоджуючи з позовними вимогами, надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що їй як поручителю, не було відомо про укладення додаткових договорів до кредитного договору, додаткові угоди з нею не укладалися. Також вона не була проінформована кредитною спілкою про укладення додаткових угод, про зміну періодичності та розмір платежів з повернення кредиту, процентів, строків їх виплати, збільшення розміру її відповідальності, тому вважає позовні вимоги про стягнення солідарно заборгованості з неї - ОСОБА_2, як поручителя, за кредитним договором такими, що не підлягають задоволенню, оскільки порука припиняється при зміні зобов'язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, тому просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_2, будучі повідомленою, про день та час розгляду справи, в судове засідання неодноразово не з'явилася, тому суд, відповідно до ст. 169 ч.4 ЦПК України, розглянув справу без її участі.
З'ясувавши позиції сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлені ці обставини.
Так, рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 01 липня 2013 року та частково скасованим ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року, беззаперечно встановлено наступне.
11 листопада 2008 року між кредитором Кредитною спілкою «Бюджет», з одного боку, та позичальником ОСОБА_3, з іншого, було укладено договір кредиту № 441-08-К, за умовами якого останній було надано кредит у сумі 5000,00 гривень із щомісячною сплатою відсотків за його користування у розмірі 48 % річних на залишок заборгованості, строком до 15 листопада 2009 (а.с. 13-14).
Позичальник ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконала, у зв'язку із чим на користь КС «Бюджет» стягнуто заборгованість станом на 30.11.2010 року у розмірі 12995,62 гривень, з яких 5000,00 гривень складає суму основного боргу та 7995,62 гривень заборгованість за відсотками. (а.с.4)
Зазначені встановлені судовими рішеннями обставини в сенсі ст. 61 ЦПК України не потребують доказування.
Разом із тим, встановлено що 11 листопада 2008 року між кредитором Кредитною спілкою «Бюджет», з одного боку поручителем ОСОБА_2, з іншого, було укладено договір поручительства № 441-08-К, за основними умовами якого остання на добровільних засадах прийняла на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність у повному обсязі за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_3, що виникають з умов договору кредиту (а.с.15).
Так, відповідно до п. 3.3 договору кредиту кредитор КС «Бюджет» та позичальник ОСОБА_3 погодили, що погашення кредиту та відсотків за користування кредитом здійснюється згідно графіку розрахунків, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно із графіком розрахунків у редакції від 11.11.2008 року встановлено періодичність та розміри платежів позичальника ОСОБА_3 з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування за період з 11 листопада 2008 року по 15 листопада 2009 року, при цьому відсотки за вказаний період розраховані на суму 1405,41 гривень (а.с. 42-43).
28 січня 2009 року між КС «Бюджет» та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір до договору кредиту, яким погодили нові розміри щомісячних платежів позичальника ОСОБА_3 з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування за період з 11 листопада 2008 року по 15 листопада 2009 року, при цьому сума розрахованих відсотків за вказаний період склала 1719,40 гривень (а.с. 44).
18 червня 2009 року між КС «Бюджет» та ОСОБА_3 знову було укладено додатковий договір до договору кредиту, яким погодили нові розміри щомісячних платежів позичальника ОСОБА_3 з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування за період з 11 листопада 2008 року по 15 листопада 2009 року, при цьому сума розрахованих відсотків за вказаний період склала 3148,66 гривень (а.с. 44).
Згідно із п. 3.7, 3.8 договору кредиту у разі ненадходження передбаченого графіком розрахунків чергового платежу повністю або частково протягом більш ніж 45 календарних днів, за рішенням Кредитного комітету кредитора, цей кредит може визнаватися кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту з підвищеним ризиком процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 96 % річних (а.с. 13, 14).
Протоколом засідання кредитного комітету КС «Бюджет» від 01 квітня 2009 року кредит за договором № 441-08-К від 11.11.2008 року визнано із підвищеним ризиком (а.с. 11).
На виконання п. 5.3.2 договору кредиту 02 квітня 2009 року позичальник ОСОБА_3 та поручитель ОСОБА_2 були письмово повідомлені про визнання кредиту з підвищеним ризиком та підвищення відсоткової ставки до 96 % річних (а.с. 157-159).
За графіками розрахунків в редакції 11.11.2008 року та від 28.01.2009 року розмір відсотків за користування кредитом визначено виходячи із ставки 48 % річних у розмірах 1405,41 гривень та 1719,40 гривень відповідно, а за графіком розрахунків в редакції від 18.06.2009 року відсотки за користування кредитом розраховані: за період з 11.11.2008 року по 31.03.2009 року виходячи зі ставки 48 % річних, за період з 01.04.2009 року по 11.11.2009 року виходячи зі ставки 96 % річних, загалом у розмірі 3148,66 гривень.
Зазначені обставини також підтверджено розшифровками відсоткової ставки, наданими представником позивача в ході судового розгляду справи, при цьому порядок зміни відсоткової ставки у такий спосіб на думку суду в цілому відповідає умовам договору кредиту та не суперечить положенням ст.ст. 627-629 ЦК України. (т. 2 а.с. 15, 16).
Укладеним договором поруки від 11.11.2008 року за змістом п. 8.5 поручитель ОСОБА_2 підтвердила своє ознайомлення із умовами основного договору, укладеного між КС «Бюджет» та ОСОБА_3, в тому числі і з умовами, викладеними у п. 3.7, 3.8 договору кредиту щодо обставин і порядку визнання кредиту із підвищеним ризиком та їх наслідків (а.с. 15).
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором своїм особистим майном за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною першою статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зімни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Пунктом 22 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Разом із тим, у постанові Верховного Суду України від 18 червня 2012 року, ухваленої за справою № 6-73цс12 про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2011 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних й тих самих норм матеріальної права, більш змістовно розкрито зміст положень ст. 559 ЦК України.
Згідно із правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у зазначеній постанові, до припинення поруки в розумінні ст. 559 ЦК України призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Отже, суд приходить до висновку про те, що у даному конкретному випадку зміна розміру відсоткової ставки за договором кредиту, перерахунок сум щомісячних платежів в межах строку дії договору тощо, які відбулися внаслідок неналежного виконання зобов'язань позичальником ОСОБА_3, не потребували подальшого погодження із поручителем ОСОБА_2 та в сенсі ст. 559 ЦК України не є підставою для припинення поруки останньої.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з поручителя ОСОБА_2 суму заборгованості за договором кредиту № 441-08-К від 11.11.2008 року у повному обсязі, тим самим задовольнивши пред'явлений позов по суті.
Крім того, у відповідності до ст.ст. 79, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача КС «Бюджет» понесені ним та документально підтверджені витрати з оплати судового збору у розмірі 64,98 гривень.
Керуючись ст.ст.88, 213-215 ЦПК України , суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Кредитної спілки «Бюджет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІННОМЕР_1), яка мешкає за адресою - АДРЕСА_1, на користь Кредитної спілки «Бюджет» (юридична адреса: місто Маріуполь бульвар Б.Хмельницького, 41, р/р № 26508054000001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 335429, ЄДРПОУ 33160833) заборгованість за кредитним договором № 441-08-К від 11.11.2008 року в розмірі 12 995 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 62 копійки, з яких 5000 (п'ять тисяч) гривень сума основного боргу, 7995 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять ) гривень 62 копійок заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Бюджет» витрати з оплати судового збору у розмірі 64 (шістдесят чотири) гривень 98 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.О.Костромітіна