АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/4926/16 Справа № 2-537/11
Головуючий у 1 й інстанції - Ілюшик І. А. Доповідач - Черненкова Л.А.
Категорія 81
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2016 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Пономарь З.М., Петешенкової М.Ю.
при секретарі - Григор'євій В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року по справі за поданням начальника відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ляшенка Ю.Ю. про примусове проникнення до житла боржника, -
В С Т А Н О В И Л А:
19 квітня 2016 року звернувся начальник відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ляшенко Ю.Ю. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення в домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4, для перевірки майнового стану боржника та для складання акту опису й арешту для подальшої передачі майна боржника на реалізацію для належного виконання рішення суду. Подання мотивував тим, що у відділі державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - ВДВС Вільногірського МУЮ) перебуває виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-537/11 від 13.05.2015 року виданого апеляційним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 1 780 919,30 грн. Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконує, чинить перешкоди та не надає доступ до майна на яке може бути звернуто стягнення за адресою проживання боржника, систематично перешкоджає повноцінному проведенню виконавчих дій. Таким чином, без примусового проникнення до житла боржника, державний виконавець позбавлений можливості застосувати всі заходи для виконання виконавчого провадження.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року в задоволенні подання начальника відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ляшенка Ю.Ю. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_2, як особа права якої порушено судовим рішенням, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області про примусове проникнення в домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4, для перевірки майнового стану боржника та для складання акту опису й арешту для подальшої передачі майна боржника на реалізацію для належного виконання рішення суду, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні подання начальника ВДВС, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих суду матеріалів випливає, що у провадженні ВДВС Вільногірського МУЮ перебуває виконавче провадження по виконавчому листу № 2-537/11 від 13.05.2015 року, виданому апеляційним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 1 780 919,30 грн. Виконавче провадження відкрито 08.06.2015 року. Копія вказаної постанови направлена боржнику та стягувачу. Згідно копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. Також йому та ОСОБА_5 належить по 1/2 частині вказаного домоволодіння. Листом від 26.02.2016 року ОСОБА_4 запропоновано надати державному виконавцю в добровільному порядку належне йому домоволодіння для встановлення майнового стану боржника. З письмових пояснень ОСОБА_4 від 26.02.2016 року випливає, що він проти проникнення на територію домоволодіння заперечує, оскільки при цьому будуть порушені права співвласника ОСОБА_5, а також належного йому майна в домоволодінні немає. Листом від 17.03.2016 року за вих. № 1367 ОСОБА_4 повідомлено, що 18.03.2016 року о 14 год. 00 хвл. державним виконавцем буде здійснюватись встановлення його майнового стану за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1. Запропоновано надати державному виконавцю в добровільному порядку домоволодіння для огляду та складання акту опису й арешту. З письмових пояснень ОСОБА_4 від 17.03.2016 року випливає, що відповідно до шлюбного договору від 10.10.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, все рухоме майно, яке є в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, належить його колишній дружині ОСОБА_6 Також його колишня дружина ОСОБА_5 має у власності 1/2 частину домоволодіння. Вказана особа боргових зобов'язань перед ОСОБА_2 не має. Від виконання судового рішення він не відмовляється. Згідно акту державного виконавця від 18.03.2016 року, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-537/11 від 13.05.2015 року, виданому апеляційним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 1 780 919,30 грн. встановлено, що при виході за місцем проживання боржника він не надав дозволу на входження на територію домоволодіння для встановлення майнового стану у добровільному порядку. Листом від 06.04.2016 року за вих. № 1666 ОСОБА_4 повідомлено, що 07.04.2016 року о 15 год. 00 хвл. державним виконавцем буде здійснюватись встановлення його майнового стану за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1. Запропоновано надати державному виконавцю в добровільному порядку домоволодіння для огляду та складання акту опису й арешту. В поясненнях від 06.04.2016 року ОСОБА_4 зазначив, що відповідно до шлюбного договору від 10.10.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, все рухоме майно, яке є в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, належить його колишній дружині ОСОБА_6 Також його колишня дружина ОСОБА_5 має у власності 1/2 частину домоволодіння. Вказана особа боргових зобов'язань перед ОСОБА_2 не має. Від виконання судового рішення він не відмовляється. Згідно акту державного виконавця від 07.04.2016 року, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-537/11 від 13.05.2015 року, виданому апеляційним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 1 780 919,30 грн. встановлено, що при виході за місцем проживання боржника він не надав дозволу на входження на територію домоволодіння для встановлення майнового стану у добровільному порядку. Листом від 12.04.2016 року за вих. № 1816 ОСОБА_4 повідомлено, що 14.04.2016 року об 11 год. 00 хвл. державним виконавцем буде здійснюватись встановлення його майнового стану за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1. Запропоновано надати державному виконавцю в добровільному порядку домоволодіння для огляду та складання акту опису й арешту. Згідно акту державного виконавця від 14.04.2016 року, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-537/11 від 13.05.2015 року, виданому апеляційним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 1 780 919,30 грн. встановлено, що при виході за місцем проживання боржника він не надав дозволу на входження на територію домоволодіння для огляду. В поясненнях від 14.04.2016 року ОСОБА_4 зазначив, що відповідно до шлюбного договору від 10.10.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, все рухоме майно, яке є в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, належить його колишній дружині ОСОБА_6 Автомобіль перебуває в заставі та 1/2 його частина належить його колишній дружині. Також його колишня дружина ОСОБА_5 має у власності 1/2 частину домоволодіння. Частки не виділені. У домоволодінні належне йому майно відсутнє. Від виконання судового рішення він не відмовляється. Клопотання вмотивовано тим, що боржник не надає доступ до майна на яке може бути звернуто стягнення за адресою проживання боржника, систематично перешкоджає повноцінному проведенню виконавчих дій. При цьому старший державний виконавець не звернув уваги на те, що боржником надавались обґрунтовані письмові заперечення щодо відсутності у домоволодінні належного йому рухомого майна із посиланням на те, що відповідно до шлюбного договору від 10.10.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, все рухоме майно, яке є в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, належить його колишній дружині ОСОБА_6 Вказані обставини належним чином не перевірені. Доказів того, що в домоволодінні перебуває належне боржнику майно на яке може бути звернуто стягнення надані суду матеріали не містять. З копій актів, які складені державним виконавцем випливає, що поняті про проведенні виконавчих дій не залучались. ОСОБА_5 є власником 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1, не є стороною виконавчого провадження, тобто проникнення до вказаного приміщення може порушити законні права та інтереси вказаної особи. Виходячи з цього, оцінивши в сукупності надані докази, суд доходить висновку, що в задоволенні подання про примусове проникнення до житла боржника слід відмовити.
В ухвалі суду першої інстанції зазначено, що у судове засіданні начальник ВДВС Вільногірського МУЮ Ляшенко Ю.Ю. не з'явився, подав заяву в якій просить розглядати справу без його участі, проте його неявка не перешкоджає розгляду даного подання на підставі ст. 376 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду, оскільки вони не відповідають зібраним у справі доказам, неправильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.
Згідно до вимог статті 376 ЦПК України, - питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
З огляду на вимоги зазначеної норми Закону, подання державного виконавця суд розглядає в судовому засіданні за участю державного виконавця.
Отже під час розгляду цього подання обов'язковою є участь державного виконавця.
Судове засідання повинно бути проведене у день надходження подання державного виконавця. У разі його неявки суд має відкласти вирішення відповідного питання. За відсутності поважних причин неявки державного виконавця у судове засідання суд може постановити окрему ухвалу і направити її для реагування до відповідного органу державної виконавчої служби у порядку, встановленому ст. 211 ЦПК України.
В разі неявки державного виконавця у судове засідання суд не може розглядати це подання, а в разі повторної неявки державного виконавця - залишити таке подання без розгляду незалежно від наявності його заяви про розгляд подання за його відсутності.
Судом першої інстанції не виконанні вимоги вказаної норми закону у зв'язку з чим постановлено незаконне судове рішення.
Пунктом 10 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIVпередбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.
Зі змісту ст. 376 ЦПКвбачається, що вирішення питання про проникнення до житла боржника в судовому порядку може мати місце для встановлення майна боржника чи майна та коштів, належних боржникові від інших осіб.
Отже, як вбачається з аналізу ст. 52 Закону N 606-XIVта ст. 376 ЦПК, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПКпитання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи вирішується судом лише за поданням державного виконавця.
У поданні про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність майна чи дитини у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення.
Суд першої інстанції не звернув уваги на відповідність подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, методичним рекомендаціям, що викладені в Інструкції з організації примусового виконання рішень, Порядку підготовки та надіслання державними виконавцями до суду подань і заяв.
Закон України "Про виконавче провадження"передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи (ч. 3 ст. 5).
Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби.
Інші особи не мають права порушувати перед судом це питання.
Суд першої інстанції не звернув увагу на вказані положення закону, у зв'язку з чим всупереч вимогам ч.1 ст. 376 ЦПК України та п.10 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» розглянув подання начальника ВДВС Вільногірського МУЮ.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, - розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, у зв'язку з чим апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.304,307, п.3 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2016 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Л.А. Черненкова
Судді З.М. Пономарь
М.Ю. Петешенкова
